"Рута червона - 2025"

Чим запам'ятається цьогорічний фестиваль у Львові? Це буде новий погляд на спадщину Івасюка, роль військової бардівської пісні як джерела очищення, а також об'єднання суспільства.

Заснований у 1989 році, легендарний фестиваль "Червона рута" пройшов через мистецький підйом 90-х років, а також відзначився протистоянням різноманітним атакам на українську культуру, які мали місце в наступні десятиліття. Сьогодні, навіть в умовах повномасштабної війни, він продовжує існувати та об'єднувати навколо себе талановитих, активних і креативних особистостей. Ці люди, об'єднавшись, демонструють багатогранність української музики та широкий підхід до культури, яка виступає важливою складовою національної безпеки.

Укрінформ отримав інформацію про особливості цьогорічного фіналу XVII Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики "Червона рута - 2025". Захід проходитиме з 17 по 21 вересня у Львові, під патронатом Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, а також за підтримки Львівської обласної військової адміністрації.

Виступ переможця першої "Червоної рути-89" Андрія Миколайчука, відомого як "підпільний Кіндрат", який став символом українського андерграунду того часу. Знімок Юрія Ільєнка. Чернівці, вересень 1989 року (з архіву Укрінформу).

Важливо переосмислити пам'ять про Івасюка саме в контексті фестивалю "Червона рута", що проходить у Львові.

Львів, відомий своєю безпекою, став одним із найкращих місць в Україні для проведення масштабних фестивалів. Організатори "Червоної рути" врахували кілька важливих аспектів. Зокрема, Мирослав Мельник, один із засновників фестивалю, підкреслює, що традиції та історична спадщина Львова є надзвичайно важливими для успішного проведення заходу. Це дозволяє продемонструвати світові, як українці вміють вистояти, адаптуватися і створювати щось нове. "Цей фестиваль показує, що наше суспільство проходить через оздоровлення, і, незважаючи на війну, ми формуємо нову національну свідомість", - додає він.

Другий ключовий аспект – це переосмислення спадщини видатного українця Володимира Івасюка, на честь пісні якого фестиваль отримав свою назву.

На початку цього року мешканці Львова звернулися до міського голови з пропозицією організувати фестиваль у самому місті. Це пов'язано з тим, що саме тут Володимир Івасюк провів останній етап своєї творчості, під час якого створив безліч пісень, які, на жаль, не виконуються так, як би цього хотілося. Івасюк також загинув у Львові, тому важливо переосмислити його спадок через фестиваль "Червона рута", що проходитиме у Львові, - поділився пан Мирослав.

Під час відкриття відбудеться концерт "Симфонічний Івасюк" за участю Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, а під час проведення фестивалю запланована наукова конференція музикознавців та культурних діячів України з доповідями про значення творчості видатного композитора.

Організація фестивалів за межами країни відіграє суттєву роль у розвитку культурної дипломатії.

Відбіркові тури в 2024 році проходили у 20 обласних центрах України, включаючи прифронтові регіони, де організація культурних заходів є особливо складною (таких як Херсон, Запоріжжя, Харків, Суми, Донецька та Луганська області). Уперше в історії "Червоної рути" відбулися два міжнародні відбори: один у Варшаві, Польща, і інший у Лондоні, Великобританія, де змагалися 34 солісти та музичні колективи. Загалом у відбіркових конкурсах взяли участь близько 3 тисяч виконавців, з яких 450 будуть представляти Україну та інші країни у фіналі.

"Патріотичне піднесення, яке дає фестиваль в інших країнах, має велике значення для культурної дипломатії. Тобто, ˮЧервона рутаˮ сьогодні виконує більш широку функцію, ніж раніше, - це вже певний міжнародний рівень. До того ж тепер мільйони українців, рятуючись від війни, перебувають за кордоном, і хтось мусить працювати над тим, щоб ті молоді люди про Україну не забували і в майбутньому повернулися сюди. Хтось має думати над тим, що, коли ми переможемо, ці люди мають стати у стрій і розбудовувати нашу економіку, господарювати, бо інакше у нас станеться страшний вакуум у суспільстві", - говорить пан Мирослав.

ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ ФЕСТИВАЛЮ Є ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ, ЯКІ НАПРАВЛЕНІ НА ОЗНАЙОМЛЕННЯ ГРОМАДИ З ГОЛОВНИМИ ПРОБЛЕМАМИ.

Фінальна частина "Червоної рути" буде поділена на три секції: перша з них включатиме основні конкурсні виступи, що триватимуть протягом п'яти днів без перерви. У цих змаганнях братимуть участь переможці як обласних, так і міжнародних відбіркових етапів.

Друга частина - це концерти переможців, і цьогорічних, і переможців минулих "Рут", а також запрошених українських зірок та закордонних гостей - представників української діаспори.

І дуже важлива, за словами організаторів, третя частина фестивалю - це супутні заходи, завданням яких є ознайомлення із проблематикою та важливими нагальними справами, які треба розв'язувати негайно, щоб об'єднати суспільство. У цій частині фестивалю заплановані покази фільмів сучасних українських режисерів на національно-патріотичну тематику; тематичні лекції ("Історія виникнення інформаційних війн", "Роль масової культури у формуванні національної свідомості", "Сутність та основні компоненти психологічної війни"; круглі столи, семінари за участю представників української інтелігенції.

Зараз в суспільстві можна виділити дві головні категорії: військові та цивільні. У мирний час вони, здавалося б, живуть окремо, але під час війни ці дві групи починають взаємодіяти і переплітатися. Сьогодні ми спостерігаємо значну кількість військових, які зазнали травм або страждають від посттравматичного стресового розладу, і їм необхідна реабілітація. Їхня роль у суспільстві після повернення дуже важлива, адже це серйозна відповідальність, яку потрібно виконувати. Громадськість має усвідомлювати виклики, які стоять перед нами. Тому в рамках супутніх заходів ми плануємо організувати зустрічі з фахівцями, що займаються реабілітацією військових та їх інтеграцією в суспільство після служби на фронті. Очевидно, що для цього необхідні програми на рівні держави. Сподіваюсь, що ми зможемо провести ці заходи на високому рівні, щоб після фестивалю такі програми були реалізовані. - зазначив директор фестивалю "Червона рута".

Військова бардівська пісня виконує очищувальну роль червоної рути, яка є символом відновлення, подібно до квітів, що втілюють нове життя.

У "Червоній руті - 2025", як і раніше, залишається шість основних номінацій: жанр популярної масової музики, українського автентичного фольклору, модерної танцювальної, сучасної бардівської патріотичної пісні, рок-музики, жанр експериментальної музики.

"Ми стикаємося з викликами часу, і тепер у жанрах масової музики, що представлені на фестивалі, вже природно задають тон захисники України, військовослужбовці, які привносять в програму справжній реалізм. Раніше бардівська пісня показувала історичну ситуацію, далі - вона була гостро соціальна, а сьогодні набуває змістовності, життєвості, передає реальну ситуацію. Українська бардівська пісня - на гребені, і, думаю, що ніде у світі немає такого серйозного мистецького пласту, який ми зможемо, дай Боже, показати на фестивалі "Червона рута". Військова бардівська пісня несе очищувальну функцію Червоної рути, як антисептика, як квітки, яка є символом відродження, очищення від всього наносного, і появу верстви суспільства, яка є нашою совістю", - говорить пан Мельник.

ЕКСКЛЮЗИВНО ДЛЯ ФЕСТИВАЛЮ МУЗИКАНТИ РОЗРОБЛЯТЬ І ВИКОНУВАТИ ОКОЛО 500 НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ.

Лауреат першого фестивалю "Червона рута" Едуард Драч, який зараз є членом Спілки письменників України, лікарем-неврологом-реабілітологом та капітаном медичної служби Збройних сил України у відставці, згадує про позитивні музичні трансформації, які відбувалися в 1980-х роках. Тоді українська музика, зокрема творіння першої "Червоної рути", почала активно звучати з усіх куточків. Він також пам'ятає, як у другій половині 90-х в ефір почали проникати московські "емісари", що згодом призвело до домінування московської поп-музики.

