Комбат Signum Сова: Ми здатні знищити стільки "Шахедів", скільки з'явиться в небі над нами.

Коли командир одного з провідних українських підрозділів безпілотників Signum, відомий під позивним "Сова", ділиться спогадами про старт своєї служби в армії, він не може не згадати двох осіб. Це Віктор Янукович та Олександр Сак, який носить позивний "Стафф".

У 2013 році було скасовано призов до української армії, що спочатку дало можливість тодішньому 22-річному випускнику економічного факультету уникнути проходження строкової служби.

"Можна стверджувати, що я планував стати чимось на зразок ухильника", - зізнається Сова через одинадцять років.

А за кілька місяців той же Янукович змотивував його вийти на Майдан, поїхати на полігон у Нові Петрівці, долучитися до батальйону оперативного призначення імені Кульчицького і чотири роки воювати на сході.

Другий випадок стався в червні 2022 року, коли, виконуючи обов'язки комбата 93-ї бригади на Харківщині, він з великим небажанням прийняв під своє командування кількох неоформлених добровольців. Серед них опинився і Сова.

"Заступник командира зателефонував Саку і повідомив: 'До вас приїхали хлопці, але не покладайте на них великих надій – це добровольці, вони можуть втекти.' В результаті, як розповідає Сова, ми вийшли з того села, з якого втік його батальйон, останніми."

Осінь 2024 року стала знаковою для Сакa, коли він запросив Сову та його команду, що перетворилася з кількох досвідчених піхотинців на підрозділ БПЛА Signum 93-ї бригади, приєднатися до нього в 53-й бригаді, де він щойно обійняв посаду комбригa. Сова прийняв запрошення і, разом із своїми хлопцями, продовжив свій шлях у 53-й бригаді, де наразі обіймає посаду в батальйоні.

Signum став першим підрозділом, що використав FPV-дрон як дрон-камікадзе в конфлікті між Росією та Україною, і має відеодокази цього. Він також був серед перших підрозділів, які почали активно та ефективно знищувати російські "крила" – дрони-розвідники, що мають вигляд літаків. На сьогоднішній день Signum є одним із тих, хто самостійно освоїв техніку знищення російських "Шахедів" за допомогою дронів-перехоплювачів.

"Українська правда" з'їздила на командно-спостережний пункт Сови на сході, щоб розпитати про те, як Signum почав збивати "Шахеди" і наскільки технічно складним є цей процес; чому вони тепер частіше літають на оптоволокні, ніж на радіоуправлінні; та як їм вдалося створити 15-кілометрову кіл-зону в Серебрянському лісництві.

Коментарі начальника штабу батальйону Signum Юрія Панченка, що також брав участь в інтерв'ю, виділені в тексті курсивом.

У середині липня підрозділ "Сігнум" здійснив збиття свого першого "Шахеда". Можете розповісти, які методи та засоби були використані для цього успішного досягнення?

- Дроном українського виробника, нам Стерненко дав партію з 20 штук. Це окремий дрон-перехоплювач, який летить на великій швидкості, швидше за сам "Шахед" (стандартний "Шахед" летить зі швидкістю приблизно 180-200 км/год - УП).

У чому ж полягає секрет? Справа в тому, що у нас з'явилися новітні дрони, а також досвідчені пілоти. Людина, яка лише тренувалася на симуляторі, не зможе впоратися з такими завданнями. Потрібно літати в темряві, використовуючи тепловізійну камеру, на високій швидкості та ще й орієнтуватися на місцевості.

Взагалі я десь тиждень чекав, коли ми зіб'ємо перший "Шахед", постійно підколював хлопців: ну коли ж? І от нарешті вони тегнули мене в чаті й сказали, що збили.

Який механізм функціонування цього дрона, що виконує роль перехоплювача?

Там є чималий запас вибухових речовин, а також потужна вибухова хвиля...

У ситуації з перехопленням "Шахедів" ми прагнули продемонструвати власні можливості. Щодо знищення крил, то все відбувалося так: вони пролітають над переднім краєм, а ми відповідаємо за захист цієї території, тому маємо їх знищувати. Менше крил – менше складнощів для нас.

Проте "Шахеди" не направляються до нас, а летять у глибину країни, тому ми не отримували наказів від командування щодо їхнього знищення. Це була просто наша власна ініціатива. Ми навіть встановили особистий рекорд — п'ять "Шахедів" за одну годину!

Зараз "Шахеди" та крилаті ракети вже оточують нас з усіх боків (ми переглядали карти з актуальними переміщеннями російських крилатих ракет і "Шахедів", які підтверджують це - УП).

