У Харкові археологи представили нові незвичайні відкриття з Більського та Котелевського городищ.
У Музеї археології Харківського національного університету ім. Каразіна відкрилася виставка "Древній Гелон єднає", яка презентує дослідження 2022-2025 років території Більського городища на Полтавщині.
Виставка присвячена 20-річчю співробітництва вишу та заповідника "Більськ". Однак університетські експедиції досліджують городище, що вважається Гелоном, уже 70 років. І під час повномасштабної війни РФ проти України археологи продовжують розкопки давнього поліетнічного міста.
"У 2022 році ми розпочали вивчення поселень "Старий кар'єр" та "Котельва-2", а в 2023-му поновили роботи на курганних могильниках "Скоробір". З того часу ми дослідили три кургани, в яких були виявлені надзвичайно цікаві артефакти. На цій виставці відвідувачі матимуть можливість ознайомитися з деякими знахідками та фотографіями з розкопок," - повідомив директор музею Станіслав Задніков.
У Харкові археологи продемонстрували нові унікальні артефакти з Більського та Котелевського городищ. / Фото: В'ячеслав Мадієвський, Укрінформ
Зокрема, можна побачити бронзовий казан кавказького виробництва, який, імовірно, був привезений у поселення кочівниками. Таких у Північному Причорномор'ї знайдено лише три, зазначив директор музею.
"Цікава знахідка - частина ручки амфори з клеймом, що дозволяє точно датувати її четвертим століттям до нашої ери. Якщо провести порівняння з іншими подібними знахідками, можна навіть звузити дату до конкретних 25 років," - зазначив він.
Фахівець також акцентує увагу на кістяній псалені — елементі, що використовується для управління конем, який тягне віз. Це також може бути вістря стріли або зооморфний елемент кінської упряжі, що має форму баранця.
Завдяки дослідженням останніх років "Котельви-2" археологи з'ясували, куди ж після IV століття (до н. е.) могло подітися населення Гелона. Завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко очолював цю експедицію.
"Раніше я займався дослідженнями в Харківській області, вивчаючи пам'ятки скіфської епохи. У 2022 році ми вже підготували необхідну документацію для роботи в Дергачах, але, на жаль, це виявилося неможливим. Заповідник запропонував нам приєднатися до дослідження городища "Котельва", яке знаходиться неподалік від "Більська" в лісі. Це місце було збудоване після падіння Більського, в період, коли Велика Скіфія перестала існувати. Таким чином, ми можемо спостерігати життя тільки на одній пам'ятці - у Котельві," - зазначив Пеляшенко.
На його думку, робота в цьому місці є досить складною.
"Бо це ліс, коріння дерев. Але на даний час це така унікальна пам'ятка, яка дає нам артефакти, взагалі свідоцтва життя в цьому регіоні в останнє століття до нашої ери. Там зараз ми фіксуємо знахідки кінця III ст. до н.е. і до рубежу ер, і пов'язуємо їх з пізньоскіфською культурою та приходом нових кочовиків - сарматів. От якраз на виставці можна побачити залізні стріли вже зовсім іншого типу, сарматського", - зауважив науковець.
Виставка триватиме до осені. Оскільки музей знаходиться в напівпідвальному приміщенні, тут організовуватимуть екскурсії для учнів, а також він доступний для індивідуальних відвідувачів.
За інформацією Укрінформу, у січні 2022 року в Музеї археології Харківського національного університету імені Каразіна були виставлені неповторні експонати епохи скіфів, які були виявлені на території Більського городища в Полтавській області, а також артефакти, що належать до Салтівської культури, знайдені в Харківському регіоні.
