Чому 3 лютого Росія завдала удару по Україні: Жданов пояснив "стратегію" Кремля - що очікувати в майбутньому.

У ніч на 3 лютого російські військові здійснили новий масштабний ракетно-дроновий напад на Україну. Атака була націлена на теплоелектростанції та гідроелектростанції в умовах аномальних морозів. Знову під ударами армії РФ опинилася енергетична інфраструктура. Вибухи чулися в Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Вінниці та в багатьох інших областях країни.

Внаслідок атаки сотні тисяч родин залишилися без тепла та електроенергії, тоді як температура повітря вночі опускалася до -25 °C. У багатьох містах зафіксовані аварійні відключення, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури та проблеми з теплопостачанням.

Військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН.ua пояснив, чим була особливою атака 3 лютого, як російська армія обирає цілі та коли можуть припинитися удари по енергетиці України.

Ракетна атака на Україну 3 лютого: причини, чому Росія вирішила атакувати саме в цей момент.

Олег Жданов зазначив, що напад був передбачуваним і зумовленим кількома чинниками, головним з яких стали сильні морози.

"Ми вже обговорювали, що Росія скористається цією можливістю пікових морозів. Від завтра, згідно з прогнозами, температура почне підвищуватися. Це перший аспект. Щоб мінімізувати ризики та досягти максимальної ефективності в контексті зупинки постачання електроенергії та тепла, вони не могли ігнорувати цю ситуацію," -- підкреслив експерт.

Крім того, за його твердженнями, в цій атаці закладено політичний підтекст.

"Ми також обговорювали зв'язок із політичними подіями. Завтра стартують переговори в Абу-Дабі. Це буде новий раунд або новий етап перемовин. Це було абсолютно передбачувано," – зазначив Жданов.

Скільки ракет має Росія в своєму арсеналі та які засоби вона використовує для атак на Україну?

Військовий аналітик зазначає, що проблема накопичення ракет в Росії досі не вирішена.

"Щодо накопичення ракет, це викликає чимало запитань. На жаль, наша розвідка не надає жодної інформації, проте з того, що ми бачимо, вони наразі використовують все, що мають під рукою," - підкреслив він.

Згідно з висловлюваннями Жданова, Росія використовувала як новітні ракети, так і застарілі радянські моделі.

"І "Циркони" були -- вони досі експериментальні ракети і виробляються фактично в одиничних кількостях. І старі радянські ракети знову витягнули -- Х-22. Їх на складах тисячі, і вони їх використовують. "Іскандерів" не вистачає", -- пояснив експерт.

Він також поділився деталями стратегії обходу української системи ППО:

"Вони зрозуміли, що єдине озброєння, яке може більш-менш гарантовано пробити систему ППО, -- це балістика. "Шахеди" заходять першими, виснажують і відволікають ППО, потім іде балістика, далі -- знову дрони, а наприкінці -- крилаті ракети вже по виснаженій системі протиповітряної оборони".

Під час наступу використали більше 400 безпілотників і 70 ракет, серед яких переважали Х-22.

"Спочатку вона виступає в ролі аероцілі, після чого переходить на параболічну траєкторію, рухаючись подібно до балістичної ракети," - зазначив Олег Жданов.

Які міста є головними цілями для Росії?

Олег Жданов пояснив, що столиця України залишається ключовою ціллю ворога.

"Столиця завжди є флагманом будь-якої держави і найбільше впливає на соціальну думку. Вони намагаються сформувати думку, що краще поганий мир, ніж гарна війна", -- пояснив експерт.

Він зазначив, що Київ має підвищену вразливість через скупчення теплових електростанцій. Також великі міста, що мають населення понад мільйон, опиняються під особливим контролем з боку Росії.

"Три ТЕЦ достатньо розвалити -- і все. Місто Київ фактично залишається без тепла і майже без світла. Харків і Дніпро -- це теж міста-мільйонники, які формують суспільну думку. Тому їх теж гасять", -- пояснив Олег Жданов.

У той же час, Харків та Дніпро користуються частковою децентралізацією системи теплопостачання, що допомагає знизити певні ризики. Однак, як зазначає експерт, російські удари спрямовані на силові підстанції, які відповідають за розподіл електроенергії з атомних електростанцій.

"З технологічної перспективи, зазначає Олег Жданов, вони зупиняють енергосистему, відключаючи постачання потужності споживачам."

Як довго ще триватимуть інтенсивні атаки на територію України?

За словами Олега Жданова, навіть ймовірні переговори не зможуть зупинити атаки.

"Навіть якщо буде укладена якась 'мирна угода', що, на мою думку, малоймовірно, у ніч перед її підписанням може відбутися потужний комбінований напад," -- підкреслив він.

Експерт нагадав заяви російського керівництва:

Лавров вже висловився, що їх не влаштовують ніякі умови, навіть ті, що стосуються енергетичного перемир'я. Тим часом Пєсков повідомив, що процес переговорів не має жодного впливу на виконання військових завдань.

Він зазначив, що Путін може бути готовий лише до короткочасного припинення бойових дій, але не до встановлення миру.

"Це буде заморозка конфлікту, перехід у режим низької інтенсивності, як у 2015-2022 роках. Але тільки тоді, коли Росія матиме плацдарм на правому березі Дніпра -- у Херсонській або Запорізькій області", -- наголосив експерт.

Чи зупинить Росія атаки на енергетичну інфраструктуру влітку та восени?

За висловлюванням Олега Жданова, удари по енергетичній інфраструктурі триватимуть у будь-яку пору року.

"Енергетика є фундаментом усіх сферах життя. Без електричної енергії не функціонує ні транспорт, ні залізничне сполучення, ні виробничі процеси," -- підкреслив він.

Фахівець також застеріг щодо суттєвих загроз у літній період.

"Якщо влітку водоканал припинить свою роботу, це призведе до погіршення епідеміологічної ситуації та псування харчових продуктів. Тому, на жаль, удари не зупиняться," — підкреслив Олег Жданов.