Вам слід направити свої зусилля на Сумщину – там постійно відбуваються атаки російських крилатих ракет та "Шахедів".

Коли стартувала Сумська кампанія, нам запропонували вирушити туди, проте, на жаль, до здійснення цієї можливості не дійшло.

Скільки "Шахедів" в тиждень вам вдається знищити наразі?

Стільки, скільки вони пронесуться повз нас, і стільки ж перехоплювачів ми отримуємо.

Технічно знищити "Шахед" є більш складним завданням, ніж впоратися з розвідувальним крилом, з яким ви вже стали знайомі?

Так, дійсно. Витрати на засоби вищі, але й швидкість роботи також зростає. Проте з перехоплювачами у нас менше завдань у майстерні порівняно з FPV, які ми використовуємо для знищення крил. Перехоплювачі потребують мінімальної підготовки, їх просто облітають і відправляють на позиції.

У нас є вражаюча майстерня, яка наповнена геніальними концепціями та їх втіленням. Вам не потрібно контролювати процес – просто висловлюйте свої потреби, і ми з радістю їх реалізуємо, коли щось закінчується.

- Коли і як ви перейшли на польоти оптоволоконними дронами? Для цивільної аудиторії вони стали відкриттям у січні - лютому 2025-го, коли росіяни цими дронами перерізали нашу логістику в Курській області та врешті змусили нас повністю звідти вийти.

Ми звернули увагу на конкурента і почали діалог з виробниками – вони прислухалися до нас і почали виготовляти оптоволокно. Після цього ми провели численні тести та надавали щирі відгуки – вказували, що потрібно вдосконалити. В результаті ми знайшли двох провідних виробників, але не буду їх називати, адже вже поділилися цією інформацією з усіма, а тепер самі опинилися в чергах (усміхається - УП).

Наразі немає суттєвих труднощів з придбанням оптоволокна. Виробників вистачає, проте не всі з них відповідають вимогам співвідношення ціни та якості. Деяким постачальникам, з якими співпрацює держава, варто було б заборонити діяльність. Тим часом, ми задоволені співпрацею з нашими партнерами-виробниками.

80% наших уражень зараз на оптиці, на аналозі ми літаємо мінімально. Дрон на оптиці не боїться РЕБу, зараз він уже навіть спокійно може літати між деревами.

Ми почали працювати з оптикою приблизно з початку весняного сезону цього року.

З початку квітня цього року на Сумщині та Донеччині активно встановлюють антидронові сітки над дорогами, а зараз навіть формують спеціальні коридори з них. Схоже, що ми запозичуємо цю практику у нашого супротивника? Вперше я звернула увагу на ці сітки, переглядаючи російські відео з окупованого Бахмута в грудні 2024 року.

- Вони, до речі, почали вішати ці сітки в Бахмуті через нас. Ми, коли ще були в 93-ій на тому напрямку, дуже сильно їх задовбали.

Як ці антидронові сітки, з одного боку, захищають наші цінності, а з іншого - ускладнюють наші атаки на об'єкти, які вони контролюють?

Наш безпілотник, що працює на основі оптоволоконних технологій, швидко облітає перешкоди, знаходить вхід у тунель — їх чимало — або інші отвори, після чого продовжує свій шлях коридором і точно досягає мети. З цим не виникає жодних ускладнень.

- Чи може дрон зафіксувати антидронову сітку?

- Так, видно. Її погано видно тільки тоді, коли ти йдеш на дуже великій швидкості, тоді дрон може заплутатися.

Командир штабу "Сігнума": Якщо ти користуєшся аналоговим сигналом, є ймовірність, що ця мережа залишиться для тебе непомітною, оскільки якість зображення настільки низька.

- Завдяки оптоволоконному зв'язку все стає очевидним. Ми залишаємося на місці, добре знайомі з кожним заїздом: знаємо, де стоять, де сидять, де є можливість влетіти, де потрібно ще пролетіти, а також де найзручніше зловити момент.

Отже, антидронові сітки в основному виявляють свою ефективність тільки проти безпілотників, які керуються радіосигналом, тобто умовно кажучи, "звичайних FPV". А от щодо дронів, що використовують оптоволоконні технології, їх дія виявляється неефективною?

В основному так. Однак вони також ефективні в боротьбі з недосвідченими пілотами.

(Від УП: у дрона на радіокеруванні, тобто звичайного, не оптоволоконного FPV, зникає сигнал з оператором, коли він низько опускається, щоб проскочити під антидроновою сіткою. Мовою військових - у дрона зникає радіогоризонт.

