Більше 156 тисяч гривень пенсії для 36-річного колишнього прокурора. Чи це дійсно можливо? - Спеціальний репортаж | Експрес онлайн

Пенсійна система в Україні дуже несправедлива і демотивує платити внески.

Багато пенсіонерів живуть в умовах нестачі, отримуючи жалюгідні виплати, яких не вистачає навіть на найосновніші потреби. У той же час прокурори та судді насолоджуються винятковими привілеями, отримуючи величезні пенсії, незважаючи на невеликий стаж роботи. Введення обмежувальних коефіцієнтів для надмірних пенсій є лише простим піар-ходом з боку влади, оскільки суди часто їх скасовують.

Цей випадок викликає неабияку увагу: пенсія у розмірі понад 156 тисяч гривень для 36-річного колишнього прокурора Дмитра Казака. Його кар'єра в прокуратурі розпочалася в 2012 році, коли він став стажистом. Швидко просуваючись по службі, у 31 рік він вже очолив Закарпатську обласну прокуратуру. З 2022 по 2024 рік він також виконував обов'язки керівника прокуратури Миколаївської області.

З 15 вересня 2022 року пан Казак став отримувати пенсію з інвалідності. На той час він мав лише 10 років стажу. Але розмір його пенсії становив 80% зарплати. На 1 січня 2024 року це 156 692,50 гривні.

У декларації, поданій у березні минулого року, Дмитро Казак повідомив, що його заробітна плата на посаді керівника Миколаївської обласної прокуратури склала 402 305 гривень, а пенсійні виплати досягли 1 880 310 гривень. У 2024 році він вирішив залишити прокуратуру, вказавши Швецію як своє місце фактичного проживання. Проте минулого року уряд ухвалив рішення "Про порядок виплати пенсій окремим категоріям осіб у 2025 році під час військового стану". Це призвело до перерахунку пенсії екс-прокурора, і в результаті йому почали виплачувати 42 112,45 гривень щомісяця.

Звичайно, Дмитру Казаку це рішення не припало до душі. Він вирішив звернутися до суду. Нещодавно Харківський окружний адміністративний суд виніс постанову, в якій зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити виплату пенсії експрокурору без будь-яких обмежень щодо максимальної суми та без застосування коефіцієнтів. Виникає питання: як часто суди підтримують пенсіонерів, якщо вони не мають статусу колишніх прокурорів?

На сьогодні скільки ж отримують пенсіонери, які віддали більше 35 років своєї праці? Ось, наприклад, 70-річний Михайло Зеленяк з Львівщини продовжує працювати, адже його пенсія вкрай мала. "Я вийшов на пенсію у 2015 році, маючи понад 37 років трудового стажу. Працював провідним інженером у проєктній організації," – розповідає він. – "З грудня 2023 року я працюю листоношею, тож тепер у мене вже більше 39 років стажу, а пенсія складає всього 3613 гривень. Після того, як я влаштувався на нову роботу, виплату зменшили майже на 200 гривень. До речі, пенсіонерам, які досягли 70-річного віку, передбачена "вікова" надбавка, але вона для працюючих значно менша, ніж для тих, хто не працює. Слава Богу, що я ще можу працювати, адже пенсії часто не вистачає навіть на оплату комунальних послуг." На жаль, така ситуація є типовою для більшості українських пенсіонерів.

У випадку пенсії для експрокурора, виникає питання про те, як саме була встановлена його інвалідність, -- зазначає Павло Розенко, експерт у сфері соціальної та економічної політики. -- Ми вже спостерігали численні випадки, коли під час перевірок виявлялося, що інвалідність суддів і прокурорів була отримана незаконно. Важливо зазначити, що така інвалідність, як правило, не мала жодного відношення до виконання їхніх службових обов'язків. Для простих громадян процес отримання статусу інваліда може бути надзвичайно складним і виснажливим. Проте для прокурорів і суддів ці труднощі, на жаль, не є проблемою. Ці схеми продовжують існувати.

У контексті нерівності в пенсійній системі, у 2015 році всіх спеціальних пенсіонерів перевели на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Проте судді та прокурори змогли відновити систему спеціальних пенсій. Як результат, нині вони отримують щомісячні виплати, що становлять 100, 150 тисяч гривень і більше, що в десятки разів перевищує доходи вчителів та лікарів.

— У нас існують значні диспропорції в оплаті праці, — зазначає Андрій Павловський, експерт у сфері соціальної політики. — Минулого року середня зарплата в країні коливалася в межах 23–24 тисяч гривень. Водночас деякі державні службовці отримують від 200 до 300 тисяч гривень. А бездіяльні члени наглядових рад державних установ та підприємств, а також керівники державних монополій, можуть мати доходи до мільйона гривень на місяць. Чим вища зарплата, тим більша пенсія, але чи дійсно вона виправдана — це вже інше питання.

Коли було ухвалено закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", спочатку планувалося, що у його основі лежатимуть страхові принципи. Це означало, що враховуватимуться лише страховий стаж і величина заробітної плати. Однак з часом ці принципи почали серйозно порушуватися. Деякі особи, які мають досвід у праві, такі як судді й прокурори, змогли вплинути на законодавство, протягнувши свої інтереси у норми, які не стосуються пенсійного забезпечення. Мова йде про закони "Про прокуратуру" та "Про судоустрій і статус суддів". Таким чином, їхні пенсійні виплати не базуються на страхових стажах або розмірі зарплати, а розраховуються як відсоток від доходів діючих прокурорів і суддів. В результаті ми маємо ситуацію, що склалася на сьогодні.

У минулому році середній розмір пенсії для суддів становив 106,5 тисячі гривень на місяць, при цьому максимальна виплата досягала 390 тисяч гривень, що у 165 разів перевищує мінімальну пенсію в Україні. Такого значного розриву в пенсійних нарахуваннях, як в Україні, немає жодній країні Європи. Цю проблему також підкреслив Міжнародний валютний фонд.

Яка ваша думка щодо можливого введення урядом у 2025 році обмежень на надзвичайно великі пенсії?

П. Розенко:

-- Відповідно до закону "Про державний бюджет України" уряд може приймати такі постанови. Але їх потім легко оскаржити через суд, що, як ми бачимо, і роблять. Обмежувальні коефіцієнти для надвеликих пенсій треба було закріпити в змінах до закону. Та влада, вочевидь, змирилася з тим, що судді й прокурори отримуватимуть по 150 тисяч гривень пенсій на місяць, а звичайні люди -- по 3,5 -- 4 тисячі. Ось такий у нас сьогодні владно-прокурорсько-суддівський договір у державі.

Як можна змінити цю обставину?

А. Павловський:

Необхідно внести корективи в законодавство, яке не пов'язане з пенсійним забезпеченням. Також важливо забезпечити, щоб подібні зміни не з'являлися в інших нормативних документах. Слід ухвалити єдиний закон, що діятиме для всіх, з чіткими правилами та формулою для розрахунку пенсії.

Якщо особа має значні заслуги перед державою та суспільством, їй варто надавати додаткову фінансову підтримку, але не за рахунок пенсійного фонду, а з державного бюджету через різного роду стипендії та гранти. Така практика поширена в розвинених країнах Європи. Варто зазначити, що в останньому звіті Єврокомісії щодо готовності України до вступу в ЄС, сфера соціальної політики та зайнятості отримала найнижчу оцінку — всього один бал з п'яти.