Досить незвичні рішення. Безлад в управлінні, який може загрожувати підготовці до наступного зимового сезону.

Зображення: Суспільне Суми Імпорт електричної енергії значно зменшився.

У часи енергетичного дефіциту Україна вкрай залежить від імпорту електроенергії з Європейського Союзу. У січні, коли температура сягала критичних мінусів, а російські обстріли завдавали серйозних ударів, це питання стало вкрай актуальним. Однак у той період закупівлі електроенергії не могли реалізуватися в повному обсязі через бюрократичні перешкоди в державному апараті.

Річ у тому, що Україна - чи не єдина у Європі досі у ручному режимі контролює ціни на енергоринку. У випадку з імпортом світла, національний енергорегулятор (НКРЕКП) встановлює прайс-кепи, тобто граничну вартість закупівлі електроенергії.

У середині січня ситуація досягла піку напруги: внаслідок російських обстрілів та морозів Україну накрили суворі графіки знестурмлення. Держава повністю не використовувала ліміт імпорту електроенергії з ЄС, натомість просила аварійної допомоги - це найдорожче світло на ринку. Через штучні обмеження закупівлі були збитковими для трейдерів.

Після потужної хвилі критики НКРЕКП вирішила підвищити максимальні ціни, що дало можливість відновити імпорт електроенергії. Це призвело до значного зростання обсягів імпорту, який у січні досяг майже 900 тисяч МВт-год, згідно з даними Аналітичного центру DiXi Group. Активізація закупівель сприяла зменшенню тривалості відключень і загальному поліпшенню стану енергетичної системи, принаймні в межах можливого під час суворої зимової війни.

Фото: EPA/UPG Пішоходи перетинають темну вулицю в Києві під час аварійних відключень електропостачання, викликаних обстрілами енергетичної інфраструктури 28 листопада 2024 року.

Постанова про збільшення прайс-кепів була чинною до кінця березня. Національний енергорегулятор мав би продовжити дію документа. У всякому разі логіку саме таких дій диктувала ситуація у енергосистемі та на ринку загалом. Однак цього не сталося, і вже з 1 квітня прайс-кепи знову знизилися.

Згідно з інформацією від LB.ua, отриманою з урядових джерел, у НКРЕКП дійсно було підготовлено документ про нове підвищення граничних цін на імпорт електроенергії. Проте наразі невідомо, чому цей проект не дійшов до стадії обговорення і на якому етапі він "зник". Можливо, є два сценарії: або ж просте недбальство (владі просто забули про необхідність ще одного затвердження), або ж документ навмисно затримали.

"Протягом років у суспільстві сформувався міф про те, що НКРЕКП є абсолютно незалежним органом, який не підлягає впливу з боку політиків та учасників ринку. Це нібито випливає з європейських стандартів. Але це не відповідає дійсності. Українські політики завжди вміло втручалися в діяльність регулятора, роблячи це непрозоро, при цьому уникали будь-якої політичної відповідальності", - зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Зниження прайс-кепів з 1 квітня призвело до критичного падіння імпорту електроенергії у дефіцитні години. Найперше мова про ранок, коли сонячні станції ще не генерують вдосталь електроенергії, а його використання на доволі високому рівні.

Наприклад, у п'ятницю, 3 квітня, імпорт електроенергії скоротився до близько 20% від загальної дозволеної потужності. Україна має можливість імпортувати до 2.45 ГВт електроенергії з європейського ринку. Варто зазначити, що невелика частина цього обсягу також припадає на Молдову, чия енергосистема інтегрована з українською.

Зображення: newsmaker.md Лінії електропостачання між Вулканештами та Кишиневом.

Знижені прайс-кепи утворюють дисбаланс у фінансових операціях. Скажімо, вже 1 квітня закупівлі зупинялися практично на весь день: з 06:00 до 17:00 імпорт взагалі не відбувався. Ціни на європейському ринку були вищими від граничної вартості. Наступними днями ситуація повторювалася.

"На мою думку, ситуація з прайс-кепами свідчить про відсутність належної виконавської дисципліни. Термін дії попереднього рішення сплив, а в січні їх піднімали лише тимчасово. Нове засідання, яке мало відбутися ще в березні, не було організовано. Відповідний департамент, можливо, забув про це або не звернув уваги. Керівництво не контролює цю ситуацію. Існує ризик виникнення проблем із графіками відключень, адже хтось міг просто забути про важливу деталь або не внести необхідні зміни в електронну систему", - зазначає експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев.

Когенерація під загрозою: влада вносить зміни в правила гри на ходу.

