Мапа бойових дій в Україні на 5 грудня: фронтальні позиції у війні з Росією.
Листопад став одним із найважчих місяців на цій війні, адже за 30 днів відбулося 6 тис. боєзіткнень, що є рекордно високим показником. Те що окупантам не вдалося під час літньої наступальної кампанії, а саме інфільтруватись у міста, щоб до зими почати тут бої, вони виконали у листопаді
Бойові дії вже активізувалися в Лимані, Сіверську та Костянтинівці, а також тривають у Куп'янську, Покровську і Мирнограді. Найзначнішим досягненням противника стало їхнє просування на 10 кілометрів до Гуляйполя, що призвело до початку запеклих боїв за це місто.
У листопаді російська армія окупувала 505 км кв, що є середнім показником під час літнього наступу, але це у двічі більше, ніж в жовтні чи вересні.
графік захоплення територій, зображення: Еспресо
У Запорізькій області припадає 40% від загальної площі окупації, незважаючи на те, що тут відбулись лише 16% усіх бойових дій. Це свідчить про недостатню підготовку до оборони. На другому місці розташоване прикордоння Харківської області, де відсутність захисних укріплень дозволяє ворогу без серйозних зусиль перетинати кордон, хоча їх просування вглиб України обмежене 4-5 км. Ще 11% окупованих територій складають райони навколо Покровська та Мирнограда, де щоденно фіксується понад 30% усіх конфліктів на фронті. Інші напрямки фронту зазнали незначних змін, зокрема в Дніпровському регіоні, де Збройні сили України не лише витримують удари, а й здійснюють локальні контрнаступальні операції.
Карта анексії регіонів, зображення: Еспресо
Нещодавно Путін отримав від свого відданого начальника Генштабу Герасимова нову доповідь про захоплення Покровська. У підтвердження цього він представив відеозапис, на якому двоє військових розгортають триколірний прапор у самому серці міста. Дійсно, супротивник все активніше займає центральні райони.
Але натомість Сили оборони встановили лінію контролю по залізничному полотну та закріпилися у північній частині міста, яка має чимало багатоповерхівок в яких можна тривалий час тримати оборону. Попри те, що росіяни постійно намагаються перетнути залізницю та інфільтруватися в північні квартали і навіть далі, щоб перерізати логістику, але здебільшого це для них квиток в один кінець. Хоча в районі залізничного вокзалу, ворог зміг пробитись далі на північ та захопити кілька кварталів між залізницею та дорогою, що йде на Рівне і Мирноград.
Схема військових дій, зображення: Еспресо
Поки правий фланг нашої оборони у Гришиному надійно обороняється, окупанти зосередили свої зусилля на ділянці фронту між селищами Родинським, Червоним Лиманом, та селом Рівне. Боротьба за цей клаптик території є визначальним для утримання оборони у Мирнограді. Поки місто перебуває у вогневому оточенні, саме тут є зона безпеки через яку оборонці Мирнограда зможуть хоч і під вогнем, але вийти з міста. Якщо ж росіянам вдасться закріпитися у Рівному, то прориватися доведеться із боями. До слова, зараз наземна логістика до Мирнограда майже повністю перекладена з людей на дрони, як наземні, так і повітряні.
Схема військових дій, зображення: Еспресо
Наразі ж в Рівному ворога нема, але він присутній зовсім неподалік та робить регулярні спроби проникнути в село як з півдня і з півночі. На північних околицях Покровська штурмові групи росіян намагаються вийти до Родинського. В окремих місцях відстань між сірою зоною, де вже були зафіксовані окупанти, становить менше ніж 1 км.
В Червоному Лимані тривають запеклі зустрічні бої. Окупаційні сили намагаються закріпитися в цьому районі, тоді як Збройні Сили України усвідомлюють важливість містечка для стабілізації оборонних позицій у Мирнограді. Оптимальний варіант для оборонців - відкинути противника на 3-4 км на схід, притискаючи його до річки Казенний Торець, але наразі це завдання не вдається виконати. Можливо, саме з цим пов'язане нещодавнє оголошення командувача Десантно-штурмових військ Апостола про завершення операції контрнаступу в районі Добропілля. Вивільнені резерви можуть бути направлені саме на Червоний Лиман та Родинське.
