Що новенького чекає нас у листопаді: мобілізаційні заходи, початок опалювального сезону та нові фінансові виплати.
З 5 листопада 2025 року по 3 лютого 2026 року буде продовжена дія воєнного стану та загальної мобілізації строком на 90 днів.
Відповідні законопроєкти, які подав президент Володимир Зеленський, Верховна Рада ухвалила 21 жовтня.
Це вже 17-те продовження дії воєнного стану та мобілізації з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У листопаді мобілізаційні заходи проходитимуть за стандартною процедурою. Як зазначив міністр оборони Денис Шмигаль, це дозволить компенсувати всі втрати та створити невеликі запаси резерву.
Згідно з постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року, мобілізації, як і раніше, підлягають:
- особи, які підлягають військовій службі та резервісти у віковій категорії від 25 до 60 років, здатні за медичними показниками і не мають підстав для відстрочки;
- військовозобов'язані та резервісти 25 - 60 років, придатні до служби в армії за станом здоров'я з правом на відстрочку, від якої вони відмовилися;
- чиновники, які пройшли люстрацію та мають статус військовозобов'язаних або резервістів, якщо їх звільнено згідно з законом "Про очищення влади";
- особи, які перебувають на випробувальному терміні, можуть бути військовозобов'язаними або резервістами, за умови, що вони не були засуджені за злочини, пов'язані з національною безпекою, умисне вбивство двох або більше осіб, сексуальні злочини чи великі корупційні правопорушення тощо;
- підозрювані та обвинувачені під вартою, щодо яких ще не винесено рішення суду і якщо вони не підозрюються у злочинах проти нацбезпеки та низці інших тяжких злочинів (вбивство, зґвалтування, розбій тощо);
- особи, які мають судимість і були покарані у вигляді позбавлення або обмеження волі за злочини, що можуть бути класифіковані як нетяжкі, тяжкі чи особливо тяжкі. Проте це не стосується тих, хто був засуджений за злочини, пов’язані з національною безпекою України.
Уряд вніс зміни до процедури оформлення відстрочок від мобілізації. З 1 листопада стартує автоматичне продовження відстрочки, а подати заявку на її отримання можна буде за допомогою смартфона через платформу Резерв+ або в Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.
"У випадку, якщо всі необхідні дані для продовження відстрочки доступні в реєстрах, система автоматично виконає цю процедуру без потреби в повторних заявках та очікуванні в ТЦК. Це, зокрема, стосується осіб з інвалідністю, багатодітних сімей, студентів, наукових працівників і інших категорій, які визначені постановою Кабінету Міністрів №560," - повідомила пресслужба міністерства.
Альтернативний варіант – це відстрочка через смартфон. В додатку Резерв+ вже представлені 9 різних типів відстрочок. Користувачі можуть отримати цифровий документ з QR-кодом, який можна відобразити прямо з телефону або роздрукувати – обидва способи мають однакову юридичну силу.
А тим, хто не може скористатися смартфоном або чий тип відстрочки ще не додали до Резерв+, заяву можна подати у ЦНАПі. Адміністратор внесе дані в електронну систему через портал "Дія" та передасть заяву до ТЦК. Результат розгляду її заявник отримуватиме на електронну пошту або безпосередньо у ЦНАПі.
Сьогодні, 9 жовтня, Верховна Рада України затвердила законопроєкт №13627, що стосується внесення змін до ряду законів України. Цей документ має на меті регулювання виплат для військовослужбовців, які були звільнені з полону і потребують тривалого стаціонарного лікування через захворювання.
Цей закон впроваджує нову фінансову підтримку для захисників і захисниць, які пережили полон, у розмірі 50 тисяч гривень щомісячно протягом трьох місяців.
Цю інформацію озвучив народний депутат Олексій Гончаренко, повідомляє veteran.com.ua.
Сьогодні існує нерівномірний соціальний підхід до військовослужбовців, які повернулися з полону. Воїни, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), отримують по 100 тисяч гривень за кожен місяць лікування. Натомість для тих, хто під час утримання в полоні захворів або у кого загострилися вже існуючі хвороби, додаткові виплати не передбачені.
