День Незалежності України 24 серпня: від початків до сьогодення.
Про це повідомляє "Kreschatic" з посиланням на УБП
**Навігація** **Шлях до свободи: історія Київської Русі та її спадщина** **Офіційне проголошення незалежності: 24 серпня 1991 року** **Війна за свободу: 24 лютого 2022 року** **Спортивні досягнення та культурні успіхи: символи національної гордості** **Футбол: "Шахтар" та тріумф у Кубку УЄФА** **Бокс: Усик, Кличко, Ломаченко – три великих имени украинского спорта.** **Музика: тріумф Руслани на "Євробаченні"** **День незалежності: єдність народу і прагнення до майбутнього**
День Незалежності України -- це свято, яке вшановує прагнення нації до самовизначення, свободи та гідності. Кожен рік 24 серпня ми відзначаємо цю знаменну дату, коли Україна стала незалежною державою, що здобула своє місце серед національних спільнот світу. Цей день -- не просто святковий момент, це символ багатовікової боротьби за свою землю, своє право жити у вільній країні.
Шлях до незалежності: Київська Русь і після
Історія незалежності України бере свій початок ще за часів Київської Русі. Ця середньовічна держава існувала з кінця IX століття до середини XIII століття. Згідно з традицією, її засновником вважається князь Рюрик, який зайняв трон у Новгороді в 862 році. Його нащадки, представники династії Рюриковичів, правили територіями, що охоплювали сучасні Україну, Росію та Білорусь.
Але найзначніший розвиток Київської Русі відбувся під час правління князя Володимира Великого, котрий у 988 році охрестився, що стало ключовим моментом в історії держави та її культурного життя. У цей період Київська Русь утвердила свої позиції як сильна держава, здатна впливати на події у Східній Європі.
Після смерті Володимира Великого в 1015 році на князівстві почався період боротьби за владу між його синами. Одним з найвизначніших князів цього періоду був Ярослав Мудрий, що правив з 1019 до 1054 року. За його правління Київська Русь досягла значного політичного і культурного розвитку. Ярослав зміцнив князівську владу, уклав кілька важливих союзів через шлюби своїх дітей з європейськими монархами і розпочав роботу над укладенням "Русської правди" -- одного з перших кодексів законів на Русі. Однак після його смерті держава почала слабшати через міжусобні війни між спадкоємцями та нашестві печенігів, а згодом й половців.
Київська Русь пережила період занепаду через численні атаки кочових племен, зокрема монголо-татар. У 1240 році місто Київ було захоплене та знищене військами хана Батия, що призвело до втрати незалежності Київської Русі. Після монгольської навали, території, які раніше входили до складу Русі, були розділені між різними державними утвореннями. Київ став частиною Великого князівства Литовського, а згодом — Московії. Це означало завершення періоду Київської Русі як потужної держави, але її культурна спадщина та традиції продовжували мати вплив на наступні покоління.
Оголошення про незалежність відбулося 24 серпня 1991 року.
Проголошення незалежності України стало кульмінацією тривалого шляху національного відродження, боротьби за автономію та суверенітет. Це історичне подія відбулася 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України затвердила Акт проголошення незалежності. Це рішення ухвалили в умовах значних політичних та економічних зрушень у СРСР, що перебував на межі розпаду. В Україні цей процес розпочався з проголошення суверенітету в липні 1990 року, коли була прийнята Декларація про державний суверенітет, що закріплювала право народу на самовизначення та створення незалежної держави.
Акт проголошення незалежності України був підписаний 346 депутатами Верховної Ради під керівництвом Леоніда Кравчука, який згодом став першим президентом нової держави. Цей документ став символом остаточного розриву з радянським минулим та відображенням прагнення українського народу до життя в незалежній і демократичній країні. Значну роль у цих подіях відіграли народні рухи, зокрема Народний Рух України, який активно виступав за відновлення незалежності та захист прав українців. Крім того, в Україні вже відбувалися масові протестні акції, які ставили під сумнів подальше існування СРСР у його колишньому вигляді.
3 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтримали незалежність України. Це стало остаточним підтвердженням бажання українського народу бути окремою нацією та державою. Незалежність була визнана не тільки на внутрішньому рівні, але й на міжнародній арені, що підтверджено визнанням України як суверенної держави більшістю країн світу та вступом до Організації Об'єднаних Націй у 1992 році. Відтак, Україна стала незалежною державою, а день 24 серпня став символом боротьби за свободу і гідність українського народу.