Поки українські сили оборони ведуть боротьбу за контроль над північними районами Мирнограда, російські війська поступово просуваються в південних кварталах. Вони успішно захопили села Промінь і Козаче, перетворивши південну частину міста на сіру зону, і закріпилися на його східних окраїнах. У разі подальшого просування на захід, вся південна територія між Покровськом і Мирноградом, зокрема в околицях сіл Новопавлівка та Сухий Яр, може опинитися під загрозою повного контролю супротивника. На даний момент наші позиції тут залишилися вкрай обмеженими.
Схема військових дій, зображення: Еспресо
Питання про можливий вивід наших військових з цього регіону та їх переведення на інші, більш вигідні позиції обговорювалося неодноразово. Проте на сьогоднішній день цього не сталося, оскільки контроль над Сухим Яром ускладнює ворогу наближення до Мирнограда з південної сторони, що надає захисникам міста додатковий час для організації оборони.
У Запорізькій області розгорнулася битва за Гуляйполе. Після швидкого прориву нашої оборонної лінії по річці Янчур, за місяць російські війська просунулися більше ніж на 10 км і вийшли на південно-східні околиці міста. До цього моменту вони змогли оточити та прорвати нашу оборону в Зеленому Гаю та Високому, яка трималася з 2022 року. Саме з цього флангу противник намагається проникнути на перші вулиці, що знаходяться на лівому березі річки Гайчур. Ця річка, через яку ЗСУ зараз створюють нову лінію фронту, проходить через Гуляйполе. Таким чином, Силам оборони навряд чи вдасться надовго утримувати лівобережну частину. Однак російські війська також не мають достатньо сил для повноцінного штурму міста, оскільки зазнали значних втрат під час прориву попередньої лінії оборони.
Схема військових дій, зображення: Еспресо
Слабким місцем оборони Гуляйполя може стати той факт, що ще з 2022 року ворог присутній і на правобережжі Гайчура, зокрема в районі Марфополя. І в певний час він може розпочати наступ на місто ще й з півдня. Однак навряд чи це станеться раніше, ніж вони охоплять місто з півночі.
Фронт на північ від Гуляйполя вдалося стабілізувати силам ЗСУ, проте він поступово наближається до траси Гуляйполе - Покровське, де на підвищеннях розташована наша остання потужна лінія оборони в цьому регіоні. Однак сама дорога та села, що розташовані на ній, також стануть серйозними перешкодами, які окупанти ще мають подолати.
На даний момент противник вирівняв фронтову лінію поблизу Рівнопілля і продовжуватиме свої дії, намагаючись атакувати Солодке та рухаючись далі на північ до меж Дніпровського регіону. Тут вже тривалий час наші герої захищають залишки своїх оборонних позицій вздовж річки Янчур, а також у зонах навколо сіл Єгорівка і Данилівка, які можуть стати вирішальними для оборони як Запорізької, так і Дніпровської областей.
Саме на території Дніпровщини Збройні Сили України демонструють найкращі результати в обороні. Восени зони контролю залишилися практично незмінними, що зумовлено, зокрема, складною мережею річок, яка в цю пору року слугує природним захистом. Наразі спроби окупантів перейти річку Вовча в напрямку Новопавлівки виявилися безуспішними. Декілька тижнів тому, користуючись туманом, російські війська змогли просунутися на понад 10 км та зайти в Новопавлівку, проте більшість з них була знищена. Однак деякі одиночні солдати все ще намагаються вижити, ховаючись у підвалах. Водночас нових підкріплень у них немає. Проте сезон туманів тільки почався, і без сумніву, ворог буде намагатися знову. Особливо враховуючи, що вони вже закріпилися на правому березі Вовчої, поблизу села Дачне.
Схема військових дій, зображення: Еспресо
З іншого боку, нещодавно Збройні сили України успішно ліквідували подібний плацдарм у селі Іванівка і наразі просуваються в напрямку сірої зони на околицях Філії. Це дозволить нам відновити фронтову лінію уздовж річки та запобігти проривам у районі Дніпровщини.
У районах Покровського, на Олександрівському фронті, загарбники, хоча й закріпили свою присутність поблизу майже всіх важливих населених пунктів, таких як Орестопіль, Олексіївка та Новоолександрівка, уже понад місяць не здатні здійснити реальний наступ. Тому фронт зупинився в очікуванні вирішального моменту під Покровськом та Гуляйполем. Ці ділянки матимуть значний вплив на розвиток подій на Дніпровському фронті.
