Уряд прийняв рішення зміцнити охорону енергетичних інфраструктур: які нововведення очікуються.
Кабінет Міністрів прийняв рішення про вдосконалення захисту критично важливих об'єктів інфраструктури. Зокрема, уряд затвердив заходи, що сприятимуть швидшому зведенню інженерних укріплень навколо енергетичних, транспортних об'єктів та систем життєзабезпечення.
Цю інформацію озвучила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. "Нам потрібно діяти оперативно, щоб забезпечити населення електрикою, теплом і водою, незважаючи на ворожі обстріли. На позачерговій нараді було прийнято ряд рішень, які підвищать ефективність захисту та відновлення критично важливих об'єктів. Ці рішення дозволяють відповідним відомствам і службам швидше спрямовувати фінансування та усувати пошкодження", - зазначила вона.
Таким чином, прийнято наступні рішення:
Цей центр стане платформою для співпраці між представниками урядових структур, регіональної та місцевої влади, а також операторами інфраструктури. Він займатиметься визначенням пріоритетів у фінансуванні та відновленні об'єктів, координуючи дії та контролюючи процес виконання робіт. Керівництво його діяльністю забезпечать віце-прем'єр Олексій Кулеба та Агентство відновлення.
Тепер Казначейство матиме можливість оперативніше виділяти фінансування з державного бюджету для здійснення будівництва, ремонту та захисту енергетичних об'єктів, забезпечуючи їхню функціональність навіть у разі нападів.
Контроль якості та безпеки виконуваних робіт залишиться на високому рівні, проте етапи процедури — від затвердження до укладання контрактів — скорочуються на кілька місяців. Це дозволить швидше запускати будівельні проекти та ремонти, підтримувати стабільну роботу енергетичної інфраструктури та оперативно відновлювати пошкодження.
Кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем -- від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. Це дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об'єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
"Основною метою цих рішень є забезпечення нашої стійкості та удосконалення процесу реагування на наслідки обстрілів, аби життя в Україні не зупинялося навіть у складні часи війни", - зазначила Свириденко.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні за рік кількість боргів за комуналку зросла на 13% і перевищила 788 тисяч випадків. Найчастіше українці боргують за тепло та воду, а найбільше боржників проживає на Дніпропетровщині, Харківщині та Донеччині.
