"Гранд каньйон" у Тернопільській області: спелеологи вивчають відомі печери та відкривають нові.

Українська спелеологічна спільнота несе втрати, але продовжує вивчати підземний світ і робити відкриття

На початку травня учасники експедиції Київського спелеологічного клубу відкрили на Тернопільщині нову печеру, яку назвали "Гранд каньйон". Вона вразила дослідників своїм об'ємом. Як удалося її знайти і чи є там живі істоти, як вдається під час війни продовжувати підземні розвідки та чому це важливо, ми розпитали у спелеолога і віце-президента Української спелеологічної асоціації Юрія Касьяна.

НАЙГЛИБША ПЕЧЕРА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

Юрій Касьян, 64-річний житель Києва, вже понад 45 років займається дослідженням печер як в Україні, так і за її межами. Разом зі своїми колегами він організовує експедиції, метою яких є вивчення відомих печер і виявлення нових об'єктів. Крім того, Юрій активно навчає молодих спелеологів. На початку травня цього року він відвідав Тернопільську область разом із фахівцями з Києва, Одеси та Харкова.

Нашою метою було виявлення вертикальних печер, оскільки багато з них стали недоступними після анексії Криму. Декілька таких печер можна знайти в західних областях України, зокрема в Карпатах та на Тернопільщині. У цих печерах, зокрема, проходить підготовка спелеологів, - поділився Юрій Касьян.

Спершу команда відвідала печеру Опільська, яка є найглибшою на Тернопільщині. Це геологічна пам'ятка природи національного значення. Вона розташована у лісі неподалік села Підвисоке Нараївської громади. ЇЇ глибина - 36,7 м, протяжність - 167,6 м.

- Я вперше дізнався про цю печеру приблизно півроку тому. Її відкрили та дослідили спелеологи з Тернополя. Під час нашої травневої експедиції ми виявили, що печера має тектонічне походження, але в ній також є карстові елементи, які виникли під впливом води. У середині печери проходи досить вузькі, а вхід вкрите сухим листям, тому пересуватися там було нелегко, - ділиться враженнями пан Юрій.

Вхід у підземелля виявили під зрубаним деревом.

Після вивчення Опільських печер спелеологи вирішили дослідити околиці, шукаючи нові печерні утворення. Пройшовши приблизно сто метрів, вони звернули увагу на ділянку, де земля провалилася, а також на впавший стовбур дерева, що пробив ґрунт і вапнякову породу.

- Ми зрозуміли, що це може бути вхід у печеру. Швидше всього, до падіння дерева він був закритий. До того ж там спершу йде півметровий шар ґрунту, а вже тоді починаються вапняки. Ми спустилися в печеру і провели топозйомку. Ми були вражені обʼємами та морфологією. За цікавий вигляд та масштаби назвали печеру "Гранд каньйон", - розповів Юрій Касьян.

За словами спелеолога, глибина "Гранд каньйону" становить 31 м, а протяжність - близько 300 м.

- Усередині печери немає мінеральних утворень - сталактитів чи сталагмітів. Найбільше зацікавлюють її об'єми. Це достатньо великий підземний розлом, який виник на краю вапнякового масиву. Уявіть, ви гуляєте лісом і навіть гадки не маєте, що під вами є така велика порожнина природного походження! Довжина однієї з найбільших галерей цієї печери - приблизно 30 м, висота - близько 10 м і ширина - 1,5-2 м, - розповідає спелеолог.

У "Гранд каньйоні" вчені виявили присутність кажанів. Оскільки ці нічні істоти перебували на значній глибині в печері, існує ймовірність, що там є кілька входів.

Кажани здатні не лише літати, а й пролазити у печери через вузькі щілини. Протягом багатьох поколінь ці тварини слідують певним маршрутом, залишаючи свої екскременти на дні. Спелеологи використовують ці сліди як вказівники для виявлення нових частин печер, - пояснює Касьян.

Після дослідження печери "Гранд каньйон" її внесуть до Кадастру печер та порожнин України. До нього вже входить 2258 об'єктів на території нашої країни.

