Ось унікальний варіант вашого тексту: Карта активних бойових дій в Україні станом на 25 липня: 2026, фронтова мапа війни проти Росії.
Після того, як російські війська перетнули екватор свого масштабного літнього наступу, їх метою було повне захоплення Донеччини та подальший розвиток успіху на територіях Запоріжжя, Дніпра і Харківщини.
На столі Путіна його генерали розкладають мапи альтернативної реальності, на яких відображені захоплені міста та просування на відстань 30-40 км, хоча насправді цього не відбувається.
Внаслідок такої дезінформації ворожий штаб починає надавати нереалістичні завдання, що призводить до поступового зменшення потужності окупаційної армії з кожним місяцем. За винятком кількох ділянок фронту, російські війська фактично не просуваються вперед. З початку року ворог захопив 800 квадратних кілометрів, в той час як Сили оборони, згідно з офіційними даними, звільнили 700 квадратних кілометрів. При цьому спостерігається тенденція, що з квітня ми звільняємо більше території, ніж втрачаємо. Ситуація в липні свідчить про те, що ця позитивна динаміка продовжиться.
Найбільше просування загарбники мають на Донеччині, але саме тут вона втрачає рекордну кількість людей. Брехливі звіти і дурні рішення женуть окупантів на забій. А все це разом може призвести до катастрофи ще раніше, ніж в Росії завершиться осіння мобілізація. За два літні місяці російська армія втратила по 40 тис. військових, а рекрутування, як жаліються самі окупанти, просіло ледь не в тричі, навіть на операторів дронів.
У даний момент, коли триває період можливостей для Збройних сил України, що продовжиться ще кілька місяців, відбулася важлива зміна на посаді головнокомандувача.
На місце Олександра Сирського, який протягом 2,5 років вів боротьбу на виснаження та завдяки тактиці поступового відступу змусив окупантів зазнати значних втрат, приходить новий командувач. Він отримує у спадок Сили оборони, які вже починають переходити до контрнаступу на різних напрямках фронту.
У цей період керівництво Збройними силами України бере на себе Михайло Драпатий. Його очікують не лише як реформатора, здатного розширити горизонти можливостей ЗСУ, а й як людину, яка зможе відновити довіру суспільства до армії, що існувала до відставки Залужного.
Михайло Драпатий, який до цього очолював Угруповання об'єднаних сил, які відповідають за Сумщину та Харківщину з жовтня минулого року добре продемонстрував, що вміє не тільки тримати оборону, але й вирішувати складні кризові завдання, як наприклад зачистка Куп'янська чи зупинка прориву ворога на Вовчанському чи Великобурлуцькому напрямках.
Попри те, що Харківський фронт в рамках літнього наступу значно активізувався, але жодних видимих просувань за 3 місяці окупанти не мали. До речі, як і на сусідньому Лиманському напрямку, де 3-тій корпус не тільки не відступає ні на кілометр, але й намагається проводити локальні контрнаступальні акції.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Найбільшим викликом для Михайла Драпатого стане ситуація в Донеччині, зокрема на Слов'янському фронті. Після втрати Сіверська, окупанти продовжують стабільно просуватися вперед, пройшовши вже 15 км, що складає половину відстані до Слов'янська. Останніми місяцями, після зміни керівництва в корпусі та бригадах, Силам оборони вдалося значно уповільнити просування російських військ, проте повністю зупинити їх поки що не вдалося.
До прикладу днями ворог зумів прорватися аж на 4 км від Калеників до нашого укріпрайону в Рай-Олександрівці, чого давно не спостерігалося на всій лінії фронту. Ситуація на Слов'янському напрямку є настільки загрозливою, що в стратегічному вимірі може навіть перевищити втрату Костянтинівки.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Бої за Костянтинівку, згідно з повідомленнями військових, останнім часом стали навіть більш інтенсивними, ніж сутички за Покровськ. Незважаючи на те, що ворог за два місяці зміг звузити територію міста з флангів і активно проникнути в центральні райони, Сили оборони все ще утримують контроль над містом.
