Чому внутрішньо переміщені особи повертаються в зону окупації: яка фінансова підтримка від держави та як це пов'язано з "квартирною проблемою"?

Що кажуть про проблему в уряді і які зміни планують.

Через війну та російську агресію мільйони українців були змушені виїжджати з рідних міст та сіл, до більш безпечніших регіонів України.

Протягом багатьох років ми стикаємося з цією жахливою абревіатурою ВПО - внутрішньо переміщені особи. Найприкріше те, що суспільство, здається, звикло ігнорувати людей з їхніми труднощами, що приховані за цими трьома літерами.

Це більше ніж 4 мільйони людей, які, незважаючи на всі труднощі, вирішили залишитися в Україні, не виїхавши за межі країни. Вони втратили все, що мали, і тепер змушені починати нове життя — шукати нове житло, роботу та виховувати своїх дітей.

Багато переселенців прагнуть налагодити своє життя - деякі роблять це самостійно, а інші отримують підтримку від рідних та друзів. Проте значна частина внутрішньо переміщених осіб відчуває брак необхідної допомоги з боку держави, зокрема у питаннях працевлаштування, освіти та житлових умов.

Про переселенців начебто всі знають, пам'ятають і навіть переймаються їх долями, але у той же час не приділяють належної уваги щодо вирішення їх нагальних проблем.

Останнім часом питання переселенців знову стало актуальним після скандальної заяви народного депутата Максима Ткаченка. Він стверджує, що близько 150 тисяч українців повернулися на території, які контролюються ворогом, оскільки не змогли знайти роботу чи житло на територіях, підконтрольних Україні.

Згодом політик відмовився від своїх слів. Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, охрестила заяву депутата неправдою та спробою привернути увагу. Вона підкреслила, що не може бути мови про те, що тисячі українців повертаються на території, захоплені агресором.

Після гучних заголовків у ЗМІ та у соціальних мережах, пройшло трохи часу і про проблеми ВПО, знову всі забули, наче так і треба.

ТСН.ua взявся дослідити, звідки виникли чутки про повернення переселенців до Маріуполя, а також вивчити, яку підтримку надає держава внутрішньо переміщеним особам, зокрема в питаннях житла, працевлаштування та фінансової допомоги.

Передусім, ми звернулися з переліком актуальних питань до Ірини Верещук. Але заступниця керівника Офісу президента за понад місяць не змогла знайти часу для розмови.

Як зазначила її асистентка, у Ірини Андріївни надзвичайно завантажений розклад, тому вона не має можливості обговорити з нами питання, що стосуються проблем ВПО, ані в усній, ані в письмовій формі.

Більше про проблеми ВПО знають співробітники благодійних фондів та волонтери, вони опікуються переселенцями і намагаються хоч частково допомогти з вирішенням існуючих проблем.

Волонтери зазначають, що хоча трапляються випадки, коли внутрішньо переміщені особи вирішують повернутися на території, які знаходяться під контролем ворога, такі ситуації все ж є рідкісними.

"Хоча такі ситуації трапляються рідко, вони все ж мають місце. Наприклад, серед моїх знайомих лише 1% з тих, хто покинув окуповану територію, вирішив повернутися. Це сталося не через погані умови життя підконтрольній Україні, а через маніпуляції з боку батьків, які залишилися в окупованому Маріуполі. Існують токсичні батьки, які вміють впливати на своїх дітей, кажучи: 'Якщо я помру, ти більше не зможеш мене побачити'. Це просто розриває серце. Саме так повернулася до Маріуполя одна з родин, чоловік з дружиною та їх особлива дитина. Це справжня трагедія. Я підтримую зв'язок з цією родиною, і вони зізнаються, що там просто неможливо жити, але змушені терпіти, адже любов до батьків змушує їх страждати", - ділиться Роман Перетятько, військовий священник та засновник гуманітарного центру "Доброго ранку, ми з Маріуполя", у розмові з ТСН.ua.

Співрозмовник зазначає, що у переселенців існує безліч невирішених питань, які змушують їх розглядати можливість повернення до прифронтових міст, де існує значна небезпека від ворожих ракет. Деякі також роздумують про повернення до своїх домівок, що знаходяться на окупованих територіях.

"На новому місці у переселенців дві найбільші проблеми - житло та робота. Люди потребують значно більшої підтримки від держави. Частина переселенців намагається владнати наявні проблеми самостійно - знаходять роботу, намагаються розпочати власний бізнес. Але у чималої кількості людей опускаються руки - робота малооплачувана, висока вартість оренди житла, фінансова допомога від держави мізерна або її урізають до мінімуму. Від такої безвиході, люди банально спиваються. Причому до пастки алкогольної залежності потрапляють як чоловіки, так і жінки. Це насправді дуже велика проблема", - розповідає Роман Перетятько.

