Ультиматум Трампа та 28 ключових моментів: які реальні події відбуваються навколо мирного плану для України?
В Україні спостерігається внутрішня політична нестабільність, яка співпала з помітним зростанням активності в мирному процесі. Сполучені Штати запропонували новий план для завершення конфлікту, що включає ряд неоднозначних пунктів, а також встановили терміни для його узгодження. Які події відбулися та про що домовилися делегації США та України в Женеві вчора – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Основное:
"Треба зібратись. Прийти в себе. Припинити срач. Припинити політичні ігрища", - заявив у своєму зверненні 21 листопада президент Володимир Зеленський.
Таким чином, він підсумував два найбільш напружені тижні в Україні за останній час. Скандал "Міндіч-гейт", гучні записи НАБУ, значні звільнення в уряді, а також список підозрюваних і можливих фігурантів – усе це на деякий час витіснило питання війни з головних тем суспільного обговорення.
Напруга в атмосфері почала відчуватися і в стінах Верховної Ради. Поки Зеленський разом із своєю командою перебував у закордонній поїздці, у президентській фракції почали виникати протести незадоволених, які вимагали нових відставок у керівництві країни. Але на цю внутрішню нестабільність наклалася ще одна важлива подія. Дональд Трамп вирішив активно зайнятися примиренням України та Росії, проявивши небачену раніше рішучість.
Тож після бурхливих двох тижнів цей обіцяє бути не менш насиченим. Тільки зараз темою номер один - не лише для України, а й у світовому масштабі - стануть ультиматуми для Києва та нові контури миру від Трампа.
Основна тема, яку багато депутатів ретельно готували протягом кількох днів для обговорення на зустрічі з президентом 20 листопада, стосувалася ймовірної відставки Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента. Принаймні, це питання виявилося найчастіше згадуваним в анонімній анкеті, яку перед зустріччю з Зеленським роздали всім членам фракції, згідно з інформацією від РБК-Україна.
Співрозмовники видання висловили дві основні причини. Перша з них — хоч і більш детальна, але все ж гіпотетична: існуюча ймовірність, що голос керівника Офісу Президента з'явиться на "плівках" НАБУ, а також його можливе, хоча наразі не доведене, залучення до "Міндіч-гейту".
Інша сторона питання є більш загальною, проте базується на реальних фактах: політична відповідальність Єрмака у зв'язку з цим скандалом і невдоволення значної частини депутатів, викликане надмірною концентрацією влади в руках керівника Офісу президента.
У цих обставинах сподівання багатьох членів фракції здебільшого були орієнтовані на Давида Арахамію - лідера фракції СН у парламенті, якому було доручено передати президенту Зеленському думки обурених депутатів. Як зазначали свідки, Арахамія з'явився у залі під овації колег - немов "лідер революційного комітету". Проте це була роль, яка була йому відведена, а не та, яку він дійсно зіграв.
Лише за кілька годин до запланованої зустрічі в телеграм-каналах з'явилася інформація про те, що "революція" проти Єрмака не лише зазнала невдачі, а й що, за чутками, готують контрвипад, внаслідок чого Арахамія може втратити свою посаду. Депутати стверджують, що така інформація суттєво підірвала моральний дух частини "слуг народу".
В ході засідання не було прийнято жодних кадрових змін. Єдина, хто відкрито підняла питання про відставку керівника Офісу Президента, виявилася позафракційна депутатка Мар'яна Безугла. За свідченнями присутніх, відповідь Президента Зеленського звучала приблизно так: він не приймає рішень без вагомих причин і наразі не має наміру звільняти очільника свого Офісу.
Тема нових можливих відставок на тлі "Міндіч-гейту" наразі відійшла на другий план (фото: GettyImages)
"Президент прямо натякнув, що оптимальним виходом із подібних криз є проведення виборів. Однак, навіть якби вибори можна було організувати в даний момент, громадяни навряд чи підтримали б 'Слугу народу' в її теперішньому вигляді. Тому депутатам варто утриматися від розриву коаліції і зосередитися на ухваленні необхідних законів, особливо в цей критичний, без перебільшення, період для країни", - повідомило одне з джерел.
Саме доленосний для країни момент змусив багатьох присутніх стримати свої протестні настрої, переказує один із нардепів. Напередодні в західних медіа з'явилася інформація про новий мирний план, що містить низку болючих умов, на які Україну будуть "продавлювати" США. У цей же день, 19 листопада до Києва приїхала американська делегація на чолі з близьким товаришем віце-президента Джей Ді Венса, Деніелем Дрісколлом - міністром сухопутних військ, щоб обговорити цей план.
Обидва аспекти — політична криза та мирні переговори — безперечно взаємозалежні. Згідно з поширеними думками в кулуарах, скандал "Міндіч-гейт", навіть якщо й не був спровокований американською стороною, безумовно, зіграв на їхню користь: він ослабив внутрішні позиції України. Проте корінь цієї проблеми — корупція на вищих рівнях влади — залишився без змін.
