Чи розпочала Україна контратаки? Які зміни відбуваються на фронті та як складається ситуація з російським наступом?

Швидкість російського наступу сповільнюється. Українські збройні сили активно шукають вразливості в оборонних позиціях ворога та прагнуть зміцнити свої позиції на найскладніших фронтах. Яка ситуація на лінії зіткнення та які можливі стратегії України щодо Курської області — у матеріалі військово-політичного аналітика РБК-Україна Уляни Безпалько.

ЗМІСТ:

Збройні сили України розпочали обережні контратаки на двох ключових ділянках фронту, які мають значення для Росії. У деяких зонах Силам оборони вдалося досягти тактичних успіхів, що завадило реалізації планів Москви. Хоча ситуація для України залишається вкрай складною, перспективи стратегічного перелому поки що не видно. Проте, вперше з літа минулого року спостерігається зниження темпів просування російських військ.

Після захоплення Великої Новосілки окупантами, просування в Часовому Яру та перетин річки Чорний Жеребець на Лиманському напрямку не призвели до суттєвих змін на цих ділянках в останні тижні. Проте, Покровський, Торецький, Куп'янський та Новопавлівський (також відомий як Курахівський та Костянтинопільський) напрямки, а також Курська область залишаються ареною найбільш запеклих боїв.

Головна загроза на цій ділянці полягає не лише в тому, що російські війська розділили наше угруповання на лівому березі річки Оскіл, між Куп'янськом і Боровою. Насправді, серйознішим є те, що ворог зміг переправитися на правий берег цієї річки, закріпитися там і поступово розширити свій плацдарм у районі Дворічної. Якщо противник продовжить розширювати свою зону контролю, це дозволить йому покращити логістичні шляхи через Оскіл, що подвоїть загрози для Куп'янська.

На південь від Торецька тривають запеклі бої, незважаючи на заяви агресора про повне захоплення цього населеного пункту. Українські військові продовжують утримувати оборону в мікрорайоні Забалка, в межах промислової зони шахти "Торецька" і на деяких териконах на заході міста. Це свідчить про нашу активну присутність в регіоні. Опорні пункти на териконах дозволяють ефективно стримувати наступ ворога, оскільки ці насипи надають перевагу для ведення вогню. З Торецька ворожі сили намагаються одночасно прорватися на північ до сусідніх населених пунктів - Кримське і Дачне. Фактично, затримка в Часовому Яру та Торецьку ускладнює окупантам перехід до захоплення їхньої наступної цілі - міста Костянтинівка.

На Курахівському напрямку противник все ще докладає зусиль для ліквідації нашого "виступу" в районі Дачного (не того, що на Торецькому напрямку) та Костянтинополя, стискаючи його з трьох сторін - півночі, сходу та півдня. Найбільше це поки вдається саме "північному" угрупованню ворога - вона змогли прорватись до Андріїївки, чим звужує шляхи для відходу.

Карта DeepState может быть переформулирована как "Географическая карта DeepState" или "Картографическое представление DeepState".

Хоча Сили оборони змушені поступово залишати цей плацдарм, і Дачне, ймовірно, вже під контролем ворога або буде захоплене найближчим часом, вони продовжують вести запеклі ар'єргардні бої, не дозволяючи російським військам швидко просуватися в цьому районі. Більше того, опір наших військ на курахівському плацдармі перешкоджає противнику повністю зосередитися та перекинути свої сили для захоплення головної мети - міста Покровськ.

На Покровському напрямку спостерігається зменшення числа російських атак і штурмів. Найбільших успіхів ворог досягнув на правому фланзі свого угруповання, зокрема на північному сході від Покровська. Тут їм вдалося майже дістатися до дороги т0504 на ділянці Костянтинівка - Покровськ, в районі Воздвиженки. Проте їхні спроби розширити цей "щупалець" поки що не увінчалися успіхом.

Протягом останніх місяців противник зосередив свої зусилля на наступальних операціях на південь та південний захід від міста. Основною метою його наступу є досягти дороги Т0504, що сполучає Покровськ і Павлоград на заході від населеного пункту. Раніше російські війська змогли блокувати одну з двох шляхів, які ведуть до Дніпропетровської області, зокрема до Межової. Після цього вони наблизилися до Звірового, яке знаходиться всього за два кілометри від Покровська. Проте протягом останнього тижня окупанти не змогли закріпити свої досягнення.

Карта DeepState может быть переформулирована как "Географическая карта DeepState" или "Картографическое представление DeepState".

