Олег Іващенко, очільник української Служби зовнішньої розвідки.

Крім того, Іващенко прокоментував питання щодо можливих підготовок Росії до агресії проти держав НАТО, обговорив діяльність російських приватних військових компаній в Африці та нові методи навчання розвідників.

РОСІЯ НАМАГАЄТЬСЯ ВИГРАТИ ЧАС ДЛЯ ПЕРЕГРУПУВАННЯ СИЛ.

Олеже Івановичу, в останні дні в публічному дискурсі все частіше лунають заклики до миру. Чи має СЗРУ якісь дані про плани Кремля стосовно встановлення перемир'я?

Стратегічні наміри Росії стосовно України залишаються незмінними — отримати повний контроль над нашою територією. Проте бажання не завжди реалізується у можливості. Росія зараз переживає значні труднощі в технологічному, економічному та дипломатичному планах. Загалом, їхньою довгостроковою метою є встановлення влади над країнами, що колись входили до складу Радянського Союзу.

- Які у них плани на полі бою?

- Усе розвідувальне співтовариство України сходиться на тому, що нічого нового. Взяти повний контроль над Луганською, Донецькою, Запорізькою і Херсонською областями.

Але повністю реалізувати задум вони не можуть. Заяви про "видавлювання" наших сил із прикордонних районів - не відповідають дійсності. Навпаки, ми контролюємо низку позицій на території Росії, зокрема на Курщині та в Бєлгородській області.

Вони також планують створити зону безпеки в регіонах Харків, Суми та Чернігів. Проте тепер їхні ресурси значно обмежені. Якщо раніше їхньою метою було забезпечити 30-кілометрову зону, то тепер доводиться зосереджуватися лише на 5-10 кілометрах.

Отже, з ваших слів можна зрозуміти, що для них чотири українські області є тією мінімальною умовою, після якої вони готові розпочати мирні переговори?

Їхня стратегія є зрозумілою: вони прагнуть виграти час для реорганізації своїх сил. Проте ніхто не може запевнити, що це призведе до миру. Натомість, це може стати ще однією стадією підготовки до наступної атаки. Вони ведуть переговори, оскільки відчувають виснаження. Їм бракує як особового складу, так і технічних ресурсів, а також часу.

Ми, навпаки, прагнемо досягнення стабільного миру. Президент, а також вся українська влада і правоохоронні органи активно працюють над посиленням тиску: вводяться нові санкції, обмеження на постачання нафти та газу. Адже кожен танк ворога – це гроші, які вони десь заробили. Для нас абсолютно очевидно, що Україна завжди буде в межах тих територій, які визначені в нашій Конституції та визнані міжнародним правом. Це питання не підлягає обговоренню.

Обговоримо можливості Росії в контексті ведення військових дій. Яким чином Служба зовнішньої розвідки України аналізує ситуацію в російській економіці?

Перед початком повномасштабного вторгнення в 2022 році Фонд національного добробуту Росії налічував приблизно 150 мільярдів доларів. Сьогодні залишилося лише близько 38 мільярдів доларів. Кошти швидко зменшуються. Ще одні їхні активи — цінні папери, які наразі не можуть бути реалізовані.

Запаси золота становили 2300 тонн, а наразі вже зменшилися до 1700 тонн. Цей метал активно реалізується. Раніше вартість запасів дорівнювала 164 мільярдам китайських юанів, але ці резерви також поступово зменшуються. Протягом трьох місяців цього року військові витрати Росії досягли 5 мільярдів доларів, що є суттєвим навантаженням для її економіки.

- Як довго Росія зможе фінансувати війну?

До завершення цього року ми прогнозуємо виникнення значних труднощів у російській економіці, зокрема з фінансами та трудовими ресурсами. Можливим є також енергетичний кризис, проблеми в сфері житлово-комунального господарства, а також нестача кваліфікованих спеціалістів.

Яким чином це вплине на населення Росії?

Ситуація вже визначилася. На сьогоднішній день в Російській Федерації ті, хто прагне до заробітку, поповнюють лави армії. Підписавши контракт, можна отримати від 30 до 40 тисяч доларів, залежно від регіону. Фінансування новобранців здійснюється державою, місцевими органами влади та бізнесом. Це створює додаткові стимули для залучення людей.

На перший погляд, ця схема виглядає привабливою для росіян, проте насправді вона виявляється невигідною для Росії. Згідно з нашими даними, Кремль намагається уникнути виплат, і боргові зобов'язання лише зростають.

Отже, варто зазначити, що іноземці також можуть служити в армії. Їм обіцяють громадянство, фінансові виплати та інші переваги...

Місцеві органи влади усвідомлюють існуючі труднощі у забезпеченні трудових ресурсів і вважають за доцільне залучати іноземців, яких є чимало. Це дозволяє їм відзначити виконання плану по конкретному регіону. Таким чином, вони зберігають робочі місця для місцевих працівників на підприємствах.

- Розвідувальні служби володіють інформацією про чисельність населення та можливості мобілізації.

- У Росії проживає приблизно 145 мільйонів. Мобілізаційний ресурс складає 25 млн осіб. Це ті, хто має відповідні військово-облікові або суміжні спеціальності. І це трудові ресурси, які рухають економіку. Але реально підготовлених - 3 млн. З початку повномасштабної війни мобілізовано вже 1,3 млн, іще майже мільйон - втрати вбитими і пораненими.

Які у них справи з виготовленням озброєння?

Вони прагнуть досягти найкращих результатів, але зіштовхуються з численними труднощами. Необхідні фінансові вливання, верстати та деталі, але з цим виникають труднощі. Особливо складно з електронними компонентами та спеціальними хімічними речовинами.

Станом на сьогодні, 80% військової техніки є застарілою та має знижені характеристики. Ця техніка була витягнута зі складів, відновлена і направлена на фронт. Лише 20% технічних засобів російських військ складають сучасні системи.

Якщо говорити про боєприпаси, то виробництво складає приблизно 3 мільйони снарядів калібру 122 мм і 152 мм щорічно. Крім того, ще 2,5-3 мільйони снарядів закуповуються у Північної Кореї. Від початку конфлікту було отримано вже шість мільйонів снарядів з цього джерела. Також з Північної Кореї надійшли постачання самохідних артилерійських установок калібру 170 мм М1989 Koksan і реактивних систем залпового вогню М1991 калібру 240 мм — по 120 одиниць кожного типу.

Якими методами росіяни здійснюють розрахунки з Північною Кореєю?

- Вони передають їм ракетні і космічні технології. Ми не виключаємо, що це можуть бути і технології, які стосуються ядерної зброї або її вдосконалення.

Відомо, що Північна Корея розпочала відправку до Росії фахівців з необхідною освітою для підприємств військово-промислового комплексу, зокрема у сфері авіабудування.

З Північної Кореї також надходить робоча сила для аграрного сектора, а також для зведення житлових будинків і дорожньої інфраструктури. У минулому році Пхеньян відправив до Росії 13,8 тисячі своїх працівників.