ПЕРШЕ ЖИТЛО ЛЮДИНИ І КРИНИЦЯ ЗАГАДОК

Юрій Касьян розпочав свою спелеологічну діяльність у 1978 році, навчаючись на геолога в Інституті нафти і газу. З того часу це заняття стало значущою частиною його існування. Він вважає, що дослідження печер є важливим для розуміння унікальних підземних екосистем, історії людства, а також сприяє розвитку туристичної інфраструктури.

Печера стала першим житлом для людей, тому цілком зрозуміло, що ми їх досліджуємо. Крім того, якщо поверхня Землі вже достатньо досліджена, печери можуть приховувати безліч загадок. Ми виявляємо нові печери або досліджуємо невідомі проходи в уже існуючих, - підкреслив пан Юрій.

На думку експертів, вивчення підземних порожнин може дати відповіді на численні питання в галузі геології та мінералогії. Крім того, у таких ізольованих середовищах часто виявляють нові види тварин і комах, які тривалий час існують поза увагою. Печери можуть зберігати останки тварин та інші артефакти протягом багатьох століть. Наприклад, в Криму дослідження печер має велике значення для аналізу системи водопостачання півострова, оскільки після дощів вода просочується через гірські масиви та тектонічні тріщини, рухаючись до низинних територій.

Як українці "вибрали" грузинську печеру

Особливий інтерес серед науковців усього світу викликають печери рекордних розмірів. Зокрема на Тернопільщині розташована печера Оптимістична, яка потрапила до книги рекордів Гіннесса як найдовша гіпсова печера в світі. Загальна протяжність виявлених підземних лабіринтів - понад 260 км.

Однією з найглибших печер у світі є Крубера, також відома як Вороняча, яка знаходиться в гірському масиві Арабіка на території Абхазії. У 1980-х роках її вивчали українські спелеологи, серед яких був і Юрій Касьян.

- Її глибина була 340 метрів, коли ми почали працювати. Нам удалося знайти її продовження і поступово ми збільшили її розміри до 2196 метрів. Це був світовий рекорд. Зараз ці території під контролем Росії, тож українські спелеологи не мають до них доступу. Також свого часу ми багато працювали в Криму, у 1999 році провели маркування та інвентаризацію печер Карабі-Яйли, створили проєкт, який полегшує пошук усіх печер цього гірського масиву, - розповідає Юрій.

СПІЛЬНОТА СПЕЛЕОЛОГІВ ПОШУКУЄ ЗАХОПЛЕНИХ ЛЮДЕЙ

Щоб привернути увагу нових дослідників підземних просторов, а також зацікавити молодь і дітей, українські спелеологи організовують спеціальні спелеотабори. Один з таких таборів пройде з 18 по 22 червня на хребті Ключ, що розташований у Сколівських Бескидах на Львівщині.

- Пан Юрій зазначив, що ми раді вітати дітей, які беруть участь у спелеологічних або туристичних клубах, дорослих спелеологів, батьків з малечою, а також молодих та енергійних педагогів, які прагнуть здобути нові знання або поглибити вже існуючі.

Учасники проводитимуть спелеотренування на скелях, відвідуватимуть печери на хребті Ключ та мандруватимуть горами.

Згідно з висловлюваннями пана Юрія, вісім членів спелеологічної спільноти загинули на фронті. Багато дослідників вирішили захищати Україну і наразі перебувають на передовій. Через окупацію російськими військами частини українських територій деякі спелеологічні організації призупинили свою діяльність.

- Зараз ми робимо все можливе, аби передати наші знання, щоб наше ремесло не було втрачене. Продовжуємо дослідження печер України та робимо нові відкриття. Адже підземний світ приховує ще багато таємниць, - каже Юрій Касьян.

У липні спелеологи знову завітають до Тернопільщини, щоб глибше дослідити "Гранд каньйон" та виявити нові печерні системи.

Юлія Томчишин, Тернопіль