У той час як оптоволоконний FPV без проблем опускається на різні висоти, важливо бути обережним із антидроновою сіткою. Не слід допустити, щоб пропелери дрону пошкодили оптоволокно, по якому він пересувається.

Щоб нам виростити одного пілота з нуля, треба десь до пів року часу. Але зараз люди приходять уже переважно з нальотом на симуляторі або якимось мінімальним досвідом. Проблема ж не в тому, щоб просто навчитися літати, а в тому, щоб розібратися в характеристиках і налаштуваннях.

Тобі не завжди даватимуть дрони, у тебе не завжди все буде ідеально на позиції. Не буде такого, що ти просто підключився і полетів. У нас пілоти часто сидять і прямо на позиціях паяють, перероблюють, міняють щось.

Ваш начальник штабу перед інтерв'ю зауважив, що для того, аби пілот з нуля почав впевнено літати, йому потрібно "потерпіти" втрату 80 FPV-дронів.

- Це якщо біля нього немає досвідчених людей. Ми намагаємося в екіпажі до досвідчених пілотів, до топів, додавати по одному новачку. Спочатку він просто носить дрон (виносить з бліндажа на точку вильоту - УП), потім йому дають можливість політати і так далі. Так людина набирається досвіду, вчить місцевість.

Проте, наразі ми підходимо до висновку, що новачка слід спочатку відправити на базові курси, які тривають приблизно місяць. Ми вже не проводимо навчання з нуля в межах нашого підрозділу. Існують школи, які готові допомогти нам, приймаючи людей як офіційно, так і неофіційно.

Чи отримували ви запрошення приєднатися до "Дронової лінії"?

- Ні, не пропонували. З огляду на рейтинги (за Є-балами - УП), ми з ними на одному рівні, тільки в них є мільярдне фінансування, а в нас - ні.

Але добре, що "Лінію дронів" перенесли з Сухопутних військ до Сил безпілотних систем - так відразу і мало бути.

Дрони зараз відіграють головну роль у цій війні. Хоча я всім своїм кажу, що рано чи пізно піхота закінчиться, і в неї підемо ми.

Не варто мати ілюзій, що ми зможемо вижити; ситуація не змінюється, лише затягується момент, коли все стане очевидним.

На даний момент ми вживаємо всіх можливих заходів, щоб піхота залишалася в строю якомога довше.

В даний час термін "кіл-зона" набирає популярності — це та глибина, на якій Сили оборони мають змогу досягати противника за допомогою дронів і знищувати його "під нуль". Чи змогли ви сформувати таку кіл-зону у вашій зоні відповідальності? Яка її глибина?

- Так, вдалося. Довгий період часу, коли в нас взагалі не було проблем із забезпеченням, противник у Серебрянському лісництві навіть ротацію не міг провести, не те що думати про штурмові дії.

Глибина кіл-зони, якщо говорити про оптоволокно, у нас десь 15 кілометрів. На цій відстані ми все контролюємо, ведемо розвідку, знищуємо все, що бачимо.

Можемо і на 20 кілометрів залетіти, але це більше поодинокі випадки. Вилетіли, пошукали ціль, якщо пілоти нічого не знайшли або розуміють, що закінчується оптоволокно чи батарея, то рухаються на резервну ціль. У них завжди є, що знищити.

Росіяни в той же час виставляють проти наших дронів безліч мобільних груп, буквально через кожні 100 метрів, і ті по нас стріляють. Але ми їх теж караємо.

- Вас цікавить і передній край, і логістика, і тили?

- Звісно. Передній край нас цікавить перш за все, бо ми стоїмо у смузі бригади і відповідаємо за нашу піхоту.

Протягом останніх шести місяців у Росії активно функціонує підрозділ під назвою "Рубікон". Ознайомившись з їхніми відео- та текстовими звітами, можна дійти висновку, що їх зовсім не цікавить ситуація на передовій, а саме – піхота, яка перебуває в окопах.

Вони працюють на логістику і тили і, на превеликий жаль для нас, роблять це ефективно. За останній час ми втратили кілька доріг на Донеччині.

Чи не було б логічно застосовувати вас як сильний підрозділ за таким же принципом?

- Мабуть, було б, і ми це робимо. Коли в нас відносно спокійно - немає штурмових дій на нашу піхоту чи на сусіда, деякі наші екіпажі працюють суто на логістику й тили.

Загалом, у нас зараз рідко відбуваються штурми - російським військам приблизно раз на місяць дають команду: "Ідіть вперед". Але вони не доходять до мети, і кілька тижнів триває спокій. Останні активні штурмові дії мали місце, здається, 1 липня, коли в атаку вирушили близько 30 осіб. Нещодавно також стався великий штурм на Сіверському напрямку, де ми надаємо підтримку.

