Путін під тиском оголосити війну Україні - The Telegraph

Коли Україна здійснила атаку по базах ядерних бомбардувальників у Росії, таємно перевізши десятки безпілотників у кузовах вантажівок, це викликало шквал обурення серед найбільш радикальних кіл російської політичної еліти.

Про це пише The Telegraph.

У деяких колах обурення досягло такого максимуму, що пролунали нові вимоги до Путіна офіційно "оголосити війну" Україні, незважаючи на те, що конфлікт вже давно став найбільшим в Європі з часів Другої світової війни. Представники крайніх націоналістичних угруповань у Росії вважають, що Кремль досі не вжив достатньо рішучих заходів — на їхню думку, Путін повинен був мобілізувати ще мільйон людей і здійснювати щоденні ракетні атаки на Київ.

Як повідомляє The Telegraph, журналісти поговорили з кількома особами, наближеними до Кремля, які погодилися дати коментарі на умовах анонімності.

"Вибухи, безпілотники, диверсії, а можливо, і теракти -- це те, що нас чекає, якщо режим Зеленського не буде повністю знищено", -- заявив один із чинних високопосадовців уряду РФ. Він описав себе як "яструба" і зізнався в симпатії до загиблого керівника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, який у 2023 році влаштував заколот проти Путіна.

"Якщо Україна перестане існувати в своїй теперішній формі, підпілля зазнає деморалізації," -- зазначив він.

Незважаючи на серйозні втрати, які зазнали російські військово-повітряні сили, зокрема пошкодження щонайменше 20 стратегічних бомбардувальників, США відзначають, що Кремль поки що не проявляє бажання до значної ескалації конфлікту.

"Це не призвело до політичних перетворень чи до зміни способів ведення війни," -- прокоментував екс-високопосадовець Кремля, що раніше відповідав за операції проти України. Він зазначив, що в російській системі управління домінує інерція та бажання зберегти існуючий стан справ.

Інший учасник дискусії з аналітичного центру, пов'язаного з Міністерством оборони РФ, висловив свою думку ще більш прямо: "Чи здатен президент проголосити війну проти Києва? На сьогодні це виглядає досить малоймовірно. Хоч як цинічно це звучить, поточна ситуація цілком влаштовує керівництво".

Раніше Путін стикався з критикою переважно з боку лібералів, але після вторгнення в Україну сформувалась нова категорія опозиціонерів -- націоналістів, які вважають дії Кремля надто м'якими.

Коріння цієї радикальної критики сягає 2014 року, коли багато прихильників жорсткої політики почали звинувачувати Путіна в недостатній підтримці проросійських сепаратистів. Однією з найвідоміших постатей у цьому русі став Ігор Гіркін (Стрєлков), колишній офіцер ФСБ та ініціатор руху "Розгнівані патріоти". У 2024 році його засудили за екстремістську діяльність через відкриту критику дій Кремля під час війни. Після оголошення вироку він заявив: "Я служу Батьківщині!"

Попри відносну маргінальність цих фігур, вони мають вплив у силових структурах Росії. Як зазначив британський експерт з російської безпеки Марк Галеотті: "Те, що ці люди мають зброю, означає, що Кремль мусить зважати на їхню присутність".

Для багатьох західних держав нинішній конфлікт вже вважається повномасштабною війною. Проте в офіційних заявах Кремля він продовжує називатися "спеціальною військовою операцією". Ця різниця є суттєвою для радикальних елементів.

Вони переконані, що лише формальне проголошення війни відкриє шлях до нової стадії — від мобілізаційних заходів до міжконтинентальних атак, а також, можливо, до застосування тактичної ядерної зброї.

Націоналістичний подкаст Russians with Attitude нещодавно заявив:

Ліберальний путінізм володіє певними перевагами, такими як комфорт, сучасність та певна стійкість до санкцій. Це досвід, характерний для XXI століття. Проте його недоліки також не залишаються непоміченими: затяжна війна, толерантність до ворожого режиму та ігнорування невдач.

В даний час основну частину російських збройних сил складають добровольці, які отримують близько 200 000 рублів щомісяця (близько 1900 фунтів стерлінгів) — ця сума виглядає дуже привабливо для мешканців віддалених областей. Оголошення війни відкриє для Кремля можливість залучити до двох мільйонів резервістів.

"Влада та керівництво отримають фактично необмежені повноваження для переходу країни на режим відкритого військового стану", – зазначила Емілі Ферріс, експертка з російських питань у Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI).

Проте, незважаючи на безжальність бойових дій, Кремль прагне утримати більшість росіян в невіданні щодо їхніх наслідків. Ще на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, Путін заборонив державним засобам масової інформації вживати терміни "війна" і "вторгнення". Кампанії з вербування в основному зосереджувались на провінційних регіонах, тоді як великі міста, такі як Москва та Санкт-Петербург, здебільшого уникали мобілізаційних заходів. Росіяни гинуть у значних кількостях, але ця інформація зазвичай залишається поза увагою суспільства.

Один з жителів Москви, Артем, що працює в сфері кібербезпеки і вирішив не вказувати своє справжнє ім'я, поділився з The Telegraph, що більшість молодих людей підтримують Путіна. Він зазначив, що в країні зберігається відчуття "гордості", а життєвий рівень залишається на стабільному рівні, незважаючи на накладені санкції.

Та попри войовничу риторику, можливості Путіна до подальшої ескалації обмежені -- це продемонструвала й реакція Кремля на операцію "Павутина".

Після атаки українських безпілотників, що стала значним викликом, чимало "яструбів" у Росії закликали до рішучих дій. Однак, реакція виявилася обережною.

Незважаючи на те, що Київ, Харків і кілька інших міст стали мішенями для масованих дронових атак у наступні дні, загальна інтенсивність ударів не відповідала ані сподіванням російських екстремістів, ані стандартам західного сприйняття "серйозної реакції".

"Відповідь на операцію виявилася значно стриманішою, ніж очікувалося. Це міг бути час для рішучих дій, однак такого не відбулося," - підкреслила Ферріс.

Експерти вважають, що основною причиною такої обережності є недостатність ресурсів. Незважаючи на гучні заяви щодо тактичної ядерної зброї чи стратегічних ракет, російська армія не має змоги здійснювати масовані ракетні удари щоденно, як це вимагають найекстремальніші націоналісти.

"Теоретично, можливості для ескалації завжди існують", -- прокоментував Марк Галеотті. -- "Путін, можливо, міг би відправляти ще кілька сотень безпілотників щодня. Але й на тому все".

Отже, концепції регулярних атак "Ліщинами" на столицю України та знищення урядових структур залишаються лише мріями. Кремль продовжує слідувати інерційному шляху — контрольованому, хоча й жорстокому.