Війна за незалежність: 24 лютого 2022 року
24 лютого 2022 року Росія розпочала масштабне військове вторгнення в Україну. Російські збройні сили атакували з кількох фронтів: з південної частини через Крим, з півночі через територію Білорусі та з Донбасу, де російські війська перебували з 2014 року. Це вторгнення стало кульмінацією тривалих напружених відносин між обома країнами, які почалися ще в 2014 році, коли Росія анексувала Крим і стала підтримувати сепаратистів на сході України.
На той час Україна вже проходила через етап внутрішньої політичної зміни, що настала після Революції Гідності та втечі президента Віктора Януковича. Російська агресія призвела до величезних руйнувань інфраструктури, великої кількості жертв серед цивільного населення та стрімкого загострення конфлікту по всій країні.
Спочатку Росія прагнула швидко оволодіти стратегічно важливими містами, такими як Київ, Харків, Одеса та Запоріжжя. Проте українські сили, незважаючи на чисельну перевагу противника, проявили відчайдушний опір. Територіальна оборона та місцеві жителі активно включилися в захист своїх населених пунктів. Київ, зокрема, витримав перші атаки, і, незважаючи на постійні ракетні обстріли та спроби ворога прорватися, залишався під контролем української влади. До літа 2022 року бойові дії зосередилися в основному на сході та півдні України, зокрема в Донбасі, де російські війська та проросійські сепаратисти намагалися захопити важливі міста, такі як Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Бахмут.
Протягом конфлікту Україна отримала значну підтримку з боку міжнародної спільноти. Європейський Союз, Сполучені Штати та інші західні держави почали надавати Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу. У той же час, Росія стикнулася з жорсткими економічними санкціями, які мали на меті ізолювати її економіку від світових ринків. Бої тривають і досі, і хоча Україні вдалося повернути частину своїх територій, конфлікт залишається масштабним, супроводжуючись значними втратами з обох сторін.
Спортивні успіхи та культурні надбання: втілення національної гордості.
Після здобуття незалежності Україна продовжила свій розвиток у різних аспектах життя, включаючи спорт. Спортивні успіхи стали невід'ємною частиною національної ідентичності, і багато з них увійшли в історію світового спорту.
Футбол: "Шахтар" та змагання за Кубок УЄФА
Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк) здобув один з найбільших своїх успіхів на міжнародній арені, вигравши Кубок УЄФА в 2009 році. Ця перемога стала знаковою не тільки для самого клубу, але й для українського футболу в цілому, адже "Шахтар" став першим українським клубом, який виграв цей престижний європейський турнір. Виграш у Кубку УЄФА 2009 року став кульмінацією довгого і важливого етапу розвитку клубу під керівництвом наставника Мирчі Луческу, який очолював "Шахтар" з 2004 року і значно підвищив його міжнародний статус.
Фінальна гра Кубка УЄФА 2009 року пройшла 20 травня в Стамбулі на "Шенклер Арена". У вирішальному матчі зіткнулися "Шахтар" і німецький клуб "Вердер". Зустріч завершилася тріумфом донеччан з рахунком 2:1. Переможний м'яч на рахунку Елдора Шомуродова, а також голи забили Даріо Срна та Вільян. Ця перемога стала знаковою для українського футболу, адже до цього часу жодна команда з України не здобула такого престижного міжнародного трофею.
Ця перемога суттєво вплинула на подальший прогрес "Шахтаря" на міжнародній арені. Після цього клуб зміг утвердитися в європейському футболі, регулярно проходячи до групових стадій Ліги чемпіонів УЄФА та завойовуючи титули національного рівня. Тріумф у Кубку УЄФА також став важливим етапом для українського клубного футболу, підвищуючи його репутацію на світовій арені.
Бокс: Усик, Кличко, Ломаченко – три великих имени украинского спорта.
Володимир та Віталій Клички — це два з найвідоміших боксерів у світі, які стали справжніми символами українського спорту. Віталій, як старший брат, завершив свою спортивну кар'єру з вражаючими показниками: 47 поєдинків, з яких 45 закінчилися його перемогою (41 з них — нокаутом), і лише 2 поразки. Він здобув титули WBO та WBC у надважкій вазі, здійснив 12 успішних захистів своїх титулів та зарекомендував себе як один з найкращих боксерів свого часу завдяки своїй витривалості та здатності витримувати удари. Після завершення кар'єри в спорті Віталій обрав шлях політики та став мером столиці України, Києва.
