Масове поховання — жахливий наслідок російської окупації: як харківські правоохоронці ведуть слідство щодо злочину в Ізюмі.
Фото: Ксенія Новицька Будинок в Ізюмі після обстрілів, вул. Першотравнена 2
Ізюм був під контролем російських окупантів з 8 березня до 10 вересня 2022 року. Протягом цього часу місто щоденно піддавалося інтенсивним обстрілам, але незважаючи на це, продовжувало чинити опір загарбникам. Ворожі сили завдали значної шкоди інфраструктурі, знищивши приблизно 80 % об'єктів, що призвело до відсутності опалення, електрики, водопостачання та мобільного зв'язку.
Після звільнення населених пунктів Ізюмської об'єднаної територіальної громади 15 вересня 2022 року правоохоронці виявили масове поховання, що містило 423 індивідуальні могили та одну братську могилу військовослужбовців Збройних Сил України.
У той самий день було ініційовано кримінальне розслідування згідно з частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — за порушення норм і традицій ведення війни.
Зображення: Ксенія Новицька Місце колективного поховання в Ізюмі, Харківська область. Встановлено особи 402 загиблих.
Згідно з даними, наданими Євгеном Соколовим, керівником відділу Харківської обласної прокуратури, на початку березня 2025 року завдяки молекулярно-генетичним дослідженням вдалося встановити особи 402 людей.
"Ще 46 залишаються не ідентифікованими, з яких для 24 осіб маємо біологічні зразки рідних. Водночас 22 особи залишаються невідомими", -- коментує прокурор.
Зображення: отримане від Євгена Соколова, авторства Євгена Соколова.
Серед ідентифікованих -- 198 цивільних чоловіків, 211 цивільних жінок, 25 військовослужбовців, сім дітей, а також людські рештки, ймовірно, семи осіб, статі яких не визначили.
Вони намагаються знайти родичів і здійснюють дослідження.
Для ідентифікації загиблих слідчі органи ініціювали більше ніж 1500 молекулярно-генетичних експертиз. Як зазначила Людмила Подбой, старша слідча з управління ГУНП у Харківській області, ДНК-профіль було отримано з усіх 448 осіб, за винятком однієї могили, з якої були ексгумовані частини обгорілих кісток.
"Однак під час проведення досудових розслідувань нам вдалося виявити особи -- брата і сестру, які знаходилися в приміщенні неподалік від місця, куди влучив снаряд. Це призвело до виникнення пожежі, внаслідок якої квартира була повністю знищена", -- зазначила старша слідча.
"Тому дуже важливо надавати свідчення правоохоронцям, щоб ми могли відтворити всі обставини, що мали місце під час окупації. З червня по вересень 2024 року ми фактично проживали в Ізюмі та проводили допити місцевих жителів. Дехто приносив речі загиблих, які ми передавали до спеціалізованих установ для встановлення ДНК-профілів. Ми також виїжджали на місця влучень, щоб знайти хоч якісь докази," – ділиться Людмила Подбой.
Вона також зазначила, що брак інформації про родичів загиблих та їхні біологічні зразки суттєво гальмує процес ідентифікації.
Зображення: Ксенія Новицька Місце скупчення поховань в Ізюмі, Харківська область.
Прокуратура та слідчий відділ неодноразово зверталися до людей, які мають зниклих чи загиблих родичів на території Ізюма й Ізюмського району, щоб вони здавали біологічні зразки.
"Чимало жителів Харківщини емігрували за межі країни. Наразі у нас є два частини, що належать одній людині, але родичка загиблої знаходиться за кордоном. Вона не виходить на зв'язок з нами," -- зазначає слідча.
Де можна здати біологічні зразки за кордоном
Водночас є можливість здати біологічні зразки за кордоном. На цей час способів два: перший -- через ДП "Документ", яке має свої центри в Європі. На сайті підприємства є перелік держав, на території яких це можна зробити. Серед них -- Польща, Німеччина, Іспанія, Чехія, Словаччина.
