Вшанування пам'яті сапера Богдана Лягова, відомого за позивним "Аполлон".

"Мужність не можна взяти в борг" - цю фразу він вигравіював на своєму автоматі.

19-річний доброволець батальйону "Братство" Богдан Лягов, відомий під позивним "Аполлон", загинув 25 грудня 2022 року, виконуючи бойове завдання разом із трьома товаришами на території Брянської області Росії. Цей молодий воїн, який вирізнявся серед своїх побратимів високими показниками фізичної та тактичної підготовки, відмовився здаватися в полон і вступив у вирішальний бій.

Богдан народився 11 лютого 2003 року в місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Був єдиним сином у родині. Змалку захоплювався малюванням, класичною українською музикою та спортом - став чемпіоном області з легкої атлетики. Навчався у Жовтоводському промисловому фаховому коледжі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, де здобув спеціальність "Економіка підприємства". Після закінчення коледжу переїхав до Києва, де планував відкрити бізнес із пошиття одягу. Однак його плани змінило повномасштабне російське вторгнення.

"Дивно, але я залишився спокійним, миттєво усвідомивши, чим займатимуся протягом найближчих років", - так хлопець згадав свої перші думки, коли прокинувся від звуків вибухів 24 лютого 2022 року. До початку війни Богдан плекував великі амбіції: у 17 років він почав заробляти на криптовалютах та розробці телеграм-ботів, мріючи про власний бізнес.

Рішення боронити Батьківщину визрівало давно: "Важко сказати, коли та чому я вирішив захищати країну. Це не сталося в одну мить. Ще у 2013 році, коли почався Майдан, а згодом гібридна війна з Росією, мене, десятирічного, "розривало" і серце краялося від того, що не міг взяти участь у тих подіях. Мабуть, одна із причин - відчуття незадоволеності. Тоді думав, що ті події - це кульмінація, а виявилося, що то була лише експозиція", - ділився Богдан в інтерв'ю онлайн-виданню Жовті Води.Сity.

З самого початку повномасштабного вторгнення він прагнув приєднатися до захисників України. Він вистоював у довгих чергах на пунктах територіальної оборони, ночами ховаючись у бомбосховищах від обстрілів, аби не втратити шанс. Проте після трьох днів очікування Богдан дізнався, що набір завершено.

24 лютого 2022 року я відчув найбільший страх у своєму житті — страх, що не зможу стати частиною війни. Я думав про те, як пізніше зможу дивитися в очі своїм дітям, коли вони запитають: "Тату, а де ти був, коли йшла війна?" — розповідав він пізніше, коли все ж вирішив стати на захист своєї країни.

Побратими, які дали юнакові позивний "Аполлон", згадують його як надзвичайно сміливого воїна.

"Дев'ятнадцятирічний юнак бере участь у бойових діях з самого початку великої війни. Він одразу ж приєднався до диверсійної групи. Лише уявіть собі, скільки успішних операцій було проведено з лютого... Хлопець вражає своєю відвагою. Завжди виступав як доброволець. Хоча іноді скаржився, що через свій молодий вік його не беруть на найскладніші місії, "Аполлон" відчував радість. Його вважали справжнім генієм, адже він демонстрував одні з найвищих результатів у фізичній і тактичній підготовці. Всі його товариші по зброї стверджували, що війна — це його справжнє призначення," - написав у Facebook його побратим Євген Карать.

Бойова медикиня Дарина поділилася своїми враженнями про Богдана у соцмережі X: "Чарівний, вільнодумний, з гострим почуттям гумору. Йому було байдуже, чи сподобається його думка іншим, чи образить когось. Те, що його справді захоплювало, - це краса у всіх її проявах".

Вона поділилася, що юнак мав пристрасть до радикальних літературних творів, захоплювався фільмами Рефна та відчував особливу любов до творів Данте.

"Він був Аполлоном. Світловолосий, блакитноокий, з важкою щелепою, тонким тілом. Йому так личила форма. Як молодим офіцерам Першої світової", - ділиться дівчина.

Після місяця навчання Богдана відправили під Ізюм на Харківщині, де батальйон "Братство" співпрацював з 93-ю бригадою "Холодний яр". Згодом підрозділ переїхав в Одеську область, де допомагав прикордонникам патрулювати кордон і виявляти диверсійні групи із Придністров'я. Пізніше були важливі стратегічні завдання на Запорізькому напрямку.

"Ми - добровольчий батальйон і не отримуємо ні зарплатні, ні пільг та привілеїв. Ми повністю тримаємося на підтримці волонтерів і на власних силах. Не падати духом допомагає віра в Бога і перемогу", - розповідав Богдан.

Юнак не був прихильником довгострокового планування. Він часто жартував над тими, хто багато мріяв про майбутнє, забуваючи про те, наскільки непостійним і несподіваним може бути життя. Проте в його серці жила одна особлива мрія – після здобуття перемоги вирушити в подорож до південної Італії, щоб провести вечір на узбережжі Середземного моря, насолоджуючись заходом сонця з келихом ароматного Брунелло ді Монтальчино в руках.

"Він завжди робив те, що хотів, - каже мама. - А ми завжди хотіли, щоб син був щасливим".

24 грудня 2022 року Федеральна служба безпеки Російської Федерації оприлюднила відомості про загибель чотирьох українських військовослужбовців у Брянській області. Серед фотографій, що демонструють захоплену ворогом військову техніку, з'явилося зображення автомата, який належав бійцеві на псевдонім "Аполлон".

"Я одразу якось відчув, що один з автоматів належить синові, - згадує батько. - Зрозумів це за певними маркерами, що характеризують його".

Характерними ознаками зброї Богдана були напис "Мужність" білими літерами на чорному стволі і цитата Ліни Костенко "Мужність не дається напрокат". Особливою позначкою було зображення Тараса Шевченка на приймачі магазина, яке російські ЗМІ старанно замальовували на світлинах. Як зазначив батько загиблого героя, окупанти бояться Кобзаря, бо його слово стало духовною зброєю для таких воїнів, як його син.

"Вам би він не сподобався. Ви б звинуватили його у відсутності русофобії, у примітивності поглядів, у жорстокості та самовпевненості. Так, він би вам не припав до душі, але він пожертвував своїм життям за ваш спокійний сон. Відправився в небеса Фіуме як генерал, маючи всього 19 років. Цей юнак вмів жартувати і був гарний, немов молодий бог. Ніякого «спочивай з миром», Аполлоне. Сподіваюся, у тебе там є небесна республіка Фіуме, де ти чекаєш на мене. Де заборонені книги, де найсмачніше пиво та та Україна, про яку ти мріяв. Та, де все можливо", - такими словами прощалася з Богданом бойова медикиня Дарина у своїх дописах.

7 березня 2023 року в Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання з чотирма героями батальйону "Братство" - Максимом Михайловим, Юрієм Горовцем, Тарасом Карпюком і Богданом Ляговим. Вшанування їхньої пам'яті завершилося похованням бійців на Байковому кладовищі.