Семья инженеров. Злоупотребления в отношении военнослужащих, финансовое вымогательство, nepotism и другие тайны 211-й понтонно-мостовой бригады.

Вранці 8 липня 2024 року командир роти одного із батальйонів 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки Збройних Сил України виявив, що на місці постійної дислокації в Тернопільській області пропав солдат. Командир терміново розпочав пошукові дії, але, на жаль, вони не принесли успіху.

Згодом двоє офіцерів, які займалися службовими розслідуваннями щодо СЗЧ, вирішили перевірити, чи не переховується втікач за місцем реєстрації. І поїхали в село на Тернопільщині.

Виявилося, що він справді повернувся додому. Офіцерів зустріла 75-річна мати солдата. Жінка зі сльозами на очах розповідала, що, відколи син приїхав додому, він ні з ким не спілкується і майже нічого не їсть, а лише п'є горілку. Просила допомогти чоловікові.

Офіцери піднялися на горище, де переховувався солдат, і в їхніх очах відкрилася жахлива сцена.

"Чоловік був у критичному стані: худий, блідий, виснажений, наляканий. Видно, що п'яний. Він забився в куток і спершу взагалі відмовлявся з нами спілкуватися. А потім почав кричати, що не повернеться в частину, бо його там уб'ють, якщо не скидатиме гроші сину начальника штабу", - згадує в розмові з УП колишній офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Тимофій Остафійчук.

"СЗЧшник" виявився одним із постраждалих від погроз і побоїв з боку тодішнього командира взводу першого батальйону Владислава Пастуха, який є тим самим сином начштабу. Про знущання над цим солдатом та іншими військовими в бригаді дізналися під час службових перевірок, що тривали з весни 2024-го.

Однак, замість того щоб адекватно покарати винних, майже всіх учасників внутрішніх розслідувань, включаючи потерпілих та офіцерів, які служили в ППД на Тернопільщині, командування бригади перевело до піхотних підрозділів.

Восени "Українська правда" отримала фрагмент документів, що стосуються обставин у 211-й понтонно-мостовій бригаді, від одного з офіцерів, який був залучений до проведення службових перевірок.

Ми працювали над цим текстом майже два місяці. Опитали кілька десятків людей - постраждалих, свідків знущань, офіцерів і сержантів, які займалися службовими перевірками. Більшість зі співрозмовників висловили бажання залишитися анонімними.

Спойлер: історія моторошна. Наразі ніхто не поніс покарання. Винних підвищили, а тих, хто порушив проблеми, відправили в піхоту. Однак про все по черзі.

Публікацією цього матеріалу ми жодним чином не намагаємося дискредитувати військових, які служать у бригадах Сил підтримки ЗСУ.

На нашу думку, недопустимо приховувати інформацію, яку вдалося отримати. Адже безвідповідальність веде до беззаконня.

Висловлюємо щиру вдячність військовим усіх підрозділів Сил підтримки Збройних Сил України за їхню надзвичайно важливу діяльність.

Історія даної бригади бере свій початок у квітні 2022 року. Саме в цей час на основі 48-ої інженерної бригади було створено 210-ий понтонно-мостовий полк. У серпні 2023 року цей полк перетворився на 211-у бригаду.

Ця військова частина з категорії тих, куди мріють потрапити мобілізовані, а бійці називають їх "жирними". Адже військовослужбовці бригади займаються суто інженерними роботами як-то будівництво понтонних переправ або облаштування оборонних позицій.

Інженери не залучаються до бойових дій на "нулі", тому ймовірність отримання поранення або загибелі у них менша, ніж у солдатів піхоти чи штурмових підрозділів.

Один із ротних на умовах анонімності розповідає УП, що підрозділ створювали військові, більшість із яких раніше разом служили в батальйоні "Тиса" 128-ої гірсько-штурмової бригади. Зокрема, командир - полковник Олег Побережнюк.

"Пізніше в полк підтягнулися люди з Кам'янець-Подільського, багато з них закінчували місцевий військовий інженерний інститут. Побережнюк - один із випускників цього вишу. Тобто сформувалося коло людей, які мали давні дружні або родинні стосунки або служили разом", - каже він УП.

За дивним збігом обставин дружина комбрига Побережнюка, Ірина, станом на 2023 рік працювала в Кам'янець-Подільському ТЦК, що зазначається в її декларації.

