Які можуть бути наслідки затримки у затвердженні закону, що передбачає збільшення акцизу на тютюнові продукти?

Чому варто остерігатися затягування з імплементацією податкового законопроєкту?

На тлі глобальної невизначеності, викликаної змінами у зовнішній та фінансово-економічній політиці США, що часто в західних ЗМІ асоціюється з початком хаосу, а також зростанням впливу ультраправих політичних сил у Європі, які відкрито висловлюють свою підтримку Росії, виникають нові дискусії щодо безпекової та фінансової підтримки України. У такій ситуації стає ще більш важливим зібрати додаткові податкові надходження.

Згадаємо рішення США про призупинення фінансування програм допомоги Американської агенції з міжнародного розвитку (USAID) на 90 днів для проведення аудиту. Пізніше з'явилися заяви про її можливе закриття.

Це сталося вкрай невчасно для України, де завдяки мільярдним вливанням від USAID були реалізовані проєкти в енергетичному секторі, а також для підтримки внутрішньо переміщених осіб і малого бізнесу. Президент Володимир Зеленський запевнив, що найбільш критичні ініціативи отримають фінансування з державного бюджету. Проте в бюджеті не передбачено коштів для цього, що лише погіршить і без того значний фіскальний дефіцит.

Разом із тим, ми стали свідками іншої неочікуваної, але вже контрольованої для України ситуації, коли президент не підписав закон "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби", який ухвалили ще 4 грудня 2024 року.

Відповідно до даних, опублікованих Цензор.Нет, втрати в податкових надходженнях через затримку підвищення акцизу вже перевищили 1 мільярд гривень.

Як взагалі уживаються ці дві крайності? 1 млрд грн втрат податкових надходжень: багато це чи мало? Все пізнається в порівнянні.

У 2024 році в Україні, за лідерства податкового комітету парламенту, була проведена системна робота щодо протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Її можна вважати успішним кейсом, коли вдало розроблена стратегія боротьби, спрямована на "удари у найбільш болючі точки" злочинної діяльності, реалізувалася шляхом сотень взаємопов'язаних заходів, що, у кінцевому підсумку, дало змогу досягти позитивного результату.

Згідно з даними Kantar, рівень нелегальної торгівлі тютюном знизився з рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 12,6% у жовтні 2024 року. Частка нелегально вироблених сигарет, які мали маркування Duty Free або були призначені для експорту, зменшилася з 12,9% до 3,7%. Що стосується підробок, то їх частка знизилася з 11,3% до 6,3%. Цей прогрес став можливим завдяки ретельному контролю за нелегальним виробництвом сигарет.

Ця боротьба триває, і, згідно з інформацією, наданою головою податкового комітету парламенту Данилом Гетманцевим, наприкінці жовтня 2024 року в Дніпропетровській та Київській областях, а також у містах Запоріжжі та Харкові, правоохоронні органи провели 32 обшуки на нелегальних підприємствах. Було вилучено більше 30 тисяч пачок сигарет, тютюнову продукцію та обладнання для виробництва.

На початку листопада Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело рейд на підприємстві в Києві, де було вилучено обладнання для виробництва сигарет. Хоча фабрика мала легальну ліцензію на випуск тютюнових виробів, слідство підозрює, що вона також займалася виготовленням підробок продукції відомих марок.

У грудні Бюро економічної безпеки України повідомило про розкриття злочинної групи, яка займалася незаконним виробництвом та збутом тютюнових виробів. В ході операції були вилучені дві виробничі лінії. Сигарети виготовлялися без акцизних марок та дозвільних документів. Крім того, у цехах нелегально виготовлявся тютюн для кальянів. Готова продукція була реалізована як на території України, так і за її межами. Виробничі потужності знаходилися в лісовій зоні Київської області та були замасковані. В результаті оперативних дій вдалося вилучити 128 тисяч пачок сигарет, сировину та інші товари загальною вартістю 23 мільйони гривень.

Підсумовуючи результати 2024 року, в.о. директора БЕБ Сергій Перхун повідомив про передачу до суду 237 кримінальних справ та конфіскацію 16 виробничих ліній. Приблизна вартість вилученої продукції перевищує 1,3 мільярда гривень. Державна податкова служба анулювала ліцензії на виробництво тютюнових виробів у трьох компаній.

Гетманцев підкреслив, що завдяки злагодженій діяльності податкової служби та правоохоронців, надходження акцизу на тютюнові вироби зросло на 16,1 млрд грн, що становить 33,7% у період з червня по грудень 2024 року в порівнянні з тим же часом у 2023 році.

Якщо вирахувати вплив 20% підвищення акцизу, фіскальний ефект від детінізації ринку сигарет за останніх сім місяців 2024 року можна оцінити на рівні щонайменше 13,7% додаткових надходжень акцизу або 6,5 млрд грн.

Зазначений фіскальний ефект може бути й більшим, оскільки населення України зменшується, а частина курців могла кинути палити або перейти на електронні сигарети, ринок яких перебуває значною мірою в тіні. Хоча тут також намітилися позитивні зміни: результатом відпрацювання ринку рідин для електронних сигарет є збільшення у 30 разів кількості замовлених акцизних марок у третьому кварталі відносно першого 2024 року.

