"2025 буде роком України": повний текст новорічного звернення Президента Володимира Зеленського.
Комплексне послання президента країни.
Президент України Володимир Зеленський надіслав українцям новорічне послання, в якому висловив сподівання, що 2024 рік буде роком тріумфу.
Виступ президента транслювався на головних телеканалах України та в ефірі "єдиного телемарафону". "Телеграф" публікує повний текст та відео новорічного привітання Зеленського:
"Шановні громадяни!"
Переді мною постає образ "України-матері" — країни, що впевнено тримається на своїх ногах. Вона не підкоряється, дивиться вперед і вірить у своє світле майбутнє, в перемогу над усіма тими труднощами, які принесла нам Росія. Україна, яка має силу досягти справедливого миру, захищаючи свій народ, свої кольори та свою незалежність, використовуючи і меч, і щит. Сьогодні я звертаюся до всіх, хто цінує свою Батьківщину, хто з любов'ю говорить про неї: "Моя". Дякую вам за підтримку в 2024 році. Ушановую наших людей, які з гідністю долають усі випробування. Люди, для яких бути громадянами України — це гордість. А для мене велика честь бути Президентом такого народу, українців та українок, які доводять, що жодні крилаті ракети не можуть зламати дух народу, що має свої крила.
Протягом цього високосного року ми доводили це щодня. І бачили це вчора. Коли були окрилені щастям, бо на рідну землю з полону повернулося 189 українців. Бо вони зустрінуть Новий рік удома. Бо ми повертаємо своїх. 1358 людей за цей рік. 3956 українців за цей час. І я називаю не приблизні, а дуже точні цифри, бо кожна з них - це людина, наша людина, дуже важлива людина. І з поверненням кожної ми повертаємо в Україну життя.
І щоразу, коли це відбувається, наші сльози ллються. Не має значення, чи це зворушена мати, чи малюк, який з нетерпінням чекає на свого тата, або ж Президент України – ми всі відчуваємо цю емоцію. Бо в кожному з нас живе людяність і тепло.
І воно допомагало нам вистояти ці понад тисячу днів. Бути сміливими, коли це так потрібно. Бути сильними, коли це так важливо. Як це робили наші вчителі, наші медики, наші енергетики, наші транспортники, як це робили всі наші ППОшники, мобільні вогневі групи. Хлопці, що збили за цей рік 1310 крилатих і балістичних ракет, 7800 іранських "шахедів". Браво! Гордість! Дякуємо! Ми пройшли цей рік разом. Долали разом усе, що приносив 2024-й. Перемоги й невдачі. Радощі й виклики. Сльози щастя, коли нам вдавалось. І сльози болю, коли нас ранили - в серце.
Липень. Ранкові години. "Охматдит". Так чинять лише слабкі й боягузливі. Ми ніколи не забудемо ті дитячі очі. І ми ніколи не простимо цього! Коли зло приносить смерть, наша реакція - це живий ланцюг. Так виглядає сила українського народу. І цю нашу єдність можна було побачити навіть з космосу. Це бачив Бог. Він бачив, якими ми є. Які в нас діти. І я не зможу забути ті неймовірно зрілі та сильні очі хлопчика з "Охматдиту". Скільки в ньому життя, енергії, гідності! І наскільки одна ця дитина перевершує Путіна! Наскільки всі наші діти сильніші за їхнє зло. Українські хлопчики та дівчатка, які ведуть цю війну, здобувають знання онлайн і навіть навчаються у підземних школах, виграють міжнародні наукові олімпіади, збирають кошти для нашої армії, розробляють технічні рішення для нашої оборони. Ви - неймовірне покоління! Ось за кого ми боремося. Ось кого захищають наші герої, наші воїни. Ті, хто самостійно тримає на своїх плечах незалежність. Там, де воля і доблесть зустрічаються щодня, і зараз - у цю новорічну ніч. На всіх наших фронтах. На всіх. На сході, де зараз дуже важко й непросто. Але ми віримо, ми знаємо: ви витримаєте. Витримають наші хлопці. Витримає ваш дух і сміливість. Завдяки всьому цьому ви цьогоріч не здали наші Суми й Харків, наш Херсон і Запоріжжя. А росіяни цього дуже прагнули. Але натомість ви повернули борг окупантам, відправляючи війну назад до Росії. І той, хто сіяв лихо на нашій землі, отримав його на своїй. На Курщині та в інших місцях, куди цьогоріч завітала наша відповідь, наша справедливість.
Справедливість. Всього одне слово, але за ним стоять сотні тисяч наших людей. Наша "оборонка" й наша наука. Чиї розум і праця робили нас міцнішими, бо 30 % усього, що в цьому році було в наших хлопців на полі бою, - усе це було зроблено в Україні.
