Зеленський побажав українцям щасливого Нового року.
Володимир Зеленський звернувся до українців з новорічним привітанням.
Укрінформ представляє повний текст звернення глави держави України.
Шановні громадяни!
За мною - "Україна-мати". Україна, яка твердо стоїть на ногах. Не схиляє голови, дивиться вперед, вірить у своє майбутнє й перемогу над усім тим злом, що Росія нам принесла. Україна, яка здатна досягти справедливого миру, маючи щит і меч. Захищаючи свій народ, свої кольори, свою незалежність. Я звертаюся сьогодні до всіх, хто цінує Україну, береже свою державу, каже з любов'ю про неї: "Моя". Я дякую вам за 2024-й. Нашим людям, що проходять усі труднощі з гідністю. Людям, для яких бути громадянами України - гордість. А для мене гордість - бути Президентом таких людей, українців та українок, які доводять: жодні крилаті ракети не здолають народ, у якого є крила.
Протягом цього високосного року ми доводили це щодня. І бачили це вчора. Коли були окрилені щастям, бо на рідну землю з полону повернулося 189 українців. Бо вони зустрінуть Новий рік удома. Бо ми повертаємо своїх. 1358 людей за цей рік. 3956 українців за цей час. І я називаю не приблизні, а дуже точні цифри, бо кожна з них - це людина, наша людина, дуже важлива людина. І з поверненням кожної ми повертаємо в Україну життя.
І щоразу, коли це відбувається, сльози течуть з очей усіх. Незалежно від того, чи це щаслива мама, яка зворушена, малюк, який з нетерпінням чекає на тата, чи Президент України — ми плачемо разом, адже ми всі люди і в нас залишилось світло в серці.
Це допомогло нам витримати ці більше тисячі днів. Бути відважними в моменти, коли це було життєво важливо. Залишатися сильними, коли це стало критично необхідним. Як це робили наші вчителі, медичні працівники, енергетики, працівники транспорту, всі наші військові, мобільні вогневі групи. Хлопці, які за цей рік знищили 1310 крилатих та балістичних ракет, а також 7800 іранських "шахедів". Браво! Ми гордимося вами! Дякуємо! Ми пройшли цей рік разом, долаючи все, що приносив 2024-й. Перемоги і поразки, радощі і труднощі. Сльози щастя, коли нам вдавалося, і сльози болю, коли нас вражали - в самісіньке серце.
Липень. Ранкові години. "Охматдит". Саме так вражають слабких і боягузливих. Ми ніколи не забудемо ці дитячі погляди. І ми ніколи не пробачимо цього! Коли зло приносить смерть, наша реакція — це живий ланцюг. Так виглядає сила українців. Цю єдність можна було побачити навіть з космосу. Бог був свідком. Він знав, які люди у нас, які діти. І я не забуду ті неймовірно дорослі та сильні очі хлопчика з "Охматдиту". Скільки в ньому життя, енергії, гідності! І ця одна дитина виявляється сильнішою за Путіна! Усі наші діти сильніші за все їхнє зло. Українські хлопчики та дівчатка, які борються за перемогу у цій війні, здобувають знання онлайн та у підземних школах, виграють престижні наукові олімпіади, збирають кошти для нашої армії, винаходять технічні рішення для покращення нашої оборони. Ви — неймовірне покоління! Саме за вас ми боремося. Саме вас захищають наші герої, наші воїни. Ті, хто тримає незалежність на своїх плечах. У місцях, де воля та доблесть щоденно стикаються разом, навіть у цю новорічну ніч. На всіх наших фронтах. На всіх. На сході, де зараз дуже важко. Але ми віримо, ми знаємо: ви витримаєте. Наші хлопці вистоять. Ваша сила та сміливість витримають. Саме завдяки вам цього року не було здано наші Суми, Харків, Херсон і Запоріжжя. Росія дуже цього прагнула. Але ви повернули борг окупантам, повернувши війну назад додому, у Росію. І той, хто сіяв лихо на нашій землі, отримав його на своїй. На Курщині та в інших місцях, куди цьогоріч прилітала наша відповідь, наша справедливість.
Справедливість. Всього одне слово, але за ним стоять сотні тисяч наших людей. Наша "оборонка" й наша наука. Чиї розум і праця робили нас міцнішими, бо 30 % усього, що в цьому році було в наших хлопців на полі бою, - усе це було зроблено в Україні.
На одному з таких заводів я звернувся до молодого інженера з питанням: "Як вам вдалося досягти таких висот? Як ці люди змогли досягти такого успіху?" На що він відповів жартома: "Це ж не звичайні люди, вони справжні ракети!"