"У нашій команді зібралися чоловіки та жінки, батьки і їхні сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, однокласники, сусіди та інші знайомі, яких можна було залучити з найближчого оточення. Очевидно, що це сталося не випадково. Адже люди не потрапляють до конкретної бригади з певного села без причини. Вони опиняються тут під чийсь уважний погляд", - ділиться думками анонімний співрозмовник серед офіцерів в розмові з УП.

В Україні не існує офіційного реєстру кумів або однокласників, тому повністю перевірити інформацію, надану нашими співрозмовниками, неможливо. Проте, враховуючи щільність родинних зв'язків у бригаді, немає причин сумніватися в їхніх словах.

УП отримала структуру штату 211-ї понтонно-мостової бригади. Пропонуємо короткий огляд деяких вражень.

Серед військовослужбовців даної частини можна знайти чимало родинних зв'язків — вдалось підтвердити існування майже десяти таких сімей. Зазвичай це батьки з дітьми або подружні пари.

В основному, всі члени родини працюють у різних відділах 211-ї понтонно-мостової бригади, аби запобігти можливим конфліктам інтересів.

Найбільш суперечливою сім'єю в бригаді були Пастухи. Батько Валерій обіймав посаду начальника штабу та був заступником командира бригади. Його син Владислав служив командиром одного з взводів у першому батальйоні. Хоча Пастух-молодший уже залишив лави 211-ї понтонно-мостової бригади, деякий час він підпорядковувався своєму батькові. Відомо, що закон "Про запобігання корупції" забороняє безпосереднє підпорядкування близьких родичів.

Ознайомтеся також з матеріалом: "В ім'я батька та сина". Як Баканов у перші дні вторгнення приховав свого сина у стінах СБУ.

Навесні 2024 року року працівники тернопільської Військової служби правопорядку (ВСП) запросили в 211-ої понтонно-мостової бригади інформацію про складання адміністративних протоколів щодо бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го. В цьому немає нічого екстраординарного, бо ВСП зобов'язана час від часу перевіряти такі дані.

Розпочалася службова перевірка. УП ознайомилася з довідкою та наказом про її результати. Як з'ясувалося, в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено медичними оглядами.

На той час батальйон очолював підполковник Валерій Пастух. У травні 2024 року, під час активних службових перевірок, його призначили начальником штабу - заступником командира бригади. Перед цим Пастух близько шести місяців виконував ці функції. Наразі він продовжує працювати на цій посаді.

Щоб зрозуміти ситуацію: за вживання алкоголю або наркотичних речовин під час служби в умовах воєнного стану передбачено штраф, який коливається від 17 до 34 тисяч гривень. Відсутність складання протоколів дозволяла військовим уникати адміністративних санкцій за це правопорушення, що давало їм можливість продовжувати отримувати премії.

"Під час проведення службового розслідування військовослужбовці повідомили мені, що, щоб уникнути складання протоколу, потрібно було заплатити від 5 до 20 тисяч гривень особі, яка зафіксувала правопорушення," - ділиться своїми спостереженнями офіцер психологічної підтримки персоналу Остафійчук, який у той час служив у 211-ій бригаді та відповідав за внутрішню перевірку.

"Я також виявив численні випадки порушень, зокрема фізичне насильство над військовослужбовцями, які вживали алкоголь, але не сплачували гроші. Основними винуватцями знущань були син начальника штабу Пастуха та похресник командира Побережнюка – на той час старший лейтенант, а тепер капітан, Владислав Пастух, який виконував обов'язки командира одного з взводів у першому батальйоні," – розповідає він.

"Малий Пастух постійно натякав на те, що його батько займає пост начальника штабу, а хрещений є комбригом, що здатні перевести солдатів у піхоту, де їх швидко відправлять 'на забій'. Завдяки цим залякуванням йому вдавалося вибивати гроші у хлопців," - зазначив інший співрозмовник УП серед сержантів, просячи залишитися анонімним.

Згідно з висловлюваннями п'яти екс-офіцерів і сержантів бригади, Пастух-молодший здійснював вимагання грошей у військовослужбовців і знущався над ними під час їхніх відряджень, які проходили в районах будівництва укріплень на Донеччині, Харківщині та Дніпропетровщині. У зоні бойових дій він мав можливість контактувати з військовими з різних батальйонів, зокрема й другого.

Це важливе уточнення, бо Владислав Пастух був взводним у першому батальйоні, а серед тих, хто скаржився - переважно інженери другого. На підтвердження своїх слів співрозмовники УП надали фото й відео, які знімав Пастух, а також пояснення, рапорти та заяви постраждалих.

