"Він зазначав, що не в змозі залишити своїх товаришів". На фронті загинув солдат Олександр Перескоков - Життєві оповіді | Експрес онлайн
Фото з архіву Дарини Перескокової
Близькі зазначають, що він був надзвичайно доброю і чуйною особистістю, завжди готовою підтримати тих, хто цього потребував. А товариші по службі пам'ятають Олександра Перескокова як сміливого бійця, на якого можна було покластися у будь-який момент.
Дядько народився в молдовському місті Бендери, де провів своє дитинство та здобував освіту до 8 класу. Пізніше, разом із батьками і братом, він переїхав до села Петрівка, що на Миколаївщині, -- ділиться Дарина Перескокова, племінниця та похресниця військовослужбовця. -- З раннього віку захоплювався шахами та тенісом. Серед шкільних предметів його улюбленим було трудове навчання, адже здавалося, що він міг полагодити будь-що завдяки своїм вмілим рукам. Друзі дали йому прізвисько "Шуруп", яке в подальшому стало його позивним на фронті. Після закінчення школи дядько поступив до професійного ліцею, де здобув спеціальність автомеханіка. Однак за фахом не працював і заробляв на життя виконуючи будівельні роботи. На жаль, він так і не створив власної родини, хоча завжди мріяв про це.
У квітні 2022 року, за словами співрозмовниці, Олександр переніс важкий удар -- помер його рідний брат. "Смерть мого тата стала шоком для всієї родини. Вже тоді дядько рвався на війну, але змушений був доглядати стареньку матір, -- зауважує Дарина Перескокова. -- У вересні 2023-го, як бабуся відійшла у засвіти, таки добровільно пішов до військкомату. Служив стрільцем-снайпером у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. І ніколи про це не пожалкував. Навпаки, гордився тим, що боронить рідну країну. Побратими його цінували, бо був не тільки відважний, але й "рукастий", розумівся на будівництві й допомагав облаштовувати позиції. Ми не раз йому радили взяти хоч на кілька днів відпустку й відпочити. А він казав, що не може покинути хлопців". За життя Олександр Перескоков був нагороджений медаллю "Захиснику України" і нагрудним знаком "Народжені в боях".
Останнім, хто мав розмову з воїном, був його батько. 30 січня минулого року Олександр повідомив, що вирушає на виконання завдання. Лише через кілька годин під час бою за Вовчанськ (Харківська область) захисник загинув внаслідок прямого контакту з вибухівкою, скинутою ворогом з FPV-дрона.
У Андрушівці, що на Житомирщині, відбулись похорони 36-річного військовослужбовця, який залишив по собі родину. "Ця трагедія ще більше підірвала здоров'я дідуся, який вже втратив двох синів і пережив два мікроінсульти," – зазначила Дарина Перескокова.
