Економічна ситуація в Україні під загрозою: які перспективи нас чекають через півроку — експерти вражають своїми прогнозами.
У вересні Росія загострила економічний геноцид України. Напади на інфраструктуру тривають безперервно, завдаючи значних збитків, які за місяць оцінюються приблизно в 10 мільярдів доларів. Нещодавно міністр економіки України Олександр Кравченко зазначив, що рф прагне знищити фактично всю економіку України. Він також визнав, що не було повністю передбачено, як швидко агресор розробить і почне масово виробляти безпілотники з реактивними двигунами для атак на різноманітні цілі.
На сайті ТСН представили прогноз щодо економічної ситуації в Україні на найближчі три місяці, до завершення року, з акцентом на те, як економічний геноцид вплине на життя та добробут українців. Аналізуючи дані, були виділені два можливі сценарії: песимістичний, що передбачає продовження атак ворожих дронів на ключові об'єкти, та оптимістичний, який базується на успішному знищенні дронів за допомогою систем протиповітряної оборони. Однак, незалежно від розвитку подій, населенню доведеться пережити складні часи.
Що вже знищено ворогом
Згідно з офіційними джерелами (декларації президента, statements високопосадовців, дані бізнес-структур) та експертними оцінками в галузі військових справ, на кінець вересня було знищено або суттєво пошкоджено низку критично важливих об'єктів:
* Торгівельно-розважальні центри -- 41 або 20%;
* Будівельні центри -- 10+1 в окупації, це 14%, ще 13 об'єктів суттєво пошкоджено (+17%);
* Загальні великі продовольчі склади (Київська обл. та місто Дніпро) -- 30% складів класу А (висота до 12 м, опалення, під'їзні термінали для фур тощо) безповоротно втрачено, до 90% тимчасово виводилося з ладу;
Роздрібні торгові точки складають більше ніж 50% від усіх складів, а частка магазинів становить приблизно 12%.
* АЗС -- понад 300 (5%), з них 200 згоріли повністю;
* Локомотиви -- понад 530 (32%)
Інші споруди включають більше 90 залізничних вокзалів і великих станцій (12%), а також понад 420 навчальних закладів, таких як школи та університети (16%) — абсолютно всі з них.
Безсумнівно, що масштаби руйнувань у прифронтових зонах значно перевищують середні показники, тоді як у центральних і західних регіонах вони є менш відчутними.
Можливі прогнозовані втрати інфраструктури: два варіанти розвитку подій.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що система протиповітряної оборони забезпечує збиття 57% ворожих безпілотників. Це означає, що за вересень було знищено більше 1700 БПЛА, але, на жаль, близько 1300 з них все ж досягли своїх цілей.
Згідно з песимістичним прогнозом (приблизно 2000 атак дронів щомісяця), до кінця року Україна може зазнати значних втрат: до 30% торгово-розважальних центрів та будівельних майданчиків, до 90% складів, до 20% роздрібних магазинів, до 10% автозаправних станцій, до 45% локомотивів та до 20% інших об'єктів інфраструктури, таких як вокзали та навчальні заклади.
Однак песимістичний варіант, що передбачає знищення до 90% складів та майже половини локомотивного парку "Укрзалізниці" до Нового року, є лише математичною моделлю у разі нашої бездіяльності. Насправді, "вікно можливостей" для російських ракетних атак швидко закривається.
Оптимістичний прогноз формується на основі офіційних коментарів керівника Офісу президента Кирила Буданова та експерта в оборонній сфері Анатолія Храпчинського. Вони очікують, що завдяки впровадженню нових швидкісних антидронів і покращенню радіоелектронної боротьби, ефективність у знищенні реактивних цілей зросте з 57% до 80% вже до листопада 2026 року.
В абсолютних значеннях це свідчить про зменшення кількості прильотів більш ніж удвічі. У рамках цього реалістично-оптимістичного сценарію економіка України матиме змогу уникнути катастрофи.
* ТРЦ та будівельні центри -- руйнування не більше 15-17% (захист гіпермаркетів бетонними екранами та мобільними групами ППО);
Склади класу А в сфері логістики демонструють зниження активності на рівні 35-40% внаслідок переходу до підземних хабів та децентралізації складських потужностей.
