"Ніякі крилаті ракети не зламають народ, що має свої крила": це центральна думка привітання Зеленського українцям з Новим 2025 роком.

У ніч з 31 грудня на 1 січня, під час новорічних свят, Володимир Зеленський виступив перед народом з традиційним підсумковим зверненням. Президент окреслив ключові події 2024 року та озвучив свої наміри на прийдешній рік.

Президент України подякував усім, хто захищає державу та робить усе можливе, щоб Україна встояла перед ворогом.

Ось унікальна версія: "Змістовне привітання від Зеленського"

Шановні громадяни!

За мною стоїть "Україна-мати" — країна, що впевнено тримається на своїх ногах. Вона не піддається тиску, дивиться вперед і вірить у своє світле майбутнє, сподіваючись на перемогу над усім тим лихом, яке принесла Росія. Україна, яка здатна забезпечити справедливий мир, з мечем у руках та щитом на грудях, захищаючи свій народ, свої кольори та свою незалежність. Сьогодні я звертаюся до всіх, хто цінує нашу країну, оберігає її та з любов’ю говорить про неї: "Моя". Я висловлюю вдячність за 2024 рік. Нашим людям, які з гідністю долають усі випробування. Людям, для яких гордість бути громадянами України. А для мене велика честь — бути президентом таких людей, українців і українок, які доводять: жодні крилаті ракети не можуть зламати народ, що має крила.

Протягом цього високосного року ми щодня підкреслювали цю істину. І вчора ми стали свідками цього знову. Наповнені щастям, адже на рідну землю повернулися 189 українців, які були в полоні. Тепер вони зустрінуть Новий рік вдома. Ми повертаємо своїх, і за цей рік це вже 1358 людей. А за весь час – 3956 українців. Я говорю про точні цифри, адже за кожною з них стоїть людина, близька серцю, важлива для нас. І повертаючи кожного з них, ми відновлюємо життя в Україні.

І як щоразу, коли це стається, плачемо ми всі. Неважливо, розчулена мати, або це дитинка, яка дочекалась татуся, чи Президент України, ми плачемо всі, бо всі ми - люди й зберегли в собі світло.

Це підтримувало нас упродовж понад тисячі днів. Намагатися бути сміливими у найскладніші моменти. Залишатися сильними, коли це було вкрай необхідно. Так, як це робили наші вчителі, медики, енергетики та працівники транспорту, а також усі наші ППОшники й мобільні вогневі групи. Хлопці, які за минулий рік знищили 1310 крилатих і балістичних ракет та 7800 іранських "шахедів". Слава вам! Ми пишаємося вами! Дякуємо! Ми пройшли цей рік разом, долаючи всі труднощі, які приніс 2024-й. Перемоги та поразки. Радість і виклики. Сльози щастя, коли нам вдавалося, і сльози болю, коли нас ранили в саме серце.

Липень. Ранок. "Охматдит". Так вчиняють лише слабкі та боягузливі. І ми ніколи не забудемо ті дитячі погляди. І ми не пробачимо цього! Коли зло сіє смерть, наша відповідь - жива ланка. Ось як виглядає сила українського народу. Цю єдність можна було помітити навіть з космосу. Її бачив Бог. Він бачив наших людей. Наших дітей. І я ніколи не забуду ті неймовірно зрілі та сильні очі хлопчика з "Охматдиту". В ньому стільки життя, енергії, гідності! І наскільки ця одна дитина перевершує Путіна! Наскільки всі наші діти сильніші за все їхнє зло. Українські хлопці та дівчата, які борються у цій війні, здобувають знання онлайн і навіть у підземних класах, виграють світові наукові змагання, збирають кошти для нашої армії, винаходять технічні рішення, що підтримують нашу оборону. Ви - неймовірне покоління! Ось за кого ми боремося. Ось кого перш за все захищають наші герої, наші бійці. Ті, хто тримається сам і несе на своїх плечах незалежність.

Там, де щоденно борються за свободу та гідність, і особливо в цю новорічну ніч. На всіх наших фронтах. В усіх куточках нашої країни. На сході, де ситуація надзвичайно складна. Але ми віримо, ми впевнені: ви витримаєте. Наші захисники витримають. Ваші дух і мужність залишаться непохитними. Саме завдяки цим якостям цьогоріч ви не дали можливості ворогові захопити Суми, Харків, Херсон та Запоріжжя. Росіяни справді цього прагнули. Проте ви дали їм відповідь, повертаючи війну назад, у їхню країну. І ті, хто приносив біду на нашу землю, отримали її у себе вдома. На Курщині та в інших регіонах, куди цього року прийшла наша справедливість.

Справедливість. Всього одне слово, але за ним стоять сотні тисяч наших людей. Наша "оборонка" й наша наука. Чиї розум і праця робили нас міцнішими, бо 30 % усього, що в цьому році було в наших хлопців на полі бою, - усе це було зроблено в Україні. І на одному такому заводі я запитав у молодого інженера: "Як же вам стільки вдалося, як же ці люди стільки змогли?". І хлопець пожартував: "Так то ж не просто люди, вони - ракети".

