Карта військових дій в Україні на 18 грудня, фронтальна мапа конфлікту з Росією.

Куп'янськ ще не звільнений. В ньому засіли кілька сотень окупантів. Але в них нема надії на порятунок, без підтримки, провізії і боєприпасів їхня доля приречена і буде вирішена у найближчі тижні.

Натомість успішні дії ЗСУ, які відбувались в жовтні та листопаді й тільки зараз отримали детальний публічний розголос - це не тільки про перемогу на полі бою, але в першу чергу про повернення віри в те, що ЗСУ можуть успішно контрнаступати та звільняти українські міста. А Куп'янськ ми звільняємо вже вдруге.

Нагадаємо, що після успішного контрнаступу в 2022 році сили окупантів були настільки ослаблені, що протягом двох років не планували здійснювати операції з форсування Осколу та наступу на Куп'янськ на цій ділянці фронту. Тільки рік тому, у жовтні та листопаді, ворог зумів пробитися до Голубівки і наблизитися до Заоскілля, що розташоване на лівому березі біля Куп'янська.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

І хоча на околицях міста прорив швидко ліквідували, але з того часу росіяни невпинно намагалися дістатися до міста, яке є воротами до наступу на Харківщину широким фронтом.

Протягом першої половини 2025 року агресори зосередили свої зусилля на формуванні плацдарму на правому березі Осколу, на північ від Куп'янська. Від кордону до Куп'янська, на відстані 33 км, окупаційні сили змогли зайняти декілька контрольованих територій.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

Найзначніші успіхи були зафіксовані в районі селища Дворічна. Тут ворог захопив ряд населених пунктів та просунувся на 5 км на захід від річки. Хоча протягом півроку ЗСУ не дозволили окупантам переправити свою бронетехніку на правий берег, цього плацдарму виявилося достатньо для започаткування в червні масштабної наступальної операції на Куп'янськ.

За три літні місяці ворог суттєво наростив своє угрупування для наступу та зайняв територію на північ від Куп'янська. Тут він атакував двома колонами. Одна рухалась через Голубівку вздовж річки та штурмувала щільно забудовані північні райони міста. Інша захопила Радьківку і Кіндрашівку та наступала у напрямку сіл Мирне і Соболівка, обходячи Куп'янськ із флангу.

Слід підкреслити, що для накопичення сил з метою другої спроби окупації Куп'янська російські війська застосували систему підземних газопроводів. Це дало їм можливість уникнути перетворення Осколу на переправу, адже їм не вдалося створити надійний міст, оскільки Збройні Сили України успішно нейтралізували всі їхні спроби.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

Маршрут через трубу, який мав довжину 5 км та тривав 4 дні, був досить складним. Він розпочинався на лівому березі в Лимані Першому та завершувався поблизу Радьківки. Саме звідти окупанти переходили в лісовий масив, де збирали сили для наступу. Це було єдине можливе рішення для проникнення в місто, оскільки наступ на Лівобережжі Осколу вже багато років застряг у стратегічному тупику.

У вересні-жовтні, після дев'яти місяців підготовки, почався наступ на Куп'янськ. Понад тисячу російських військових увійшли в місто і швидко розповсюдилися по центральних та західних районах. Практично, за винятком південної частини, все місто було переповнене окупаційними силами. Також відзначався опір у районі Заоскілля. Усі спроби ворога перетнути річку в зворотному напрямку та закріпитися на Лівобережжі виявилися невдалими.

Командування російських збройних сил, випередивши події, проінформувало Путіна про нібито перемогу і захоплення Куп'янська. 20 листопада, прагнучи зміцнити свої позиції на переговорах, Путін оголосив про повний контроль над містом і навіть запросив журналістів на місце подій. Однак ніхто не завітав, адже в цей час вже протягом місяця тривала успішна операція Сил оборони щодо звільнення Куп'янська.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

Путін не отримав інформації про те, що на початку листопада ЗСУ розпочали контрнаступ на північних околицях міста, звільнивши такі населені пункти, як Мирне, Радьківка та Кіндрашівка. Крім того, українські військові взяли під вогневий контроль Голубівку. Це дозволило їм вийти до Осколу і перервати логістичні зв'язки окупантів із містом. Вони також контролювали вихід з труби, а згодом знищили її, використавши для цього три тонни вибухівки.