Які підрозділи брали участь у відбитті? 81-а та 54-та бригади.

Так, лише частину техніки ми вивели з ладу. Мене дивує, як це можливо: бойові дії все ще тривають, а деякі підрозділи вже займаються монтажем відео і заявляють: "Ми відбили атаку!".

В іншій обставині: рухалося чотири БТРи, і наш пілот потрапив у один з них, який почав диміти. Поки інші наші пілоти переслідували ще три бронетранспортери, чотири члени екіпажу ворога намагалися розібрати підбитий нами БТР, щоб отримати за нього Є-бали. Коли відбувалися штурмові дії на Авдіївському напрямку, деякі підрозділи вели вогонь по танках з третьої лінії. З цим також потрібно боротися.

Скільки Є-балів нараховують за знищення БТР?

- Раніше ніби було 20. Зараз найбільше дають на живу силу. Там не дуже зрозуміла схема. От у нас були відеопідтвердження знищення "Граду", який кілька місяців обстрілював наші позиції й суміжників - нам за це дали 6 балів. А за пі*ара, який вмер біля цього "Граду" - 12 балів. То, виходить, що пілоту треба було тільки влітати в пі*ара і не чіпати "Град"?

У нас також є відео з "Сонцепьоком", на якому видно двох мотоциклістів. Якщо врахувати логіку Є-балів, то пілоту слід спочатку знищити мотоцикліста, який на даний момент навіть не бере участі в бойових діях і може загинути від алкоголю в тилу. Мені незрозуміла ця зміна.

- Коли вона відбулася? Тобто в нас є зміна в пріоритеті ураження цілей противника?

Приблизно два місяці тому. Можливо, це викликано нестачею фінансів, оскільки не за всі послуги надаються бали. Однак обіцяють, що ситуація незабаром зміниться, і також обіцяють, що в найближчому майбутньому будуть закривати місяць за місяцем: ти заробляєш бали, подаєш заявку, і тобі відразу ж надають дрони.

На якому місці в рейтингу за Є-балами ви знаходитесь на даний момент?

- За минулий місяць - на 8 чи 9 з 300-400 підрозділів. Але це ж рейтинг усіх підрозділів - там і "Лінія дронів", і механізовані бригади, і ми зі своєю невеликою ділянкою фронту. Дайте нам таке фінансування, як у "Лінії", дайте можливість розкидати наших пілотів по всіх напрямках головного удару, і ми точно будемо в п'ятірці!

Якщо ви займаєте 8 або 9 позицію, скільки Є-балів вам вдалося накопичити за минулий місяць?

Приблизно 4800-4900.

- Який курс цих Є-балів до дронів?

На мою думку, один денний FPV коштує приблизно 2-2,4 бали, тоді як тепловізійний, що призначений для нічного використання, оцінюється в 4-4,9 бали. Це означає, що за 4900 балів можна отримати 2000 денних FPV або ж 1000 нічних - УП.

Послухайте, це справді чудовий курс.

Один пі*ар оцінюється в 12 балів, танк - 6, а БТР - також 6. Якщо влучити в "буханку", можна отримати 1 бал або 0,5. За укриття нараховують 0,2 бала. Багато людей заробляють на таких укриттях: скидають щось з "Мавіка" і так роблять це до 700 разів. І ось вже тисяча балів на рахунку.

Я згоден, що потрібно зменшити бали за укриття, але за технічні засоби, такі як нічні дрони... Кинути ВОГ на російського солдата з дрона і збити ворожий літальний апарат за допомогою тепловізійного дрона - це зовсім різні речі. Раніше за використання нічних дронів нараховували 40-50 балів, а тепер - лише 12-16.

Загалом - так, за ці бали можна замовити багато FPV, але є проблема з тим, що не завжди є ті дрони, які нам треба, і їх можна довго чекати.

Як довго ви зазвичай очікуєте на одну партію – тиждень, місяць чи, може, два місяці?

- Скільки ми вже беремо участь у цих Є-балах? Вже з пів року, більше, а на деякі види дронів ми ще чекаємо з перших місяців. Немає такого, що ти замовив, і ось тобі одразу все дали.

Командир штабу "Сігнума": 53 бригада вже рік активно бере участь у Є-балах. Спочатку ми займали позиції в рейтингу на рівні 25, 30 та 33 місць, і отримували "Мавіки". Максимальна кількість, яку нам вдалося отримати, склала 13 "Мавіків", які були доставлені всього через два тижні після замовлення. Аналогічно відбулося і з "Вампірами" (великий український бомбер - УП) - ми зробили замовлення, і вони також були доставлені. Однак, коли наші бали почали зростати, кількість доставок значно зменшилася.