У цей момент я відчув сором як громадянин, адже з 90-х років держава не звертала уваги на таких людей, як ми. Проте я відчуваю гордість, коли протягом року, спілкуючись із ними, чую, як вони щасливі від того, що можуть бути корисними для України. Ми знову відновлюємо власну інфраструктуру, виробляємо ракети, а також вперше виготовляємо більше мільйона безпілотників на рік. Наш ворог змушений вивчати українську мову – слова "паляниця", "пекло", "рута" стали для нього знаковими. Він тремтить, чуючи назви "Нептун" і "Сапсан". Усе це – наші ракети. Українські. "Гор", "Вампір", "Колібрі", "КАМІК", "Лютий", Heavy Shot, Fire Point – це наші дрони. Українські. І всі ці досягнення є нашими аргументами, нашими аргументами для досягнення справедливого миру.

Це досягають лише найсильніші. І ми не раз доводили, що саме такими є. Наші атлети, такі як Олександр Хижняк, наш Танк, Ольга Харлан, Ярослава Магучіх, і всі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми щиро переживали, раділи й гордилися, коли синьо-жовтий прапор піднімався вгору. Ми витримували удари й давали відсіч разом із Олександром Усиком. Це все говорить про більше, ніж просто спорт. Це про наш дух, про те, ким ми є і на що здатні. Це сенси й символи. Бої Сашка, як повсякденні битви всієї України, демонструють: не має значення, наскільки сильніший за тебе противник, важливо, наскільки велика твоя воля. Саме це захоплює дух усього світу! І всі лідери відверто зізнавалися мені: "Ми ніколи не бачили нічого подібного, коли повна зала Нотр-Дам-де-Парі аплодує". Це були оплески вам, усім нашим людям. Ось так звучить повага до України. Ось що означає незалежність.

Це момент, коли ми не відмовляємося від своїх. І ми завжди пам’ятаємо про тих, хто в полоні. Ми будемо боротися за кожного, хто, на жаль, ще залишається там. Ми не залишимо без уваги всіх, кого Росія змусила жити під окупацією, але не змогла підкорити їхні українські душі. І скільки б зла не намагалося нав’язати свої правила, наші люди заявляють: "Ви тут не господарі, ви лише тимчасові". Весь той завезений бур’ян не зможе вкоренитися на нашій землі та не переможе справжніх. Я завжди згадую історію про одного дідуся, якого окупанти запитали: "Котра година?" На що він відповів: "Час звідси йти".

Ось що таке воля всередині, яку просто неможливо окупувати. І я звертаюся до всіх, хто несе в собі цю волю, на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я знаю, що ви зустрічаєте Новий рік за нашим часом і зараз ви чуєте ці слова. У нашому Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі - всюди, де чекають Україну. І куди одного дня Україна повернеться, щоб бути разом. І єдине, що розділятиме українців, - це щедро накритий стіл.

Я знаю: за цим столом будуть усі наші люди. Ті, хто зараз за кордоном, але зберегли Україну в собі. Тож сьогодні в першу хвилину нового року у Варшаві, Нью-Йорку чи Буенос-Айресі лунатиме "Ще не вмерла...". В Берліні, Празі чи Токіо сьогодні скажуть: "Слава Україні!" І світ відповість: "Героям слава!". Бо Україна не наодинці. Бо з нами - наші друзі. І з перших хвилин цієї війни Америка була з Україною. І я вірю, що Америка буде з Україною і в перші хвилини миру.

Я пам'ятаю, як спілкувався з Джо Байденом після того, як Росія вторглася в нашу країну. Також у моїй пам'яті залишилась розмова з Дональдом Трампом після його обрання на посаду. Всі ці бесіди з конгресменами, сенаторами, простими американцями та з усіма, хто нас підтримує в США, Європі та по всьому світу, мали спільну рису: усі одностайно стверджували, що Путін не може виграти. Україна обов'язково переможе. Путіну не місце у перемозі. Україна здобуде успіх.

Я дякую всім американцям за те, що ці слова доводилися справами. Я не маю сумніву, що новий американський Президент хоче й зможе принести мир та покласти край путінській агресії. Розуміє, що перше неможливе без другого. Бо це не вулична розбірка, де треба втихомирити дві сторони. Це повномасштабна агресія божевільної держави проти цивілізованої. І я вірю, що ми разом зі США здатні на цю силу. Змусити Росію до справедливого миру. Тобто не забути й не обнулити все, що скоїла Росія. Буча, Оленівка, Авдіївка, усі наші знищені міста й села. Ось чому дійсно справедливий мир не може настати за принципом "почнімо з чистого аркуша". Бо рахунок не 0:0. На рахунку - тисячі, тисячі українців, життя яких украла Росія.

