Швидкий кар'єрний ріст та таємниці минулого нового генерального прокурора Руслана Кравченка.
У понеділок, 17 червня, Верховна Рада України обрала Руслана Кравченка, голову Державної податкової служби, на посаду генерального прокурора. Цей призначений генпрокурор став наймолодшим в історії України, адже йому всього 35 років.
Ця організація залишалася без керівника з кінця жовтня 2024 року – вже сім з половиною місяців, з моменту, коли парламент та президент схвалили, здавалося б, добровільну відставку Андрія Костіна. Він вирішив залишити свою посаду після резонансного інциденту, пов’язаного з фіктивною інвалідністю прокурорів у Хмельницькій обласній прокуратурі.
Весь цей період за сценою політичних ігор точилася запекла боротьба за кандидатуру нового генпрокурора, оскільки офіс президента не зміг швидко визначити свого фаворита на цю відповідальну позицію.
Водночас, ще в минулому році вважалось, що серед усіх фаворитів найбільші шанси очолити генеральну прокуратуру були саме в Руслана Кравченка. На той час він очолював Київську державну адміністрацію.
Існує думка, що його призначення активно підтримував заступник голови офісу президента Олег Татаров, якого вважають неофіційним "куратором" правоохоронних органів від Банкової.
Руслан Кравченко є фахівцем у галузі військової юстиції. Свою освіту він розпочав у Київському військовому ліцеї імені Богуна, де навчався з 15 років, а з 17 років продовжив навчання в Харківській юридичній академії, названій на честь Ярослава Мудрого. Після завершення навчання його направили на посаду слідчого до військової прокуратури в Севастополі. Проте, з початком російської окупації, через півтора року Руслан залишив півострів і переїхав до Львова. У період 2014-2015 років він вже обіймав посаду військового прокурора, виконуючи обов'язки в Дебальцевому та Бахмуті, що робить його учасником бойових дій.
Навесні 2015 року Руслана Кравченка перевели у Київ - прокурором Головної військової прокуратури. Попри, здавалося б, очевидну спеціалізацію на злочинах всередині армії та амбіції тогочасного керівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, молодий прокурор перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань: від зловживань домайданівської влади до актуальних правопорушень під час АТО на Донбасі. І це були чи не найрезонансніші справи. Скажімо, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Процес над російськими гру-шниками Євгенієм Єрофеєвим і Олександром Александровим став для Руслана Кравченка першою резонанансною справою.
Окрім російських військових, Кравченко також змушений був звинувачувати українських солдатів, зокрема, бійців спецроти МВС "Торнадо", яких звинувачували в численних серйозних злочинах проти мирного населення в його рідній Луганщині.
Однак справжнім викликом для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Він спочатку керував слідством, а з весни 2017 року в суді обвинувачував експрезидента у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни проти України через лист-звернення до російської влади ввести війська після своєї втечі з Києва.
Протягом знакових подій кар'єра Кравченка швидко розвивалася. У 2018 році він обійняв посаду начальника відділу, а вже в 2019-му став заступником військового прокурора Центрального регіону.
Невдовзі після приходу нової влади інститут військової прокуратури був повністю розформований. Кравченка звільнили з військової служби і призначили керівником мало відомого управління, яке займалося розслідуванням злочинів у сфері оборонно-промислового комплексу. У березні 2021 року він зробив перший крок у світ цивільного кримінального права, очоливши Бучанську окружну прокуратуру в Київській області.
І згодом Кравченко знову опинився у полі зору журналістів, як вітчизняних, так і закордонних. Після звільнення Бучі від російської окупації він координував оперативний збір доказів і розслідування масових злочинів проти мирного населення в районі: вбивств, катувань та мародерства.
Попри певну незлагодженість дій різних правоохоронних органів в ті дні, як запевняє близьке до генпрокуратури джерело, Кравченко впав у око керівництву Офісу президента своєю витримкою та слухняністю. У серпні 2022 року Зеленський нагородив Кравченка орденом "За заслуги".
Згодом його призначили головою Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді колишній прокурор пропонував змінити герб області, водночас запроваджуючи перевірку численних тендерів з повоєнної відбудови.
Крісло очільника Київської обласної адміністрації Кравченко покинув так само несподівано, як і зайняв. У переддень Нового 2025 року Кабінет міністрів призначив його новим головою Державної податкової служби. До речі, уперше за три з половиною роки повноцінним керівником, а не виконувачем обов'язки. Прикметно, що й посада генерального прокурора тоді була вакантною уже два місяці.
Це призначення тоді асоціювалося зі зміною керівництва в Державній податковій службі. Однак, за неповні шість місяців роботи Кравченка, ДПС так і не змогла продемонструвати суттєвих реформ. Натомість він доповідав про стабільне перевиконання плану стягнення податків та про заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією в межах відомства.
Важливий штрих. Перебуваючи на різних високих посадах, на котрі його приводила Банкова, паралельно Руслан Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Однак невдало - комісія мала сумніви щодо його доброчесності, закидаючи йому приватизацію службової квартири та необґрунтоване збагачення родини батька.
