Чи варто Україні побоюватися спекотного літа, і яку роль відіграють лісосмуги у нашому порятунку: бесіда з кліматологом.

Яким чином виглядатиме літо 2025 року в Україні? Чи варто остерігатися природних катастроф через кліматичні зміни? Які міста вже перебувають у небезпеці від теплових ударів, і яким чином танення льодовиків вплине на прибережні території Чорного моря? Відповіді на ці питання ви знайдете в інтерв'ю з РБК-Україна.

Основное:

2024 рік став найтеплішим роком у всій історії метеорологічних спостережень, згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації. Температура піднялася вперше на 1,5 градуса в порівнянні з доіндустріальною епохою. Хоча 2025 рік навряд чи зможе побити цей рекорд, він, імовірно, потрапить до п'ятірки найгарячіших років, оскільки тенденція глобального потепління триває.

У інтерв'ю для РБК-Україна, кандидат географічних наук та завідувачка відділу прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух поділилася спостереженнями щодо змін клімату, які ми вже можемо бачити, а також прогнозами на найближчі десятиліття.

- Торік в Україні у липні показники термометра сягали 36 градусів і вище. Яким буде літо цьогоріч і чи варто очікувати нових температурних рекордів?

- При прогнозах на сезон можемо говорити лише про відхилення від норми - середніх багаторічних значень, тобто зазначити тенденцію, чи буде сезон тепліший або прохолодніший, більш вологий чи переважатиме посуха.

Неможливо точно визначити прогнози температури на сезон, оскільки вони залежать від складних глобальних процесів, що відбуваються на планеті, зокрема в океанах, і можуть тривати протягом кількох місяців.

Такі розрахунки потребують багато ресурсів, бо треба мати інформацію про стан Світового океану, стан атмосфери у всій товщині, як вони змінюватимуться, які процеси переважатимуть. Для цього потрібно також мати потужні обчислювальні ресурси, які можуть цю інформацію швидко опрацювати. Такі можливості мають тільки світові прогностичні центри.

В Україні ми користуємось їхніми даними. Останні розрахунки показують, що літо в нас буде теплим, середня температура очікується вищою на 1-2 градуси за норму. Сезон буде більш посушливим, особливо серпень і липень. Про рекорди говорити не можемо, бо такі прогнози роблять лише на 5 діб.

Цього року зима виявилася надзвичайно теплою, а весна – не зовсім звичною. Чи є це просто природними аномаліями, чи вже результати кліматичних змін?

Можна стверджувати, що ці аномалії є результатом кліматичних змін. Щороку ми спостерігаємо скорочення тривалості зимового періоду та зростання температури повітря. Все частіше температура коливається в межах від -5 до +5 градусів, а середня добова температура залишається позитивною. Відзначається, що сильні морози стали рідкістю, і під сильними ми вже розуміємо -20 градусів, тоді як раніше фіксувалися -30 і -40 градусів. Лише у високогір'ї Карпат ще можна відчути справжню зиму, проте навіть там тривалість холодного сезону значно зменшилася.

Це є свідченням змін, які відбуваються в атмосфері. Ріст температури на планеті протягом останнього десятиліття прискорився. Минулий 2024 рік був найспекотнішим на Землі з 1800-х років, а можливо й за останні 100 тисяч років. Це перший рік, коли середня за рік приземна температура повітря перевищила 1,5 градуса Цельсія, а над сушею - 2,3 градуси (порівняно із доіндустріальним періодом, - Ред.).

Аномальні температури спостерігалися більш ніж у ста країнах. У 2024 році океани нагрілися на 25 разів більше, ніж загальні річні енергетичні витрати людства.

Кандидат географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух (скриншот)

Загальна тенденція глобального потепління свідчить про те, що температура на планеті зростає протягом усього року. Україна не є виключенням з цього правила. Найбільш значне підвищення спостерігається в зимовий та літній періоди. Протягом останніх тридцяти років ці сезони в нашій країні стали теплішими на приблизно 1,5 градуса в порівнянні з даними 1961-1990 років.

