Голова Харківської області повідомив про загибель двох жінок внаслідок обстрілу з боку Росії по Чугуївському району.

Вночі 21 серпня російські війська завдали удару дронами по селу Леб'яже, розташованому в Чугуївському районі. Про це повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації.

"В результаті потужного обстрілу загинули жінки віком 73 та 66 років. Крім того, поранення отримали жінки 41 і 73 років. Лікарі надали всю необхідну медичну допомогу," - повідомив він.

Обласна адміністрація зафіксувала вогневі інциденти, що призвели до пошкодження п'яти приватних житлових будинків. Ще три будівлі приватного сектора були повністю знищені, а 20 будинків разом із трьома господарськими спорудами отримали ушкодження.

Згодом Синєгубов додав, що тіла двох загиблих деблокували під час розбору завалів.

"Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій здійснюють рятувальні операції в зонах влучань. Правоохоронні органи документують ще один випадок воєнного злочину агресора, а також на місцях подій працюють бригади швидкої медичної допомоги. Як завжди, ми повинні впевнитися, що ніхто більше не потребує нашої допомоги", - зазначив він.

Російські військові систематично здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти, використовуючи широкий спектр озброєнь, включаючи ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх областях країни.

Читайте також: В одному з сіл Харківської області п'ятеро осіб отримали травми внаслідок атаки дрона, повідомляє прокуратура.

Уряд України та міжнародні організації вважають ці атаки військовими злочинами, вчиненими Російською Федерацією, підкреслюючи їх цілеспрямовану природу.

Атаки на системи життєзабезпечення населення та медичні заклади, спрямовані на позбавлення людей електрики, опалення, води, зв’язку, медичної допомоги та інших основних умов для існування, є частиною агресії. Під час масштабної війни Росія вчиняє різноманітні злочини проти українських громадян, які можуть бути кваліфіковані як геноцид, на думку юристів, дослідників у сфері геноцидів та правозахисників. Зокрема:

Оголошення намірів щодо ліквідації українського народу: Президент Росії та його соратники не раз висловлювали думки про те, що українці як національна група "не мають існування", що це "штучно сформована" спільнота, і що тих, хто має іншу думку, "потрібно знищити", а також що в майбутньому не повинно бути ані України, ані українців.

публічні заклики до винищення українського народу;

Систематичні атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної допомоги та інших основних умов для існування.

переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;

Знищення інтелектуального класу: викладачів, творчих особистостей, а також тих, хто є хранителями української культурної спадщини та формує її у наступних поколіннях.

запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Сигнали геноциду: вбивство осіб, що належать до певної групи, або нанесення їм важких тілесних ушкоджень; умисне формування умов життя, спрямованих на фізичне винищення групи; запобігання народженню дітей та примусова передача дітей з однієї спільноти до іншої; відкриті заклики до вчинення подібних дій.

Влада Росії відкидає звинувачення в тому, що під час широкомасштабної війни російські збройні сили здійснюють навмисні атаки на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, навчальних закладів, дитячих садків, а також об'єктів енергетичного та водопостачального секторів.