ЗСУ знову активізують наступальні дії? Яка ситуація в Курській області через 5 місяців після початку операції (карти)
5 січня першими почали писати про нібито "великий наступ" українських військ в Курській області так звані російські військкори. Мовляв, ЗСУ зосередили основний тиск на населені пункти на Бердін та Велике Солдатське, які розташовані на північ від Суджі, за 20 і 25 кілометрів від кордону з Україною відповідно.
Відповідно до інформації, що поширюється в "Z-каналах", наступ проводився за участю механізованих підрозділів. Крім того, російські джерела повідомляли про атаки в ще двох районах: поблизу кордону на південь від села Глушкове та в зоні другого контрольованого Збройними Силами України виступу на південному заході області (поряд з Тьоткіно).
Зображення: експерти інформують, що українські збройні сили провели удари в трьох напрямках на території Курської області (radiosvoboda.org)
Міністерство оборони Російської Федерації охарактеризувало дії українських військових як "контратаку" і повідомило, що штурмова група Збройних сил України, яка її провела, нібито зазнала втрат.
Натомість аналітик OSINT під псевдонімом Def Mon повідомив, що в перший день нового наступу українські війська змогли просунутися на 2,7 км вглиб російської території. Проте досі не відомо, чи вдалося Україні закріпити свої нові позиції.
Зображення: вірогідно, українські збройні сили здійснили просування на територію Росії на 2,7 км (x.com/DefMon3)
Американський Інститут вивчення війни, надаючи свою карту, відзначає, що українські військові здобули значні тактичні досягнення.
Геолокаційні зображення, опубліковані 5 та 6 січня, демонструють, що українські війська зробили значний прогрес у південних районах Бердина, центральній частині Руського Порічного та у центральній зоні Новосотницького (усі ці місцевості знаходяться на північний схід від Суджі).
Зображення: згідно з інформацією аналітиків ISW, українські збройні сили продовжують наступальні дії в Курській області, досягнувши певних тактичних успіхів (understandingwar.org).
Згідно з висновками аналізу ISW, у неділю Україна значно активізувала свої наступальні дії принаймні в двох зонах основного фронту в Курській області: в околицях Микільського та Олександрії (на північ від Малої Локні), а також на північ від Російської Конопельки (східніше Суджі).
Український проєкт DeepState 5 січня повідомив, що в ході штурмових дій Збройних Сил, противник також веде наступальні операції на територіях Малої Локні, Свердликового та Леонідівки. Вже наступного дня аналітики оновили карту бойових дій у Курській області.
Зображення: лінія фронту, ймовірно, перемістилася до хутора Бердін (deepstatemap.live)
Згідно з їх даними, лінія фронту та "сіра зона" посунулася до Бердіна приблизно на 3 кілометри. Однак територія залишається спірною, без підтвердженого українського контролю.
Українська влада зазвичай обережно висловлює свою думку щодо дій Збройних Сил України. Проте, якщо ознайомитися зі звітами Генерального штабу, стає очевидним, що значна частина військових зіткнень за добу відбувається на території Курської області. Наприклад, 6 січня з 218 зафіксованих бойових інцидентів 94 мали місце саме в цьому регіоні.
Отже, як зазначає в коментарі для РБК-Україна колишній речник Генерального штабу ЗСУ та військовий експерт Владислав Селезньов, динаміка бойових дій у Курській області є найбільш помітною.
За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, на Курщині зараз "великі переживання в росіян, бо вони були атаковані на кількох напрямках і це стало несподіванкою для них".
На фоні новин з Курської області 5 січня Андрій Єрмак, голова Офісу президента України, оприлюднив повідомлення, яке, ймовірно, вказує на можливе посилення дій Збройних сил України в цьому регіоні.
"Курщина, хороші новини, Росія отримує те, чого заслуговує", - написав він у своєму Telegram-каналі.
Речник Національної гвардії Руслан Музичук у рамках телемарафону зазначив, що операція з боку Збройних Сил України та інших підрозділів на Курському напрямку має на меті ускладнити умови для противника, який знаходиться у цьому регіоні, а також порушити його логістичні маршрути.