Володимир Кличко, молодший брат, також здобув величезний успіх, ставши абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі. Він володів титулами WBA, IBF, WBO і IBO, провів 29 успішних захистів титулів і мав загальний рекорд 64 перемоги і 5 поразок. Обидва брати стали героями не лише для України, а й для всього боксерського світу завдяки своїм досягненням і величезному впливу на популяризацію спорту.
Олександр Усик — один із найвизначніших боксерів сучасності, який здобув світове визнання завдяки своїм видатним досягненням у крузервейті та надважкій вазі. Він розпочав свою професійну кар'єру в 2013 році, а в 2018-му став абсолютним чемпіоном світу в крузервейті, отримавши титули WBA, WBC, IBF і WBO. У 2021 році Усик зробив значний крок до міжнародної популярності, здолавши Ентоні Джошуа та завоювавши чемпіонський пояс у надважкій вазі.
Цей етап в його кар'єрі можна вважати одним з найважливіших, оскільки Усик переміг одного з найпотужніших боксерів у своїй ваговій категорії. У 2024 році він також завоював титул WBC, ставши абсолютним чемпіоном у двох різних вагових класах. На серпень 2025 року його рекорд налічує 24 перемоги без жодної поразки, що свідчить про його надзвичайний талант і професіоналізм.
Василь Ломаченко — одна з найвидатніших фігур в українському боксі, який здобув титули чемпіона світу у трьох різних вагових категоріях: напівлегкій, легкій та суперлегкій. Свій шлях у професійному боксі він розпочав у 2013 році і швидко здобув популярність завдяки своїм технічним навичкам, швидкості та неповторному стилю ведення бою. Ломаченко став чемпіоном світу за версіями WBO, WBA, WBC та IBF. У 2024 році він знову завоював титул IBF у легкій вазі, здолавши Джорджа Камбососа.
Ломаченко вважається одним з найвидатніших боксерів свого часу завдяки своїй стратегічній майстерності та вражаючій техніці. У червні 2025 року, у віці 37 років, він оголосив про завершення своєї спортивної кар'єри, маючи в активі 18 перемог, 3 поразки та 12 нокаутів.
Музика: тріумф Руслани на конкурсі "Євробачення"
Руслана Лижичко, відома українська співачка та композиторка, здобула міжнародну славу завдяки перемозі на пісенному конкурсі Євробачення в 2004 році. Її виступ став історичним, оскільки Руслана стала першою українською артисткою, яка виграла цей престижний конкурс. Вона виступила з піснею "Wild Dances", яка поєднувала в собі елементи етнічної музики, народних мотивів та сучасного поп-саунду, що зробило її номер дуже яскравим та незабутнім. Виступ був насичений енергією, динамікою і сценічною майстерністю, а також запам'ятався потужною хореографією.
Тріумф Руслани на конкурсі Євробачення у 2004 році відбувся в Стамбулі, Туреччина. Її композиція "Wild Dances" здобула найбільшу підтримку серед 24 учасників, що принесло Україні її першу перемогу на цьому престижному заході. Цей успіх суттєво підвищив популярність як самої Руслани, так і української музики на світовій сцені. Перемога також стала важливим етапом для України, адже продемонструвала світові таланти української культури та музичного мистецтва, а також відіграла значну роль у розвитку національної музичної індустрії.
Після перемоги на Євробаченні Руслана здобула велику популярність в Україні та за її межами. Її кар'єра продовжилася з численними новими альбомами, виступами та проектами, а також активною громадською діяльністю. Вона стала не тільки музичним символом, але й послом України на міжнародній арені.
Свято незалежності: єдність народу та стремління до нових горизонтів.
День Незалежності України — це особливий момент, коли ми вшановуємо всі досягнення та зусилля нашого народу. Це свято є символом єдності нації і її прагнення до свободи та гідності. Незалежність — це не лише певна дата в календарі, а тривалий процес, який триває досі. Україна продовжує свій розвиток, долаючи виклики та формуючи своє майбутнє. Цей день нагадує нам, що незалежність вимагає постійної боротьби, і що ми, як українці, маємо силу для перемог.
24 серпня -- це не просто святкова дата. Це день, коли ми, як нація, можемо пишатися своєю історією, своєю культурою, своїми досягненнями. Це день, коли ми згадуємо про героїв, які борються за нашу країну, і тих, хто віддав своє життя за її свободу.
Нагадаємо, раніше ми писали про день ангела Павла 23 серпня.
