Причини, через які можуть заблокувати банківську картку: як контролюють фінансові перекази українців та що слід врахувати.

Все більше громадян України отримують від банків запити про надання пояснень щодо переказів або підтвердження джерел своїх доходів. Це робиться для того, щоб упевнитись, що їхні рахунки не використовуються для легалізації, відмивання коштів, участі в сірій торгівлі чи інших незаконних схемах.

Разом з тим в червні посилили обмеження щодо переказів з картки на картку. Це відбулося в межах боротьби з так званими "дропами" - клієнтами банків, які продають свої рахунки для відмивання коштів. "Дропів" намагаються виявити за рахунок фінансового моніторингу. Банк вивчає своїх клієнтів, досліджує всі операції та намагається не допускати будь-які підозрілі дії.

Досліджуйте, з яких причин банки можуть зупинити перекази, заблокувати картки чи навіть закрити рахунки, а також дізнайтеся, як уникнути статусу "випадкової жертви" фінансових моніторів у нашій статті на OBOZ.UA.

OBOZ.UA провів аналіз судових справ, пов'язаних з банками, за останні два місяці. Ці справи можна умовно класифікувати на три основні категорії:

Звісно, це далеко не вичерпний перелік. Наприклад, колишній суддя апеляційного суду Хмельницької області Ігор Кобрін кілька тижнів тому програв позов проти ПриватБанку. У суді він вимагав виключити його з переліку національних публічних діячів, бо з моменту його відставки минуло більше трьох років. Перекази національних публічних діячів банк перевіряє з особливою ретельністю, тож, ймовірно, судді у відставці доводиться час від часу надсилати банку довідки про доходи та пояснювати навіть незначні перекази.

Представник "Привату" в судовому засіданні зазначив, що статус "публічної особи" не підлягає часовим обмеженням. Тому, навіть через три роки після завершення своєї суддівської діяльності, суддя у відставці продовжує залишатися публічною особою. Хмельницький міськрайонний суд Кобріну відмовив у задоволенні цього запиту.

"Суд підкреслює, що статус позивача, який є суддею апеляційного суду у відставці, залишається таким же з моменту його відставки", - зазначається у рішенні у справі 686/12847/25. Цікаво, що Кобрін також ініціював позови проти "Універсал Банку" та "Банку Восток". Водночас, рішення щодо цих позовів ще не прийнято.

Тут варто зазначити, що через закриті рахунки "дропів" (а це поширений випадок) до суду проти банків не звертаються. Тому в реєстрі можна знайти позови тільки тих клієнтів, які переконані в своїй правоті.

Неможливо скласти вичерпний список причин для закриття рахунків, адже банк може в будь-який момент визнати взаємодію з клієнтом надмірно ризикованою та прийняти рішення про закриття рахунку. Проте, деякі причини вдалося з'ясувати завдяки судовим розглядам.

Наприклад, 26 травня 2025 року Печерський районний суд ухвалив рішення, зобов'язавши ПриватБанк відновити рахунок Дмитра М. та виплатити йому 1 тисячу гривень як компенсацію за моральну шкоду. Даний чоловік раніше керував компанією "Юніко Фінанс". Відповідно до даних YouControl, у грудні 2022 року його місце зайняла Вікторія Хорошун, а підприємство було перереєстроване з Києва до Краматорська. А вже 13 лютого 2023 року, згідно з документами справи, компанію зареєстрували на території, що контролюється так званою "ДНР". У відповідь на ці події "ПриватБанк" вирішив припинити співпрацю з Дмитром М., який очолював "Юніко Фінанс", коли компанія ще знаходилася у Києві.

Представник ПриватБанку в судовому засіданні зазначив, що Дмитро М. має зв'язки з власником "Юніко Фінанс", оскільки працював у тісній співпраці з ним. Власник цієї компанії займається господарською діяльністю на тимчасово окупованих територіях України, що спрямовано на особисте збагачення та фінансування терористичної організації "ДНР" і агресора — Російської Федерації. У зв'язку з цими обставинами, банк дійшов висновку, що співпраця з Дмитром М. містить "неприйнятно високий рівень ризику".

Судове рішення зазначає, що підставою для встановлення надмірно високого ризику ділових відносин з відповідачем стало лише зв’язок позивача з власником компанії "Юніко Фінанс", а не особисті дії самого позивача. Це не відповідає вимогам пункту 61 Положення № 65, згідно з яким такий рівень ризику може бути застосований лише до клієнтів, щодо яких у банку після аналізу підозрілої діяльності є обґрунтовані підозри. В результаті цього, суд зобов'язав "Приват" відновити рахунок Дмитра М.

