Чому українські збройні сили атакували греблю водосховища в Росії?
Москва інформує про "незначні наслідки" внаслідок атаки Збройних Сил України на Бєлгородське водосховище. Тим часом, проросійські медіа застерігають, що ризик для російських сил у Харківській області зростає.
Російські посадовці вживають заходів для усунення наслідків удару Збройних сил України по греблі Бєлгородського водосховища, що знаходиться на річці Сіверський Донець. Внаслідок атаки виникли пошкодження, які спричинили підвищення рівня води, створивши загрозу затоплення кількох населених пунктів, розташованих нижче по течії, зокрема районів поблизу російського міста Шебекіно. Менш ніж за 15 кілометрів на південь від водосховища починається Харківська область України, куди вторглися російські війська, які продовжують зусилля по захопленню українського міста Вовчанськ.
Так звані "воєнкори" з Росії підтверджують, що після вибуху греблі спостерігається затримка у просуванні російських військ у Вовчанському напрямку. Однак незалежні аналітики вважають, що наслідки цієї атаки будуть незначними. Причина полягає в тому, що Бєлгородське водосховище значно менше за водосховища Дніпровської гідроелектростанції, тому масштаби затоплення та можливі руйнування не можуть зрівнятися з катастрофічними наслідками, які виникли, наприклад, після підриву дамби Каховської ГЕС.
Після обстрілів дамби 25 жовтня губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков заспокоїв жителів, запевнивши, що ситуація контролюється. Однак він попередив, що якщо атаки ЗСУ триватимуть, існує ризик руйнування споруди. Згідно з інформацією місцевої адміністрації, внаслідок підтоплення постраждали 10 земельних ділянок, і частину мешканців евакуювали до тимчасових притулків, тоді як інші знайшли притулок у родичів. Гладков підкреслив, що у разі повного знищення дамби може виникнути загроза для життя близько тисячі людей у регіоні. Пресслужба Федерального агентства водних ресурсів РФ повідомила про зниження рівня води у водосховищі на один метр та продовження робіт з відновлення пошкодженої ділянки дамби.
За словами місцевих мешканців, що активно діляться своїми спостереженнями у соціальних мережах, наслідки ситуації наразі є досить незначними. В інтернеті з'явилися відеозаписи, на яких видно підтоплені території приток Сіверського Донця. Зокрема, рівень води в річці Нежеголь піднявся настільки, що затопило стаціонарні шезлонги. Мешканці зазначають, що подібні явища трапляються щороку під час паводків.
Внаслідок удару, здійсненого українськими військовими, постраждала частина греблі, в тому числі технічне обладнання, підіймачі та верхня конструкція. Проросійський Telegram-канал MNS повідомляє, що для цих атак, імовірно, застосовувалися ракети, запущені з системи залпового вогню HIMARS, хоча офіційні джерела наразі не підтвердили цю інформацію.
Командир підрозділу безпілотних літальних апаратів Збройних Сил України, Роберт "Мадяр" Бровді, зазначив, що безпілотники здійснили атаку на греблю Бєлгородського водосховища. Він вважає, що прорив води через цю греблю ускладнить логістичні шляхи та створить можливості для блокування російських військових підрозділів на захоплених територіях Харківської області. За його даними, чотири бригади російських військ у районі Вовчанська залишилися без постачання та можливості переправи через Сіверський Дінець, який вийшов з своїх берегів.
Ризики, пов'язані з російською армією, підтверджуються навіть прокремлівськими джерелами. Юрій Парамонов, тимчасовий виконувач обов'язків директора управління експлуатації Бєлгородського водосховища, запевняє, що навіть у разі прориву греблі ситуація не стане критичною. Він вказує на можливість затоплення лише в Харківській області. Проросійський військовий блогер Юрій Подоляка зазначив, що мета атаки полягає в тому, щоб "уповільнити просування російських військ поблизу Вовчанська". Він підкреслив, що, розвиваючи успіх, є шанс прорвати лінію фронту. Для запобігання цьому противник завдає удару по греблі, намагаючись зруйнувати два шлюзи, щоб водний потік затопив логістичні шляхи в цьому напрямку. За його словами, наразі вдалося серйозно пошкодити один із шлюзів.