Наприкінці минулого тижня Сили оборони здійснили кілька контратак, відновивши позиції в селах Успенівка і Котлине. До того ж, за даними РБК-Україна, силами 425-го окремого штурмового полку "Скала" вдалось відбити в окупантів майже весь населений пункт Піщане, що на ближніх підступах до Покровська. І одночасно вже на початку цього тижня з'явилась інформація про успішну контратаку наших військових з 68-ї ОЄБр неподалік Даченського. Додатково Сили оборони змогли відновити втрачені позиції біля Водяного Другого.

Поки що це не можна називати повноцінною контрнаступальною операцією - скоріше, це покращення тактичного положення тими силами, які є, в умовах кількісної переваги противника. Але і ці дії - за рахунок неочікуваності - змушують росіян зменшити свій темп наступу і як мінімум - відтермінувати початок битви за Покровськ.

Рівно через півроку після початку курської операції Сили оборони розпочали нові контрнаступальні дії на російській території. Скориставшись погодними умовами та тимчасовою відсутністю солдат КНДР, українські військові 6 лютого пішли в штурм на південному сході від Суджі і змогли зайняти кілька ближніх сіл загальною площею понад 10 квадратних кілометрів - Колмаків, Черкаську Конопельку і, ймовірно, Фанасіївку. Прорив у напрямку Уланок, якого вдалось досягти Силам оборони за першу добу цих дій, cкладає близько 5 кілометрів.

Цікаво, що на відміну від попередньої спроби 6 січня, нинішні наступальні дії демонструють тактичний успіх. Хоча противник зумів частково "купірувати" прорив українських сил, вони змогли закріпитися на зайнятих населених пунктах, що відкриває можливості для подальшого розвитку наступу. Здається, що одним із завдань Сил оборони в цій зоні є ліквідація російського присутності в районах Уланок та Плехово. Принаймні, згідно з інформацією з джерел, українські військові не мають наміру зупинятися на досягнутому в Курській області.

Район штурмових дій Сил оборони у Курській області (карта: DeepState)

Великою проблемою для наших підрозділів тут, як і на інших ділянках фронту, стають дрони на оптоволокні - їх неможливо подавити засобами РЕБ. Передусім саме цими БПЛА агресору вдалось зупинити прорив наших військ у Курській області.

Після українських контратак вороже угруповання теж активізувалось на протилежному боці курського фронту - на північному заході від Суджі. Північнокорейські солдати відновили піхотні атаки і почали тиснути на південь від Малої Локні. А росіяни почали наступати на Свердликово - важливий опорний пункт, його захоплення ворогом може порушити логістику нашого угруповання у Курській області.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Події на фронті останніх тижнів показують, що в російській армії починають проступати проблеми - виснаження, нестача військ і озброєння. З цієї причини ворог не може підтримувати інтенсивні дії одночасно на десятку напрямках і мусить розставляти пріоритети. Українська армія натомість демонструє, що все ще може успішно наступати там, де це дозволяють умови, де у ворога є прогалини в обороні, нехай і обмеженими силами.

Штурмовими діями під Покровськом чи у Курській області наші військові змогли покращити своє тактичне положення та відсунути фронт від Суджі. Але значення цих контратак може бути більшим. Можливо, Сили оборони мають намір недопустити втрату Покровська до початку можливих переговорів та тимчасового зупинення вогню. Ймовірно, Україна також хоче зберегти свою присутність у Курській області до початку переговорного процесу про кінець війни. Так чи інакше, усе це в сумі може посилити позиції Києва у можливих мирних переговорах.

Президент Володимир Зеленський відкрито висловився про готовність запропонувати обмін: контрольовані Києвом райони Курської області можуть бути обміняні на території, які Росія окупувала в Україні. Деталі щодо конкретних українських територій не були надані. Проте, можливо, існує безліч варіантів для такого обміну.

Наприклад, це може бути обмін Курської області на Запорізьку АЕС, яка відігравала важливе значення для української енергомережі та генерації. Інший варіант - на захоплені ворогом ділянки в Харківській області, а також Кінбурнської коси - єдиної окупованої ділянки Миколаївської області. Обидві ці області не були оголошені Кремлем як "анексовані та внесені до конституції рф". Причому перший варіант не виключає другого. Зрештою, цей гіпотетичний обмін може передбачати і ширше рішення: в обмін на вихід Сил оборони з Курської області окупаційні війська можуть відійти зі своїх позицій на Х (заздалегідь визначених) кілометрів чи виступів вздовж усього фронту на українській території.