Втрата Донбасу — це ризик для України, що може призвести до зникнення стратегічного укріпленого району, згідно з картами.
Неуспіх Росії в захопленні Слов'янська у 2022 році та постійні спроби оволодіти фортечним поясом підкреслюють досягнення України в зміцненні оборонних позицій міст цього регіону, як зазначають експерти Інституту вивчення війни.
В Кремлі вимагають від України поступитися Росії стратегічно важливою неокупованою територією в Донецькій області та заморозити лінію фронту в інших районах у межах угоди про припинення вогню. Це може привести до того, що Київ залишиться без "поясу фортець", який стримував Росію 11 років. Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
За інформацією Bloomberg, президент Росії Володимир Путін висунув Україні вимогу передати всі території Донецької та Луганської областей, а також Крим, в рамках переговорів щодо припинення бойових дій. Згідно з цими умовами, Україні потрібно буде вивести свої війська з районів Донбасу, які вона контролює. Також передбачається, що російські військові зупинять свої наступальні дії в Херсонській та Запорізькій областях, поки тривають переговори між Україною та Росією про мирне врегулювання.
Виконання такої вимоги змусило б Україну відмовитися від свого "поясу фортець"
Між тим, у повідомленому врегулюванні немає жодної згадки про виведення російських військ з окупованої Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) або з позицій у Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
"Задоволення цієї вимоги призвело б до того, що Україні довелося б відмовитися від свого стратегічного 'поясу фортець', який є ключовою оборонною лінією в Донецькій області з 2014 року, при цьому не отримуючи жодних запевнень, що бойові дії не відновляться. Цей пояс фортець став основною перешкодою для експансіоністських прагнень Кремля в Україні протягом останніх одинадцяти років", - зазначає ISW.
Пояс фортець включає в себе чотири великі міста, а також кілька менших містечок і селищ, що простягаються з півночі на південь вздовж автомагістралі H-20, яка з'єднує Костянтинівку та Слов'янськ. Ця лінія має довжину 50 кілометрів. Слов'янськ і Краматорськ формують північну частину цього оборонного поясу, виконуючи важливу роль як логістичні центри для українських військових, які здійснюють оборону в Донецькій області.
Краматорськ, Дружківка, Олексієво-Дружківка і Костянтинівка складають південну частину оборонного кільця. З липня 2014 року ці населені пункти перебувають під контролем українських збройних сил. Як зазначає Інститут вивчення війни (ISW), Україна протягом останніх 11 років інвестувала значні ресурси, включаючи час, фінанси та зусилля, у зміцнення цього оборонного рубежу та розвиток потужної військової промисловості й інфраструктури в зазначених містах і їх околицях.
"Неуспіх Росії у захопленні Слов'янська в 2022 році, а також постійні спроби оволодіння фортечним поясом, свідчать про результати тривалих зусиль України щодо укріплення міст цього стратегічного району", -- повідомляють експерти Інституту вивчення війни.
Вони наголошують, що ЗС РФ намагалися атакувати фортечний пояс з Ізюму (на північний захід від Слов'янська) після просування на схід Харківської області у березні та квітні 2022 року.
Оволодіння південним фортечним поясом може зайняти декілька років.
ISW зазначає, що можливість Росії контролювати всю Луганську та Донецьку області була тісно пов'язана з її здатністю захопити Слов'янськ. Проте, влітку 2022 року російським військам не вдалося взяти під контроль Слов'янськ та інші ключові міста оборонного поясу. У свою чергу, український контрнаступ змусив російські сили залишити Харківську область і відступити від Слов'янська восени 2022 року.
Навесні 2023 року російські сили змінили стратегію, зосередившись на захопленні Бахмута. Однак їх наступні зусилля досягли піку, внаслідок чого просування до фортечного поясу втратило свою актуальність. З літа 2024 року російська армія знову активізувала атаки на фортечний пояс, зокрема з південно-західного напрямку поблизу Торецька.
Аналітики вказують на те, що російські збройні сили продовжують свої зусилля з оточення фортечного поясу з південно-західного напрямку та беруть участь у спробах його захоплення, що, ймовірно, буде тривати протягом кількох років.
Російські наступи на північний схід від Покровська на початку липня 2025 року свідчать про те, що ЗС РФ можуть намагатися просунутися далі до Добропілля, щоб охопити Покровськ та обійти український фортечний пояс із заходу в найближчі місяці після невдалого просування з Часового Яру або на північний захід від Торецька.
Аналітики ISW зазначають, що російські війська не змогли реалізувати широке охоплення українських оборонних позицій у 2022 році. В умовах триваючої війни, така операція, ймовірно, вимагатиме багато років і призведе до значних втрат як у живій силі, так і у техніці. Командування Збройних сил Росії досі не змогло здійснити успішне оперативне охоплення важливих оборонних ліній України, і, швидше за все, не зможе застосувати цю тактику для захоплення міст, таких як Слов'янськ, Краматорськ чи Дружківка. Для цього російським військам спочатку потрібно буде захопити інші населені пункти оборонного поясу шляхом фронтальних атак.
Втрата контролю над частинами Донецької області, що наразі знаходяться під українським управлінням, призведе до того, що Збройні Сили Росії зможуть вийти на кордони цієї області, що є значно менш захищеною позицією, ніж теперішня. Дозволивши російським військам зайняти позиції вздовж кордону Донецької області, українські сили вимушені будуть терміново зводити потужні оборонні укріплення в прикордонних зонах Харківської та Дніпропетровської областей, де рельєф місцевості не сприяє створенню ефективних оборонних ліній.
Нагадуємо, що президент США Дональд Трамп має намір провести зустріч із Володимиром Путіним для обговорення мирної угоди по Україні. Основною темою переговорів стане питання визнання контролю Росії над деякими окупованими територіями в обмін на виведення їх військ з інших регіонів.
Зустріч президентів Росії та США може відбутися вже наступного тижня -- орієнтовною датою називають 15 серпня.