За словами військового священника, державі слід більш активно займатися вирішенням питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб.

"Як на мене, то треба створювати осередки, де б переселенці могли жити однією громадою, щоб мати змогу допомагати та підтримувати один одного. Гадаю, що причиною повернення ВПО під російські ракети, є саме "квартирне питання". Вартість житла на підконтрольній Україні території дуже висока, як і оренди. А як платити оренду, коли немає роботи? У людини немає інших варіантів, ніж повернутися у рідні стіни, хоч і зруйновані. Тому держава має передусім забезпечити ВПО доступним житлом, це хоч якийсь промінчик до стабільності. Також переселенці потребують регулярної гуманітарної допомоги з харчування та медикаментів. Особливо гостро стоїть питання з медичним забезпеченням, бо через постійні стреси у людей "вилазить" дуже багато хронічних захворювань", - розповідає Роман Перетятько.

Згідно з думками фахівців, з якими зв'язався ТСН.ua, важливо насамперед задовольнити потреби внутрішньо переміщених осіб у житлі. Для цього необхідно реалізувати великомасштабні проєкти, спрямовані на розвиток системи муніципального житла, яке місцеві громади зможуть орендувати для ВПО.

ТСН.ua звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України з питанням про кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які отримали тимчасове житло від держави в період з 2022 по 2024 рік. Чи існує черга на житло для ВПО, і скільки людей наразі перебуває в цій черзі? Яким чином переселенці можуть отримати житло, до кого їм звертатися за допомогою?

У Міністерстві розвитку громад і територій повідомляють, що особи, які переселилися в межах країни, мають можливість скористатися державною підтримкою через бюджетні програми. Ці програми передбачають надання пільгових довгострокових кредитів для покупки житла, зокрема:

"Згідно з інформацією, наданою обласними військовими адміністраціями, за період 2022-2024 роки загальна кількість сімей, що перебуває на соціальному квартирному обліку становить - 21407, з них сімей внутрішньо переміщених осіб - 2832; кількість сімей, що забезпечені соціальним житлом за період 2022-2024 роки - 3455, з них сімей внутрішньо переміщених осіб - 631", - повідомила ТСН.ua Світлана Старцева, начальниця управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій.

Вона зазначає, що за даними з 2022 по 2024 роки, загальна кількість родин, які перебувають на обліку серед громадян, які потребують житла з фондів для тимчасового проживання, становить 31,253. З цієї кількості 29,357 — це внутрішньо переміщені особи. Що стосується забезпечення житлом, то протягом того ж періоду 12,425 сімей отримали житлові приміщення з фондів для тимчасового проживання, з яких 8,335 є внутрішньо переміщеними особами.

Згідно з українським законодавством, зокрема Законом "Про житловий фонд соціального призначення" від 12 січня 2006 року № 3334-IV та постановою Кабінету Міністрів "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" від 29 квітня 2022 року № 495, внутрішньо переміщені особи мають можливість стати на соціальний квартирний облік. Це також передбачає їх включення до списків громадян, які потребують житла для тимчасового проживання з фондів, створених спеціально для цієї категорії осіб, - зазначила Світлана Старцева.

Та додає, що взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви.

"До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік", - роз'яснює Світлана Старцева.

Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування.

Як зазначає Світлана Старцева, внутрішньо переміщена особа, яка бажає стати на облік для отримання житла тимчасового користування, має подати відповідну заяву до сільської, селищної чи міської ради або до уповноваженого ними органу. Цей орган повинен розташовуватись у межах території, де особа зареєстрована в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. До заяви необхідно прикріпити документи, перелік яких встановлений постановою Кабінету Міністрів "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" від 29 квітня 2022 року № 495.

Вона зазначає, що питання щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб у списку громадян, які потребують тимчасового житла, або відмови в такій реєстрації, вирішується сільською, селищною або міською радою, а також уповноваженими ними структурами.

Також, для того щоб отримати соціальне житло або приміщення з фондів для тимчасового проживання, можна звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

ТСН.ua поцікавився у Міністерстві економіки України: скільки держава витрачає коштів на потреби ВПО та скільки внутрішньо переміщених осіб вдалося працевлаштувати у 2022, 2023 та 2024 роках.

Згідно з висловлюваннями Тетяни Бережної, яка обіймає посаду заступниці Міністра економіки, уряд надає допомогу у працевлаштуванні українцям, які стали вимушеними переселенцями внаслідок війни.

