"Ця війна не стосується лише захоплення територій": аналітик розкрив істинні цілі агресії противника на сході.

За інформацією Дмитра Снєгирьова, для Росії є пріоритетним завданням взяти під контроль родовища природних ресурсів в Україні.

Російські загарбники мають намір захопити металургійні підприємства Слов'янсько-Краматорського регіону після встановлення контролю над родовищами в Покровському районі. Таку інформацію озвучив військовий аналітик Дмитро Снєгирьов, співголова громадської організації "Права Справа", в інтерв'ю на каналі "Еспресо".

"Помилково вважати, що основний напрямок удару ворога - Покровський. Ця війна не за території, а за корисні копалини. Росіянам був цікавий Покровський район покладами літію, а саме селище Шевченко. Наразі вони вирішили це питання, захопили стратегічне українське родовище, яке є одне з найбільших в Європі. Російська армія передислокувала на цей напрямок приблизно до 110 тис., а за іншим оцінками до 120 тис. своїх оперативних резервів", - зазначив він.

За словами експерта, таке угруповання є одним з найбільших боєздатних в російській армії. Також росіяни захопили селище Котлине, яке має поклади коксівного вугілля. Снєгирьов наголосив, що це найбільші поклади коксівного вугілля у Європі.

Він вважає, що загарбники мали на меті вирішення кількох своїх завдань, не обмежуючись лише контролем над цими ресурсами, а й здійсненням нападів на металургійні підприємства України, маючи під контролем родовище в Покровському районі.

Снєгирьов зазначив, що мова йде про те, що після окупації родовищ коксівного вугілля, виробництво металевих виробів в Україні, за прогнозами експертів, може зменшитися з 6 мільйонів тонн до 2,5 мільйонів тонн.

Отже, це призводить до соціальної напруги в областях, що контролюються Україною, зокрема в Дніпропетровщині та Запоріжжі, де розташовані ключові металургійні підприємства країни. Більш того, через окупацію цих ресурсів до державного бюджету не надходять значні валютні надходження.

"На Покровському напрямку відбувається прорив окупантів в стик між Покровськом та Костянтинівкою, так звана Малинівська розв'язка, де окупанти основні зусилля спрямовують не в бік Мирнограда із загрозою виходу на Дніпровщину, а в бік Костянтинівки. А до Костянтинівки - 10 км. Створюється загроза оперативного оточення з чотирьох напрямків. Аналогічний тиск - з боку Торецька. На жаль, є тактичні успіхи ворога в районі Диліївки та Яблунівки, де відстань до Костянтинівки - до 10 км. Крім того, окупанти тиснуть на Краматорському напрямку, а це Часів Яр, Біла Гора, Ступочки - також загроза виходу на Костянтинівку, де відстань - 8 км", - підкреслив експерт.

Снєгирьов додав, що наразі під ворожим контролем з одного флангу - панівні висоти у Часовому Яру, а з другого - Торецьк, де російські війська також контролюють панівні висоти. За його словами, сама Костянтинівка знаходиться в низині, тому такий виклик буде досить серйозним для українських захисників.

"Головна мета агресорів полягає в захопленні Слов'янсько-Краматорської агломерації, що включає в себе чотири ключові промислові міста України: Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка. Російські сили прагнуть отримати контроль над Слов'янськом, оскільки там розташовані найбільші в Європі запаси сланцевого газу. Таким чином, можна говорити про спроби вирішення своїх економічних проблем шляхом анексії українських територій," - резюмував експерт.

Раніше командир 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Євген Ковтун зазначав, що російські війська значно посилили свою активність на Харківському напрямку. Він підкреслив, що наразі армія РФ намагається вивчити українську оборону з різних флангів.

"Росіяни промацують оборону по флангах та безпосередньо на лінії зіткнення в самому місті Вовчанськ. Стоїть задача перед підрозділами - зупинити ворога, не дати йому дестабілізувати ситуацію, а також не допустити його просувань на цій території", - зазначив Ковтун.

Водночас у DeepState повідомили про діяльність російських військ у Донеччині. Зокрема, противник зміг просунутися в районі Зеленої Долини. Проте, як зазначають аналітики, це просування не сталося несподівано і не відбулося миттєво; воно є наслідком "постійного тиску та понесених втрат".

"Вони лізуть по полях і посадках, будучи готовим витратити на подолання короткої відстані навіть пів дня. Також тут чули про "плащі-невидимки", під якими вони ховаються в момент просувань. [Росіяни] активно працюють FPV-дронами по позиціях, переміщеннях до них, а також найбільше зосереджені на логістиці, що дуже ускладнює тримання оборони", - розповіли у DeepState.