Створювали не для кожного: яким був елітний житловий комплекс у Харкові.
У Будинку фахівців мешкали особи з наукової, технічної та культурної еліти.
Після завершення будівництва Держпрому в Харкові почалася епоха активного зведення житлових будинків, призначених для працівників провідних підприємств, наукових установ та культурних закладів міста. Часто ці споруди фінансувалися самими заводами або державними організаціями, що надавало їм не лише архітектурну унікальність, а й специфічну "ідентичність" — кожен будинок отримував своє власне ім'я. Так виникли "Будинок профспілкових працівників", "Будинок авіаторів", "Будинок педагогів", "Будинок тютюновиків" та багато інших.
Ці споруди все ще можна розпізнати завдяки витонченій геометрії конструктивістського стилю.
Однією з визначних споруд став відомий Будинок спеціалістів, розташований на проспекті, який колись носив назву проспект Правди, а нині - Незалежності, 7. Цю будівлю збудували в 1930-х роках у характерному для Харкова стилі конструктивізму, що відзначається відсутністю надмірних декоративних елементів, але з акцентом на продуману функціональність. Архітектор Леонід Леміш розробив проект, що передбачав створення комплексу, що складається з чотирьох корпусів. Перший з них було введено в експлуатацію до травневих свят 1934 року, тоді як інші корпуси заселили влітку та восени того ж року (за деякими джерелами – у 1936-му). Ці будівлі зводилися відповідно до спеціальної постанови.
На відміну від звичних у ті роки комуналок, у Будинку фахівців та в аналогічних будинках були передбачені окремі квартири з ванною, кухнею та всіма зручностями. Це було насправді унікальне житло для свого часу, враховуючи, що багато хто в ті роки ділив із сусідами не тільки ванну, а й саму кімнату. Тут кожна сім'я жила окремо -- у повноцінній квартирі з високим рівнем комфорту.
Назва будівлі не випадкова: у Будинку фахівців мешкали лікарі, інженери, юристи, художники, вчені, актори, журналісти -- люди, від яких залежав розвиток науки, культури та міського господарства. Так, у цьому будинку були квартири художника Миколи Бурачека, актриси Валентини Варецької, режисера Марка Терещенка, конструктора двигуна танка Т-34 Костянтина Челпана, математика Дмитра Синцова, поета Бориса Чичибабіна та багатьох інших.
Згідно зі свідченнями місцевих мешканців, жителі цього будинку не виставляли напоказ свої успіхи і не конкурували один з одним. Навпаки, вони підтримували дружні стосунки, проводили разом святкові дні та жили, як справжня громада.
