Довготривала вулиця Харкова: її назва та дата виникнення

Назва цієї вулиці походить від слободи, що має таку ж назву.

Історія Клочківської вулиці, однієї з найдавніших в Харкові, бере свій початок у XVIII столітті. Протягом цього часу вона перетворилася на одну з найпомітніших і найзначніших артерій міста.

"Телеграф" розкаже про часопис цієї чудової вулиці. Від самого початку вулиця Клочківська є однією з головних транспортних артерій Харкова.

Клочківська вулиця простягається від площі Сергіївської на перехресті з Соборним узвозом до об'їзної дороги в Олексіївці, де вона трансформується в автошлях Т-2103, що веде до міста Дергачі, селища Мала Данилівка та кордону між Росією та Україною поблизу селища Козача Лопань. Ця вулиця повністю перетинає Шевченківський район Харкова з півдня на північ, і її загальна довжина становить 8 кілометрів.

Звідки пішла назва вулиці

У XVIII столітті в околицях Харкова існувала маленька слобода під назвою Клочківка. За переказами, її заснував Тимофій Клочко, який обіймав посаду полкового судді. Слобода складалася з 67 дворів і 85 житлових будинків. Дорога, що вела до цієї слободи, починалася від території Університетського саду і пролягала через піщані простори. У першій чверті XIX століття цю вулицю називали Пісковською або Клочківською.

У 1824 році на початку вулиці Клочківської з'явилися рибні магазини. У 1830-х роках неподалік Бурсацького мосту функціонували кузні, а позаду них розташовувалися кам'яні торгові лазні. Ділянка вулиці, що прилягала до Покровського собору, довгий час залишалася незабудованою через наявність болота. Лише з 1850-х років почали з'являтися нові житлові будинки та комерційні заклади в цій частині. На перетині Клочківської та колишнього Купецького узвозу був зведений готель. У 1909 році на вулиці була прокладена трамвайна лінія.

У 1924 році на вулиці стартували великі будівельні роботи. На місці пустки, з глибоким яром, облаштували Клочківський з'їзд. Він поєднав Клочківську з теперішньою площею Свободи. Тоді ж на вулиці продовжили трамвайну лінію.

Після того, як Харків був звільнений від нацистських загарбників, на Клочківській вулиці було здійснено масштабні роботи з відновлення. У 1955 році на схилі Саду Шевченка з'явилися елегантні каскадні сходи. А в 1959 році розширили дорожній покриття вулиці та продовжили трамвайні колії.

Протягом тривалого часу ботанічний сад Харківського національного університету імені Каразіна розташовувався на вулиці. Згодом його перемістили до району Павлового Поля, поруч із Саржиним Яром.

На Клочківській вулиці спорудили низку підприємств, в тому числі заводи "Металіст", торговельного машинобудування та харчових кислот. На Клочківській розташували філію Всесоюзного науково-дослідного інституту пиво-безалкогольної промисловості, Український науково-дослідний інститут протезування експертизи та відновлення працездатності інвалідів, та літній кінотеатр "Соснова гірка". Наприкінці Клочківської побудували шляхопровід, яким пройшла об'їзна дорога навколо міста від проспекту Героїв Харкова до Харківського шосе.

У 70-х роках на Клочківській почали зводити житло. Особливо цю діяльність розгорнули у північній частині вулиці в районі Олексіївки. Протягом кількох років на вулиці спорудили багато житлових будівель, гуртожитки інститутів та технікумів Харкова. Цим і був зформований сучасний вигляд цієї незвичайної вулиці.

Раніше "Телеграф" повідомляв про місцезнаходження незвичайної вулиці в Києві та пояснював, чому вона отримала назву Круглоуніверситетська.