Водночас новий виток тиску на Україну закономірно спричинив ефект "об'єднання навколо прапора" - навколо лідера країни. Саме цей ефект і спробував використати Зеленський у своєму зверненні, викликавши широкий спектр реакцій у соцмережах.
"Сьогодні ми переживаємо один із найскладніших періодів в нашій історії. Тиск на Україну досяг критичної межі. Країна стоїть перед непростим вибором: зберегти гідність або ризикнути втратою важливого союзника. Нас чекають складні 28 пунктів, або ж ми зіштовхнемося з надзвичайно важкою зимою, яка стане найсуворішою, а також з подальшими невизначеностями. Життя без свободи, гідності та справедливості. І ми повинні вірити агресору, який вже завдав ударів двічі. Від нас очікують відповіді..." - так розпочав своє звернення до українців президент 21 листопада.
Існує три основні теорії, що пояснюють, чому мирний процес, який протягом кількох місяців був в стагнації, активізувався саме тепер. Згідно з однією з них, про яку РБК-Україна дізналася від різних джерел як в Україні, так і в Європі, на Москвою знову нависла загроза нових санкцій — адже незабаром повинні були вступити в силу нові обмеження США щодо російської нафти. У відповідь Кремль намагався зірвати їх, запропонувавши американській стороні новий "мирний план".
Згідно з іншими джерелами, українська влада нібито звернулася до США з проханням активізувати мирний процес у контексті зростаючого громадського невдоволення, викликаного корупційними скандалами. У відповідь американська сторона надала нашим представникам проект із готовими рішеннями.
Проте існує більш розповсюджена та, безумовно, зрозуміла версія: американці просто використали зручний момент, коли в Україні спалахнули внутрішні труднощі. До того ж, загальна ситуація для нас також погіршилася: ми стикаємося з серйозними енергетичними викликами, ворог чинить тиск на фронті, а залучення фінансування для закупівель у рамках програми PURL виявилося не таким простим, як сподівалося.
Незважаючи на початкові спекуляції про те, що план нібито розробляли спецпредставник Трампа Стів Віткофф і представник Кремля Кирило Дмитрієв, згодом стало зрозуміло, що його підтримав і сам Трамп. Його прагнення до миру "тут і зараз" може бути зумовлене двома причинами: бажанням встигнути отримати номінацію на Нобелівську премію та необхідністю відволікти увагу від зростаючого скандалу, пов'язаного з "файлами Епштейна".
Протягом триденного візиту в Київ американські дипломати провели низку зустрічей з українським політичним та військовим керівництвом, а також із представниками європейських країн. Як повідомляє The Guardian, Дональд Трамп офіційно призначив Дрісколла своїм "спеціальним представником" для реалізації мирного плану.
Минулого тижня Дрісколл зустрівся з президентом України, а також з численними представниками уряду, військовими та дипломатичними службами (джерело: president.gov.ua).
"Нам надіслали ультиматум: якщо до 27 листопада ви не підтримуєте цей план, то далі – самі з європейцями. Ми зупинимо все – і постачання зброї, і розвідувальні дані. Всі зв'язки обриваємо. На перший день їхнього візиту риторика була надзвичайно жорсткою, хоча згодом вона трохи пом'якшилась," – поділився інформацією один із джерел РБК-Україна.
Цей ультиматум підтвердили й інші джерела. Пізніше Трамп сам висловив думку, що оскільки "Україна втрачає свої території", то День подяки 27 листопада "може стати вдалим часом для Києва, щоб погодитися на мирну угоду". Він також попередив росіян про можливість введення нових "дуже серйозних" санкцій.
За даними видання, Дрісколл приїхав до Києва для обговорення двох проектів документів. Один із них - це 28 пунктів, які уже були опубліковані Axios, де йдеться про різні сфери українсько-російського врегулювання - починаючи від територій і закінчуючи умовами реінтеграції Росії у світову економіку.
Інший - додатковий - під назвою "Рамкова угода щодо гарантій безпеки для України", яка, як зазначено у її тексті, створена "за моделлю принципів статті 5 НАТО". За інформацією РБК-Україна, ця рамкова угода містить три пункти.
Перший варіант передбачає, що у випадку нової збройної агресії Росії проти України, президент США матиме можливість використовувати "військові сили, надавати розвідувальну та логістичну підтримку, а також здійснювати економічні й дипломатичні заходи та інші дії, які він вважатиме за потрібні".
У другому пункті зазначається, що держави НАТО, разом із Францією, Великою Британією, Німеччиною, Польщею та Фінляндією, зобов'язуються координувати свої дії зі Сполученими Штатами. Третій пункт підкреслює, що даний рамковий договір матиме термін дії десять років з можливістю продовження.
