Першими, хто ступив на Курщину, стали військові. У Києві відбулася прем'єра фільму про славний 225-й штурмовий полк.
"Прапори стійкості" - це виставка, що презентує бойові стяги підрозділів сухопутних військ, на яких військовослужбовці залишили свої підписи під час виконання бойових завдань. Ці прапори були доставлені до Києва з найбільш напружених ділянок фронту. Вони побували в бліндажах та окопах, витримали разом з воїнами численні випробування. Кожен прапор несе в собі унікальну історію і є символом незламності, а також важливим історичним артефактом.
Прапори, що пройшли складний шлях разом із військовими, були передані до фондів музею. У церемонії передачі взяли участь командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Геннадій Шаповалов, начальник управління комунікацій командування ЗСУ полковник Андрій Подік та генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
"Прапори стійкості!" – це оповідь, яку ми не повинні забувати. Вони знову і знову нагадують нам про героїчний шлях, який пройшли і продовжують проходити наші військові. На цих прапорах можна побачити назви міст, а також прізвища військовослужбовців, деякі з яких, на жаль, вже відійшли від нас. Для підрозділів ці знамена мають глибокий символічний зміст. Тому я хочу доручити музею зберегти цю пам'ять для майбутніх поколінь," – зазначив командувач Сухопутних військ Збройних Сил Геннадій Шаповалов.
"Прапори стійкості" передали Музею (фото: РБК-Україна)
У програму "Прапори стійкості" включено понад 80 знамен бойових підрозділів армії. Багато з цих прапорів супроводжуються відеоматеріалами, в яких самі військовослужбовці діляться своїми історіями про шлях, що привів їх від початку служби до моменту передачі прапорів в музей.
"Воїни розповідають, як під час боїв вони захищають нас і нашу державу. Я впевнений, ко кожен із воїнів, який брав собі стяг, не думав, що колись він стане історією і буде переданий до музею. Це не просто стяг, як десятки і сотні таких самих стягів в когось вдома, в офісах, організаціях. Але саме ці мають особливу історичну цінність. Зібрані під цим дахом прапори символізують більше 80 підрозділів сухопутних військ, і це дуже цінно", - зазначив полковник Андрій Подік.
Після урочистої передачі бойових знамен відбулася прем'єра документального фільму "225". Цей проект став першим масштабним документальним твором, присвяченим підрозділу, який символізує сучасні українські штурмові сили - 225-му окремому штурмовому полку.
Фільм військового режисера Дмитра Куєвди, реалізований за підтримки Медіацентру Збройних Сил України, розкриває історію полку та його командира Олега Ширяєва — особистості, яка пройшла шлях від управлінця лазні до одного з ключових бойових лідерів у війні, що визначає майбутнє нашої нації.
Режисер Дмитро Куєвда раніше працював над стрічками "Курськ 1" та "Курськ 2". 225-й окремий штурмовий полк безпосередньо брав участь у Курській операції, ставши першим, хто прорвав кордон. Куєвда звернувся до 225 ОШП, щоб отримати унікальні матеріали про ці події, включаючи особисті записи солдатів. В результаті цього співробітництва виникла ідея створити окремий фільм, присвячений підрозділу, як зазначив Олексій, начальник відділу комунікацій 225 ОШП, в інтерв'ю для РБК-Україна.
Фільм "225" презентували в Києві 6 грудня (фото: надане РБК-Україна)
"Командир Олег Ширяєв висловив підтримку цій ідеї та пообіцяв всіляко сприяти її реалізації. У серпні команда прибула, і розпочалися зйомки. Вони спілкувалися з різними командирами батальйонів та військовослужбовцями. Зйомки проходили безпосередньо в місцях їхньої постійної дислокації. Відбувалися зйомки у різних локаціях, а також були надані додаткові матеріали", - зазначає він.
Зйомки відбувалися в два етапи. Перший - в серпні і перші половині вересня 2025 року. І потім - весь жовтень. Загалом - повних два місяці. Це нові кадри. На цих кадрах присутні моменти звільнення Кіндратівки, Андріївки.
"Це абсолютно нові події. Хоча є й ретроспективні моменти, основний контент фільму – це матеріали, зняті зовсім нещодавно. Фільм вже доступний на платформі YouTube. Його варто переглянути, оскільки це історії справжніх людей, які спочатку були звичайними добровольцями, а завдяки своїм здібностям стали командирами батальйону 225 ОШП, досягнувши значних успіхів у своїй справі. На їхньому рахунку вже чимало вдало виконаних операцій," – розповідає пан Олексій.
