"Крона" п'ять днів залишалася безвісти, а поранений прикордонник разом із товаришами по службі з ЗСУ встояв на захисті.
Прикордонник Григорій, відомий під псевдонімом "Крон", неодноразово опинявся в критичних ситуаціях, коли виживання здавалося практично неможливим. Після отримання поранення і втративши зв'язок зі своїми, він протягом п'яти днів мужньо підтримував оборону разом із військовими ЗСУ. Пізніше, під час виходу з позиції під інтенсивним натиском ворожих дронів, він разом із трьома товаришами подолав важкий шлях до своїх. Усі четверо змогли вижити.
Перед своєю службою в Державній прикордонній службі України Григорій працював експертом у сфері автоматизації виробничих процесів на елеваторах. У минулому році він приєднався до ДПСУ та розпочав свою службу в Чопському прикордонному загоні. Незабаром він виконував бойові завдання на Південно-Слобожанському напрямку, зокрема в Сумській та Харківській областях. Спочатку він служив у піхотних підрозділах, а згодом здобув навички мінометника.
Одне з найважчих випробувань чекало на Григорія на Сумщині. Під час виконання бойового завдання група з чотирьох прикордонників потрапила в засідку. Розпочався бій, позицію атакував ворожий дрон, а зв'язок із побратимами обірвався. "Крон" дістав осколкові поранення, проте зміг вибратися з небезпечної ділянки.
Замість того, щоб залишатися в очікуванні підтримки, він вирушив на позиції українських військових. Протягом п'яти днів прикордонник допомагав своїм товаришам по службі утримувати оборону. Упродовж цього періоду зв'язок із його підрозділом був відсутній.
"Ці п'ять днів мене вважали зниклим. Мої товариші вважали, що я, ймовірно, загинув. Я усвідомлював це і прагнув повернутися до них якомога швидше," - ділиться своїми переживаннями Григорій.
Коли ситуація стала сприятливою, військові ЗСУ провели евакуацію пораненого прикордонника до Сум, звідки його вже доставили до лікарні. У медичному закладі Григорій дізнався, що всі ці дні його товариші не зупинялися у пошуках.
Після лікування "Крон" повернувся до служби. Йому запропонували перейти до мінометного підрозділу. Пройшовши необхідну підготовку, він став мінометником.
Він стверджує, що ця діяльність приносить йому задоволення: вона потребує високої точності, спокійного розуму та швидкості в ухваленні рішень. Досвід роботи з автоматизованими системами дозволяє йому краще орієнтуватися в технічних аспектах і відповідально ставитися до кінцевих результатів.
На прикордонника в Харківській області чекало нове серйозне випробування. Мінометна група виконувала свої завдання на позиції, яку противник довгий час намагався виявити. Як тільки ворог досягнув успіху, розпочалася потужна атака FPV-дронів. Внаслідок цього загорілася територія, і залишатися на позиції стало вкрай небезпечно.
Четверо солдатів ухвалили рішення перейти на нову позицію. Попереду їх очікувало кілька кілометрів небезпечного маршруту, частина якого проходила відкритими територіями. Вони просувалися обачно, роблячи короткі перебіжки і очікуючи на зручний момент для подальшого руху. Під час відступу один з ворожих FPV-дронів ледь не вразив Григорія.
До своїх військові дісталися лише через вісім годин. Усі четверо залишилися живими.
Міномет, що знаходився на позиції, не вдалося врятувати — після обстрілів він отримав пошкодження, і вивести важке озброєння під час відступу виявилося неможливим. Проте для Григорія основним було зовсім інше: зброю можна замінити, позицію - відновити, але людське життя не повернеш.
Сьогодні "Крон" продовжує виконувати свої обов'язки. Після закінчення війни він мріє повернутися до рідних місць, відновити свій дім і знову зайнятися улюбленою справою. Проте найсильніше його прагнення — обійняти доньку.
"Найперше, що зроблю, - каже він, - обійму доньку. Заради неї воюю. Заради неї та таких самих дітей ми пройдемо через усі пекла війни. Щоб наші діти цього більше не знали".