Температура досягає найвищих показників у січні, і цього року це також підтвердилось. На більшості територій вегетаційний період триває без перерви, і дерева вже почали розпускати свої бруньки. Ці явища є частиною глобальних змін клімату, які значною мірою викликані людською діяльністю, що призводить до збільшення концентрації парникових газів. Ріст середньорічної температури на глобальному рівні через природні фактори становить приблизно ±0,1 градуса, тоді як через парниковий ефект цей показник досягає 1,3-1,5 градуса.

Середня температура влітку теж зросла. Найбільші зміни спостерігають у липні й серпні. Збільшується кількість спекотних днів, зростає тривалість безперервної спеки. Все частіше говоримо про тропічні ночі: коли мінімальна температура вночі перевищує 20 градусів тепла. Це приводить до збільшення теплового навантаження, як на людський організм, так і на енергетику, внаслідок чого можуть виникати перебої із постачанням електроенергії.

Завдяки потеплінню тривалість вегетаційного періоду зростає, що несе в собі певні ризики. Січень виявився аномально теплим, а в березні температура перевищила 25 градусів, що призвело до раннього пробудження рослин. Квітень, навпаки, виявився типовим: з приходом арктичного повітря ми спостерігали заморозки, які завдали значно більше шкоди, ніж у минулі роки, коли березень був холоднішим і вегетаційний період починався пізніше.

Найнижча температура підвищилася в травні, залишаючись практично на рівні 70-90-х років. Цього року ризик для сільського господарства був значним через сильну адвекцію холоду, оскільки вегетаційний процес розпочався ще в січні. Наслідки заморозків можуть виявитися дуже серйозними. Такі тенденції спостерігаються не лише в цьому чи минулому році, а й протягом останніх десятиліть.

Зміна середньої температури протягом півстоліття (1973-2023) (джерело: Вікіпедія)

Чи можуть всі ці трансформації спричинити катастрофічні наслідки в Україні?

- Затоки арктичного холоду можуть продовжуватися і в травні, тому загроза заморозків посилюється. Ще одна небезпека - підвищення температури влітку, що збільшує тривалість спекотного періоду, теплового стресу. Це також приводить до підвищення рівня смертності.

Згідно з інформацією Всесвітньої метеорологічної організації, найбільше людей страждають від кліматичних явищ, зокрема від хвиль тепла та спеки, на всіх континентах. Найбільшу уразливість демонструють жителі великих міст, де через явище "теплового острова" температура повітря може перевищувати показники передмість на 5 і більше градусів.

Які українські міста перебувають під найбільшим ризиком виникнення теплового удару?

Це міста з населенням понад мільйон: Харків, Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Донецьк, а також райони з щільною забудовою, де не передбачено зелених насаджень. Європейські будівельні стандарти вимагають, щоб у містах були не тільки асфальтовані території, але й парки, сквери та інші зелені зони.

У Києві практично біля кожного супермаркету є наземні паркувальні майданчики. Ці великі асфальтовані території нагріваються, і вивільнене тепло потрапляє в атмосферу. Кожен дощ стає справжньою проблемою, адже існують труднощі зі стічними системами, і вода не має куди стікати. Це питання потребує вирішення шляхом перегляду будівельних норм.

У Німеччині активно впроваджуються сучасні технології, що є вимогою законодавства. Великі суспільні споруди зобов'язані мати зелені дахи, які поглинають вологу від дощів, а зібрана вода використовується для різних потреб будівлі, зокрема для системи каналізації. Ця практика навіть реалізована в будівлі Бундестагу.

Це приклад ставлення держави до цієї проблеми. А в нас перед Верховною радою - величезний заасфальтований майдан. Якби там тепловізором виміряти температуру, вона була б значно вища, ніж у Маріїнському парку.

Минулого року в Україні відбулася потужна пилова буря, що була принесена з Сахари. Чи може таке явище стати для нас регулярним?

- Пилові бурі є небезпечними, оскільки зносять великий шар родючого ґрунту і переносять його на великі відстані. Такі процеси були активними в Україні у 60-х роках минулого століття, особливо від цього страждали південні регіони.