І знаєте, в цей момент мені стало соромно як громадянину, що з 90-х років держава не помічала таких наших людей. І я пишаюся, коли весь рік, зустрічаючись із ними, чую: вони щасливі, що потрібні Україні. І що Україна знову будує своє, свої ракети. І вперше робить понад мільйон БпЛА за рік. Змушує ворога вчити українську. "Паляниця", "Пекло", "Рута". Змушує тремтіти від слів "Нептун" і "Сапсан". Усе це - наші ракети. Українські. "Гор", "Вампір", "Колібрі", "КАМІК", "Лютий", Heavy Shot, Fire Point. Усе це - наші дрони. Українські. І все це - наші аргументи, аргументи для справедливого миру.
Цю перемогу здобувають лише найсильніші. І ми не раз підтверджували, що саме такими є. Наші спортсмени — це гордість нації. Олександр Хижняк, що став символом незламності, Ольга Харлан, Ярослава Магучіх — усі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми щиро вболівали, раділи і переживали, коли синьо-жовтий прапор підіймався вгору. Ми разом з Олександром Усиком витримували удари і давали гідну відповідь. Це більше, аніж просто спорт. Це про наш дух, про те, ким ми є і на що здатні. Це символи і сенси. Бої Сашка — це щоденні битви всього українського народу, які показують, що не важливо, наскільки твій ворог сильніший, важливо, наскільки сильна твоя воля. І це вражає весь світ! Лідери з різних країн відкрито зізнавалися: "Ми ніколи не бачили, щоб повна зала Нотр-Дам-де-Парі аплодувала". Ці оплески адресовані вам — усім українцям. Ось так звучить справжня повага до України. Ось що таке незалежність.
Це момент, коли ми не відмовляємось від своїх. Коли пам’ятаємо про тих, хто опинився в полоні. Ми готові боротися за кожну людину, яка, на жаль, досі там. Ми будемо захищати всіх, кого Росія змусила жити під окупацією, але не змогла забрати їхні українські душі. Скільки б зла не роздавали паспорти під дулом автоматів, наші люди впевнено відповідають: "Ви тут чужі, ви - тимчасові". Уся ця привнесена бур’янізація не прижиться на нашій землі і не переважить корінних. І завжди пам’ятаю про одного українського дідуся, якого окупанти запитали: "Котра година?" Він відповів: "Година, щоб залишити нашу землю". Ось що означає справжня воля всередині, яку неможливо зламати. Я звертаюся до всіх, хто носить цю волю в собі, до тих, хто живе на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я знаю, що ви святкуєте Новий рік за нашим часом і чуєте ці слова. У нашому Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі — всюди, де чекають на повернення України. І одного дня Україна повернеться, щоб бути разом. А єдине, що може розділити українців, — це щедрий стіл, накритий для святкування.
Я відчуваю, що за цим столом зберуться всі наші близькі. Навіть ті, хто наразі знаходиться за межами країни, але все ще несуть в серці український дух. Тому сьогодні, в перші миті нового року, в таких містах, як Варшава, Нью-Йорк чи Буенос-Айрес, звучатиме "Ще не вмерла...". А в Берліні, Празі чи Токіо лунатиме: "Слава Україні!" І світ у відповідь проголосить: "Героям слава!" Бо Україна не самотня. У нас є вірні друзі. З самого початку цієї війни Америка підтримувала Україну, і я впевнений, що вона залишиться з нами і в години миру.
Я пам'ятаю бесіду з Джо Байденом після вторгнення Росії. Також я не можу забути розмову з Дональдом Трампом після його обрання. Усі спілкування з конгресменами, сенаторами, звичайними американцями та всіма, хто нас підтримує в США, Європі та по всьому світу, підтверджують одне: єдність у найважливішому. Путін не повинен перемогти. Україна обов'язково здобуде перемогу.
Я висловлюю щиру подяку всім американцям за те, що їхні слова підкріплюються справами. Я впевнений, що новий президент США прагне і має можливість встановити мир, поклавши край агресії з боку Путіна. Він усвідомлює, що досягнення першого неможливе без реалізації другого. Це не просто конфлікт на вулиці, де потрібно примирити дві сторони. Це масштабна агресія безумної держави проти цивілізованого світу. І я вірю, що разом зі Сполученими Штатами ми здатні на цю потужність. Ми можемо змусити Росію погодитися на справедливий мир, який не може бути заснований на принципі "почнемо з чистого аркуша". Адже наслідки її дій не можна стерти. Буча, Оленівка, Авдіївка та всі наші знищені міста і села – це реалії, які не можна ігнорувати. Тому справедливий мир не може бути досягнутий, якщо рахунок залишається не врахованим. На рахунку тисячі українців, життя яких було обірвано через агресію Росії.