І на одному такому заводі я запитав у молодого інженера: "Як же вам стільки вдалося, як же ці люди стільки змогли?". І хлопець пожартував: "Так то ж не просто люди, вони - ракети".
Цей момент викликав у мене глибоке почуття сорому як громадянина, адже з 90-х років держава не виявляла уваги до таких людей, як вони. Проте я відчуваю гордість, коли протягом року, спілкуючись з ними, чую, що вони щасливі бути корисними Україні. І тепер наша країна знову відновлює свої потужності, виготовляючи власні ракети. Вперше в історії ми виробляємо понад мільйон безпілотників за рік. Ми змушуємо ворога вивчати українську мову, вживаючи слова "Паляниця", "Пекло", "Рута". Вони бояться чути "Нептун" і "Сапсан". Все це - наші ракети. Українські. "Гор", "Вампір", "Колібрі", "КАМІК", "Лютий", Heavy Shot, Fire Point. Усі ці дрони - наші, українські. І це наші аргументи для справедливого миру.
Це досягають лише найсильніші. І ми неодноразово це доводили. Наші спортсмени, такі як Олександр Хижняк, наш Танк, Ольга Харлан, Ярослава Магучіх, а також усі наші олімпійці та паралімпійці, за яких ми палко вболівали, переживали різні емоції та відчували гордість, коли синьо-жовтий прапор піднімався вгору. Ми витримували удари та давали відсіч разом з Олександром Усиком. Усе це свідчить про щось більше, ніж просто спорт. Це – про наш характер, про те, ким ми є і на що здатні. Це символи та сенси. Бої Сашка, як і щоденні битви всієї України, вчать нас, що не має значення, наскільки сильніший твій противник, важливо, наскільки потужна твоя воля. Це захоплює дихання усього світу! Навіть лідери інших країн зізнаються: "Ми ніколи не бачили такого – коли повна зала Нотр-Дам-де-Парі аплодує". І ці оплески адресовані вам. Усьому нашому народу. Ось так звучить повага до України. Ось що означає незалежність.
Це момент, коли ми не відмовляємося від свого. І коли пам'ятаємо про своїх. Про тих, хто потрапив у полон. Ми будемо боротися за кожну людину, яка, на жаль, досі перебуває там. Ми будемо відстоювати всіх, кого Росія змусила жити під окупацією, але не змогла завоювати їхні українські душі. Незважаючи на те, скільки зла намагається видавати паспорти під дулом автоматів, наші люди відповідають: "Ви тут не свої, ви – тимчасові". Уся ця завезена бур'ян не зможе прижитися на нашій землі, не зможе перемогти корінних. Я завжди згадую історію про одного українського дідуся, якому окупанти запитали: "Котра година?" На що він відповів: "Година втікати з нашої землі". Ось що таке внутрішня воля, яку неможливо зламати. Я звертаюся до всіх, хто носить цю волю в серці, навіть на тимчасово окупованих територіях. Дорогі українці! Я впевнений, що ви святкуєте Новий рік за нашим часом і зараз чуєте ці слова. У Криму, на Донбасі, в Мелітополі, в Маріуполі - скрізь, де чекають на повернення України. І одного дня Україна повернеться, щоб бути разом. І єдине, що розділятиме українців, - це щедро накритий стіл.
Я впевнений, що за цим столом зберуться всі наші рідні. Ті, хто зараз перебуває за межами країни, але не забувають про Україну в своїх серцях. Тож в перші миті нового року у Варшаві, Нью-Йорку чи Буенос-Айресі пролунає "Ще не вмерла...". У Берліні, Празі чи Токіо сьогодні звучатиме "Слава Україні!" і світ відповість "Героям слава!" Бо Україна не залишається на самоті. Поряд з нами — наші союзники. І з початку цієї війни Америка була поруч з Україною. Я вірю, що Америка залишиться з нами і в ранні хвилини миру.
Я пам'ятаю розмову з Джо Байденом після російського вторгнення. Я пам'ятаю розмову з Дональдом Трампом після його обрання. Усі розмови з конгресменами, сенаторами, простими американцями, з усіма, хто нас підтримує у США, Європі, світі, - у цих багатьох і різних розмовах завжди була єдність у головному: Putin cannot win. Ukraine will prevail. Путін не має виграти. Україна переможе.
