Унікальний випадок в історії: Україна почала постачати біометан до Європейського Союзу.

Які можливості постають перед Україною та чим новий вид енергії перевершує природний газ.

На початку лютого Україна вперше здійснила експорт біометану до Європейського Союзу – нового енергетичного ресурсу з високою доданою вартістю. Які в нас є можливості для виробництва, який обсяг цього газу необхідний Європі, і чому його постачання є вигіднішим порівняно зі звичайним газом?

Енергетична митниця завершила процес оформлення митної декларації для експорту першої партії біометану до Європейського Союзу за допомогою трубопровідного транспорту.

"Початок експорту біометану з України до ЄС є важливим кроком у зміцненні енергетичної незалежності та інтеграції нашої країни в європейський енергетичний простір. Це не лише відкриває нові можливості для нашого енергетичного сектору, але й сприяє декарбонізації економіки та зменшенню залежності від викопного палива", - прокоментували в Міністерстві енергетики.

Згідно з інформацією Міністерства енергетики, обсяг початкової поставки становив 67 тисяч кубічних метрів. Цю подію вже охарактеризували як історичну для України.

"6 лютого відбулася важлива подія для української енергетичної сфери. Енергетична митниця успішно оформила періодичну митну декларацію на переміщення через кордон України першої партії біометану, яка буде експортована в Європу трубопроводом", - йдеться у повідомленні митних органів.

Жодна країна у світі не розпочинала розвиток ринку біометану в умовах війни та щоденних терористичних обстрілів. Це унікально, що Україна запустила нові виробництва енергії та намагається забезпечити свою енергонезалежність.

Біометан — це екологічно чистий газ, що виробляється шляхом обробки біогазу, який, у свою чергу, отримують з відходів харчової промисловості та тваринництва.

Українські агрокомпанії вже багато років виробляють біогаз із відходів сільськогосподарського та лісового господарства. Раніше отриманий біогаз використовувався виключно для виробництва електроенергії, яка продається за "зеленим" тарифом. Проте з розвитком у Європі "зеленого" переходу, українські виробники біогазу почали звертати увагу на можливість подальшої переробки біогазу в біометан, шляхом відділення вуглекислого газу та збільшення концентрації метану до більш високого рівня.

В Україні є три компанії, які займаються виробництвом біометану. Першу партію газу експортував агрохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює в Хмельницькій області. У мережу біометан постачає також Галс Агро (завод 3 млн куб. м на рік у Чернігівській області), та підрозділ МХП Оріль-Лідер у Дніпропетровській області (11 млн куб. м на рік).

Сумарна продуктивність цих підприємств досягає 17 мільйонів кубічних метрів біометану щорічно. Виготовлений біометан, подібно до видобутого природного газу, зберігається в підземних газових резервуарах.

У жовтні 2024 р. вперше відбулося закачування біометану до газотранспортної системи для його транспортування по трубі на рівні із природним газом. Це зробила компанія "Вітагро Енерджі", яка входить у структуру агрохолдингу Vitagro. Цьому передували зміни в профільне законодавство, які дозволили додавати біометан до природного газу і транспортувати цю суміш у газорозподільчих та газотранспортній системах.

Експорт біометану приносить українцям вигоду, оскільки його ціна перевищує вартість природного газу.

Згідно з даними міжнародної біржі ICE, вартість природного газу на європейському хабі TTF досягла 580 євро за тисячу кубометрів.

За інформацією Біоенергетичної асоціації, на сьогоднішній день середня вартість українського біометану становить приблизно 900 євро за тисячу кубічних метрів.

Європейські країни готові запропонувати високу премію (від 300 євро за тисячу кубометрів) за біометан у порівнянні з природним газом, оскільки біометан є відновлювальним джерелом енергії, і його використання сприяє зменшенню викидів парникових газів. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України.

За словами представників ЄС, континент має намір до 2050 року повністю відмовитися від викидів вуглецю. Для досягнення цієї мети в Європі запровадили ринок торгівлі вуглецевими квотами. У рамках цієї ініціативи усі підприємства, що викликають викиди, зобов'язані скорочувати їх в обумовлені терміни. Якщо компанії не здатні виконати ці вимоги, вони можуть або сплатити штраф, або придбати квоту на додаткові викиди, таким чином компенсуючи свою екологічну недосконалість.

Дозволи на викиди продаються на біржах аналогічно іншим товарним активам, що призводить до утворення ринкової вартості. Завдяки використанню біометану, європейські компанії зменшують викиди CO2 і знижують витрати на придбання необхідних дозволів.

Тож в ЄС готові купувати біометан задля того, щоб виконати свої зобов'язання по декарбонізації та не доплачувати потім за купівлю викидів вуглекислого газу або не оплачувати штраф.

"Європейцям треба досить багато біометану. Станом на кінець 2023 р. вони виробляли 4,9 млрд куб. м. біометану на рік, а до 2030 р. європейці планують наростити виробництво до 35 млрд куб. м. Вони розуміють, що не встигають і якби зараз Україна могла б виробляти кілька мільярдів кубів біометану на рік, його з радістю придбали європейські компанії", - переконаний Гелетуха.

Для України є вигідним експорт біометану до Європейського Союзу, оскільки з часом цей вид пального має потенціал замінити російський природний газ на європейському ринку.

Представниця Генерального директорату з енергетичних питань Європейської комісії Йоланда Гарсія Мескіта підкреслила, що значні резерви українського біометану можуть суттєво зменшити енергетичну залежність Європи від газу з Росії у майбутньому.

Згідно з висловлюваннями Миколи Колісника, заступника міністра енергетики, в майбутньому український біометан має потенціал "замінити російський газ на ринку Європейського Союзу".

За оцінками Гелетухи, потенційно Україна може виробляти понад 20 млрд куб. м. біометану на рік. За його словами, для нашої країни відкривається високопреміальний європейський ринок, що дозволить збільшити глибину перероблювання, виробити новий затребуваний енергоносій і збільшити обсяг валютного виторгу, що надходить в країну.

Відомо, що у 2025-му очікується запуск ще щонайменше п'яти заводів, що може довести виробництво до більш ніж 100 млн куб. м. на рік.

Україна може розглянути можливість використання біометану для власних потреб, враховуючи, що війна з Росією спричинила дефіцит природного газу в країні. Однак, в даний час відсутній механізм торгівлі викидами, що призводить до того, що ціна біометану на внутрішньому ринку фактично відповідає ціні природного газу. У таких умовах набагато доцільніше експортувати біометан до країни Європейського Союзу, на що й націлений український бізнес.

Одночасно ця проблема має можливість бути вирішеною. У такому випадку український біометан міг би стати вирішенням внутрішніх труднощів, пов'язаних з дефіцитом газу.

На думку Гелетухи, після припинення транзиту російського газу через територію України, країна має два основні джерела постачання: газові родовища в Полтавській та Харківській областях, а також підземні газосховища на заході України. Забезпечити газом усю країну з цих двох джерел є досить складним завданням з логістичної точки зору. Тому, на його думку, впровадження біометану через розподіл невеликих заводів по всій Україні могло б суттєво спростити питання з постачанням природного газу.