Тоді було прийнято надзвичайно мудре рішення - створити лісосмуги для протидії пиловим бурям. Ці насадження майже три десятиліття виконували свою роль: не спостерігалися випадки, коли вітри перевищували 15 метрів за секунду і переносили пил на великі відстані протягом більше, ніж добу.

Лісосмуги виконували не лише функцію захисту від потужних вітрів, а й сприяли збереженню вологи в зимовий період, затримуючи сніговий покрив на цій території. Завдяки цьому, ґрунт отримував більше вологи. Чим більше води в ґрунті, тим менша ймовірність виникнення сильних бур, адже вологий ґрунт ускладнює підняття пилу в атмосферу.

- Через війну в Україні постраждало багато лісосмуг, які це матиме наслідки?

- Знищення лісосмуг у зоні бойових дій створює для нас велику проблему, бо втрачаємо захист, який мали протягом останніх 30 років. І зараз при збільшенні швидкості вітру, зростанні посушливості, підвищенні температури збільшується ймовірність, що на півдні можуть виникати сильні пилові бурі. Крім того, у Херсонській області є найбільша пустеля в Європі Олешківські піски, вона останнім часом збільшує свою площу.

Яким чином війна в Україні впливає на екологічну ситуацію?

Міністерство екології провело аналіз прямих і непрямих викидів парникових газів, пов'язаних з військовими діями в Україні. Протягом періоду з лютого 2022 року по лютий 2024 року ці викиди досягли до 180 мільйонів тонн у CO2-еквіваленті. Внаслідок агресії Росії за два роки війни було завдано екологічних збитків на суму 33 мільярди доларів США.

На клімат впливають безпосередньо військові дії, пересування людей, бо йде більше споживання бензину, відповідно більше викидів в атмосферу. Міжнародні авіакомпанії змушені облітати території Білорусі та Росії, тому значно збільшується їхній шлях і споживання палива. Через бойові дії у нас величезна кількість пожеж.

Мова йде про наслідки планетарного масштабу, бо збільшується викид парникових газів в атмосферу і вони не можуть бути швидко вилучені.

Викиди парникових газів по різних секторах (інфографіка DW)

Уже сьогодні ми спостерігаємо значні зміни клімату в Україні. Які наслідки це матиме через 30 років?

Діяльність людей має істотний вплив на стан атмосфери. Якщо ми змоделюємо можливі сценарії розвитку нашого суспільства та оцінимо обсяги викидів, то зможемо прогнозувати зміни клімату. Існує безліч таких сценаріїв. Наприклад, людство може залишити все як є, не вживаючи заходів для зменшення викидів парникових газів, продовжувати використовувати вугілля, нафту та газ, а також збільшувати споживання енергетичних ресурсів.

Якщо ми продовжимо лише нарощувати викиди парникових газів, то ефект парникових газів стане ще більш потужним. За таких сценаріїв, до 2050 року середня температура повітря може піднятися на 2,5 градуси, а до кінця століття – на 4 градуси або навіть більше.

Є закономірність, що підвищення середньої за рік температури на 0,1 градуса призводить до збільшення тривалості теплого періоду на 1 день. Якщо в середньому температура повітря може збільшитися на 2,5 градуси, то майже на місяць зросте тривалість теплого періоду. А якщо на 4,5 градуса - то майже на 50 днів.

Протягом останніх тридцяти років температура підвищилася на 1,5 градуса, і ми вже спостерігаємо серйозні глобальні наслідки цього процесу. Якщо температура зросте ще на 4 градуси до кінця століття, ми зіткнемося з абсолютно новими кліматичними умовами. Зима стане настільки короткою, що триватиме лише кілька тижнів. Наприклад, в Харкові в майбутньому можуть виникнути погодні умови, які сьогодні спостерігаються в південних регіонах України.

- Невже всі наслідки від зміни клімату є негативними?

Кліматичні зміни в основному мають негативний вплив, проте в Україні можна виявити й позитивні аспекти. З одного боку, підвищення температури викликає стрес, оскільки навантаження на організм людей зростає. З іншого боку, це призводить до подовження теплого сезону, що дозволяє вегетації починатися раніше. Такі зміни створюють нові можливості для України, адже можна вирощувати більше культур і отримувати третій врожай.