Скорочення нелегальної торгівлі сигаретами не є сталим процесом і потребує постійних зусиль для підтримки досягнутого результату. Наприклад, нещодавнє викриття підпільного виробництва сигарет у Чернівецькій області призвело до конфіскації виробничої лінії та майна на суму понад 15 мільйонів гривень.

Постійне вдосконалення методів боротьби є надзвичайно важливим, адже навіть найбільш досконалі інструменти можуть з часом втрачати свою ефективність через адаптацію зловмисників. Наприклад, гендиректорка асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн зазначає, що правопорушники почали упаковувати сигарети не в традиційні пачки, а в зіп-пакети, що ускладнює встановлення їхнього походження та дозволяє уникати відповідальності.

Повертаючись до аналізу втрат бюджетних доходів, викликаних відмовою президента підписати законопроєкт, ми здійснимо ще кілька порівнянь.

У 2024 році до державного бюджету було зараховано 71,01 млрд грн від внутрішнього акцизного податку на тютюнові вироби та 25,56 млрд грн від акцизу на імпорт. Крім того, місцеві бюджети отримали 8,72 млрд грн від роздрібного тютюнового акцизу. Загальна сума становить 105,29 млрд грн.

Kantar оцінив, що в 2024 році втрати податкових надходжень від нелегальної торгівлі сигаретами, включаючи акцизний податок, ПДВ та роздрібний акциз, можуть сягнути 21,9 млрд грн. У цьому контексті, недонадходження у 1 млрд грн виглядає досить незначним.

Звичайно, можна заспокоїти себе думкою, що акциз все ж підвищився на 20%, оскільки вступила в силу норма Податкового кодексу, яка мала замінити положення не підписаного законопроєкту. Проте, акциз на сигарети повинен був зрости на 35%. Саме на цьому базується розрахунок доходів державного бюджету, і, відповідно, втрати в 1 мільярд гривень є незворотними. Їх вже необхідно покривати за рахунок інших джерел фінансування.

Також варто зазначити, що законопроєкт, який досі чекає на підпис, має на меті євроінтеграцію. Окрім досягнення фіскальних цілей і впливу на споживання тютюнових виробів, він передбачає гармонізацію українського законодавства з відповідними директивами Європейського Союзу та враховує досвід встановлення акцизних ставок в країнах ЄС.

Розглянемо світоглядні та концептуальні аспекти цієї проблеми. Україна обрала стратегічний напрямок інтеграції з Європейським Союзом, зробила численні кроки для підтвердження цього курсу і наразі поступово готується до отримання членства. Серед багатьох важливих ініціатив у процесі євроінтеграції було розроблено згаданий законопроєкт, досягнуто консенсусу для його підтримки в парламенті, що було закріплено успішним голосуванням. Проте, реалізація його норм залишається запізнілою... Чи відповідає це європейським стандартам?

Крім того, відмова президента підписати цей документ є порушенням рекомендацій Міжнародного валютного фонду, який здійснює моніторинг дотримання міжнародних зобов'язань України.

Зокрема, у доповіді Міжнародного валютного фонду підкреслюється, що у складі доходів державного бюджету заплановано реалізацію як фіскально орієнтованих податкових ініціатив, так і заходи щодо поступового приведення тютюнового акцизу у відповідність до вимог європейських директив.

Таким чином, Міжнародний валютний фонд підкреслює важливість термінового вступу в силу законопроєкту, вважаючи це складовою частиною "пакету основних заходів".

Нещодавно у громадському просторі з'явилася позиція Міжнародного валютного фонду стосовно деяких аспектів цього законопроєкту, викладена в листі до Міністерства фінансів. У документі говориться, що для тютюнових виробів, призначених для електричного нагрівання, МВФ рекомендує встановити ставку, яка б ґрунтувалася на відповідній основі тютюну для цієї продукції. Конкретно, пропонується діапазон ставок від 45 до 90 євро за кожну тисячу тютюнових стіків. При цьому підкреслюється, що важливо знайти компроміс між фіскальними потребами та питаннями охорони здоров'я. Запропонована ставка у розмірі 72 євро за тисячу стіків у 2028 році вписується в зазначений діапазон.

Міжнародний валютний фонд завжди керується прагматизмом. Якщо він висловив підтримку щодо перегляду акцизних ставок на тютюн, це свідчить про те, що було визначено ціль, яка не є надмірно амбіційною, але водночас достатньо амбітною і цілком реалістичною для досягнення протягом найближчих чотирьох років. Крім того, передбачено "мінімально ризиковий шлях" для реалізації цієї мети.

Від початку року ми бачимо щоденні нагадування в Телеграм-каналі заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, який закликає підписати законопроєкт, бо фіскальна "діра" стає дедалі більшою.

Наступним етапом ця ситуація приверне увагу Міжнародного валютного фонду, який поставить непрості питання щодо втрат доходів через затримки у введенні податкових норм. Також буде піднято питання про те, як це поєднується з паралельним зростанням бюджетних витрат, які не мають покриття з внутрішніх джерел. МВФ може запитати про ці моменти, а також запропонувати компенсувати ці проблеми шляхом підвищення податкових ставок.

Всі ми усвідомлюємо, наскільки делікатним є це питання.