Коли банк не відновить рахунок Випадок з Дмитром М. - радше виняток. Найчастіше банки закривають рахунки через аргументовані підозри у шахрайстві або відмиванні коштів.

Наприклад, рахунок може бути заблоковано через подану скаргу на шахрайство. OBOZ.UA вже повідомляв, що труднощі можуть виникнути у тих, хто займається продажем біткоїнів, навіть якщо вони не беруть участі у шахрайських схемах. У випадку, якщо ви продаєте біткоїни безпосередньо покупцеві та отримуєте кошти, існує ймовірність, що на ваш рахунок були переказані гроші, які насправді належать жертві шахрайства.

Як це відбувається? Наприклад, злочинець може спробувати виманити 20 тисяч гривень, просячи перевести їх на ваш рахунок. Перед цим він зв'яжеться з вами та запропонує придбати у вас біткоїни на цю ж суму. Ви отримаєте свої гроші і відправите шахраєві криптовалюту, але згодом жертва цієї схеми звернеться до поліції та банку, вказавши на ваш рахунок. Ваш рахунок може бути заблоковано через підозри у шахрайстві.

Схожі ситуації є і в судовій практиці. У квітні цього року Саксаганський районний суд Кривого Рогу відмовив клієнту ПриватБанку, який вимагав відновити свій рахунок. Банк розірвав ділові відносини через підозру в шахрайських схемах.

Клієнт вимагав відновити свій рахунок, але в банку заявили, що через скаргу на шахрайські дії (переказ на суму 25 812 грн) його рахунок розблокувати не можуть.

"Клієнт зазначив, що отримав гроші від продажу криптовалюти, проте відмовився надати підтверджуючі документи про законність цих коштів", - зазначається в матеріалах справи. У підсумку, клієнт програв судову справу проти "Привату".

Тут варто зазначити, що схожі судові справи є і проти інших банків. Однак при цьому найбільше судових рішень стосується саме "Привату". Цей банк - лідер за кількістю випущених карток - 28,2 млн станом на січень 2025 року. Це більше, ніж у двох найближчих конкурентів - Універсал Банку (включаючи Монобанк - 9 млн) та Ощадбанку (7,4 млн карток) разом узятих.

У певних ситуаціях банк має право не здійснювати повернення коштів. Як свідчить справа номер 639/7981/24, українка отримала переказ на суму 10 тисяч євро від білоруса, який тривалий час проживає в Португалії та має там посвідку на проживання. Відповідно до постанови Правління НБУ № 21 від 24 лютого 2022 року, банкам заборонено проводити валютні операції "для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які зареєстровані або постійно проживають у Російській Федерації чи Республіці Білорусь".

Фінансові кошти були зараховані на спеціальний рахунок, до якого позивачка не мала доступу. Тим часом, Новобаварський районний суд Харкова прийняв рішення, що таке блокування є цілком законним.

Як уберегтися від фінансового моніторингу: важливі аспекти, які слід врахувати.

Цього місяця (з 1 червня) знизили ліміти на перекази - до 100 тис. грн без підтвердження доходів (і 50 тис. грн - для тих, хто має високий рівень ризику), нагадує у коментарі OBOZ.UA фінансовий аналітик YouControl, доктор економічних наук Роман Корнилюк.

Перевищення встановлених лімітів на фінансові перекази є однією з найчастіших причин блокування. Також рахунки можуть бути заблоковані (або ж перекази можуть бути заморожені) з таких причин:

"Такі випадки мають місце, про що опосередковано свідчить хоча б кількість скарг і звернень громадян з цього приводу до НБУ. У першому кварталі найпоширенішими питаннями, які стосувались діяльності банків, були питання щодо блокування та арештів рахунків - 513 звернень", - розповідає Корнилюк.

Фінансові установи ніколи не divulge детальні критерії, за якими транзакції можуть бути визнані підозрілими, а їхні клієнти – потенційно ризикованими. Ця інформація є частиною їхніх внутрішніх регламентів.

Марина Павленко, провідна фахівчиня з фінансового моніторингу в ГЛОБУС БАНКУ, рекомендує:

"Чим більше правдивої інформації надається під час користування рахунком, тим нижча ймовірність його блокування", - підкреслює банкір. При відкритті рахунку у спеціаліста банку можуть з'явитися уточнюючі запитання. Важливо надати повні відповіді, а за необхідності - надати додаткові документи або пояснення.

Єдиний засіб убезпечити себе від фінансового контролю – це дотримуватись принципів фінансової грамотності, мати легальні джерела доходу та користуватися своїми рахунками відповідно до умов угоди з банківською установою.