Російські сили прагнуть позбавити українців тепла. Наскільки це можливо і які є варіанти дій?

Ця зима може виявитися найважчою за всю історію незалежної України. Які ризики стоять перед державою і до чого готуватися людям?

Російські війська адаптували свою стратегію в енергетичній війні: тепер їхні цілі охоплюють не лише електричні станції, а й газові інфраструктури та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Основна мета полягає в тому, щоб позбавити українців доступу до газу та опалення, зануривши країну в морок і холод.

Для цього росіяни нищать об'єкти з видобутку блакитного палива, імпортні шляхи його поставок та підземні сховища газу. Особливо вразливі прифронтові регіони, куди ракети долітають за лічені хвилини. Проблеми можуть бути і в столиці, де левова частка теплопостачання залежить від кількох великих об'єктів.

Чи підготувалася Україна до можливих нових наступів з боку Росії? Які регіони та міста є найбільш вразливими, і які кроки повинні вжити громадяни?

Під час війни недооцінювати можливість такого розвитку подій було б необачно. Найбільші труднощі, без сумніву, виникнуть у прифронтових і прикордонних регіонах, де, з зрозумілих причин, ризики для енергетичної інфраструктури є найвищими.

Перш за все, це стосується Чернігівської та Сумської областей, які піддаються регулярним обстрілам. Висока ймовірність втрати опалення спостерігається також у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

"Попри накопичені запаси газу та підготовку систем теплопостачання, ключові ризики пов'язані з безпекою, насамперед у прифронтових областях. Там, де ракета долітає за кілька хвилин, ТЕЦ перебувають під екстремальним ризиком і жоден об'єкт неможливо захистити на 100%", - пояснює один з народних депутатів.

Ситуація на сході країни є вкрай складною. "У деяких населених пунктах Донеччини запуск теплопостачання взимку виявиться неможливим через постійні обстріли", - зазначає він.

Існують ризики також для міст, де опалення залежить від теплоелектроцентралей. Наприклад, у Києві основну частину тепла постачають ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ.

"Обстріли перетворюють можливі сценарії аварій на теплових електростанціях на цілком реальні загрози. Напад на великі джерела тепла становить небезпеку для кількох районів, але не для всього міста", - зазначає представник однієї з київських енергетичних компаній в інтерв'ю ЕП.

Перш за все, все визначатиметься масштабами пошкоджень. "Україна створює комплексну систему захисту, що охоплює мобільні вогневі підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряну оборону та фізичні бар'єри. Ці компоненти взаємопов'язані, тому повністю знищити нашу систему і "згасити" нас буде непросто", - зазначив співрозмовник ЕП у державному апараті.

По-друге, у разі пошкодження частини обладнання існує можливість запустити справне або швидко відновити ушкоджене. "Ситуація з тепловим обладнанням є складною, але його ремонт може бути здійснений трохи швидше, ніж у випадку з тепловими електростанціями", - зазначає він.

Третій аспект полягає в тому, що в мегаполісах функціонують локальні котельні та теплові станції. Це невеликі установи, які обслуговують лікарні, підприємства та соціальні заклади. Хоча вони не можуть повноцінно замінити великі теплоелектроцентралі, проте здатні частково компенсувати теплові втрати.

"Це не врятує повністю місто, можливі перебої з теплом в окремих районах чи житлових комплексах, але апокаліпсису, коли все повністю замерзне, точно не буде", - ділиться з ЕП прогнозом представник однієї з енергетичних компаній.

"Якщо станеться серйозне пошкодження основних теплових електростанцій, деякі райони міста можуть залишитися без опалення на кілька днів або навіть тижнів. Все залежатиме від рівня руйнувань та погодних умов. Представник уряду радить українцям заздалегідь подумати про альтернативне місце, де можна буде пережити цю ситуацію, якщо вона дійсно настане."

"Опалювальний сезон розпочався практично в усіх регіонах країни. Комунальні служби та енергетичні компанії мають детальні стратегії реагування, проте найбільшою невизначеністю залишається інтенсивність атак. Держава вживає заходів для посилення фізичного захисту об'єктів та збільшення кількості мобільних вогневих груп, проте під час війни повного захисту досягти неможливо", - зазначає експерт з уряду, знайомий з ситуацією.

Руйнування та обстріли створюють суттєві ризики для системи теплопостачання, загрожують зниженням температури у квартирах і навіть втратою тепла, тому варто заздалегідь підготуватися до найгірших сценаріїв. На що звернути увагу?

Власникам квартир, які користуються централізованим опаленням, рекомендується організувати тимчасове проживання на кілька днів або навіть тижнів у друзів чи родичів, що живуть у приватних будинках, житлових комплексах, маленьких містах або селах, де є власне опалення.

За кожним житловим будинком повинна бути призначена особа, яка у випадку надзвичайної ситуації зможе швидко зливати воду з системи, щоб уникнути розриву труб у мороз. У багатьох випадках це виконується вручну, тому важливо мати чітке уявлення про те, хто відповідає за тепловий пункт.

Також слід утеплити житло і придбати електрообігрівачі, теплі ковдри та спальники. У пікові години варто вмикати лише прилади з низьким енергоспоживанням.

Електропостачання. Забезпечте себе зарядженими павербанками та зарядними пристроями, а також запасіться свічками, ліхтариками та батарейками. У випадку обстрілів можливі різкі коливання напруги, тому рекомендується вимикати побутові електроприлади, щоб уникнути їх пошкодження.

Вода. Завжди варто забезпечити запас питної та технічної води на кілька днів.

Зв'язок. Активувати кнопковий телефон, який може тримати заряд до тижня.

Фінанси. Накопичити готівку на випадок, якщо банкомати не будуть доступні.

Аптечка. Придбати ліки першої необхідності на кілька тижнів.

Інформація. Отримайте координати місця, де ви зможете знайти пункт незламності, що забезпечує тепло, доступ до інтернету та можливість підзарядити свої пристрої.