Вшанування пам'яті прикордонника, Героя України Івана Волочія.

На старті масштабного вторгнення він, ризикуючи власним життям, зупинив наступ противника в районі Ізюму на Харківщині.

Іван Волочій народився 20 червня 1995 року в селі Бересток Заліщицького району на Тернопільщині. Закінчив початкову школу у рідному селі, далі продовжив навчання у ЗОШ І-ІІІ ст. села Торське.

"Наш Ванічка був чудовим хлопчиком. Дуже добрим, розумним, дбайливим. Зі старших класів мріяв стати прикордонником, як його старший брат. Ми намагалися його відмовити, але він був впевнений у своєму рішенні і ми його підтримали", - розповідає мама Олександра Волочій.

У 2016 році Іван закінчив Національну академію Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького та отримав звання лейтенанта. Його направили на службу в Північне регіональне управління - місто Дубровицю. З 2018 року приймав участь в зоні проведення Операції об'єднаних сил у складі одного з підрозділів на Донеччині.

"Це було його власне рішення. Він подав рапорт про переведення до зони ООС, і водночас продовжував навчання. Не можу зрозуміти, як йому вдавалося поєднувати це, але освіта була для нього надзвичайно важливою. Під час служби Іван завершив магістратуру в Європейському університеті, а згодом отримав диплом у Міжрегіональній академії управління персоналом. У 2021 році він здобув звання капітана," - поділилася пані Олександра.

За її словами, син був надзвичайно товариським, мав багато друзів. Коли приїздив додому, то завжди розповідав про класних людей, з якими він познайомився, захоплювався ними.

Іван мав величезну пристрасть до активного відпочинку і часто подорожував Україною. Приміром, за десять днів ми відвідали Одесу, Чорноморськ, Олександрію, Івано-Франківськ, Буковель, а потім заїхали до батьків. Він активно займався спортом: підтягуванням, бігом, важкою атлетикою та тренуваннями на брусах. Іван дотримувався збалансованого харчування, не вживав тютюну, а також захоплювався футболом і волейболом. Окрім свого мужнього та сміливого характеру, Іван був добрим і чуйним. Він не міг пройти повз бездомних тварин, яких дуже любив, і навіть на відстані просив показати йому домашніх улюбленців, - розповів його брат Андрій на платформі пам’яті "Меморіал".

Як пригадує Андрій, Іван завжди мав план на завтрашній день, знав чітко, як він хоче жити, де бути і задля чого. Просив всіх навкруги проживати життя на повну, радіти йому, не розумів, як можна просто сидіти, не зробивши за день бодай однієї корисної справи.

"Брат любив музику. З ним можна було поговорити про все на світі. Він умів знайти влучне слово під кожну подію, був мудрим і дуже чесним. Любив танцювати. Був людиною, яка відкривалась із кожним днем з різних сторін", - додав Андрій.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога, Іван ніс службу на лінії розмежування біля Мар'їнки на Донеччині.

"На початку війни ми, як і всі українці, були вражені і не могли повірити в те, що розпочалася повномасштабна агресія. Ми дуже турбувалися за наших синів. Кожного разу, коли телефонував Іван, у мене на очах з’являлися сльози. Тепер я усвідомлюю, що моє серце підказувало щось недобре. Він почав частіше писати, і я досі зберігаю його повідомлення. Син намагався заспокоїти нас, запевняючи, що з ним усе гаразд. Ми в це вірили і навіть не уявляли, наскільки складна ситуація насправді. Іван також радив нам не піддаватися паніці, займатися корисними справами для захисту країни та підтримувати військових, щоб вони могли витримати це випробування," - згадує пані Олександра.

У березні 2022 року підрозділ Івана Волочія перевели на Харківщину, щоб зупинити намагання ворога переправитися через канал Дніпро-Донбас, адже російські окупаційні війська, не зважаючи на жорстокий опір наших захисників, просувалися в напрямку Ізюму.

Мобільна група під керівництвом майора Івана Волочія була відправлена до населеного пункту Грушуваха в Ізюмському районі Харківської області. Там, 7 березня 2022 року, разом із 81 окремою аеромобільною бригадою десантно-штурмових військ Збройних Сил України, близько 07:30, вони вступили в нерівний бій із супротивником, який обстрілював наші позиції з танків і мінометів. Завдяки професіоналізму прикордонників і військовослужбовців ЗСУ під час маневреної оборони, вдалося ефективно стримати намір ворога перетнути канал Дніпро-Донбас, - повідомили в Державній прикордонній службі.

Зупинивши натиск супротивника, мобільна група під керівництвом майора Івана Волочія разом з товаришами з 81-ї бригади відступила на другий рубіж оборони.

Іван, перебуваючи на передовій разом із двома військовослужбовцями ЗСУ, які забезпечували йому вогневу підтримку, залишався на першій лінії оборони під постійним вогнем ворожих танків і мінометів. Використовуючи свій мобільний телефон, він коригував артилерійський вогонь, завдаючи шкоди силам супротивника і не дозволяючи їм просунутися вперед. Після чергової контратаки ворог зміг виявити командира на полі бою і почав безперервно обстрілювати його позицію з танка. Усвідомивши загрозу, майор Іван Волочій вирішив змінити місце розташування, проте це не врятувало його. На жаль, він отримав поранення, несумісне з життям, внаслідок осколково-фугасного пострілу ворожого танка, - повідомили у ДПС.

Івану виповнилося 26 років. Героя поховали на цвинтарі в його рідному селі. У нього залишилися батьки, брат, наречена, похресниця та багато друзів.

"Після втрати сина до нас регулярно навідуються його товариші по службі – на річницю його загибелі та в день народження. Вони діляться з нами приємними спогадами про нашого сина, розповідаючи, яким він був чудовим, мужнім військовим, вірним та надійним побратимом. Ми щиро вдячні їм за їхню підтримку", – ділиться пані Олександра.

Після героїчної загибелі Івана 17 березня 2022 року його нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня та 12 квітня цього ж року посмертно присвоїли звання майор.

За виявлену особисту мужність і героїзм у боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність України, а також за віддане служіння українському народу, 28 серпня 2023 року Івану Волочію посмертно надали звання Героя України і вручили орден "Золота Зірка".

На стіні школи в селі Торське, де отримав освіту Герой України Іван Волочій, була встановлена меморіальна таблиця в його пам'ять. У Заліщиках міський парк отримав назву на його честь.

"На другу річницю втрати ми висадили 25 дерев на згадку про нашого сина. 15 квітня разом із чоловіком, міською адміністрацією та учнями ми посадили ще більше ніж півсотні дерев. Крім того, ми посадили дуб на честь Івана на Алеї пам'яті в Марійському духовному центрі "Зарваниця". Ми робимо все можливе, щоб увічнити пам'ять про нашого сина", - ділиться пані Олександра.

Світла пам'ять і честь Герою!