Тактика Росії. Які цілі переслідують російські війська та чи здатна Україна знищити літаки РФ?
Чи відкоригувала Росія свої стратегічні цілі у контексті масованих обстрілів, з якою метою щоденно російські війська запускають десятки дронів, і чи має Україна змогу вплинути на потенціал РФ для здійснення таких атак? Ці питання розглядає журналістка РБК-Україна Юлія Акимова в своєму матеріалі.
Вже майже три роки Росія активно обстрілює українські території. Протягом цього часу Кремль чітко окреслив свої цілі — військові об'єкти, оборонно-промисловий комплекс, логістичні ланцюги та енергетичну інфраструктуру. 2025 рік ознаменувався новою хвилею масованих атак з боку Росії, яка цього разу зосередилася не лише на енергетичних об'єктах, але й на газовій інфраструктурі.
Україна намагається відповідати на російські обстріли, але робити це еквівалентно не виходить. Український військово-промисловий комплекс поки що не може виробляти далекобійні ракети масово, а західні союзники все ще не дають Києву зброю дальнього бою. Тому українські військові використовують далекобійні БПЛА - вони вражають нафтопереробні заводи, нафтобази, об'єкти ВПК і протиповітряної оборони.
У ніч з 14 на 15 січня Росія вперше в новому році здійснила масовану атаку на Україну, використавши велику кількість ракет. Українські військові зуміли перехопити 77 цілей, серед яких 47 ударних безпілотників, 23 ракети типу Х-101 та Х-55м, 3 крилаті ракети "Калібр" і 4 авіаційні ракети Х-59/69. Однак, за інформацією Повітряних сил України, російська сторона також застосувала балістичну ракету "Іскандер-М" або KN, яку, на жаль, не вдалося знищити.
Це далеко не наймасованіший обстріл, але цього разу росіяни, крім своїх звичних цілей, зробили акцент на газовій інфраструктурі України, про що повідомили в "Нафтогазі". За деякий час відомство заявило, що постачання газу триває безперебійно, а наслідки атаки ліквідують.
Росія і раніше атакувала газову інфраструктуру. Часто об'єктом удару ставало газове сховище в місті Стрий Львівської області. Але цього разу російська армія атакувала кілька газових сховищ і компресорних станцій по Україні.
Після обстрілу: результати влучень (зображення: Getty Images)
У своєму звіті Міністерство оборони Росії повідомило, що удари по українським газовим об'єктам стали реакцією на подібні атаки, які були здійснені напередодні. В ніч з 13 на 14 січня Україна провела одну з найбільших атак на російські території, використовуючи безпілотники, які вразили цілі у 12 регіонах, зокрема компресорну станцію "Русская" у Краснодарському краї. Однак, варто зазначити, що російські сили вже з другої половини минулого року неодноразово завдавали ударів по газовим сховищам України, тому назвати це "відповіддю" було б некоректно.
Перша 2025 року атака, на думку експертів, була підготовлена нашвидкуруч і, можливо, справді стала реакцією на обстріл Росії, зазначає авіаційний експерт Валерій Романенко.
"По-перше, це була якась швидка реакція на наші обстріли. Тому що те, як палахкотів Енгельс, було добре видно в соцмережах, навіть якщо ЗМІ замовчали це. Росіянам потрібно було відповісти. Відповіли, так би мовити. Друге - обстріл був підготовлений нашвидкуруч. Практично без балістики, одна ракета всього і то по прифронтовому Харкову. МіГи вони піднімали, але пусків не було. З Ту-95 стріляли здебільшого ракетами Х-101, але також запустили ракету з імітатором ядерної частини, тобто із залізною болванкою на борту", - зазначає експерт у коментарі РБК-Україна.
Російські війська продовжуватимуть атаки на Україну, використовуючи всі наявні запаси ракет і безпілотників. Аналітики виділяють три ключові цілі для цих обстрілів: військово-промисловий комплекс, логістичні маршрути, які забезпечують постачання зброї від західних партнерів до Збройних сил України, а також енергетичну інфраструктуру. Крім того, регулярні обстріли позицій Сил оборони в прикордонних зонах залишаються невід'ємною частиною конфлікту.
Енергооб'єкти перебувають під ударом росіян із жовтня 2022 року і, незважаючи на те, що особливих результатів на полі бою їм це не приносить, Кремль наполегливо продовжує бити по ТЕС і трансформаторах.
"Вони шукають нові способи впливу. Спочатку їхні атаки були спрямовані на електростанції та трансформаторні підстанції. Вони знищили майже всі теплові електростанції, а також значну частину гідроелектростанцій. Це свідчить про те, що вони усвідомлюють свої дії. Наразі вони зосереджені на трансформаторних станціях, проте ми здатні їх відновити. Їхні удари спрямовані на трансформатори та високовольтні лінії, а також на околиці атомних станцій. Вони вважають, що таким чином зможуть паралізувати українську енергетику, тому продовжують цю стратегію," - зазначив Романенко.
Наслідки прильотів (фото: Getty Images)
На даний момент немає жодних свідчень про те, що російська стратегія може зазнати змін. Обстріли, ймовірно, продовжуватимуться до досягнення ключових моментів на військовому або дипломатичному полях, але атаки на енергетичну інфраструктуру, ймовірно, можуть бути призупинені на деякий час, зазначає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
Наразі, я вважаю, що вони не зосередяться на атаках, оскільки наступні місяці зими, ймовірно, будуть теплими. Значних холодів не очікується. З позитивного – вже більше половини зими позаду. Тому, на мою думку, вони можуть направити свої зусилля на наші промислові об'єкти, де виготовляється зброя," – прокоментував Гетьман в інтерв’ю РБК-Україна.