І сьогодні серце України всіяне шрамами. Це імена наших полеглих героїв. Не дай боже жодній родині у світі пережити такі втрати. Жодному лідеру у світі я не побажав би пережити ці відчуття - у ту мить, коли передаєш нагороди посмертно. Бачиш очі матері, дружини, дитини воїна, який віддав життя за Україну, і чуєш від них: "Будь ласка, нехай це все буде не даремно". Тисячі наших хлопців і дівчат не пішли в небуття. Вони з нами, вони поруч, завжди, вони дивляться на нас із небес. І ми не маємо права їх підвести й не можемо зрадити їхній подвиг і пам'ять.
Протягом наступного року ми всі повинні невпинно працювати на благо України, щоб зробити її справжньою силою. Лише така Україна заслуговує на повагу і буде почута, як на фронті, так і під час переговорів.
Висловлюю щиру подяку всім, хто був з нами в цьому році. Нашим партнерам, союзникам, друзям і справжнім лідерам. Лідерам не лише за титулом, а за їхніми вчинками. Тими, хто не злякався приїхати в Україну, усвідомлюючи, як важливо бути разом у ці складні часи. Спільно, незважаючи на відстані та часові різниці, ми працювали над пошуком рішень і досягненням результатів. "Петріоти", "айріси", "насамси", "атакамси", F-16, "скальпи", "сторм шедоу" – це все наші спільні здобутки. Чехи підтримали нас ініціативами та мільйонами снарядів, Данія інвестувала сотні мільйонів у наше виробництво. Ми уклали 27 угод у сфері безпеки та отримали 40 мільярдів на підтримку наших військових. Європейський Союз виділив 50 мільярдів для підтримки нашої економіки, а "Велика сімка" прийняла рішення про замороження російських активів на 50 мільярдів доларів. Це наша значна міжнародна співпраця та перемога. Дякую всім партнерам, дякую вам, дякую нашій команді: армії, уряду, Офісу, парламенту, регіонам, громадам та волонтерам. Усі, хто працює над зміцненням нашої країни та піклується про людей, заслуговують на вдячність.
Дякую всім, хто сприяє тому, щоб Україна вистояла і продовжувала свій шлях до миру та сильної держави. Ми прагнемо до європейської України, і це вже не просто мрії — це реальність, яка сталася в червні цього року з початком переговорів щодо нашого вступу до ЄС. Це визначний крок у нашій історії. Наш шлях назад вже неможливий, і Україна обов'язково стане частиною Європейського Союзу. Одного дня ми також приєднаємося до НАТО, зміцнюючи Альянс і підвищуючи стійкість у світі. Єдність Європи, що визначає долі народу на континенті, повинна бути визнана і поважена всіма, включаючи Будапешт і Братиславу. Я впевнений, що угорський і словацький народи насправді підтримують нас, українців, у боротьбі за правду. Влада цих країн повинна визнати цю правду. Не варто боятися, що Україна стане частиною Європи, навпаки, необхідно робити все можливе, щоб Росія не мала місця в Європі. Її танки, ракети та зло, яке вона принесе з собою, якщо ми не вистоїмо. Якщо сьогодні Росія простягає вам руку, це не означає, що завтра вона не використає цю ж руку, щоб завдати удару. Росіяни бояться свободи та всього, що їм незнайоме. Вони виросли під правлінням Путіна, навчалися в школах за його часів, служать армії за його наказами та гинуть за його хворі амбіції.
І тому так важливо сьогодні підтримувати всі народи, які відстоюють свободу. Хто не віддає її в Кишиневі. Хто бореться за своє майбутнє у Тбілісі. І я впевнений, настане день, коли всі ми скажемо: "Жыве Беларусь!"
Шановні українці та українки!
Нехай 2025 рік стане роком України, роком наших досягнень. Ми розуміємо, що мир не прийде сам по собі. Проте ми готові зробити все можливе, щоб зупинити агресію Росії та покласти край війні. Це те, про що мріє кожен з нас.
За кожним із нас - "Україна-мати". І вона заслужила жити в мирі. Я нам усім цього бажаю. І як Президент України, і як громадянин я буду в наступному році робити для цього все. Знаючи, що буду не один. Знаю, що пліч-о-пліч зі мною ви - мільйони українців. Сильні. Вільні. Прекрасні. Незалежні.