* Роздрібні магазини та рітейл -- утримання на рівні 12-14% завдяки швидкій відбудові та формату міні-ТЦ;
* Локомотиви — у межах 35-37% (захист депо з використанням засобів радіоелектронної боротьби);
* АЗС -- не більше 6% за рахунок встановлення протидронових залізобетонних екранів навколо АЗС;
* Інша інфраструктура -- зупинка на рівні 13-15% через зменшення кількості прильотів.
На яку суму понесе збитки державний бюджет?
Однак, навіть у найбільш оптимістичному варіанті розвитку подій, економіка України все ж зазнає суттєвих втрат, що призведе до значного зниження надходжень до державного бюджету від податків. Внаслідок зупинки роботи великих металургійних підприємств та руйнування складів у роздрібній торгівлі, у останньому кварталі року державна скарбниця опиниться під величезним тиском, зазначає Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу. За його оцінками, у четвертому кварталі 2026 року втрати бюджету можуть досягти 22% у найгіршому сценарії, тоді як у найбільш сприятливому варіанті — приблизно половини цієї суми.
"Згідно з чинним Законом про Державний бюджет України, планова дохідна частина (власні внутрішні надходження) становить 2904,6 млрд грн, -- говорить Олег Пендзин. -- Плановий дохід за квартал -- 726 млрд грн, а 22% від нього -- 160 млрд грн чистої діри в бюджеті. Це колосальна сума, майже половина річного бюджету на соцвиплати всієї країни або понад половина видатків на освіту і науку за рік. Оскільки ці кошти недоотримає саме військовий сектор, уряду доведеться терміново шукати, де перекрити ці 160 мільярдів".
Зважаючи на те, що рітейлери витрачають значні кошти на ліквідацію наслідків обстрілів та придбання пального для численних генераторів, очікується, що надходження від податку на прибуток знизяться на 30-35% від запланованого річного обсягу. Внаслідок руйнування складів та зменшення обсягів продажу прогнозоване недоотримання ПДВ до кінця року становитиме 18-20%. Тому, щоб забезпечити фінансування програми страхування бізнесу від військових ризиків, уряд планує з 2027 року збільшити ПДВ на 1%, що, за оцінками, може принести 1 млрд грн. Як відомо, ПДВ є податком, який сплачує кінцевий споживач. Олег Пендзин розрахував, що підвищення ПДВ на 1% призведе до зростання кінцевої ціни товару на 0,83%. Однак на практиці внаслідок ланцюга виробник-логістичний склад-дистриб'ютор-магазин, ціна може зрости на 1,5-2%.
Продовольча забезпеченість: як ми будемо існувати в цій ситуації.
Олег Пендзин не вважає критичними для більшості пересічних українців втрату значних обсягів продовольчих складів. Неприємні зміни очікують мешканців міст-мільйонників і півмільйонників, це перш за все Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, Кривий Ріг. У селах і невеликих містах, де проживає понад дві третини населення, люди харчуються з підсобного господарства і маленьких магазинів. А от третина українців, які мешкають у мегаполісах і великих містах (всього до 10 млн осіб) зіштовхнуться з тим, що полиці супермаркетів порожнітимуть швидше, а асортимент скоротиться.
За прогнозом експерта, до січня 2027 року ритейл перейде на безперервні постачання "з коліс" через знищення великих складів. Поняття місячного товарного запасу зникне, магазини працюватимуть за схемою "сьогодні на завтра". Переривання логістики через обстріли загрожує зникненням імпорту, заморозки та молочної продукції на тижні. Дрібна логістика здорожує доставку на 12-15%, що підвищує ціни на продукти на 5-6%, а загальний стрибок цін через витрати на генератори, ремонти та страхування може скласти 15-20%.
Роздрібна торгівля та сфера громадського харчування поступово переходять в підземні простори. У паркінгах і сховищах з'являться міні-центри видачі замовлень побутової техніки площею до 1000 квадратних метрів, які забезпечать доставку протягом 5-7 днів. Формат Dark Kitchen (темна кухня), що спеціалізується виключно на доставці, стане новим трендом у фаст-фуді. Ураження автозаправних станцій у прифронтових зонах та, можливо, в Києві може призвести до скорочення персоналу на АЗС: заправки перетворяться на безлюдні термінали самообслуговування, де пальне можна буде отримати через додатки всього за 2-3 хвилини.
