Карта військових дій в Україні станом на 11 квітня: фронтальна мапа конфлікту з Росією.
Поки на лінії фронту не з'явилася так звана "зеленка", нашим військовим вдається досягти повної стабілізації ситуації. Це настільки очевидно, що навіть наші нечисленні локальні перемоги на Харківщині та Дніпровщині перевершують результати російського, так званого, наступу.
Отже, в перші сім днів квітня загарбники змогли захопити лише 24 км території, тоді як Сили оборони, згідно з офіційними звітами, повернули під контроль 20 км. За неофіційними даними, ця цифра може бути навіть вищою, ніж у ворога. У будь-якому випадку, різниця в 4 км свідчить про найнижчий темп просування росіян за весь час повномасштабної агресії. При цьому рівень втрат серед російських військ продовжує зростати.
"Я хочу акцентувати увагу на статистичних даних за перший квартал 2026 року, які стосуються виключно Донецької області. На один окупований квадратний кілометр у них зафіксовано 316 загиблих та поранених. Це свідчить про те, що, порівнюючи основні напрямки ударів минулого року з сьогоденням, ми спостерігаємо практично двократне зростання", - зазначив бригадний генерал Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента, в інтерв'ю для РБК.
Крім того, стало відомо про успішну операцію, проведену силами оборони в сірих зонах поблизу Степногірська на Запорізькому напрямку, а також у районах Ямполя на Лиманському фронті, Родинського і Нового Шахового в Добропіллі. Проте ці дії не призвели до змін на карті, а були спрямовані на покращення умов для нашої піхоти на передньому краї. Тому ми зосередимося лише на тих місцях, де відбулися суттєві територіальні зміни.
На Харківщині, неподалік від самого кордону, де російські війська впродовж більше року намагаються встановити 20-кілометрову буферну зону, сталися захоплюючі події. 129-та важка механізована бригада, яка раніше була частиною криворізької тероборони, здійснила успішну операцію, звільнивши 7 кілометрів території поблизу села Амбарне. Отримавши підтримку у вигляді повітряного прикриття від дронів та наземної допомоги від НРК, разом із артилерійською підтримкою, колишні тероборонівці продемонстрували вражаючу ефективність, відкидаючи окупантів на 3,5 км до самого кордону, не поступаючись у майстерності "скалам" чи 3-й штурмовій.
Карта військових дій за період з 4 по 11 квітня, зображення: Еспресо.
Ймовірно ця операція буде мати ще й продовження на інших ділянках Дворіченського напрямку. Нагадаємо, що раніше росіяни його створили для того, щоб розширити свою присутність на правобережжі Осколу і мати можливість атакувати не тільки Куп'янськ, але й просуватися до Великого Бурлука.
Ще з 2024 року ворог планував наступ на Великий Бурлук як із Вовчанська, тобто з півночі, так і зі сходу, з району Абмарного і Одрадного, а також Дворічної. На Вовчанському напрямку у них вже два роки нічого не виходить, а тому минулого року окупанти вирішили активізувати напрямок зі сходу. Тут вони захопили 20-ти кілометровий плацдарм вздовж кордону від Мілового до Бологівки. Але заглибитися у нашу територію більше ніж на 5 км вони не змогли. Зараз, коли більшість ресурсів перекидають на Донеччину і Запоріжжя, на цій частині Харківщини, збройні сили отримали можливість відіграти ситуацію назад.
Карта військових дій за період з 4 по 11 квітня, зображення: Еспресо.
Окупантам вдалося посилити тиск на наші позиції на сході берега Осколу. Їхньою основною метою став Куп'янськ Вузловий, з якого вони прагнуть пробитися до самого Куп'янська. У квітні противник захопив трохи більше 2 км в районі села Піщане, а їх штурмові підрозділи фіксувалися на околицях Ківшарівки, що розташована в 8 км від умовної лінії фронту. Це викликає серйозне занепокоєння, особливо з огляду на те, що на північному фланзі між Синьківкою та Петропавлівкою сіра зона збільшилася на 2 км у напрямку Куп'янського району Заоскілля. Проте, незважаючи на зростання кількості атак, ворог не досяг реального просування чи закріплення своїх позицій у цьому регіоні.
На Краматорському напрямку російські війська продовжують закріплювати свої позиції в зоні Привілля. Тут їм вдалося захопити понад 3 км території, що стало найбільшим досягненням за останній тиждень. Проте на решті 70-кілометрової ділянки фронту від Костянтинівки до Лиману противник не продемонстрував жодних значущих успіхів.