Сьогодні серце України пронизане шрамами, які залишилися від наших героїв, що загинули за свободу. Нехай жодна родина у світі не пізнає таких втрат. Нікому з лідерів не побажав би відчути ту гіркоту, коли вручаєш нагороди посмертно. Коли дивишся в очі матері, дружини або дитини воїна, який віддав своє життя за Україну, і чуєш від них: "Нехай це все буде не даремно". Тисячі наших молодих хлопців і дівчат залишили слід у нашій пам'яті. Вони завжди з нами, поряд, і дивляться на нас з небес. Ми не маємо права їх підвести і зрадити їхній героїзм та пам'ять.

Протягом наступного року я, разом із усіма вами, маю щодня відстоювати Україну, яка стане дійсно сильною. Адже тільки така Україна здатна викликати повагу та бути почутою. Це стосується як військових дій, так і переговорних процесів.

Я хочу висловити щиру подяку всім, хто був з нами цього року. Нашим партнерам, союзникам, друзям і справжнім лідерам. Лідерам, які підтверджують своє лідерство не лише словами, а й вчинками. Тих, хто не злякався приїхати до України, усвідомлюючи, як важливо бути разом. Ми спільно працювали, знаходили рішення та досягали результатів, незважаючи на відстань і часові різниці. "Петріоти", "айріси", "насамси", "атакамси", F-16, "скальпи", "сторм шедоу" – все це стало можливим завдяки нашій спільній праці.

Чеська ініціатива та мільйон снарядів. Данська модель і сотні мільйонів у наше вітчизняне виробництво. 27 безпекових угод і 40 мільярдів на підтримку нашої армії. Європейський Союз і 50 мільярдів на підтримку нашої економіки. "Велика сімка" і рішення про 50 мільярдів доларів заморожених російських активів. Це наша велика міжнародна робота. Це наша велика міжнародна перемога. Дякую партнерам, дякую вам за це, дякую команді. Армія, уряд, Офіс, парламент, регіони, громади, волонтери. Усім, хто робить нашу країну міцнішою всередині, дбає про людей.

Велика подяка всім, хто сприяє тому, щоб Україна залишалася стійкою і витривалою. Вона обов'язково знайде свій шлях до миру та потужної держави. Україна прагне стати частиною європейської спільноти, і ці слова вже давно перетворилися на реальність, яка почалася в червні цього року з початком переговорів щодо нашого вступу до ЄС. Це справжній історичний момент. Вибраний курс є незворотнім, і Україна обов'язково стане членом Європейського Союзу. Одного дня вона також увійде до НАТО та зміцнить Альянс.

Посилить стійкість світу. Єдність Європи, яка визначає долю кожного народу на континенті. І цю єдність мають поважати всі. І Будапешт із Братиславою. Я знаю, і угорський, і словацький народи - насправді вони з нами, з Україною, з українцями, на боці правди. Правду має визнати і влада цих країн. Не треба боятися, що Україна буде у Європі. Треба робити все, аби у Європі не було Росії. Її танків, її ракет і зла, яке вона неодмінно понесе далі, якщо Україна не вистоїть. Якщо сьогодні Росія тисне вам руку, це не значить, що завтра цією ж рукою вона не почне вас убивати. Бо росіяни бояться вільних. Того, що їм не знайомо. Бояться свободи. Вони народилися за Путіна, пішли в школу за Путіна, пішли служити за Путіна й гинуть за його хворі ідеї.

Тому сьогодні особливо важливо підтримувати всі нації, які борються за свою свободу. Тих, хто не піддається у Кишиневі. Тих, хто відстоює своє майбутнє у Тбілісі. Я впевнений, що настане час, коли ми всі разом вигукнемо: "Жыве Беларусь!" Дорогі українці, шановні українки!

Нехай 2025-й стане нашим роком, роком України. Ми знаємо, що мир нам не подарують. Але ми зробимо все, щоб зупинити Росію й закінчити війну. Те, чого хотів би кожен із нас.

За кожним із нас стоїть "Україна-мати", яка заслуговує на спокійне життя. Я щиро бажаю нам усім цього. Як президент нашої країни і як звичайний громадянин, у наступному році я докладу всіх зусиль для досягнення цієї мети. Я впевнений, що не залишуся на самоті, адже разом зі мною йдуть мільйони українців. Сильних, вільних, прекрасних і незалежних.

З новим роком, любі українці! Вітаємо з Новим роком, рідна Україно! Слава Україні!

Нагадаємо, що 25 грудня президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з привітанням з нагоди Різдва Христового. Він підкреслив, що вже другий рік поспіль Україна святкує це важливе християнське свято разом з більшістю християнських спільнот світу. Президент зазначив, що єдність, яку сьогодні відчуває український народ, втілює саму суть Різдва.

Як повідомлялося OBOZ.UA, 25 грудня ввечері президент України Володимир Зеленський звернувся до єврейської громади з вітаннями з нагоди початку Хануки — свята, відомого також як "Свято вогнів" або "Свято восьми свічок". Глава держави брав участь у церемонії запалення ханукальних свічок разом із рабинами України, висловивши побажання миру, радості та щедрої долі для єврейських сімей. Окрім цього, він подякував громаді за їхні молитви за Україну та її народ.