Скандально відомий, але ефективний 425-й полк "Скеля" прибув на підтримку 100-ї механізованої бригади.
Виконуючи пошуково-ударні завдання, він дав змогу сусіднім підрозділам зосередитися на оборонних заходах, що сприяло стабілізації ситуації у центральній частині Костянтинівки.
Проте, свіжий приклад діяльності підрозділу "Скелі", підпорядкованого Сирському, наочно продемонстрував необхідність зміни головнокомандувача. Під час штурмових дій бійці полку, зафіксовані на відео, розвісили прапори в Палаці культури та адресували своє звернення Олександру Сирському. Це стало підставою для оголошення про звільнення міста від загарбників. Проте через кілька днів сам Сирський визнав, що в місті все ще залишаються принаймні 140 російських військових. Більше того, під час цієї пропагандистської операції "з прапорами" наші військові потрапили в полон, чого можна було б уникнути за інших обставин. "Прапорні акції" — це тактика, притаманна російським військам, яка веде їх до поразок, тому слідувати цим самим шляхом для ЗСУ є небезпечним кроком.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
У той час, коли ми не можемо похвалитися "знаковими перемогами", наші десантники фактично завершили звільнення Дніпровського регіону і поступово витискають окупантів із територій між ріками Мокрі Яли та Янчур. Вони рухаються в бік траси Велика Новосілка - Гуляйполе, де Збройні сили України здобули найбільші успіхи. Хоча ці перемоги даються важко, вони мають позитивний вплив на сусідні фронти, заважаючи противнику розвивати наступи як на Гуляйполе, так і на Добропілля.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
Нещодавно російські військові кореспонденти знову розпочали кампанію щодо наступальних дій Сил оборони в околицях сіл Муравка та Новомиколаївка, неподалік річки Солодка. Офіційних підтверджень цих відомостей наразі немає, проте такі дії можуть стримати російські амбіції поблизу Покровська.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
На Гуляйпільському фронті ворог понад усе намагається прорватися через нашу лінію оборони, побудовану вздовж річки Гайчур. Наразі окупанти зробили 3 вклинення у нашу оборону, зокрема в районі сіл Залізничне, Зелене та Прилуки.
Однак розвинути цей успіх вони не мають сил. Тільки за останні дні 225 штурмовий полк наловив 64 полонених, які поодиноко тинялися за межами наших укріплень.
Карта військових дій, зображення: Еспресо
На Запорізькому фронті Збройні сили України влітку активно продовжували свій наступ у напрямку Кам'янського. Нещодавно наші війська були зафіксовані на центральних вулицях Плавнів, що свідчить про повне звільнення Приморського. У Степногірську противник закріпився лише в одному південному кварталі, який вже оточений нашими підрозділами з усіх боків. Таким чином, незабаром можемо очікувати позитивні новини офіційно. На цій ділянці фронту нам вдалося кардинально змінити ситуацію, що благотворно позначилося на всій оборонній лінії від Оріхова до Гуляйполя.
Тим більше, що кораблетроща в Азовському і Чорному морях, яку влаштувала команда Мадяра, змусила окупантів забрати із фронту щонайменше 200 дронових розрахунків елітного "Рубікону". Тепер рубіконівці спробують врятувати залишки флоту, яких Мадяр ліквідував 196, і ще 110 у планах. Саме Рубікон був тією ударною силою, яка дозволяла окупантам просуватися вперед. Тепер у них інші пріоритети.
Щоб підсумувати цей етап війни, звернемося до історичного прикладу: перше збиття російського сучасного винищувача Су-35 українським F-16 відбулося на початку липня. Лише зараз ми маємо підтвердження того, що після успіху на морі, Збройні Сили України переходять до активних дій у боротьбі за перевагу в повітряному просторі.