Вересень у нас часто залишається в дусі літа. Озимі культури можуть дозрівати раніше, що відкриває можливість для вирощування післяжнивних рослин. Якщо зібрати озимину в червні, залишається чимало часу до вересня, щоб виростити ще кілька культур. Багато фермерів вже активно використовують цю можливість. Таким чином, зміни клімату відкривають перед нами значні перспективи.

У нас є достатня кількість ресурсів для вирощування теплолюбних культур, які раніше не були характерні для цього регіону. Проте існує проблема з забезпеченням вологи. Високі температури сприяють підвищенню випаровуваності. Літні опади зазвичай мають форму злив, а тривалість періодів без дощів збільшується на фоні високих температур, що веде до зростання посушливості. Якщо Україні вдасться забезпечити рослини вологою за допомогою нових технологій, вона може стати житницею не лише для Європи, а й для всього світу.

Дослідники все більше занепокоєні процесом танення льодовиків. Яким чином це може негативно вплинути на Україну?

- Коли говоримо, що до кінця століття середня температура повітря підвищиться на 4,5-5 градусів, то у полярних широтах цей показник може зрости на 10 градусів. Тобто, якщо 0,1 градуса - це збільшення тривалості теплого періоду на 1 день, 10 градусів - це збільшення тривалості на 100 днів в заполярних широтах.

Наразі полярне літо триває 90 днів, але до кінця століття його тривалість може майже подвоїтися. Прогнозується, що до 2100 року ситуація в Північному океані може змінитися настільки, що стане можливим переправитися з Європи до Америки, обійшовши Північний полюс. Це створює численні можливості для дослідження Арктичного регіону.

Важливий момент у тому, що лід - це прісна вода, і при таненні льодовиків вона змішується із водами Атлантичного океану, впливаючи на їхній хімічний склад. Крім цього, вода з льодовиків - холодна. Вона потрапляє в Атлантичний океан і виникає ризик, що це може вплинути на ті течії, які обігрівають Європу, змінивши їхній напрям.

Велика частина населення Землі проживає поблизу океанських узбережжів, і підвищення рівня Світового океану внаслідок танення льодовиків може мати руйнівні наслідки для багатьох держав. Якщо концентрація парникових газів буде продовжувати різко зростати, до кінця століття рівень Світового океану може піднятися на 45-82 сантиметри, що в середньому становитиме 62 сантиметри в порівнянні з початком століття.

І наслідки цього явища досягнуть України, оскільки екосистема Чорного моря тісно пов'язана з океанами. За інформацією Міністерства екології, підвищення рівня води в Чорному морі може загрожувати затопленням Вилкового. Одеса також може опинитися під загрозою. Багато південних регіонів України можуть зазнати серйозних втрат через ерозію, оскільки прибережні території будуть розмиватися.

До завершення століття рівень води в Світовому океані може зрости на 45-82 сантиметри (джерело: Getty Images)

- Іноді глобальні зміни природних умов проживання призводять до міграції населення. Наскільки Україна може бути привабливою для кліматичних біженців?

- Зміни на планеті для багатьох є катастрофічними. Африканські країни протягом останніх десятиліть переживають потужні посухи, через що люди змушені звідти переселятися. У багатьох інших регіонах є великі повені, інтенсивні опади, тому населення емігрує. Людей, які вимушено покинули своє місце проживання через несприятливі погодні умови, називають кліматичними біженцями.

Переважно люди із сіл, які постраждали від посухи, переїжджають у найближче місто. Це створює велике соціальне навантаження і проблеми у містах. Як правило, коли умови покращуються, то люди повертаються у рідні місця. Дуже рідко люди переселяються з однієї країни до іншої, хоча такі випадки бувають.

Порівнюючи ті зміни і наслідки, які відбуваються в інших регіонах, то зміни в Україні хоч і є суттєвими, але вони не катастрофічні, бо живемо у помірних широтах й знаходимось досить далеко від океану, який впливає на узбережжя через урагани, тайфуни, підвищення рівня океанів.