"Ви маєте сконтактувати з цією установою, вони відбирають у вас букальний епітелій і надсилають нам для призначення молекулярно-генетичних експертиз. Сьогодні це найпростіший і найкращий спосіб", -- каже Людмила Подбой.
Другий варіант — звернення до Міжнародного комітету з питань безвісти зниклих. Однак співпраця з цим органом має свої труднощі. Комітет займається відбором біологічних зразків, проводить їх аналіз та передає локуси (локус — це конкретне місце на хромосомі, де розташовані гени або ділянки ДНК. — Прим. ред.) до Державного науково-дослідного експертно-кримінального центру Міністерства внутрішніх справ. У цьому центрі зразки вносяться до Єдиного реєстру геномної інформації людини, в якому зберігаються всі ДНК-профілі.
Зображення: Ксенія Новицька Місце скупчення поховань в Ізюмі, Харківська область.
"Таку інформацію ми можемо використовувати для оперативної ідентифікації", -- пояснила старша слідча.
Перші обвинувальні рішення та судові вироки.
Розслідування цього злочину та покарання винних є непростим і тривалим процесом. Як зазначає Євген Соколов, правоохоронні органи витрачають значну кількість часу та зусиль на виявлення обставин загибелі кожної особи, чиє тіло було ексгумовано з місця масового поховання. Це дозволяє в подальшому притягувати до відповідальності тих, хто винен у смерті цих людей.
"Ми встановлюємо причини смерті цих осіб та обставини і, виходячи з цього, відкриваємо кримінальні провадження", -- коментує він.
Під час дослідження тіл з масового поховання в Ізюмі та проведення відповідних експертиз правоохоронні органи виявили ознаки насильницької смерті лише у 140 осіб.
-- вогнепальні травми -- у 15 людей;
-- вибухові травми (поранення від осколків, серйозні травми тіла через авіаудари) -- наразі зафіксовані у 87 осіб;
-- ознаки катувань виявили щонайменше в 15 осіб (мотузка на шиї, зав'язані за спиною руки, полімерні хомути на зап'ястях, кульові поранення колінних суглобів, множинні переломи ребер травматичної дії);
інші ознаки насильницької смерті (перелом щелеп, колото-різані рани та інші травми) виявлено у 23 осіб.
У деяких випадках причину смерті не вдалося визначити через процеси гниття, або ж вона виявилася ненасильницькою (природного походження).
Зображення: Ксенія Новицька Місце скупчення поховань в Ізюмі, Харківська область.
Протягом цього періоду правоохоронні органи змогли завершити розслідування та передати до суду чотири кримінальні справи, що охоплюють 11 випадків скоєння злочинів. Серед них є вісім епізодів, що стосуються статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини), у справі про дитячого письменника з Капитолівки Володимира Вакуленка, який зазнав катувань і загинув.
"Я знав, що мене рано чи пізно здадуть". Історія письменника Володимира Вакуленка, вбитого росіянами
"Ще три випадки стосуються повсякденних питань. Навіть під час окупації життя не зупинялося, і мали місце інші злочини. Встановлено двох осіб, які скоїли умисні вбивства, а ще одна особа була визнана винною у спричиненні смерті внаслідок тяжких тілесних ушкоджень. Вироки вже стали законними", -- зазначив Соколов.
Військовий підрозділ Слідчого управління ГУНП у Харківській області здійснює досудове розслідування стосовно авіаудару, що стався 9 березня 2022 року, по п'ятиповерховому будинку на вулиці Першотравневій в Ізюмі. За інформацією прокуратури, з масового поховання були ексгумовані тіла більше ніж 29 жителів міста, які стали жертвами цього злочину, скоєного російськими військовими.
"Слідчі заходи продовжуються. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб ідентифікувати всіх загиблих і притягнути до відповідальності тих, хто винен у цьому. Ці трагедії стали б неможливими без масштабного вторгнення та окупаційного режиму. Люди зіштовхнулися з браком медичних послуг, ліків і їжі, піддавалися постійним обстрілам і тиску з боку російських загарбників," – зазначив начальник відділу прокуратури Харківської області Євген Соколов.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Цей матеріал підготували за підтримки INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING (IWPR).