Отже, це є надзвичайно важливим аспектом - надавати можливість молодим артистам проявляти себе. "Червона рута" виступає ключовою "платформою" для зустрічі всіх популярних жанрів, і було б чудово, якби наші медіа приділили увагу молодим талановитим виконавцям, чиї композиції звучатимуть на цьому заході, адже вони відображають найкращі тренди в суспільстві. Творча особистість покликана наповнювати свій час і простір для сучасників, і молодь, яка це робитиме, зможе зробити це оригінально та яскраво, привносячи безліч нових ідей, - вважає пан Драч.

Спеціально для участі у фестивалі молоді музиканти створять і виконають близько 500 нових пісень українською мовою.

"Брати Гадюкіни" стали лауреатами фестивалю "Червона рута-89". У центрі зображення - лідер колективу, відомий як "Кузя" (Сергій Кузьминський). Фото було зроблено Володимиром Фаліним 2 лютого 1991 року в Києві (з архіву Укрінформу).

Протягом свого існування "Червона рута" стала справжнім джерелом натхнення, навіть для міністрів культури України.

"Червоній руті" виповнилося 36 років. Фестиваль проходить раз на два роки: в парні роки відбуваються обласні відбіркові конкурси, а в непарні - підготовка та організація фінальних змагань.

Перший фестиваль розпочав свою історію в Чернівцях у 1989 році, в період, коли ще існував Радянський Союз. Як зазначають ініціатори заходу, основною метою було виховання нової генерації артистів та музикантів, які повинні були стати не лише інтелектуальним та культурним обличчям України, а й активними громадськими і політичними фігурами, а також представниками медіа, здатними об'єктивно відображати українську реальність та діяти у її інтересах.

Євген Нищук виступив у ролі ведучого на фестивалі сучасної пісні та популярної музики "Червона рута - 2025", що відбувся у 2013 році.

Протягом свого існування фестиваль став навіть "постачальником" міністрів культури України. Серед них Василь Вовкун, який багато років був режисером постановок фестивалю "Червона рута", та Євген Нищук, який працював у режисерсько-постановчому відділі фестивалю з 1991 до 1999 року і був ведучим з 2011 по 2015 рік. "Червона рута" внесла значний вклад в український музичний ринок, представивши майже 90 відсотків зірок, зокрема такі гурти, як "Брати Гадюкіни", Сестричка Віка, Едуард Драч, "ВВ", "КомуВниз", "Срябін", "ТНМК", "Плач Єремії", "Тартак" та інші. У 1990-х роках, коли фестиваль активно розвивався, він охопив різні регіони України: у 1991 році фестиваль відбувся в Запоріжжі, у 1993 - в Донецьку, у 1995 - у Криму, у 1997 - у Харкові, а в 1999 - у Дніпрі.

За висловлюванням пана Мельника, територіальна спрямованість фестивалю "Червона рута" була орієнтована на схід, на області, де переважає російська мова, з метою пробудження національної свідомості серед місцевого населення. Він впевнений, що фестиваль успішно виконав цю місію.

"Майже 80 відсотків на фронті - це покоління тих, хто народився у 80-ті (ще за Радянського Союзу), а в 90-ті за час молодої незалежності України сформувалися як особистості і сформувалися через важливу культурну місію ˮЧервоної рутиˮ, де отримали патріотизм і мотивацію для захисту своєї землі. На фронті зараз (або вже повернулися) як виконавці ˮЧервоної рутиˮ, так і працівники та організатори фестивалю - зокрема, керівник творчого відділу Іван Списаренко, і вже комісований Анатолій Калиниченко. Ми вважаємо, що ˮЧервона рутаˮ - це не просто фестиваль, це організм у суспільстві, який має відображати те, що відбувається в ньому", - поділився думками Мирослав Мельник.

Зображення Кирила Чуботіна та Віталія Олійника, взяті з архівів Укрінформу та Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні і популярної музики "Червона рута".