Фільм "225" розповідає історії людей, їхні переживання, страхи та героїчні вчинки. Це оповідь про молодих хлопців і дівчат, які ще вчора виконували ролі продавців, охоронців, будівельників та менеджерів в страхових компаніях. Він також торкається долі тих, хто опинився за ґратами, і тих, хто їх туди відправив. У фільмі з'являються прокурори, судді та підсудні, яких війна об'єднала у спільну родину. Вони стали першими, хто ступив на Курщину, боролися в Бахмуті, зупиняли ворога під Сумами та знищували його на Запоріжжі.
Це кіно показує глядачу, що супергерої не народжуються десь у центрі Манхеттена - вони можуть бути з міста Люботина Харківської області, або з Жмеринки, або з Києва. Супергерої служать у ЗСУ, і там вони народжуються, каже режисер фільму Дмитро Куєвда.
За словами автора в інтерв'ю РБК-Україна, значну частину матеріалу фільму "225" довелося вирізати, оскільки спочатку було відзнято надзвичайно багато контенту.
"Матеріалу було б достатньо для створення двох або трьох годинного фільму, але ми усвідомлюємо, що глядачі не стали б дивитися таку тривалу версію з технічних причин. Тому ми вирішили зупинитися на оптимальному хронометражі — приблизно одну годину," — пояснює Дмитро.
Військовослужбовці 225-ї окремої штурмової бригади, разом з іншими підрозділами, першими вступили на територію Курщини, перебували в Бахмуті та стримували противника під Сумами (фото: надані РБК-Україна).
Під час збору матеріалів я неодноразово опинявся в ризикованих обставинах, проте це не заважало процесу зйомки. Однак, щоб отримати кадри з участю багатьох людей, часто доводилося витрачати значний час на очікування.
"Автор фільму розповідає про складні обставини, в яких їм доводилося працювати. 'Наприклад, у нас були випадки, коли ми приїжджали на зйомки в зону бойових дій, де панувала війна і стояли контрольно-пропускні пункти. Ми відволікали солдатів від їхньої важливої роботи. В той час, як вони борються за життя, нам потрібно було знайти момент, щоб поговорити з ними. Це ставало справжнім викликом, адже у багатьох не було жодної вільної хвилини через напружену обстановку. Часто це нагадувало риболовлю: ми прибували на їхні позиції і просто чекали. Вони виконують свої обов’язки – а ми очікуємо. Можливо, в цей час піднесемо їм якісь патрони. Ось так проходив наш час,' - ділиться спогадами автор."
За словами режисера, на завершальному етапі монтажу йому особливо запало в пам'ять, як командир характеризує особовий склад, підкреслюючи, що до кожного потрібно знаходити індивідуальний підхід.
"Моя улюблена сцена – це короткий момент, коли командир 225 ОШП ділиться інформацією про свій особовий склад. Це зовсім не екшн-сцена, пов'язана з боями. Але сама історія про людей, які там служать, справляє враження: серед них є робітники, колишні директори та навіть ті, хто відбував покарання. Для того, щоб організувати всіх цих різних людей в єдину команду, потрібно мати справжній авторитет. Вважаю, що цей момент дійсно потужний", - зазначає він.
Режисер та військові, які стали героями фільму "225" (фото: надане РБК-Україна)
"На жаль, війна - це синонім хаосу. Ось ми зараз усміхаємося, адже є спогади, які можна згадати. Але, на жаль, війна приносить більше негативних спогадів. Біль, що залишилася в нашій пам'яті, неможливо передати словами. Жодна картина не зможе відобразити той глибокий біль, який носить у собі кожен з нас, хто дотичний до війни", - зазначив під час обговорення фільму "225" Герой України, командир 225-го окремого штурмового полку ЗСУ Олег Ширяєв.
За його словами, це стосується не тільки, звісно, 225ї. На жаль, в усіх є втрати, і ми втрачаємо завжди кращих.
"Існує безліч складних викликів. Але найважливіше - це вистояти, витримати. Я щиро переконаний, що у нас є всі можливості здобути перемогу в цій війні," - зазначив він.
225 ОШП – це розповідь про людей, які або за власним бажанням, або через ТЦК, або інші канали, стали частиною підрозділу. Незалежно від шляхів, якими вони потрапили до Збройних Сил, з правильним підходом кожен з них може проявити свої найкращі якості, впевнений він. Важливо знайти індивідуальний підхід до кожної особи.
"У кожної людини свої унікальні погляди та характер. Бог створив цей світ яскравим і різноманітним, з безліччю смаків. Ми всі є неповторними. Кожен з нас пройшов свій власний шлях. А цей шлях для мене - це шлях звичайного солдата. Усі мої командири в штурмових батальйонах - це ті, хто несе відповідальність за кожне слово військової присяги. Вони також колись були простими солдатами", - зазначає він.