Ознайомтесь також: "Ось вам дві автомобілі лісу - цього вистачить на все життя. Життя у вас обмежене". Які труднощі переживають військові під час зведення оборонних споруд?

Ми розміщуємо фрагменти документів, в яких особисті дані військовослужбовців замасковані.

Важко уявити, що такі жахливі дії скоював військовий з України. Однак, якщо вам здається, що ситуація не може погіршитися, це оманливе сприйняття.

У одній із заяв, поданих постраждалим військовим, йдеться: "Я, ..., під час своєї ротації у Дніпропетровській та Донецькій області вживав алкоголь, за що неодноразово отримував покарання від старшого лейтенанта Пастуха Владислава Валерійовича, який завдавав мені фінансових та фізичних стягнень, застосовуючи до мене жорстокі методи. Мене також прив'язували до дерев'яного хреста та піддавали фізичному знущанню".

За інформацією офіцера Остафійчука, після інциденту, який привернув значну увагу в бригаді, Пастуха-молодшого перевели на службу до іншого підрозділу. Тим часом його батько компенсував постраждалим військовим, які подали рапорти, сплативши їм кошти, що підтверджуються квитанціями.

Співрозмовники УП серед офіцерів і сержантів стверджують, що кримінальне провадження через знущання над військовими не було відкрите ні прокуратурою, ні Державним бюро розслідувань. Тобто Пастух-молодший не поніс жодної відповідальності за свої дії.

Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів щодо військовослужбовців.

"За підсумками досудового розслідування, 9 вересня цього року кримінальну справу закрито через відсутність ознак злочину. Водночас було встановлено, що військовий, а саме підполковник Валерій Пастух, не притягнув до адміністративної відповідальності десятьох своїх підлеглих, які були на службі в стані алкогольного сп'яніння. Через це вони безпідставно отримали премії на загальну суму близько 140 тисяч гривень", - повідомила речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко в коментарі для УП.

Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня 2024-го визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Він заплатив максимальний штраф - 34 тисячі гривень. А ще на етапі досудового розслідування відшкодував державі збитки в розмірі майже 140 тисяч гривень.

"Обставини, що зменшують відповідальність Пастуха за скоєне правопорушення, включають визнання провини та щире каяття. Суд не виявив жодних обставин, що могли б загострити відповідальність", - зазначено у постанові Гусятинського районного суду Тернопільської області, ухваленій 17 вересня.

"Українська правда" намагалася отримати коментар від командира бригади Олега Побережнюка з приводу правопорушень у підрозділі. Однак під час телефонної розмови він відмовився відповідати на запитання.

Згодом із УП зв'язалася офіцерка відділення комунікацій бригади Ольга Адамович. Авторка одразу повідомила, що хоче взяти коментарі як у Побережнюка, так і в начальника штабу - заступника командира бригади Валерія Пастуха, а також чітко окреслила теми розмов. Адамович сказала, що незабаром повернеться з відповіддю. Кілька годин по тому вона написала: "Коментарі ми можемо надати тільки після офіційного запиту".

Несподівано ввечері того ж дня в бригаді вирішили змінити своє рішення. Після 21:00 Адамович надіслала стислі тези, що стосуються кожної з тем, запитаних УП. Пропонуємо їх вашій увазі в оригінальному вигляді.

Відповідь представниці відділу комунікацій від імені Валерія Пастуха (зі збереженням стилістики та пунктуації):

У пресцентрі бригади, представляючи комбригa Побережнюка, відмовилися висловлюватися як щодо справи з незаповненими протоколами, так і щодо звинувачень у вимаганні грошей та знущанні над військовими з боку Владислава Пастуха.

УП також звернулася до служби зв'язків із громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Відповідь від КСП буде опублікована відразу після її отримання.

В осінній період 2023 року один із старших сержантів бригади звернув увагу на присутність військовослужбовця з ремонтної роти, який був направлений для виконання завдань у Херсонську область, на території частини в Тернопільській області.

"Із жовтня по грудень 2023 року четверо військових відправили у відрядження в угруповання морської піхоти "Катран", командувачем якого тоді був генерал-лейтенант Юрій Содоль, для виконання завдань. Насправді їх там не було.