- Зараз ми спілкуємося з виробниками, вони обіцяють, що будуть закривати питання місяць в місяць. За цими Є-балами, ми можемо контактувати напряму з виробниками, тобто без участі держави. Нам вигідніше самим поїхати й отримати їх.

Яким чином ви оцінюєте досягнення Росії у використанні безпілотних літальних апаратів?

Вони демонструють значний прогрес. Якщо раніше їхньою метою було просто виготовлення визначеної кількості дронів щоденно, то тепер вони вже не літають безпорядково.

Як ви вважаєте, чи доцільно створювати спеціалізовані підрозділи в бригадах, які будуть виключно займатися протидією ворожим пілотам? Іншими словами, чи варто ідентифікувати злітні майданчики супротивника та концентрувати зусилля на їхній нейтралізації?

На мою думку, в кожній бригаді вже є достатня кількість спеціалістів у батальйонах безпілотних систем, аби забезпечити відповідну підтримку. Існують фахівці, які займаються дронами-перехоплювачами, а також військові з протиповітряної оборони. Тому немає потреби створювати окремий підрозділ.

У нас є завдання — ліквідовувати екіпажі ворожих пілотів, адже це ще умовна лінія фронту, за яку ми несемо відповідальність. Проте знищення "Шахедів" — це наша власна ініціатива.

Наш підрозділ функціонує завдяки активній ініціативі кожного члена. Людям не потрібно постійно вказувати на їхні завдання - вони самостійно займають позиції, їхня енергія вражає, і вони прагнуть досягти ще більших успіхів у боротьбі з ворогом.

Ми не обмежуємося лише знищенням "Шахедів" – наш арсенал значно ширший. Ми використовуємо "Мавіки", FPV дрони, літаючі крила, важкі бомбардувальники та багато іншого.

До речі, "Рубікон", про який ми вже розмовляли, протягом останніх трьох місяців повідомляє про активні успіхи у знищенні наших великих бомбардувальників, які отримали загальну назву "Баба Яга". Раніше ці літаки залишалися майже недоторканими. Які причини стоять за цією зміною?

Ці бомбардувальники створюють серйозні труднощі для супротивника...

Проте раніше росіяни не ліквідовували їх.

Раніше їм бракувало ресурсів та підготовлених пілотів, але тепер ситуація змінилася. Я вважаю, що в майбутньому концепція важких бомбардувальників може зникнути, оскільки російські сили активно їх знищуватимуть, навіть під час зльоту. Це не відбудеться найближчим часом, але тенденція вже помітна.

У росіян немає дефіциту дронів. Він взяв FPV, той упав, він узяв наступний і полетів.

Постає риторичне запитання: як ми можемо протистояти їм у цій війні, маючи обмежені ресурси, як людські, так і технічні?

- З людським ресурсом питання можна вирішити. Військові пенсіонери, студенти, які пішли вчитися, щоб запобігти мобілізації, зрізати мобілізаційний вік, як би це непопулярно не було. Тільки вік хай зрізають через місяць, щоб наші, які мають отримати по мільйону, отримали ці гроші (посміхається - УП). У нас таких 9 чи 12.

Організувати комісію, щоб перевірити придбані документи. Приїжджаючи до Києва, можна спостерігати, як люди живуть своїм життям. Зранку я виходжу з укриття, беру в руки пакетик з таблетками і приймаю їх. Половина батальйону - з обмеженою придатністю.

Останнє питання: яким чином найближчим часом може змінитися обстановка на вашій ділянці фронту? Нещодавно 81-ша бригада втратила контроль над Білогорівкою, ключовою висотою на Сіверському напрямку, яка також забезпечувала прикриття Серебрянського лісництва, де ви працюєте.

Я правильно розумію, що були певні труднощі з попереднім керівництвом 81-ї бригади? Постійно звучали фрази на кшталт: "У нас все під контролем" і "Білогорівка наша". Але коли вночі дивишся трансляцію, бачиш, як над Білогорівкою літають важкі вертольоти. Зараз у бригаді новий командир, і, схоже, співпраця покращилася — нас більше не вводять в оману, ми працюємо разом.

Що буде далі на цьому напрямку - сказати складно. У нас точно є напрямки, де більш критичні ситуації. Тут наче все контрольовано.

Росіянам треба Серебрянське лісництво, бо це залишки Луганської області. Вони ж давно заявили, що захопили всю Луганщину. Зрозуміло, що якщо сусідів продавлять далі, то ми далі не зможемо стояти в лісі. І все йде до того, що так і може бути.