"Однак багато колишніх в'язнів потребують медичної допомоги через серйозні хвороби, які вони отримали або які загострилися під час ув'язнення. Це є справедливим та вкрай важливим кроком для тих, хто пережив полон і тепер відстоює своє здоров'я," - підкреслив депутат.
Цей закон також визначає процедуру видачі документів, що підтверджують травми або захворювання, отримані під час полону. Розслідування причин отримання травм (поранень, контузій тощо) не здійснюється, а документ готується протягом п'яти днів з моменту заповнення військовослужбовцем первинної медичної документації; у разі її відсутності – на основі довідки про лікування в медичному закладі.
24 жовтня під час "Години запитань до уряду" в Верховній Раді прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що органи місцевого самоврядування приймають рішення про початок опалювального сезону, спираючись на температурні показники.
"Опалювальний сезон вже розпочався для соціальної сфери. Рішення по старту опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування, коли протягом трьох діб середньодобова температура не перевищує 8 градусів. Цієї норми і дотримуємося", - сказала вона.
На пресконференції міністр енергетики Світлана Гринчук повідомила, що наступними днями у домогосподарствах з’явиться опалення. Вона також запевнила, що уряд не допустить жодних затримок у цьому процесі.
Водночас Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення та міністр розвитку громад і територій, зазначив, що досягнуто угоду з місцевими органами влади щодо питання опалювального сезону. Це рішення, зважаючи на постійні ворожі обстріли, буде прийматися у тісній взаємодії з урядом.
А мер Дніпра Борис Філатов раніше заявив, що через ситуацію, що склалася у енергетичному секторі внаслідок російських обстрілів, опалювальний сезон має початися якомога пізніше, і одночасно та централізовано по всій країні.
Щодо вартості комунальних послуг, то їх продовжить стримувати мораторій на підвищення тарифів, зокрема на газ, опалення і гаряче водопостачання, запроваджений через воєнний стан.
У листопаді в Україні вартість електроенергії становитиме 4,32 гривні за кіловат-годину. Для споживачів, які використовують електроопалення, буде застосовуватися знижений тариф у розмірі 2,64 гривні за кіловат-годину на перші 2000 кВт/год щомісячно.
Для тих, хто має багатозонні лічильники, в нічний час з 23:00 до 07:00 діє вигідний тариф у розмірі 1,73 грн за кВт/год. Однак під час пікових годин споживання, з 08:00 до 11:00 та з 20:00 до 22:00, тариф підвищується до 6,48 грн за кВт/год.
У листопаді споживачі, які отримують газ від Нафтогазу, продовжать платити 7,96 грн за кубічний метр. Тим часом ціни на газ у інших постачальників варіюватимуться від 7,7 грн до 9,90 грн за кубометр.
Тариф на опалення в кожному регіоні розраховують по-різному, а вартість холодної води в листопаді органи місцевої влади не планують підвищувати.
Відповідно до ініціативи уряду під назвою "Пакунок школяра", родини, які мають першокласників, отримують одноразову допомогу у сумі 5 тисяч гривень. Ці кошти можуть бути використані на придбання шкільного приладдя, одягу та навчальних матеріалів.
Заявку на отримання цих коштів можна подати до 15 листопада в сервісних центрах Пенсійного фонду або через застосунок "Дія".
Ця допомога надається у безготівковій формі через спеціальний рахунок у певних банках. Кошти надходять протягом 14 днів після опрацювання заявки. Їх необхідно використати протягом 180 днів, а невикористані гроші повертаються до держбюджету.
Сім'ям першокласників, які знаходяться за межами країни або на тимчасово окупованих територіях, ця підтримка не буде надана.
Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) має намір надати підтримку українцям, які проживають у прифронтових зонах, для підготовки до осінньо-зимового періоду 2025-2026 років. Передбачена сума допомоги становитиме 19,4 тисячі гривень на кожне домогосподарство.
Ця разова фінансова допомога надається для закупівлі твердого пального на зимовий період.
На отримання цієї допомоги можуть розраховувати ті громадяни, які на час подачі заявки перебувають у таких областях: Сумській, Харківській, Херсонській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Чернігівській.
Першими, хто отримає цю допомогу, будуть мешканці населених пунктів і територіальних громад, що знаходяться в 10-кілометровій зоні від кордону з Російською Федерацією або від лінії фронту.
