Він безмежно любив свою дружину та дітей. Віддаючи своє життя за порятунок пораненого товариша, загинув прикордонник Олексій Якобуца - Життєві історії | Експрес онлайн.
Олексій з'явився на світ у Коломиї, що в Прикарпатті. Він отримав освіту у сфері фармацевтики. Брав участь у бойових діях під час АТО, а коли розпочалася масштабна війна і надійшла повістка, без жодних сумнівів знову став на захист рідної країни.
З 7 класу син почав проявляти інтерес до хімії. А в 11 класі оголосив, що хоче стати лікарем, -- ділиться батько воїна Микола Якобуца. -- Ми не були здивовані. Адже Олексій завжди вирізнявся добротою та співчуттям. Проте він не зміг вступити до військової медичної академії. Щоб не втрачати рік, вирішив стати студентом Коломийського медичного коледжу, обравши спеціальність "Фармація", і з задоволенням вивчав лікувальні властивості карпатських трав.
Після повернення зі строкової служби Олексій Якобуца знайшов роботу за своєю спеціальністю в обласному центрі, де й зустрів свою майбутню дружину Віталію. Пара провела разом рік, після чого вирішила пов'язати свої долі у шлюбі. У подружньому житті вони виростили двох дітей: сина Миколу та доньку Яну. "Я знаю Олексія з 2012 року, і можу з упевненістю сказати, що для нього родина була на першому місці," — ділиться спогадами колега Оксана Дрогомирецька. "Він по-справжньому любив свою дружину та дітей. Про свою донечку завжди говорив з ніжністю, називаючи її принцесою Яною Олексіївною". Як розповідає Оксана, певний час Олексій не працював за спеціальністю, а займався поштовою справою, де пройшов шлях від вантажника до керівника відділення. "Він відзначався великою акуратністю, відповідальністю та стриманістю, а також мав гострий розум. Багато логістичних завдань і розрахунків вирішував за лічені хвилини," — додає вона.
У період з 2015 по 2016 рік Олексій Якобуца виконував обов'язки інструктора в зоні АТО, де навчав майбутніх солдатів користуватися самохідними артилерійськими установками. Коли почалася повномасштабна агресія, він знову повернувся до лав армії. 13 березня 2022 року, коли російські війська завдали ракетних ударів по Яворівському полігону, він опинився саме там. За офіційною інформацією, в той день загинуло понад 60 військових, але Олексію вдалося вціліти. "У липні мій син, що служив у 7-му прикордонному загоні ДПСУ, вирушив на фронт, -- розповідає Микола Якобуца. -- Він брав участь у запеклих боях на Донеччині та Харківщині. За свою відвагу отримав відзнаку президента "За оборону України" та медаль "За військову службу Україні". У 2023 році мій син провів місяць на навчанні у Великій Британії".
Олексій Якобуца був на фронті й парамедиком. Із собою завжди носив добре укомплектовану аптечку. Вже після його загибелі рідні дізналися, що воїн врятував життя десяткам побратимів.
"На жаль, йому не вдалося зберегти життя, -- з гіркотою говорить батько. -- Це сталося 1 листопада минулого року в Білогорівці, що на Луганщині. Група сина отримала наказ "очистити" певну ділянку від ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Раптом на них напав російський дрон. Олексій без вагань кинувся на допомогу пораненому товаришеві. Пролунав другий вибух... Обидва загинули."
В останню путь воїна провели в рідному місті. Посмертно прикарпатцеві присвоїли звання старшого сержанта. Нещодавно на фасаді медичного коледжу, де навчався Олексій Якобуца, відкрили пам'ятну дошку на його честь.