Карта військових дій за період з 4 по 11 квітня, зображення: Еспресо.
Поки лісові смуги не відновлять свою роль надійного укриття, увага зосереджена на знищенні міських територій. У регіоні Краматорська, Слов'янська та Костянтинівки скидання касетних боєприпасів досягло найбільших обсягів. За березень загальна кількість таких атак на всьому фронті зросла на 25%, досягнувши 8 тисяч випадків.
Тим часом на Дніпровщині ЗСУ продовжують відкидати окупантів в районі адмінмежі між областями. Стало відомо, що наші військові зачистили від ворога село Новоселівка, яке від вересня перебувало в окупації. А також ми просунулись у напрямку Січневого й Вороного.
Карта військових дій за період з 4 по 11 квітня, зображення: Еспресо.
Проте, трохи на південь, російські війська знову атакували нещодавно звільнені десантниками з 95-ї бригади території Тернового та Березового. Ворог зайняв південну частину Тернового і відновив бойові дії в центральній частині Березового. Також тривають запеклі бої в Новогригорівці. Таким чином, наш локальний контрнаступ уже більше двох тижнів зупинився на адміністративному кордоні між Дніпровщиною та Запоріжжям і не просувається далі на південь.
Карта військових дій за період з 4 по 11 квітня, зображення: Еспресо.
На Гуляйпільському фронті російські війська вже кілька місяців безуспішно намагаються перейти річку Гайчур і подолати потужну лінію оборони Новий Донбас, що простягається за цією водною артерією. Водночас, Україна активно працює над створенням нової захисної лінії, яку назвали "Верхня Терса" на честь однойменної річки. Ця лінія, розташована на відстані 20 км від зони активних бойових дій, є однією з найсильніших оборонних укріплень, побудованих відповідно до сучасних вимог війни. Вона оснащена протитанковими ровами, "зубами дракона" для ускладнення руху техніки та має 18 рядів колючого дроту.
Схема ліній оборони Збройних сил України, зображення: Еспресо.
Особливістю цієї 100 кілометрової лінії оборони є те, що вона є суцільною і не має прогалин. Тобто йде не тільки через поля, але й ліси та водойми. "Верхня Терса" обладнана 18-ма переправами через річку, а також спеціальними транспортними коридорами, які у випадку оборони перетворюються на пастку для ворога. Однак ще важливішим є те, що це лінія оборони, яка на ділянці запорізького фронту збудована не "горизонтально" із заходу на схід, щоб відбивати атаки із півдня, а вертикально, тобто із півночі на південь, щоб тримати оборону від наступу зі сходу. Адже саме просуваючись зі сходу з Донеччини на Запоріжжя, від Вугледару до Великої Новосілки і Гуляйполя, не зустрічаючи суцільних оборонних ліній росіяни змогли заглибитись на 80 км.
"Верхня Терса" є вагомим нашим аргументом, щоб зупинити наступ на Запоріжжя. А саме на цей напрямок ворог зараз буде робити головний акцент. Нещодавно зафіксовано перекидання великої частини військ в район Василівки та Оріхова. Ворог посилив удари по Нікополю. Це все ознаки підготовки до великого наступу, який може розпочатися невдовзі після Великодня.
З іншого боку, помітно, що війська, які поїхали на Запоріжжя - це не свіжі резерви, а ті які вже брали участь в боях на Донеччині, звідки вони були зняті та переміщені. А отже ресурси ворога таки суттєво сточуються. В першу чергу завдяки тому, що Україна не тільки зрівнялась, але й перевищила ворога у використанню дронів, як близького радіусу дії, так і середнього. Хоча даним путінського генштабу вірити не можна, але навіть його гіперболізовані дані показують, що в березні російська армія запустила 6,5 тис. безпілотників, а Сили оборони на тисячу більше. За даними Павла Паліси зараз ми використовуємо на 30% більше ударних дронів.
Графік зміни використання безпілотників, зображення: Еспресо
Таким чином, ми не тільки проріджуємо передові позиції на фронті, але й знекровлюємо його, руйнуючи тилові бази та логістику.
Додатково, варто зазначити, що Збройні сили України несподівано випередили противника в застосуванні дронів на основі оптоволоконних технологій, хоча всього лише рік тому у нас не було цих можливостей. Це свідчить про вміння швидко адаптуватися та реагувати на нові виклики. Саме це було відсутнє в попередні роки, але почало змінюватися за останні шість місяців після важливих кадрових змін.