Україна має привабливий клімат, що робить її цікавою для проживання. Є ймовірність, що чимало людей, які не можуть залишатися на своїй батьківщині, прагнутимуть переїхати сюди.

- А самі українці не стануть кліматичними біженцями?

Зміни, що відбуваються в нашому регіоні, мають яскраво виражений дисбаланс. Найбільше підвищення температури спостерігається на північному сході, зокрема в Чернігівській та Сумській областях. Протягом останніх тридцяти років тут температура зросла на 1,5 градуса і більше, в той час як в інших частинах країни зміни становлять лише 1-1,2 градуса.

У південних областях, хоч і не настільки зросла температура, але це найспекотніший регіон. В окремі роки, якщо зростатиме посушливість і не вживатимуть заходів для протидії, регіон може мати дуже багато проблем. Люди можливо не захочуть там вести аграрний бізнес, бо це потребуватиме великих коштів. Ймовірно, місцеві захочуть переселитися на інші території.

У цьому контексті Полісся виглядає досить привабливо. Нещодавно тут почав формуватися олійно-зерновий пояс. Якщо на півдні України умови для вирощування багатьох сільськогосподарських культур залишаються не найкращими, то Полісся, яке раніше вважалося надмірно зволоженим, тепер має вдосталь вологи і тепла для успішного вирощування різноманітних культур. Ми вже можемо спостерігати, як межа вирощування соняшника і кукурудзи просунулася значно на північ.

Чи існує в Україні державна ініціатива для боротьби зі змінами клімату?

Минулого року було прийнято Закон, що визначає основи державної кліматичної політики, і в даний час триває розробка стратегій для різних секторів, таких як сільське господарство та енергетика, а також для конкретних регіонів і громад. Ці стратегії спрямовані на адаптацію до змін клімату і включають плани їх впровадження.

Щоб ефективно протидіяти змінам, важливо зрозуміти, з якими загрозами стикається конкретний регіон, які спостерігаються тенденції та які очікування в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах. Багато секторів повинні уважно слідкувати за актуальними подіями. Саджаючи ліс, необхідно враховувати, які види рослин зможуть адаптуватися і вижити в нових кліматичних умовах. Таким чином, варто вибирати ті культури, які матимуть змогу рости через 30 чи 50 років.

Чи здатна звичайна людина своїми діями вплинути на зменшення кліматичних змін?

Якщо наші дії вже вплинули на клімат, ми також здатні зменшити цей вплив. Головним чинником змін, що відбуваються, є парникові гази. Тому нам слід прагнути до зменшення їх викидів. Це можна досягти, скоротивши споживання енергії та підвищивши ефективність її використання. Наприклад, утеплюючи житлові приміщення, ми зможемо знизити витрати на опалення, а також переходячи на енергоощадні лампи.

З іншої сторони, той вуглець, який вже потрапив в атмосферу, нам потрібно звідти забрати. Є дуже ефективний і простий спосіб, який робить нашу землю значно кращою - це рослини. І хоч було досить жартів про мільйон дерев, але це дуже ефективний спосіб "забрати" вуглець з атмосфери.

Озеленення Землі може допомогти уповільнити зміни в кліматі (джерело: Getty Images)

Також влітку дерева забезпечують прохолоду, створюючи тінь, що рятує нас від високих температур, адже у затінених місцях повітря залишається набагато прохолоднішим. Вони не лише постачають додаткову вологу, але й захищають від вітру, хоча іноді можуть становити певну небезпеку. Крім того, лісосмуги виконують роль бар'єру, оберігаючи нас від пилових бур.

Якщо поставити за мету, щоб хоча б кожна людина після себе залишила сад або невеличкий ліс, то так можна змінити не лише мікроклімат у себе у дворі, а й клімат на планеті.

У 2024 році в Китаї завершили амбіційний проект, що тривав майже 50 років — був створений Зелений пояс довжиною понад 3000 км, який зупинив поширення пустелі Такла-Макан. Цей пояс, сформований із різноманітних посухостійких рослин і дерев, став не тільки бар'єром для піщаних бур, але й відкрив нові можливості для економічного розвитку регіону, зокрема, у вирощуванні фруктів та зборі й обробці лікарських трав.