Справа генерала Галушкіна: репортерка виявила незвичайні обвинувачення та прогалини в законодавстві.

Для розгляду таких справ потрібно створити військовий суд, а під час їхнього розгляду застосовувати принцип "бойового імунітету".

На прикладі справи генерала Юрія Галушкіна, якого як командувача ОТУ "Харків" звинувачують в неналежній обороні Харківської області, стала очевидною потреба у суттєвих змінах в законодавстві -- зокрема, у запровадженні військових судів із присяжними, які самі є офіцерами, що мають бойовий досвід. Саме так відбувається у країнах НАТО, до якого прагне потрапити Україна.

Про це повідомила журналістка ТСН Юлія Кирієнко-Мерінова, яка висвітлювала судове засідання у справі генерала Галушкіна, у своєму пості на Facebook.

Вона підкреслила, що концепція "бойового імунітету", введена в українське законодавство на самому початку повномасштабної агресії в березні 2022 року, чомусь не знаходить застосування в процесі проти генерала Галушкіна, як і в ряді інших подібних випадків.

Хоча цей принцип з'явився, щоб, як пише журналістка, "командири під час бойових дій не вагались приймати рішення, щодо захисту територіальної цілісності держави, а не думали, що після таких рішень для них невідворотно настане кримінальна відповідальність".

Незвичайні обвинувачення

Юлія Кирієнко-Мерінова повідомила, що генералу Галушкіну ставлять у провину невжиття необхідних заходів для запобігання наступу російських військ на території Харківщини у травні 2024 року.

"У документі, що містить інформацію про підозри, які журналісти мали можливість ознайомитися під час публічної частини засідання, зазначено, що Галушкін не залучив підрозділи, які перебували у другому ешелоні військових сил. Зокрема, йдеться про 57-у, 92-у, 17-у та 71-у бригади ЗСУ," - зазначила вона.

Водночас, зауважила журналістка, відомо, що згадані бригади фізично не перебували на вказаній ділянці фронту.

"Тільки після того, як ворог прорвався на Харківщині, тобто після 10 травня 2024 року, більшість командирів цих підрозділів отримали наказ перейти до Харківської області. Водночас самі підрозділи були розташовані на інших ділянках фронту, переважно в Донеччині", - підкреслила вона.

Журналістка підкреслила, що для того, щоб вся команда змогла налагодити взаємодію, необхідно певний час.

"Це сталося значно пізніше, ніж 10 травня, коли російські війська вже прорвали фронт і почали атакувати Вовчанськ. І в той час, коли Галушкін був усунений зі своєї посади," - зазначила вона.

Юлія Кирієнко-Мерінова наголосила, що у командирів ОТУ немає повноважень забирати той чи інший підрозділ з іншої ділянки фронту, інших областей, без рішень командира ОСУВ "Хортиця" або/і головкома ЗСУ. Вона також нагадали, що у той час командував "Хортицею" Юрій Содоль, якого звільнили від служби після висновку ВЛК.

У тексті підозри Юрію Галушкіну також зазначається, що він не вживав заходів для укомплектування 125 бригади ТрО, оскільки на момент прориву її чисельність становила лише 55-67%. Я не маю наміру коментувати це речення, адже можу лише уявити, яке здивування викликатиме воно у більшості командирів бригад, які зараз перебувають на фронті і прочитають його. Адже на сьогоднішній день рівень укомплектування підрозділів на різних ділянках значно нижчий. Крім того, рішення про виведення бригади для відновлення також приймає головнокомандувач ЗСУ, - підкреслила журналістка.

Недосконалості законодавства

У своєму пості Юлія Кирієнко-Мерінова підкреслила важливість формування окремого військового правоохоронного органу, який би відповідав за розслідування правопорушень у збройних силах та контролював дотримання дисципліни.

"Раніше існувала військова прокуратура, яка була розформована у 2020 році. А військові суди були ліквідовані ще десять років тому. Наразі ми маємо лише відділ спеціалізованої прокуратури в сфері оборони при Генеральній прокуратурі, який об'єднав залишки прокурорів з погонами, котрі працювали в ліквідованих структурах. Ці прокурори мають доступ до державної таємниці, чого немає, наприклад, у суддів. Це і є основна колізія," - підкреслила вона.

За словами журналістки, у таких справах необхідно врегулювати сферу судочинства щодо доступу до державної таємниці учасників, а також створити військовий суд.

Вона підкреслила, що в справі, пов'язаній зі збиттям Іл-76 з українськими десантниками у 2014 році, остаточне рішення було ухвалено не лише Верховним судом, який закрив цю справу, а й завдяки зверненням ряду американських військових, колишніх командувачів сил НАТО та дипломатів, які наголошували на необхідності врахування бойового імунітету при розгляді справ проти військовослужбовців.

"Цивільні суди не повинні розглядати справи військових щодо їхніх рішень під час бойових операцій. Судові процеси стосовно військових командирів за їхні накази в умовах війни мають проводитися у військових судах, причому з участю присяжних, які також є офіцерами з бойовим досвідом", - зазначила журналістка.

Вона підкреслила, що саме так відбувається в країнах НАТО, до членства в якому Україна має велике бажання приєднатися.

"Це справедливо і є основою для функціонування правової держави. Я не маю наміру розкривати деталі справи щодо Галушкіна та його команди, але зрозуміло, що такі ситуації негативно впливають на моральний дух офіцерів, які перш за все приймають рішення з метою захисту життя солдатів та збереження територій," - підкреслила вона.

Нагадаємо, бригадний генерал та колишній командувач ОТУ "Харків" Юрій Галушкін, якого звинувачують в неналежній обороні Харківської області, заявив про готовність повернутися на фронт рядовим солдатом.

Читайте також: