"Цей десертний комплект з друшляком для ягід вражає своєю елегантністю", -- зазначає колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
-- Минуло майже тридцять років, відколи не стало Івана Сеня -- дуже талановитого митця з Буд, -- розповідає Людмила Карпінська-Романюк. -- Він був віртуозом своєї справи. Народився на Полтавщині, закінчив Миргородський керамічний технікум, працював на Будянському фаянсовому заводі. Його роботи експонувалися в Токіо, Лейпцигу, Загребі, Парижі та інших містах світу. Сьогодні вони зберігаються у музейних зібраннях у Києві, Каневі, Харкові, Сумах, Львові, Полтаві. Він створював сервізи, декоративні блюда, набори, вази, куманці -- і в кожному з них є щось більше, ніж форма і декор. Є тиша, пам'ять та життя. Іван Сень любив усе гарне й незвичайне. Куди б не приводила його дорога, він завжди знаходив час придивитися до решетилівської вишивки, опішнянської кераміки, старих мисок, глечиків, куманців. І щоразу повертався з новими задумами. Він опанував майже всі техніки декорування, що застосовуються у кераміці. Це й глибокий друк, і аерографія, і шовкографія, і ручний розпис надглазурними й підглазурними фарбами, ангобами, солями металів, кольоровими глазурями. Він ніколи не гнався за кількістю.
Його підхід був простим, але водночас вимогливим: краще менше, але якісніше. Він не терпів поспіху та суєти. Кожна ідея формувалася повільно — на тихому, внутрішньому рівні. Спершу виникав образ. Потім розпочиналися творчі експерименти: олівець на папері або ж просто на поверхні виробу. І лише після того, як форма та декор досягали гармонії, митець переходив до кольору — працюючи керамічними фарбами безпосередньо на предметі. Так виникали речі, в яких відчувається не лише майстерність, але й спокій.
уважність, часом.
У кожному творі відчувається глибока пристрасть до деталей...
Отже, представляємо вам десертний комплект "Травневі квіти" (зображення в заголовку). Весна — це прекрасний час відновлення, наповнений яскравими кольорами та справжнім теплом.
Цей період сповнений надій на щедрий врожай і покращене життя. Особливо яскравими є квітень і травень — місяці, коли природа демонструє свою неперевершену красу.
Весняні квіти в період розквіту здавна надихали митців усього світу. Вони символізують продовження життя, відродження і надію.
Українські майстри фарфору також активно використовували цей мотив, втілюючи його в сервізах, декоративних тарілках і вазах. Десертний комплект Івана Сеня "Травневі квіти" вражає своєю елегантністю. Особливо варто підкреслити, що декор присутній не лише ззовні, а й всередині виробів. Це надає особливої витонченості. Насолоджуватися такою красою можна безкінечно.
Ознайомтеся також з: "Сервіз "Орфей" наче занурює нас у епоху Давньої Греції", -- стверджує колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
-- Чим особливі сети Івана Сеня, натхненні весною?
-- М'які, округлі форми предметів підсилюють відчуття природної гармонії, ніби повторюючи плавність рослинних ліній. Художнє оформлення виконане підполив'яними фарбами у техніці мазкового живопису: великі квіти й листя утворюють вінкові композиції, що огортають поверхню виробів, створюючи ефект безперервного цвітіння. Кожна пелюстка здається живою -- легкою, дихаючою, сповненою світла.
-- Помітила, що блюдця мають незвичайну форму. Вони дещо глибші, ніж зазвичай, -- наче маленькі мисочки... І це ж невипадково?
-- Звісно. Вони зручні у користуванні. З них можна їсти, наприклад, полуницю зі сметаною або вершками. Привертає увагу і ваза з двома ручками, у якій можна подавати, наприклад, вареники. Дуже гарне й блюдо для торта. Особливістю набору є наявність друшляка -- кухонного предмета у вигляді ковша з отворами на дні, що дуже рідко входить до складу десертних сервізів і водночас підкреслює функціональну широту комплекту. Друшляк призначений для відціджування рідини. У металевому чи кухонному варіанті -- це звична буденна річ. Але у фаянсовому втіленні він має іншу, делікатнішу функцію. У таких наборах це не кухонний інструмент, а частина сервірування. У ньому можна промити полуницю, вишні, смородину й одразу подати до столу. Вода стікає -- ягоди залишаються сухими й красивими.
— Друшляк також ідеально підходить для подачі вареників, галушок та грибів, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Сети Івана Сеня відрізняються функціональністю та елементами народної кулінарії... Особисто я вважаю, що друшляк — це один із найтепліших предметів у колекції. Він не є святковим. Цей предмет асоціюється з кухнею, руками, водою, ягодами, весною та літом. Саме тому він надає сету живого характеру. Друшляк також присутній у наборі "Яблуневий цвіт".
Яка ж дивовижна краса!
Коли насолоджуєшся творчістю Івана Сеня, складається враження, що час спиняється. Мовби сам художник поряд — простий, зосереджений і лагідний. Його піч давно не палає, але тепло все ще відчувається. Воно живе в його витворах, у спогадах, у наших серцях. Його ім'я не знайдеш у підручниках чи каталогах. Воно в глині, яка не підвладна часу.
Ми запрошуємо всіх шанувальників порцелянової краси відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum, який відкриває свої двері для читачів "ФАКТІВ". У його колекції ви знайдете найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Окремий зал присвячений українському фарфору, де представлені унікальні роботи талановитих вітчизняних майстрів. Ця неймовірна подорож у світ порцеляни обіцяє подарувати вам безліч позитивних вражень і залишити незабутні спогади на все життя!
У попередньому інтерв'ю "ФАКТАМ" Людмила Карпінська-Романюк поділилася своїми враженнями від творів талановитих українських майстрів фарфору, де кобальтові квіти вражають своєю елегантністю та привабливістю.
Зображення з колекції Людмили Карпінської-Романюк.