На труднощі з імпортом вплинув ще один аспект, який ускладнив стан енергетичної системи. Уряд вирішив скасувати пільгові тарифи на газ для електрогенеруючих компаній. З постанови про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) Кабінет міністрів виключив теплоелектростанції, теплоцентралі, а також газотурбінні та газопоршневі установки.

Виняток урядовці зробили лише один: за пільговою вартістю газ й надалі постачатимуть виробникам електроенергії у прифронтових та прикордонних з РФ регіонах. Генерувальне обладнання яких має бути розташоване у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

Фото: np-resilience.com.ua газопоршнева електростанція

Група приватних інвесторів вже висловила своє занепокоєння щодо призупинення установок, звинувачуючи уряд у непослідовності. Троє представників ринку, які побажали залишитися анонімними, повідомили LB.ua, що про скасування ПСО на газ їм фактично стало відомо вже після того, як це сталося. Незважаючи на те, що пільгова ціна повинна була залишатися в силі принаймні до грудня, учасники ринку стверджують, що саме так були узгоджені умови.

При зведенні установок ціна на паливо могла стати одним із ключових факторів, що вплинули на розробку бізнес-моделі та прогнозовану рентабельність проєкту. З одного боку, така позиція є зрозумілою: підприємства прагнуть стабільності та розраховують на чіткі дії з боку уряду. Проте, з іншого боку, знижена ціна не може залишатися незмінною вічно, адже держава не має ресурсів для безумовного фінансування приватного сектора.

В даний момент все більше інвесторів призупиняють роботу генераційних потужностей, оскільки отримувати прибуток їм вдається лише в окремі години доби. Часте вмикання та вимикання обладнання негативно позначається на його стані. Деякі інвестори також фінансували створення генерацій за рахунок кредитних ресурсів, а скасування пільгового тарифу не є підставою для перегляду умов за позикою. Усе це може відлякувати потенційні інвестиції в цю сферу.

"На мою думку, приблизно 700-800 МВт потужності залишається неактивними, і це викликано прайс-кепами. Це взаємопов'язана проблема. Вони мають сенс працювати не менше чотирьох годин на день. Проте, з урахуванням ринкової вартості газу та цих прайс-кепів, у найкращому випадку вони зможуть вийти на нуль", - зазначає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Згідно з думкою аналітика консалтингової компанії ExPro Михайла Свищо, скасування ПСО на газ сприятиме кращій підготовці країни до наступного опалювального сезону. Він вважає, що повернення до ринкових цін є обґрунтованим і справедливим кроком, оскільки усуває дисбаланси на ринку.

Зображення: Укрінформ, Михайло Свищо

"Енергетичні компанії, що в останні роки користувалися зниженою ціною на газ, реалізують електроенергію, вироблену з цього ресурсу, за цінами, що визначаються ринком," - зазначає Михайло Свищо.

Україна має намір імпортувати газ з Європейського Союзу, де ціни на паливо вже подвоїлися. У минулому опалювальному сезоні країна закупила 4,6 мільярда кубічних метрів газу. Наразі ж імпорт значно скоротився через нестабільність на ринках. У таких умовах "Нафтогаз" не проявляє інтересу до забезпечення споживачів пільговим паливом всередині країни. Імпорт лишається неминучим, але наразі невідомо, за якою ціною доведеться його здійснювати.

Введення зниженої ціни на паливо в грудні минулого року було спрямоване на активізацію роботи всієї доступної газової генерації, зазначає Андрій Жупанин, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики. Протягом опалювального сезону це рішення сприяло подоланню дефіциту електроенергії.

"Вже не дивилися на ціну, на збитки "Нафтогазу", на прибутки виробників електроенергії. Просто дали можливість працювати. Зиму ми пройшли, прийшов "Нафтогаз". Він показує, що для нього подібне ПСО - це щонайменше 24 млрд грн збитків", - каже Андрій Жупанин.

Зображення: facebook/Андрій Жупанин Андрій Жупанин

На сьогоднішній день внутрішній видобуток газу в повній мірі відповідає актуальним потребам. Крім того, частина цього ресурсу все ж таки надходить до підземних сховищ. Йдеться про близько 2 мільйонів кубометрів на добу, що у чотири рази менше, ніж у попередні роки.

"Усі спроби розвинути плани стійкості зіштовхнуться з проблемою відсутності єдиної концепції розвитку енергетичного ринку та здатності дотримуватися взятих зобов'язань, а також уникати маніпуляцій з правилами. Це означає, що інвестицій не буде, а отже, і стабільного постачання енергії також не варто очікувати. Як і неможливо безкінечно тримати ціни на газ та електрику на дотаційному рівні - з громадянами слід вести відверту розмову", - зазначив Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України".

Теплокомуненерго в безвихідній ситуації.