Проте їм було виплачено кошти за час, проведений у зоні бойових дій. Наша група підтримки надає допомогу військовим – ми займаємося будівництвом понтонів і фортифікацій, тому зазвичай отримуємо "тридцятку". Але цим чотирьом солдатам "записали" в документах один день на самому "нулі", що дозволило їм отримати по 100 тисяч, - згадує під час бесіди з УП вже колишній старший сержант понтонно-мостової бригади.

Згідно з доповіддю про додаткову винагороду за грудень 2023 року, з якою ознайомилась УП, чотирьом військовим дійсно присудили премію у розмірі 100 тисяч гривень за один день служби на "нулі".

"З'ясувалося, що ці військові насправді не виконують своїх обов'язків, а займаються будівництвом житла на Хмельниччині для нашого командира, Олега Володимировича Побережнюка. «Служба Божа» (мається на увазі СБУ - УП) встановила за ними спостереження та зафіксувала всі їхні дії", - ділиться на умовах анонімності джерело УП серед колишніх сержантів бригади.

УП попросила прокоментувати цю ситуацію у комбата Побережнюка. Офіцерка прес-служби бригади Адамович повідомила: "У зв'язку з тим, що за цим випадком ведеться розслідування, ми не можемо надати жодних коментарів. Рекомендуємо звернутися до відповідних органів для отримання детальнішої інформації".

Спроби отримати інформацію про цю справу від правоохоронців нагадували гру в пінг-понг. У Службі безпеки України журналістам "Української правди" порадили звернутися до Державного бюро розслідувань, оскільки саме їм підслідні ці питання.

У Державному бюро розслідувань повідомили, що не можуть розголошувати інформацію в період досудового розслідування. Проте з цього можна зробити висновок, що кримінальну справу вже розпочато.

Тільки в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону України підтвердили, що триває досудове розслідування щодо будівництва військовослужбовцями 211-ої понтонно-мостової бригади житлового будинку в Хмельницькій області під час їх відрядження для виконання бойових завдань.

"Підозри наразі не висунуті. Триває процес збору доказів, очікуються результати економічної експертизи для визначення розміру збитків, а також перевіряється можливість залучення до злочину інших осіб", - зазначила Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в інтерв’ю УП.

За її словами, статус командира бригади полковника Побережнюка у справі наразі встановлюється.

Анонімне джерело у правоохоронних структурах повідомило УП, що обвинувачення можуть бути висунуті протягом найближчих тижнів.

Фігурування в кримінальному провадженні не завадило Побережнюку стати орденоносцем. 1 листопада 2024 року президент нагородив командира 211-ої понтонно-мостової бригади орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня - "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку".

На святкових подіях, присвячених Дню Збройних Сил України, Володимир Зеленський особисто передав бойовий прапор Побережнюку.

На одинадцятому році війни з Росією українські військові продовжують стикатися з небезпеками. Приклад 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ демонструє, що бійці можуть зустріти загрози не лише на передовій, а й у своїх підрозділах.

Секретаріат омбудсмена у відповідь на запит УП повідомив, що за одинадцять місяців 2024 року бійці надіслали 3807 звернень щодо порушення своїх прав, серед яких орієнтовно третина - скарги на військові частини.

Тобто випадки порушення прав військовослужбовців під час служби не поодинокі.

Вже кілька років президент Володимир Зеленський анонсує створення інституту військового омбудсмена в Україні для захисту прав воїнів. Однак донині справа не рухалася далі публічних заяв.

Міністерство оборони України разом із військовим керівництвом має визначити та призначити військового омбудсмена – особу, яка зможе здобути довіру як військовослужбовців, так і широкої аудиторії. Я сподіваюся на це найближчим часом.

"У межах Сил оборони необхідно створити засоби для забезпечення конфіденційності, аби військові могли ефективно вирішувати проблеми, що виникають через порушення прав", - зазначив Зеленський під час представлення внутрішнього Плану стійкості у Верховній Раді 19 листопада 2024 року.

Основне, щоб цей інститут функціонував ефективно, а не просто формально.

В кінці липня цього року солдат, який зробив спробу самогубства через знущання з боку Владислава Пастуха, знову повернувся до лав армії. Бригадний медик направив його на лікування від алкогольної залежності та реабілітацію. Після завершення реабілітаційного курсу військовослужбовець продовжив свою службу в 211-й понтонно-мостовій бригаді.

Але вже восени солдат дізнався, що командування збирається позбутися його - перевести в піхоту. Він знову втік у СЗЧ.