Отже, через брехню генералів, коли Путін закликав журналістів, його війська в Куп'янську вже були оточені. За це точно полетять високі генеральські погони.

Після того, як було відрубано голову гідри, Сили оборони приступили до очищення міста, крок за кроком, район за районом. У той час як одна частина угруповань просувалася з заходу на північ міста, інші здійснювали атаки з півдня, щоб зупинити подальше розширення окупантів у Куп'янську.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

Для звільнення міста було сформовано унікальне пошуково-ударне угруповання "Хартія", до складу якого увійшли не лише бійці бригади Хартія, а й підрозділи 92-ї штурмової бригади, 425-го штурмового полку "Скеля", а також представники КОРДу, СБУ, ВСП, Сил спеціальних операцій. До команди також долучилися колишні тероборонівці, які тепер служать у механізованих бригадах 125, 127 та 116. Сподіваємось, ми нікого не пропустили.

Попри великий список підрозділів, їх чисельність була незначною. В Куп'янськ проникло приблизно півтори тисячі російських військових, які оселилися в місцевих будинках. Очищення кожної будівлі — це складний і тривалий процес, що може займати від півдоби до тижня.

Завдяки поступовому, але доволі швидкому просуванню ЗСУ на півночі та заході міста, вдалося ліквідувати понад тисячу окупантів. І це тільки верифіковані втрати. Ще понад двісті засіли в центральних районах, зайнявши чимало ключових будівель. Зокрема центральну міську лікарню, автотранспортний і медичний коледжі, дитсадки та багатоповерхівки.

Схема військових дій, зображення: Еспресо

Наразі російські війська регулярно намагаються пробитися з півночі до міста, проте їм це не вдається, оскільки сили, розміщені в зоні плацдарму поблизу Дворічної, вочевидь, недостатні. Для формування нових сил знадобляться місяці.

Під час проведення операції Збройні сили України продемонстрували, що освоїли нову тактику, яка дозволяє невеликими групами швидко пробиватися через "кілл-зону", незважаючи на чисельну перевагу ворога в людях і дронах. Це свідчить про те, що якість військ, їхня мотивація та розумна тактика можуть стати визначними чинниками, здатними зупинити масове просування окупантів у наші міста. Тим часом, поки триває операція зі звільнення Куп'янська, противник продовжує намагатися захопити Костянтинівку, Лиман, Гуляйполе, а також тривають оборонні бої в Покровську, Мирнограді, Вовчанську та Сіверську. Ці райони стануть полем для випробування нових підходів ЗСУ. Частина бригад, які брали участь у Куп'янській операції, вже була передислокована на інші ділянки фронту.

Слід звернути увагу на те, що наступи окупаційних сил, які відбувалися по всьому кордону Харківської області, зокрема в містах Вовчанськ, Мілове та Одрадне, ймовірно, поступово зменшаться. Це пояснюється тим, що їм не вдалося досягти основної мети — відволікти наші резерви від захисту Куп'янська. Таким чином, у найближчі кілька місяців у них не буде логічних підстав для продовження наступальних дій.

Куп'янська операція надала Україні стратегічну перевагу у протистоянні з путінською Росією. Ця кампанія не лише стала символом військової перемоги, але й потужним інструментом інформаційної боротьби, який демонструє як українцям, так і нашим партнерам у США та Європі, що результати цієї війни ще не визначено. Україна не є приреченою на поразку, незважаючи на постійні заяви Путіна та його спроби переконати Трампа в протилежному. Наша країна має достатньо ресурсів і стратегій, щоб продовжувати боротися і здобувати успіхи на полі бою.