На даний момент стало відомо про затоплені укриття російських військ у селі Графівка, розташованому в Шебекінському окрузі. Цю інформацію опублікував Telegram-канал "Пепел. Белгород". Проте наслідки атаки на греблю можуть ускладнити ситуацію для російських збройних сил на окупованих територіях України. Там, за даними проросійської спільноти "lZlOlVI-Русская армия" у соціальній мережі "Вконтакте", знаходяться бійці щонайменше шести російських підрозділів, зокрема 128-ї, 116-ї та 136-ї бригад, а також 22-го, 1009-го та 82-го полків.
Згідно з інформацією, наданою представниками спільноти, російські війська залишаються на своїх позиціях, і наразі не отримали наказу про виведення. "Коли ж відправлять назад загиблих та поранених військовослужбовців? Всі військові не рухатимуться без команди, - йдеться у дописі. - Цю ситуацію неодмінно використає противник. Це може стати можливістю не лише для відрізання наших підрозділів, а й для відволікання наших сил на "усунення наслідків".
Telegram-канал Readovka, що підтримує прокремлівські настрої, обговорює можливість формування водного бар'єру протяжністю в кілька десятків кілометрів, який здатний ускладнити доставку ресурсів і ізолювати російські військові частини.
Військовий експерт Ян Матвєєв висловив думку, що можливий вплив ситуації з Бєлгородським водосховищем на російські війська може бути "незначним", враховуючи його відносно невеликий обсяг у 76 мільйонів кубометрів. Він порівнює це з Каховським водосховищем, яке містило 18,2 мільярда кубометрів води і зазнало суттєвих змін після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році. "Я пам'ятаю, як після знищення греблі на Дніпрі лунали прогнози про катастрофічні наслідки для російських військових на лівому березі. Але насправді вплив на бойові дії виявився мінімальним. Можливо, були певні обмеження, окремі позиції дійсно зазнали збитків, але в цілому ситуація залишилася стабільною," - підкреслив він.
Європейські експерти та аналітики, з якими спілкувалася DW, вважають, що військові наслідки атаки ЗСУ виявилися незначними. Ґергардт Манґотт, професор міжнародних відносин в Інсбруцькому університеті в Австрії, сумнівається, що ЗСУ змогли досягти своєї головної мети під час обстрілу греблі — знищити або принаймні нейтралізувати позиції російських військ поблизу Вовчанська. Він підкреслює: "З військової точки зору, вигода є, в будь-якому випадку, дуже обмеженою".
Вольфґанґ Ріхтер, експерт з міжнародної безпеки та аналітик берлінського фонду "Наука і політика", звертає увагу на психологічний аспект наслідків таких атак. Він акцентує, що українські військові ефективно виводять бойові дії на територію супротивника. "Для українців важливо продемонструвати свою спроможність до активних дій. Це має великий політико-психологічний вимір. Вони хочуть показати європейцям і, можливо, американцям: 'Ми здатні це зробити. Ми готові діяти, і в нашу обороноздатність варто інвестувати'", - підкреслює він у бесіді з DW.
Вольфґанґ Ріхтер висловлює серйозні занепокоєння щодо руйнування греблі водосховища, підкреслюючи, що це викликає важливі питання в рамках міжнародного гуманітарного права. Він зазначає, що "ризик завдання серйозної шкоди цивільному населенню або загибелі великої кількості людей у разі затоплення є надзвичайно високим". На його думку, чотири Женевські конвенції та два додаткові протоколи категорично забороняють атаки на об'єкти цивільного призначення. "Цей об'єкт безумовно є цивільним, навіть якщо його можливо використовувати для інших цілей", – уточнює аналітик SWP. Експерт підкреслює, що внаслідок знищення греблі "постраждає мирне населення в прилеглих районах, долинах тощо, які можуть опинитися під загрозою затоплення", що призведе до "порушення міжнародного гуманітарного права, оскільки це викликатиме пряму шкоду цивільним особам, яка значно перевищує будь-які військові вигоди".
"Отже, Україні доведеться прийняти той факт, що їй можуть висувати звинувачення у порушенні міжнародного гуманітарного права", - зазначає Ріхтер. Він підкреслює, що міжнародне гуманітарне право "чітко вказує: коли війна вже розпочалася, обидві сторони зобов'язані дотримуватись певних основних норм. Це стосується як України, так і Росії". Професор Манґотт також підтримує цю думку, вважаючи, що напад на греблю "являє собою чітке порушення міжнародного гуманітарного права". Він додає, що "це є військовим злочином, забороненим нормами міжнародного гуманітарного права".