"Надзвичайно важливо, щоб ці люди могли легко інтегруватися в сучасний ринок праці, знаходити нові робочі місця, отримувати винагороду за свою працю, забезпечувати свої родини та швидше адаптуватися до нових умов життя. Зокрема, з початку цього року 101,8 тисячі внутрішньо переміщених осіб скористалися послугами Державної служби зайнятості (ДСЗ), із яких 72,6 тисяч мали статус безробітних, а 40,2 тисячі осіб знайшли роботу", - повідомила ТСН.ua Тетяна Бережна.

Для порівняння, у 2023 році до ДСЗ звернулися щодо працевлаштування 59,1 тис ВПО, з яких 47,5 тис мали статус безробітних, працевлаштовано 30,3 тис. внутрішньо-переміщених осіб.

Тетяна Бережна додає, що наразі діє урядова програма компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на час воєнного стану, основна мета якої - стимулювати бізнес працевлаштовувати вимушених переселенців.

Які можливості надає програма? Кожен роботодавець, який наймає внутрішньо переміщених осіб (ВПО), має право на компенсацію від держави за кожного працевлаштованого з цієї категорії. Розмір компенсації дорівнює мінімальній заробітній платі, яка наразі становить 8 392,6 гривень на місяць. Цю компенсацію можна отримувати протягом трьох місяців. Якщо ж роботодавець приймає на роботу людину з інвалідністю, що також є внутрішньо переміщеною особою, термін виплати компенсації може бути подовжений до шести місяців від дати працевлаштування, - підкреслила заступниця міністра.

З моменту впровадження цієї програми компаніям було виплачено компенсації за 45172 працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб, загальний обсяг яких перевищує 668 мільйонів гривень.

Зокрема, у 2023 році було компенсовано по 14372 ВПО на загальну суму понад 181 млн гривень. А з початку 2024 року прийнято вже 9172 рішення про надання такої компенсації по 14334 особах, на загальну суму понад 287,4 млн гривень. Прогнозні витрати на 2024 рік за цією програмою - 305,8 млн грн при прогнозному працевлаштуванні майже 15,2 тис. ВПО.

Тетяна Бережна підкреслює, що для отримання компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, роботодавець повинен відповідати певним вимогам. Зокрема, він має бути зареєстрованим платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не мати проблем із податковими зобов'язаннями, а також не бути бюджетною установою чи фондом соціального страхування. Це ініціатива, яка сприяє не лише підтримці ВПО, але й допомагає бізнесу, що відчуває нестачу кадрів, у його прагненні до зростання, сплати податків та підтримки національної економіки.

У Міністерстві соціальної політики зазначають, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Допомога) призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабміну від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами) (далі - Порядок № 332).

Допомога надається особам, які перемістилися з регіонів, що входять до списку територій, де тривають (або відбувалися) бойові дії, або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого Міністерством реінтеграції з 2022 року. Варто підкреслити, що допомога призначена на шість місяців (без врахування загального доходу родини, але з урахуванням певних критеріїв, таких як наявність депозитів, придбання автомобіля або володіння житловим приміщенням). Вона буде надана родинам, які звертаються вперше, і виплачуватиметься щомісяця одному з їхніх членів з розрахунку на кожного члена сім'ї, - зазначила в відповіді на запит ТСН.ua Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

Вона зазначає, що сума підтримки для людей з інвалідністю та дітей становить 3000 грн, тоді як для всіх інших — 2000 гривень. Протягом часу, коли ця допомога надавалася, її величина залишалася незмінною.

"Урядом України у 2023-2024 роках було ухвалено рішення продовжити виплату Допомоги ще на два шість місяців. Це продовження здійснюється з урахуванням фінансового та майнового становища сімей. Загальний дохід сім'ї не повинен перевищувати чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 січня поточного року (9 444 грн на особу). Додатково, для осіб працездатного віку, з метою сприяння працевлаштуванню, запроваджено механізми реєстрації в центрах зайнятості для пошуку роботи, перенавчання або започаткування власного бізнесу", - підкреслила перша заступниця міністра.

Зазначимо, що після завершення виплати Допомоги, що надається у випадках складних життєвих обставин, пов’язаних з відсутністю житла у внутрішньо переміщених осіб, вони мають можливість звернутися до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до постачальника соціальних послуг для отримання відповідних соціальних послуг (пункт 17 Порядку № 332).

