Сполучені Штати прагнуть отримати все, що ми маємо. Інтерв'ю з геологом про виклики, пов'язані з потенційною угодою з Трампом.

Що саме в Україні може зацікавити Сполучені Штати, розповідаємо детальніше

Переговори щодо угоди про надра між Україною та США знову активізувалися після тривалої перерви. Однак тепер проект угоди змінився, і рідкісноземельні елементи більше не є єдиною метою Вашингтона.

Згідно з останніми даними, які публікували західні медіа та український нардеп Ярослав Железняк, США розширили свої апетити на контроль над мінеральними ресурсами, в тому числі нафтою, газом та ключовими енергетичними активами. Також не наводилося жодної згадки про гарантії безпеки для України.

Остаточного, або навіть єдиного верифікованого варіанта угоди наразі немає. "Телеграф" поспілкувався з геологом та співробітником Національного науково-природничого музею НАН України Євгеном Науменком, аби зрозуміти, що саме в Україні може зацікавити США. Та що стратегічно означає контроль над надрами для України.

У перших версіях угоди, яку адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала Україні в лютому 2025 року, не було згадок про забезпечення безпеки. Натомість планувалося створити фонд на 500 мільярдів доларів. Цей фонд мав на меті компенсувати допомогу США, яка надавалась не як боргове зобов'язання, а у вигляді безповоротної фінансової підтримки. Важливо зазначити, що реальний обсяг допомоги був значно меншим за заплановану компенсацію: згідно з заявою президента України Володимира Зеленського, за три роки повномасштабного вторгнення Росії США надали Україні близько 100 мільярдів доларів допомоги.

В кінці березня з’явилися відомості про "попередній проект" нової угоди, яка виявилася ще менш вигідною для України. У ньому, як стверджують, було зазначено:

На думку Bloomberg, угода надасть США величезні повноваження контролювати інвестиції в Україну в проєкти, включаючи дороги та залізниці, порти, шахти, нафту і газ, а також видобуток корисних копалин. Угода надасть США першу претензію на прибутки, перераховані в спеціальний інвестиційний фонд реконструкції.

Геолог Євген Науменко, коментуючи угоду, вказує "Телеграфу", що, згідно з доступними даними, ці домовленості не є вигідними для України. Крім того, існує теоретичний ризик зупинки вже розпочатого видобутку.

"З огляду на дані, які я отримав стосовно цього нового проекту угоди, це виглядає як спроба обману. Проте я впевнений, що наші люди досить розумні і не погодяться підписувати його в тій формі, в якій його представляє Америка," -- зазначає Науменко.

Україна займає провідну позицію в Європі та друге місце у світі, поступаючись лише Південноафриканській Республіці, за запасами і ресурсами марганцевих руд. Приблизно 10% глобального видобутку марганцевих руд походить з України. Основні родовища зосереджені в Нікопольському басейні, який охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області.

Видобуток корисних копалин здійснюється тільки за наявності відповідних ліцензій, що їх видають державні установи, зокрема Державна служба геології та надр. Як повідомляють журналісти з Bihus.info, для видобутку залізних руд видано понад двадцять спеціальних дозволів, і ці компанії пов'язані з відомими українськими підприємцями.

Хто здійснює контроль за видобутком:

За висловлюванням Науменка, йдеться про надзвичайно великі обсяги.

"У нашій країні дійсно існує значний видобуток нафти та газу. Лідируючими регіонами за цими показниками є Харківська, Полтавська, Івано-Франківська та Львівська області," -- зазначив експерт.

Хто здійснює контроль за видобутком:

Американців теоретично можуть зацікавити мідні родовища, проте на даний момент в Україні існує лише одне таке родовище, доступне для фізичного дослідження, підкреслює Науменко. Інше ж родовище, відоме як Берестянське, знаходиться на території, що перебуває під окупацією. Воно лише було частково досліджене за допомогою свердловин, але ніколи не експлуатувалося.

Що стосується вугільної промисловості США, то її перспективи виглядають не надто привабливо, оскільки більшість корисних копалин залишаються на територіях, що перебувають під контролем ворога. У багатьох регіонах тривають бойові дії, тому обговорювати роботу цих шахт наразі недоцільно.

"Крім того, вугільна галузь нашої країни в основному функціонувала за рахунок дотацій. Витрати на видобуток вугілля є досить суттєвими. Плюс до цього, усі шахти потребують безперервного обслуговування: необхідні системи вентиляції, зневоднення, а також постійно виникають завали і випадки загибелі шахтарів," - зазначає Науменко.

Літій вважається ключовим металом XXI століття і є незамінним компонентом для виробництва акумуляторів, які використовуються в електронних пристроях, таких як планшети, ноутбуки та електромобілі Tesla. За останні півтора десятиліття обсяги його видобутку в глобальному масштабі зросли втричі. Україна володіє одними з найбільших запасів літію в Європі, однак не займається його видобутком. Процес видобутку літію в Україні виявляється досить складним і вимогливим, ніж може здаватися на перший погляд. Більш детальну інформацію ви знайдете у другій частині статті.

Хто здатен регулювати процес видобутку:

В Україні існують рідкісноземельні родовища, загальна вартість ресурсів яких, за різними оцінками, коливається від 5 до 14 трильйонів гривень (еквівалентно 120 мільярдам і 337 мільярдам доларів відповідно). Однак, як зазначає Науменко, існує кілька особливостей: рідкісноземельні елементи часто виступають як супутні корисні компоненти в інших родовищах, таких як титанові, танталові, літієві та цирконієві.

"Однак, основна проблема полягає не стільки у видобутку самої руди, скільки в ускладненні процесу відокремлення рідкоземельних елементів від інших складових, а також у їх подальшому розділенні. Це надзвичайно складні технологічні процеси," -- зазначає Науменко.

Окрім того, два перспективні родовища розташовані далеко на окупованій території. Азовське родовище розташоване у Нікольському районі Донецької області, а Петрово-Гнутовське -- біля Маріуполя (на північний схід).

Хто здатен регулювати процес видобутку:

Остаточні спеціальні дозволи на користування надрами:

Важливо, аби у майбутньому Україна мала опцію налагодити власне виробництво (на випадок сценарію відсутності іноземної допомоги з боку США чи Європи). Приміром, дронів. Для цього потрібна певна ресурсна база і для України важливо її контролювати.

Ризик також полягає у тому, що теоретично інша країна зможе зупинити гірничовидобувну промисловість. Науменко зазначає, що не можна відкидати сценарій того, що рішення по гірничовидобувної промисловості прийматиме людина, лояльна до Росії.

Країна-агресор, до речі, чудово розуміє цінність ресурсів для України. Саме зараз ворог активно обстрілює марганцеві родовища (марганець підвищує міцність сталі), знищує міста Марганець та Нікополь, навмисне виганяючи звідти мешканців, каже геолог.

"Це свідома і систематична, цілеспрямована дія, яка має певну мету", -- наголошує він.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що, за чутками, Сполучені Штати Америки ініціювали переговори з Москвою щодо проєкту, пов'язаного з рідкісноземельними металами.