З його слів, вплив цього явища відчувається не лише на півночі Харківської області та уздовж кордону із Сумщиною, а й в інших секторах фронту. Це пояснюється тим, що ворог змушений був переміщати свої підрозділи з південних регіонів, починаючи з перших днів, а також з інших напрямків, щоб укріпити свої сили на Курщині.
"Зараз ми спостерігаємо за активними діями наших Збройних сил, які намагаються зберегти контроль над цією територією та підтримувати ініціативу", – зазначає Музичук.
Російські військкори скаржилися, що нібито "ціллю наступу ЗСУ є Курськ та АЕС біля міста Курчатов". Втім, зазначимо що ще наприкінці жовтня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна могла б захопити Курську АЕС, але ніколи цього не хотіла.
За словами експерта Селезньова, місто Курськ не є об'єктом уваги українських військових.
"Деякі особи з Росії час від часу згадують про це. Однак на даний момент ця ідея є недосяжною. Для виконання цієї задачі потрібно мати кілька сотень тисяч військовослужбовців, і очевидно, що таких ресурсів на території Курської області немає. Тому, на мою думку, не слід обговорювати можливість просування в напрямку Курська або навіть Курської атомної електростанції," - зазначив Селезньов.
Військовий аналітик та колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак у своєму коментарі для YouTube-каналу РБК-Україна висловив думку, що наступ України в Курській області переслідує дві основні мети: 30% з них є військовими, а 70% – політичними.
Щодо військової ситуації, Ступак зазначає, що це може бути ще одна спроба України відвернути російські сили від сходу країни, змусивши їх частково відійти з Покровська та Курахового і перемістити війська до Курська. Таким чином, планується створити новий великий осередок напруження.
"70% політичного контексту полягає в тому, щоб ще раз підкреслити нашу здатність до дії і продемонструвати, що російська влада є вразливою. Можливо, це також спроба викликати напругу в суспільстві Росії та спровокувати появу певної кількості внутрішньо переміщених осіб", - зазначає Ступак.
Цікаво, що нещодавно державний секретар США Ентоні Блінкен згадав про значення становища України в Курській області для майбутніх переговорних процесів.
"Їхнє розташування в Курську має велике значення, оскільки, безсумнівно, це стане важливим фактором у всіх можливих переговорах, які можуть відбутися наступного року," - підкреслив він.
Політолог Ігор Рейтерович не виключає, що історія з Курською областю має певні перспективи для Дональда Трампа. Оскільки в реальності дообраного президента США - це те, що він може запропонувати Росії для "торгів".
"Мовляв, дивіться, "Україна зробить жест доброї волі", вийде з території Курської області, але ми хочемо жест доброї волі почути і від вас, і побачити. Я даю тобі це, а що ти даєш мені, даєш Україні? Це логіка Трампа. Вона дуже проста. І тому, може, вони якраз утримуються зараз від таких коментарів", - сказав Рейтерович в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
Нагадаємо, що операція ЗСУ в Курській області розпочалася 6 серпня минулого року. З того часу росіяни намагаються повернути контроль над регіоном. За даними джерел РБК-Україна, крайній дедлайн, який був поставлений Кремлем щодо повного витіснення української армії - 1 березня.
Проте, незважаючи на те, що російські збройні сили, задіюючи, зокрема, військових з Північної Кореї, змогли відвоювати частину території, нині під контролем Збройних сил України залишається 481,94 квадратних кілометри Курської області, а ще 166,77 квадратних кілометрів регіону знаходиться в "сірій зоні".
Зображення: карта військової операції українських збройних сил у Курській області (deepstatemap.live)
Президент Володимир Зеленський оголосив, що через п’ять місяців Україна продовжує утримувати буферну зону на території Росії. За підсумками Курської операції, противник поніс втрати, що перевищують 38 тисяч своїх військовослужбовців, з яких близько 15 тисяч вважаються безповоротно втраченими.
У свою чергу, в Генеральному штабі Збройних Сил України підсумували результати операції, зазначивши, що Курська операція також мала за мету запобігти наступу противника в Сумській області.
Крім того, Москва була змушена терміново звернутися по допомогу до Пхеньяна, який відправив до Росії близько 12 тисяч своїх військових. Приблизно 4 тисячі з них вже загинули, а деякі підрозділи втратили свою боєздатність.