Внаслідок зниження реальних доходів громадяни почнуть відмовлятися від покупки техніки та брендових речей, спрямовуючи свої фінанси на придбання основних продуктів, ліків, а також інших необхідних для життя речей.
Шок на ринку праці: хвиля звільнень та приховане безробіття
До кінця року ринок праці переживатиме найважчий шок за весь час війни, вважає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський.
Коли російський безпілотник знищує черговий склад або призупиняє роботу великого заводу, тисячі людей одразу втрачають роботу, -- зазначив Андрій Забловський. -- Після повної зупинки "Криворіжсталі" та "Запоріжсталі" десятки тисяч працівників металургійної галузі, а також тих, хто працює у супутніх сферах (залізничники, гірники, ремонтники), опинилися під загрозою скорочення або були змушені піти у вимушені відпустки з виплатою лише двох третин зарплати. За останні два місяці реальні звільнення у секторі торгівлі та послуг зросли на 12-15%.
В подальшому, за словами Андрія Забловського, спостерігається "ефект доміно": зупинка великих підприємств веде до занепаду дрібного бізнесу. Закриття будівельних центрів позбавляє замовлень тисячі меблевих цехів та виробників будівельних матеріалів. Пошкодження складів фастфуду залишає без роботи водіїв вантажних рефрижераторів та фермерські господарства. Безробіття серед молоді, що працювала в сферах обслуговування, торгівлі та маркетингу, різко зросте. До Нового року рівень реального безробіття в регіонах, що постраждали, може піднятися до 24-26%.
Олег Пендзин передбачає, що до кінця року ми спостерігатимемо зростання міграції жителів прифронтових районів у центральні та західні області, а також значне збільшення чисельності зареєстрованих безробітних у службах зайнятості. Він вважає, що зростання безробіття може призвести до підвищення інтересу до контрактної служби в Збройних Силах України, зокрема в підрозділах, що займаються ремонтом і забезпеченням військових (слюсарі, зварювальники, водії та інші спеціалісти).
Вплив на населення: особи похилого віку, працівники державного сектора, особи без роботи.
Олег Пендзин та Андрій Забловський запевняють, що пенсіонери отримуватимуть свої пенсійні виплати у повному обсязі.
"Пенсійний фонд України (ПФУ) залишається захищеною статтею видатків, навіть за умов падіння надходжень від ЄСВ (єдиного соцвнеску), який платить бізнес, дефіцит ПФУ напряму покриватиметься з держбюджету. Бюджет отримує пряму фінансову підтримку від ЄС та МВФ", -- пояснив Олег Пендзин.
А от бюджетники (вчителі, медики, держслужбовці та інші) можуть втратити частину доходів, не виключає Андрій Забловський. Базові оклади захищені міжнародними грантами, але можливі скасування премій і надбавок через падіння внутрішніх податків.
Експерт зазначив, що місцеві громади, зокрема прифронтові міста на кшталт Кривого Рогу та Запоріжжя, які зазнали зупинки заводів, втратять надходження від податку на доходи фізичних осіб. Це свідчить про те, що у IV кварталі місцеві надбавки та премії для бюджетників, ймовірно, будуть повністю призупинені.
Найскладніша ситуація очікує нову хвилю безробітних, які втратять свої робочі місця через закриття підприємств, таких як "Криворіжсталь" та "Запоріжсталь", а також через знищені склади, торгові центри та інші об'єкти. Як зазначили в контакт-центрі Державної служби зайнятості, в умовах військового стану виплати обмежені до 90 днів, а сума становить лише одну мінімальну зарплату – 8647 грн на місяць (в цю суму не включаються податки, оскільки допомога по безробіттю не підлягає оподаткуванню). У мирний час ці терміни становили 270 днів, а виплати могли досягати 9924 грн.
Висновки: економіка стійкості буде функціонувати.
Експерти зазначають, що російський економічний геноцид не викличе повного дефіциту, хаосу чи капітуляції в тилу. Український бізнес вже показує неймовірну здатність до адаптації, впроваджуючи децентралізовані моделі постачання. Хоча ситуація ускладниться, ціни зростуть, а якість життя знизиться, ворог не зможе знищити незламну українську економіку.