У проміжках між артилерійськими обстрілами Росія активно використовує безпілотники для атак на Україну. З вересня не було жодного дня, коли українські міста не піддавалися б атакам дронів. Основними цілями цих щоденних нападів можна виділити два аспекти: намагання виснажити систему протиповітряної оборони України та утримання цивільного населення у стані постійної тривоги. Проте, враховуючи те, що для боротьби з дронами в основному застосовуються зенітно-кулеметні комплекси, росіянам навряд чи вдасться вичерпати ресурси системи Patriot.
"Щодо атак, які здійснюють 'шахеди', варто зазначити, що вони вже вважають це досягненням, якщо їхня зброя хоч трохи долетіла до мети. Для них успіхом є навіть незначне попадання уламків. Ніяких серйозних цілей перед собою вони не ставлять, адже більшість дронів є лише імітаціями, виготовленими з фанери, що в основному лише виснажують наші сили протиповітряної оборони," - підкреслив Гетьман.
Однак не слід недооцінювати загрозу, яку представляють безпілотники: ті дрони, які вдається не знищити, часто досягають житлових районів і вражають будинки, спричиняючи страх серед українських громадян.
Україна регулярно б'є по російських нафтопереробних заводах і об'єктах військової інфраструктури. Якщо спершу ці атаки не знаходили підтримки серед українських партнерів, які закликали їх зупинити і не погіршувати ситуацію з нафтою у світі, сьогодні удари по НПЗ таких побоювань не викликають.
Одна з найзначніших атак відбулася в ніч з 13 на 14 січня. Українські військові завдали ударів не лише по газовому сховищу, а й по ряду стратегічних об'єктів, серед яких були Саратовський нафтопереробний завод, "Казань Оргсинтез", а також завод "Кремній" у Брянську, і головна нафтоперекачувальна станція "Калейкіно" в Татарстані. Широкий радіус атак свідчить про те, що здатність українських сил завдавати ударів на території Росії значно зростає.
Очевидно, що ці атаки мають на меті зменшити військову спроможність Росії та завдати їй фінансових втрат. Проте питання про те, чи можливо за допомогою безпілотників "приземлити" російські літаки і таким чином суттєво зменшити ризик масованих обстрілів, залишається відкритим.
Військовий аеродром у місті Енгельс (фото: Getty Images)
На думку експертів, звести самі обстріли до нуля не вдасться - літаки перебувають надто далеко і українські дрони до них не дотягнуться, але можна спробувати обмежити їх у запасах палива хоча б на якийсь час.
"Ми можемо продовжувати атакувати нафтопереробні заводи та хімічні підприємства, які займаються переробкою різних паливно-мастильних матеріалів для виробництва ракетного пального або пального для стратегічних бомбардувальників. Однак повністю позбавити їх можливості здійснювати польоти неможливо. Росія - це країна, що функціонує як бензоколонка, тому знищити все буде вкрай складно. У них є власні запаси нафти. Ми можемо знищити багато, але вони продовжують видобувати та відновлювати виробництво," - зазначив Гетьман.
Літаки, які використовують російські військові для атак на українські території, в основному розташовані на аеродромах "Оленья", "Енгельс", "Дягілєво", "Шайківка", "Саваслєйка", "Ахтубінськ" та "Моздок". Найбільше стратегічних бомбардувальників знаходиться на аеродромі "Оленья", доступ до якого є технічно ускладненим. Інша частина бомбардувальників Ту-22 розміщена на "Дягілєво", куди у нас є можливість дістатися, проте їх там зовсім небагато.
"У "Дягілєво" є інфраструктура для обслуговування всіх типів стратегічних бомбардувальників, але мінімальна, тому що це навчальний центр. А ось кілька Ту-22 - одну ескадрилью вони можуть обслуговувати", - зазначив Романенко.
Якщо намагатися обмежити їх у запасі палива, можна бити по Енгельсу, що українські військові й роблять. Там, крім іншого, виробляють пальне для Ту-160, але їх украй рідко використовують для ударів по Україні. Ще в Енгельсі розташований завод "Комбінат Кристал" - його база належить до державного стратегічного резерву, і на ньому зберігають паливо для літаків Ту-95МС і Ту-160. 8 січня українські сили вже атакували базу і, найімовірніше, удари триватимуть. Це теж не вплине на зменшення атак на Україну, але створить росіянам певні труднощі, зазначає головний редактор Defence Express Олег Катков.
"Поразка цієї нафтобази точно ускладнить експлуатацію цієї авіабази, але не унеможливить її. Ворог буде витрачати на це додаткові ресурси. На ній також було специфічне паливо марки Т-8В, яке необхідне для Ту-160, що є єдиними його споживачами. Можливе знищення частини запасів цього палива може призвести до зниження активності Ту-160, але вони і без того обмежено використовувалися ворогом для удару по Україні", - зазначає Катков у коментарі РБК-Україна.
***
Росія витрачає величезні ресурси на масовані атаки по Україні. За майже три роки повномасштабної війни українські сили ППО навчилися відбиватися і мінімізувати збитки від комбінованих російських ударів. Кремль теж вчиться, тому використовує всі можливості для виснаження української ППО, починаючи від заплутаних маршрутів ракет і закінчуючи засиллям дронів.
Схоже, що обстріли продовжаться, тому для України вкрай важливо не лише регулярно отримувати боєприпаси від західних партнерів, але й підтримувати та розширювати чисельність військових, які спеціалізуються на системах протиповітряної оборони.