Звісно, не всі з положень американського мирного плану виглядають прийнятними чи справедливими для України, яка є жертвою неспровокованої агресії. Однак опубліковані минулого тижня 28 пунктів - це не фінальний документ, а радше матеріал, переданий українській стороні для обговорення. І фактично днями це підтвердив і сам Трамп, заявивши, що його план не є остаточною пропозицією. Саме ці 28 пунктів й стали предметом учорашніх переговорів у Женеві між українською та американською делегаціями. Те саме стосується і додаткової рамкової угоди про гарантії безпеки від США - вона також, імовірно, зазнає корекції.
Одні з найбільш суперечливих положень у "чернетці" плану стосуються територіальних питань - насамперед вимоги про вихід української армії з Донецької області.
"Американські військові приїхали минулого тижня в Київ зі своєю оцінкою, що ситуація на фронті складається не на нашу користь. Вони вважають, що наступні місяці для нас будуть критичними і що через 12 місяців ми все одно втратимо Донецьку область. А якщо вони нам все обріжуть - то це може статись ще швидше", - розповів один із співрозмовників РБК-Україна.
Згідно з планом, запропонованим США, частина Донецького регіону має перетворитися на нейтральну демілітаризовану зону під контролем Російської Федерації. Водночас, анексований Крим та території Луганської і Донецької областей будуть фактично визнані російськими. Лінія фронту в Херсонській та Запорізькій областях заморожується. У відповідь на американську ініціативу, Кремль зобов'язується вивести свої війська з інших захоплених районів, які виходять за межі п'яти зазначених областей, таких як Сумська, Харківська, Дніпропетровська та Миколаївська.
Серед інших суперечливих пунктів в початковій версії плану - спільний контроль України та Росії над Запорізькою АЕС та скорочення ЗСУ до 600 тисяч. При цьому там немає жодної прямої згадки ані про російську церкву, ані про російську мову, ні про обмеження українського озброєння.
"Щодо кількості військових, американські представники прямо ставили це питання нашим під час свого візиту до Києва: якщо не 600 тисяч, то скільки вам буде потрібно, якщо 800 тисяч?" – повідомило одне з джерел РБК-Україна.
Після женевських переговорів держсекретар США Марко Рубіо заявив, що в американський план внесуть певні зміни. Він уточнив, що ця зустріч була "найбільш продуктивною за всі десять місяців роботи" над мирним процесом. Про "дуже продуктивний" діалог заявив і Єрмак, який очолив українську делегацію.
Андрій Єрмак і Марко Рубіо (зображення: телеграм-канал керівника Офісу Президента Єрмака)
Варто зазначити, що українська влада наразі вкрай обережно комунікує нову ініціативу США: публічно не лунають заяви про неприпустимість "торгівлі", "здачі" територій чи інші категоричні формулювання. Невідомо, чи це бажання не нашкодити переговорам, чи розуміння того, що країні доведеться ухвалювати складні рішення.
Обидві делегації оцінили консультації як надзвичайно продуктивні. Під час обговорень було досягнуто значного прогресу в узгодженні позицій та визначенні чітких наступних кроків. Сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода повинна повною мірою враховувати суверенітет України та сприяти стабільному і справедливому миру. За результатами переговорів було підготовлено оновлений та вдосконалений рамковий документ стосовно миру, - йдеться у спільній заяві української та американської делегацій. У ній також підкреслюється, що остаточні рішення стосовно цього документа прийматимуть президенти України та США.
За інформацією видання, у Женеві делегаціям вдалось погодити більшість норм плану США, а значну частину зі спірних - скорегувати. Серед них - питання чисельності ЗСУ, щодо ЗАЕС, щодо формату обміну полоненими та повернення засуджених. Натомість пункти, що стосуються територій та закріплення невступу України до НАТО у Конституції, за даними РБК-Україна, делегації домовились "винести за дужки" - вони мають бути обговорені та узгоджені на рівні президентів - Зеленського і Трампа. Їхня зустріч може відбутися вже цього чи наступного тижня, хоча конкретної домовленості щодо дати у Женеві не було узгоджено.
У західних ЗМІ вказують, що президент США прагне укладення мирної угоди між Україною та Росією до кінця цього року. Втім, як і завжди з дедлайнами Трампа, жодні дати не варто сприймати буквально. Американський президент сам визнає: якщо, за його відчуттям, процес рухається у "правильному напрямку", графік цілком можна зсунути.
Наступний етап "шляху" до мирного плану, за словами джерел РБК-Україна, виглядає наступним чином: якщо найближчим часом Україні вдасться узгодити фінальні пункти з США, а Сполучені Штати, у свою чергу, узгодять свої позиції з європейськими партнерами, які безпосередньо стосуються цього питання, то далі американські переговорники з цим узгодженим документом вирушать до Росії, застосовуючи свою звичну тактику - "батогом і пряником", щоб переконати її.
У Кремлі продовжують дотримуватися радянських підходів у дипломатії, вважаючи, що будь-яка уступка чи компроміс свідчать про слабкість, поразку чи невдачу. Таким чином, Путін може знову заявити про готовність до миру, але з обов'язковими застереженнями. При цьому його власна ненаситність може призвести до того, що він знову програє навіть ту гру, яка виглядає для нього максимально вигідною.