Я дякую всім американцям за те, що ці слова доводилися справами. Я не маю сумніву, що новий американський Президент хоче й зможе принести мир та покласти край путінській агресії. Розуміє, що перше неможливе без другого. Бо це не вулична розбірка, де треба втихомирити дві сторони. Це повномасштабна агресія божевільної держави проти цивілізованої. І я вірю, що ми разом зі США здатні на цю силу. Змусити Росію до справедливого миру. Тобто не забути й не обнулити все, що скоїла Росія. Буча, Оленівка, Авдіївка, усі наші знищені міста й села. Ось чому дійсно справедливий мир не може настати за принципом "почнімо з чистого аркуша". Бо рахунок не 0:0. На рахунку - тисячі, тисячі українців, життя яких украла Росія.
Сьогодні серце України пронизане шрамами. Це – імена наших героїв, які поклали своє життя заради батьківщини. Нехай жодна родина у світі не зазнає таких жахливих втрат. Жодному світовому лідеру не побажав би відчути ті емоції, коли вручаєш нагороди посмертно. Ти дивишся в очі матері, дружини, дитини воїна, який віддав своє життя за Україну, і чуєш їхні слова: "Нехай це все буде не марно". Тисячі наших хлопців і дівчат не зникли безслідно. Вони завжди з нами, вони поруч, спостерігають за нами з небес. Ми не маємо права їх підвести і мусимо вшанувати їхній подвиг та пам’ять.
І щодня в наступному році я, усі ми маємо боротися за Україну, яка буде достатньо сильною. Бо тільки таку Україну поважають і чують. Як на полі бою, так і за столом переговорів.
Хочу висловити свою щиру подяку всім, хто цього року був з нами. Нашим партнерам, союзникам, друзям і справжнім лідерам. Лідерам не лише за титулом, а за реальними справами. Тим, хто не вагався приїхати в Україну, розуміючи, як важливо бачити, що ми разом. З тими, з ким, незважаючи на відстань і часові різниці, ми спільно працювали, знаходили рішення та досягали результатів. "Петріоти", "айріси", "насамси", "атакамси", F-16, "скальпи", "сторм шедоу". Чеська ініціатива та мільйони снарядів. Данська модель і сотні мільйонів, вкладених у наше виробництво. 27 угод у сфері безпеки та 40 мільярдів на підтримку наших збройних сил. Європейський Союз і 50 мільярдів для підтримки нашої економіки. "Велика сімка" та рішення про замороження 50 мільярдів доларів російських активів. Це наша значна міжнародна робота. Це наша велика міжнародна перемога. Дякую партнерам, дякую вам усім, дякую команді. Армії, уряду, Офісу, парламенту, регіонам, громадам, волонтерам. Усі, хто працює над зміцненням нашої країни, піклується про людей.
Дякую всім, завдяки кому Україна стоїть і вистоїть. Подолає свій шлях до миру, сильної України. І до України європейської. І це вже не просто слова - це реальність, яка настала в червні цього року з відкриттям переговорів про вступ України до ЄС. І це історичний результат. Цей шлях уже безповоротний. І Україна буде у Євросоюзі. І одного дня Україна буде в НАТО й посилить Альянс. Посилить стійкість світу. Єдність Європи, яка визначає долю кожного народу на континенті. І цю єдність мають поважати всі. І Будапешт із Братиславою. Я знаю, і угорський, і словацький народи - насправді вони з нами, з Україною, з українцями, на боці правди. Правду має визнати і влада цих країн. Не треба боятися, що Україна буде у Європі. Треба робити все, аби у Європі не було Росії. Її танків, її ракет і зла, яке вона неодмінно понесе далі, якщо Україна не вистоїть. Якщо сьогодні Росія тисне вам руку, це не значить, що завтра цією ж рукою вона не почне вас убивати. Бо росіяни бояться вільних. Того, що їм не знайомо. Бояться свободи. Вони народилися за Путіна, пішли в школу за Путіна, пішли служити за Путіна й гинуть за його хворі ідеї.
Тому сьогодні надзвичайно важливо підтримувати всі народи, які захищають свою свободу. Тих, хто не поступається у Кишиневі. Тих, хто бореться за своє майбутнє в Тбілісі. І я переконаний, що настане момент, коли ми всі разом вигукнемо: "Жыве Беларусь!"
Шановні українці та українки!
Нехай 2025-й стане нашим роком, роком України. Ми знаємо, що мир нам не подарують. Але ми зробимо все, щоб зупинити Росію й закінчити війну. Те, чого хотів би кожен із нас.
За кожним із нас - "Україна-мати". І вона заслужила жити в мирі. Я нам усім цього бажаю. І як Президент України, і як громадянин я буду в наступному році робити для цього все. Знаючи, що буду не один. Знаю, що пліч-о-пліч зі мною ви - мільйони українців. Сильні. Вільні. Прекрасні. Незалежні.
