Непохитна гарантія - твій захист: The Economist розповідає про шістьох прикордонників, які стали першими на зустріч війні.

Прикордонники, які зіткнулися з російськими танками, змінилися назавжди, як і сама Україна.

Російські авіаудари стартували незабаром після 4 години ранку 24 лютого 2022 року, і для шести прикордонників, які перебували на контрольно-пропускному пункті Вільча, ймовірність виживання була вкрай низькою.

Видання The Economist згадало про день, коли розпочався напад Росії на Україну, акцентуючи на реакції українських прикордонників. У статті зазначається, що ракети миттєво зруйнували їхні будки, виготовлені з гофрованого заліза. Лише завдяки швидкому реагуванню старшого лейтенанта Олександра Супруна, який наказав своїм підлеглим відступити, підрозділ уникнув повного знищення. Прикордонники спостерігали за руйнуванням своїх споруд з укриттів, розташованих всього за кілька метрів.

"Озброєні лише автоматами, гранатометами і кулеметом, вони приготувалися до наступної атаки: до 700-машинної бронеколони, що прямувала до них", - написало видання.

Журналісти підкреслили, що прикордонники утворювали справжню родину, адже їх підрозділи протягом багатьох років спільно проживали в селі, розташованому на межі Чорнобильської зони.

"Вони мали дружні стосунки, були подружжям та хрещеними батьками дітей одне одного," - уточнює видання.

Журналісти також розкрили інформацію про прикордонників, які першими зафіксували російські танки.

Балу, 23-річний лейтенант, нещодавно відзначив народження свого першого сина. Лейтенант Супрун, у віці 31 року, захоплювався кулінарією та мріяв про власний ресторан. "Хасид", 35 років, водій бронетранспортера, з 2014 року бере участь у бойових діях на Донбасі. Зв'язківець "Кошик", 33 роки, є найбільш досвідченим у своєму підрозділі, служив у Вільчі з 2010 року з перервами.

Згідно зі свідченнями самих прикордонників, той ранок залишив глибокий слід у їхніх долях. "Усе змінилося кардинально. Раніше я мав свої плани та мрії," – поділився Балу.

Видання підкреслило, що прикордонники стали першими, хто заплатив найвищу ціну за агресію Росії. Зокрема, в перший день було втрачено 20 прикордонників, 59 отримали травми, а 85 опинилися в полоні.

Через чотири роки після початку вторгнення Україна знаходиться в значно кращій позиції, ніж багато хто міг собі уявити на початкових етапах. Російські війська вже не здатні захопити Київ. Їх спроби наступу на столицю були зупинені завдяки спільним зусиллям військових та добровольців. Пізніше, у 2022 році, Збройні Сили України змогли відтіснити російські війська з Харківської та Херсонської областей.

Україна вистояла перед агресором, який має значно більші ресурси, у новій війні з використанням високих технологій, до якої ніхто не був готовий.

"У 2022 році артилерія стала справжнім жахом. Але до кінця 2023 року ми перейшли на використання безпілотних літальних апаратів," - зазначив Балу.

Видання зазначило, що в грудні 2025 року і січні вже цього року оператори безпілотників заявили про ліквідацію або серйозне поранення приголомшливих 65 тис. російських солдатів.

Однак, при всьому цьому, як зазначило видання, у України є свої проблеми. По-перше, мобілізація стає все складнішою і вимагає більшого примусу. Рівень дезертирства серед новоприбулих солдатів перевищує 30%. Ті, хто служить, залишаються без ротації. Вони виснажені і незадоволені тим, що їх розлучають з сім'ями. "Моїй дитині зараз три роки, але я бачив її всього кілька місяців", - каже Хасід.

По-друге, авіаудари Росії по енергетичній інфраструктурі призвели до серйозного зниження економічної активності.

До того ж, корупція у владі та неможливість проведення виборів під час війни підривають політичну єдність. Президент Володимир Зеленський більше не є непохитним лідером, яким він був раніше. Нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний чекає свого часу і вчора він вперше публічно висловився про розбіжності, які призвели до його відставки в 2024 році.

Журналісти звернули увагу на те, що процес переговорів активно триває і, ймовірно, зможе призвести до тимчасового припинення бойових дій.

"Але цим процесом керує ненадійний, часто вороже налаштований до України американський президент Дональд Трамп", - написало видання.

Журналісти відзначили, що будь-яка угода неминуче передбачатиме територіальні компроміси, які Україна раніше категорично відкидала, і це може загрожувати національному єдності. "Я не готовий відмовитися від нашої землі, але Росія значно більша за нас", – зазначив Балу, підкресливши, що не заздрить політикам, які опиняться перед таким складним вибором.

Що стосується американських або європейських обіцянок захистити Україну в разі порушення Росією угоди, прикордонники підкреслили, що події 24 лютого дали їм урок: єдина гарантія безпеки, яка має хоч якусь цінність, - це ваша власна зброя.

"Сподіваюсь, ви ніколи не опинитеся в ситуації, з якою зіткнулися ми. Але якщо таке станеться, не забувайте, що це ваша відповідальність. Збережіть себе. Збережіть свою родину. І підтримайте своїх колег. Адже ніхто інший не візьме на себе цю місію за вас," - зазначив Кошик.

Видання підкреслило, що на даний момент прикордонникам, які спільно пережили початкові хвилини російської агресії, важко підтримувати зв'язок, хоча їм вдається іноді телефонувати один одному та зрідка зустрічатися.

"Після обміну новинами про сім'ї та дітей розмова незмінно заходить про Супруна, чия винахідливість врятувала життя його солдатам. Супрун продовжив воювати на різних напрямках на Донбасі. Його шлях закінчився під Волчанським у Харківській області, де він загинув, підірвавшись на російській міні 29 липня 2024 року", - написало видання.

Його дружина Марія, яка нині також служить на кордоні, поділилася, що підтримує пам'ять про чоловіка для свого сина, якому було лише чотири місяці, коли його батька не стало. Перед тим, як малюк засне, вона говорить: "Я намагаюся заповнити відсутність. Кажу йому, що його тато завжди охороняє його".

Попри те, що переговори між США, Україною та Росією набрали обертів, наразі вони не дають жодних позитивних результатів.

Так, 2-денні переговори в Женеві між Україною і РФ завершилися без прориву. Президент України Володимир Зеленський заявив, що незадоволений результатом, хоча Білий дім заявив про "значний прогрес".