Серйозні труднощі також торкнулися комунальної розподіленої генерації. Наприклад, у Черкасах 1 квітня вранці місцеве теплокомуненерго повністю припинило виробництво електричної енергії. Йдеться про установки, які забезпечували до 20% енергетичних потреб міста. Комунальне підприємство зазначило, що саме завдяки цим потужностям Черкаси змогли витримати важку зиму без відключень електрики для об'єктів критичної інфраструктури.

З квітня теплокомуненерго може використовувати газ за пільговою ціною лише для обігріву будинків, у чому вже немає потреби: опалювальний сезон завершився. Натомість закупівлі блакитного газу для генерації електроенергії зависли у повітрі. Пільгову ціну уряд скасував, а от механізму для проведення закупівель за іншим схемами не затвердив.

"Черкаситеплокомуненерго" висловило готовність придбати газ за ринковими цінами, але відповідні законодавчі норми це не дозволяють. Міська влада звертається до Кабінету міністрів з вимогою вжити заходів, оскільки наслідки можуть бути дуже серйозними.

Зображення: Комунальне підприємство теплових мереж 'Черкаситеплокомуненерго' Когенераційний комплекс, реалізований Черкаситеплокомуненерго.

"У разі відсутності рішень підприємство буде змушене призупинити роботу обладнання і підготувати його до консервації. Більш того, після цього відновити когенерацію буде вкрай складно. У випадку надзвичайної ситуації місту не вдасться забезпечити додаткове виробництво електроенергії для держави. Це створює ризики для стабільного функціонування критичної інфраструктури та підготовки до наступного опалювального сезону," - зазначив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Неочікувані розклади відключень електроенергії.

Атаки з боку Росії на енергетичну інфраструктуру, труднощі з імпортом електрики та призупинення частини газових електростанцій – все це разом призвело до ще більшого дефіциту електроенергії в Україні. Як наслідок, минулого тижня країна знову змушена була запровадити графіки подачі електрики.

Найважчою ситуація є у ранкові пікові години: сонячні станції лише розпочинають свою роботу. (Також генерація на них може бути обмеженою через хмарну погоду).

"Я точно проти будь-яких ПСО та прайс-кепів, а за ринкові ціни та адресні субсидії. Дотувати газову генерацію точно має не "Нафтогаз" імпортним газом, а напряму з бюджету. Щоб видно було кому і скільки. Або Енергоатом: у нього ПСО є, яке можна розширювати, бо незрозуміло куди він подів кошти населення після підвищення тарифів на електрику. Мабуть, ще мріють купити болгарські реактори", - каже екскерівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.

Фото: ГТС України Колишній гендиректор ТОВ 'Оператор ГТС України' Сергій Макогон

Ситуація потребує термінової реакції державних органів. НКРЕКП цього тижня таки може знову взятися за підвищення прайс-кепів на імпорт електроенергії. Найближче засідання призначили на 7 квітня. Питання граничних цін винесуть буцімто саме "з урахуванням поточної ситуації та звернень учасників ринку". Таке формулювання щонайменше викликає подив: невже регулятор сам не передбачав негативного впливу знижених прайс-кепів на обсяги та інтенсивність імпорту?

"Для мене перезавантаження НКРЕКП - це не питання дискусій. А того - коли і як це робитиметься. Люди, що туди призначені, мають стосунок до справи Міндіча. Частина є на плівках, інші відверто пролобійовані учасниками цієї схеми. Відсутність перезавантаження регулятора - це для мене парадокс", - каже Олександр Харченко.

Стан енергомережі України досі залишається нестабільним. Покращує ситуацію сезонний фактор: весна поки що напрочуд тепла, тому споживання світла відносно мале. Водночас сонячні станції ще не вийшли на максимальний рівень виробництва електроенергії. Їхня встановлена потужність сягає показника у понад 8 ГВт.

Зображення: dtek.com Сонячна електростанція в Нікополі (СЕС)

Триває запланована ремонтна кампанія на атомних електростанціях, внаслідок якої вже було зупинено два енергоблоки. Атомні електростанції забезпечують більше ніж половину електричної енергії для країни. Що стосується інших видів генерації, то ситуація на даний момент залишається стабільною.

Росія продовжує свої атаки на українську енергетичну інфраструктуру, і обстріли стають все більш інтенсивними. Кремль намагається запускати до тисячі безпілотників за добу. Проте українська система протиповітряної оборони показує вражаючі результати у збиванні ворожих дронів. Не дивлячись на це, окремі об'єкти все ж стають цілями для російських атак. Наприклад, під час останніх масштабних ударів Кремль зосередив свою увагу на трансформаторах середньої потужності у західних регіонах України. Москва сподівається, що такі удари призведуть до накопичення негативних наслідків.