Варто підкреслити, що Допомога є складовою частиною державної підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Це є кризова виплата для українців, які були змушені покинути свої домівки через війну. Вона надає фінансову підтримку в процесі пошуку житла, працевлаштування та адаптації до нового життя в іншій громаді.

У Міністерстві соціальної політики підкреслюють, що, окрім зазначеної допомоги, в рамках комплексної підтримки держава пропонує й інші форми підтримки.

Одним із способів підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг за місцем їх фактичного проживання. Згідно з Положенням, яке регулює призначення житлових субсидій і затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, ВПО можуть отримувати ці субсидії без необхідності укладення договору оренди. Варто зазначити, що допомога, яку отримують ВПО, не враховується при визначенні сукупного доходу для призначення житлової субсидії, - підкреслює Дарія Марчак.

Та підкреслює, що житлова субсидія не може призначатися одночасно і за зареєстрованим місцем проживання особи, і за її задекларованим місцем проживання, і за місцем її фактичного проживання.

"Заявку на отримання житлової субсидії можна подати в будь-який час року, звернувшись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, без врахування місця проживання чи перебування особи. Також це можна зробити через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду, мобільний додаток або ж через портал "Дія". Заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному форматі", - зазначила Дарія Марчак.

Вона зазначає, що для отримання житлової субсидії можна подати звернення до уповноважених представників виконавчих органів сільських, селищних або міських рад відповідної територіальної громади, а також до співробітників центрів надання адміністративних послуг. Необхідно подати декларацію про доходи та витрати тих осіб, які претендують на субсидію, за зразками, що надаються в додатках до відповідного Положення. Альтернативно, можливо скористатися спрощеною формою заяви для призначення та отримання житлової субсидії, відповідно до зразка, затвердженого в додатку до Порядку реалізації експериментального проекту, спрямованого на покращення механізму надання субсидій для компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також на купівлю скрапленого газу, твердого та рідкого пального для побутових потреб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601 (із змінами).

Форми необхідних документів доступні для завантаження за наступними посиланнями: http://surl.li/dkglaf.

У міністерстві підкреслюють, що соціальна підтримка вразливих груп населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб (ВПО), реалізується через надання державних допомог для сімей з дітьми, фінансових виплат на виховання дітей з багатодітних родин, соціальної підтримки осіб з інвалідністю, які отримали її з дитинства, а також тимчасової допомоги для дітей, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів. Додатково передбачені житлові субсидії та інші форми підтримки. Фінансування цих виплат здійснюється за рахунок державного бюджету України.

Однією з форм державної підтримки в рамках системи соціального забезпечення є соціальна допомога для малозабезпечених сімей, яка виконує функцію допоміжної та стимулюючої виплати. Це фінансова підтримка, що має на меті полегшити матеріальне становище сімей з обмеженими доходами. Дана допомога регламентується Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 (з внесеними змінами). Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням матеріального стану та загального доходу сім'ї, - пояснює Дарія Марчак.

Вона також зазначає, що відповідно до діючих законодавчих норм, величина державної соціальної допомоги обчислюється як різниця між встановленим прожитковим мінімумом для сім'ї та її середнім місячним доходом.

"Законами про Державний бюджет України щороку встановлюється рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення державної соціальної допомоги. Варто зазначити, що ВПО мають право отримувати всі інші виплати, які забезпечує держава для підтримки своїх громадян у складних життєвих обставинах (наприклад, виплати для осіб з інвалідністю, допомогу одиноким матерям/батькам тощо)", - зазначає перша заступниця міністра.

Дарія Марчак зазначає, що, окрім матеріальної допомоги, зусилля уряду та місцевих адміністрацій також спрямовані на вирішення ряду інших викликів, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи:

"Наприклад, послуга "муніципальна няня" - це можливість для батьків найняти няню для догляду за дитиною до трьох років (або у визначених випадках до 6-ти років) та отримати відшкодування за її послуги від держави. Серед категорій, які можуть скористатися програмою, категорія батьків-ВПО. Це дозволяє батькам знайти час на перенавчання, працевлаштування, адаптацію. Послугою можуть скористатися ВПО, які працевлаштовані або стоять на обліку в Центрі зайнятості. Родина, яка має бажання скористатися послугою, може самостійно обрати людину, яка надаватиме послуги няні. А держава - відшкодує вартість надання цих послуг", - розповідає Дарія Марчак.

Вона виділяє переваги цієї послуги:

За інформацією Дарії Марчак, Міністерство соціальної політики створило нову систему надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб, яка базується на принципі "гроші слідують за людиною".

Таким чином, внутрішньо переміщені особи, які потребують догляду, мають можливість отримати фінансову підтримку від держави для покриття витрат на цей догляд. Людина може самостійно розрахуватися за надану допомогу після її отримання. Окрім цього, у новостворених Центрах життєстійкості доступні індивідуальні та сімейні консультації з психологами, перша психологічна допомога, консультації з соціальних питань, групові заняття з психосоціальної підтримки, а також можливість приєднатися до волонтерських ініціатив у своїй громаді. На сьогодні вже функціонує 185 Центрів життєстійкості, ще близько 50 планують найближчим часом відкрити свої двері, - зазначила перша заступниця міністра.

Для забезпечення державної підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів від 25 жовтня 2024 року № 1225. Цим документом затверджено порядок реалізації експериментального проекту, який передбачає надання субсидій на покриття вартості або частини витрат на оренду житлових приміщень, а також компенсацію частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору (далі - Порядок № 1225).

"Зазначена постанова набирає чинності 29.01.2025. Порядком №1225 визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо надання ВПО субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення (далі - субсидія на найм житла) в населених пунктах Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської, Луганської, Донецької, Херсонської областей (крім територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (далі - перелік територій)", - розповідає Дарія Марчак.

Вона зауважує, що субсидія на найм житла наймачу призначається в порядку, аналогічному до порядку призначення житлової субсидії, та розраховується індивідуально для кожної сім'ї ВПО з урахуванням встановленої соціальної норми житла, фінансово-майнового стану наймача та членів його сім'ї, що проживатимуть разом з ним, і які не мають власного житлового приміщення на умовно безпечній території України, а також не отримують Допомогу відповідно до Порядку № 332. Тобто, ВПО мають обрати один із запропонованих урядом видів підтримки.

"Порядком №1225 передбачено, що субсидія на найм житла призначається, якщо видатки родини ВПО перевищують обов'язковий платіж, базова відсоткова ставка якого становитиме за 30% її сукупних доходів. Крім цього, надання субсидії на найм житла не обмежує ВПО в отримані на орендоване приміщення ще однієї цільової державної підтримки - житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Субсидія на найм житла призначатиметься органами Пенсійного фонду України на підставі договірних відносин між наймодавцем та наймачем ВПО та відповідної заяви про надання субсидія на найм житла", - розповідає перша заступниця міністра.

Ознайомитися з текстом Порядку № 1225 можна за вказаним посиланням. На даний момент ведеться технічна підготовка до реалізації цієї виплати. ВПО зможуть подавати заявки на субсидію для оренди житла починаючи з 29 січня 2025 року.

У міністерстві інформують, що для покращення механізмів соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Мінсоцполітики підготувало і направило на розгляд уряду проект постанови Кабінету Міністрів, який містить пропозиції щодо внесення змін до Порядку №1225 та Порядку №332.

"Завдяки цим змінам планується поліпшення системи соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб шляхом розширення можливостей отримання субсидій на оренду житла для більшої кількості людей. Крім того, передбачається підвищення адресності та ефективності надання допомоги, а також продовження виплат на наступні шість місяців," - зазначила Дарія Марчак.

Вона зазначає, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування мають право створювати додаткові гарантії соціального захисту населення за рахунок власних коштів та благодійних вкладів. Ці гарантії можуть перевищувати ті, що встановлені законодавством, а порядок їх надання визначається самими органами місцевого самоврядування.

У Міністерстві соціальної політики не змогли надати відповідь на запитання щодо того, в яких областях України проживає найбільше внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до їхніх пояснень, дані про чисельність ВПО станом на 16 грудня 2024 року наразі уточнюються в розрізі регіонів.

Раніше повідомлялося, що найбільше ВПО зареєстровано у Донецькій (532 140 осіб), Харківській (517 872 осіб) та Дніпропетровській (452 784 осіб) областях і в Києві (415 376 осіб). До речі, за минулий рік, за даними КМВА, кількість ВПО в Києві збільшилася на майже 11000.

"Як свідчать дані Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб на 2 грудня 2024 року, на обліку перебуває 4,7 мільйона ВПО, з яких 3,4 мільйона перемістились після 24 лютого 2022 року", - зазначила Дарія Марчак.

Раніше на ТСН.ua було висвітлено причини, чому українці знову опиняються під загрозою російських ракет: волонтер надав пояснення щодо проблем внутрішньо переміщених осіб.

Также рекомендуем ознакомиться с:

Масовий відтік чоловіків з України після війни: експерт попередив про нову загрозу

Які зміни чекають на населення України після завершення війни: демограф поділився несподіваними прогнозами.