Що насправді було узгоджено в Стамбулі: Путін відмовився від ідеї про припинення вогню, тепер ініціатива перейшла до Трампа.
Трамп також виступав за негайне припинення вогню, і Україна дала свою згоду ще під час переговорів у Джидді, Саудівська Аравія, в середині березня. Тоді американська сторона запропонувала формулу для тимчасового 30-денного перемир'я з можливістю його продовження. Однак Путін так і не надав своєї згоди протягом цих двох місяців. Натомість він постійно затягував процес, висуваючи абсурдні вимоги, такі як зупинка постачання західної зброї до Києва та мобілізація в Україні. У Кремлі постійно підкреслювали, що досягнення мирного угоди неможливе без узгодження більш широкої рамки для врегулювання конфлікту. З точки зору Путіна, це означало повну капітуляцію України.
Проте, як тільки Трамп почав натякати на можливість виходу США з переговорного процесу (хоча насправді його команда ніколи не була по-справжньому залучена, граючи то на боці Росії, то займаючи, в кращому випадку, нейтральну позицію), Путін оголосив, що Росія готова до безпосередніх переговорів з Україною вже 15 травня. Білий дім, очевидно, сприйняв це як позитивний сигнал з боку Кремля, оскільки діючий президент США ніколи не заглиблювався у причини конфлікту. Варто зауважити, що Путін також зазначив, що це буде продовження стамбульських переговорів весни 2022 року. Проте Трамп наполягав на тому, щоб Україна все ж таки відвідала Стамбул.
У відповідь президент Зеленський цілком логічно заявив: "Чекатиму на Путіна в Туреччині". Бо всі рішення в Росії ухвалює лише одна відома всім людина. Паралельно Київ заручився підтримкою ключових європейських столиць, закликаючи Москву до негайного припинення вогню вже від 12 травня, інакше на Росію чекають ще більш болючі санкції. Проте Трамп, вкотре пішовши на поступки Путіну, не просто наполіг на необхідності переговорів із росіянами в Туреччині без попереднього встановлення режиму припинення вогню, а й переконав лідерів ЄС поки припинити санкційні погрози на адресу Росії.
Отже, чим закінчилися перші за останні три роки переговори між українською та російською делегаціями у Стамбулі? Найважливішим рішенням стало схвалення Москви щодо обміну полоненими "1000 на 1000", який заплановано на найближчий час. Чи продовжаться ці переговори, дізнайтеся в матеріалі на ТСН.ua.
Як і передбачалося, стамбульські переговори не забезпечили жодних значних прогресів, окрім принципової згоди російської сторони на обмін полоненими в співвідношенні "1000 на 1000". Не було досягнуто жодних результатів у питаннях повернення викрадених українських дітей чи угоди про припинення вогню. Ці результати були цілком очікуваними, адже напередодні США та Європейський Союз продовжували робити поступки Кремлю. Таким чином, Україна вела переговори з Росією не з позиції сили.
Вже з самого початку було очевидно, що Путін не планує поїздку до Туреччини для зустрічі з Зеленським. Він вважає, що майбутнє не лише України, а й усієї Європи має вирішуватись між Росією та США. Лідер Кремля прагне реалізувати щось на зразок "Ялти-2", щоб перерозподілити сфери впливу. І слід зазначити, що він отримує позитивні сигнали з Вашингтона. Наприклад, незабаром після завершення стамбульських переговорів посол США при НАТО Метью Вітакер оголосив, що Сполучені Штати розпочнуть консультації з європейськими союзниками щодо можливого скорочення американських військ на континенті вже цього року. Важливо, що ця заява прозвучала після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка також відбулася в Туреччині, у Анталії.
У середу, 14 травня, коли президент Росії Володимир Путін призначив свого асистента Володимира Мединського очільником делегації на переговорах у Стамбулі, стало очевидно, що Кремль не має наміру вести серйозні переговори.
По-перше, Москва не дала згоди на безумовне припинення вогню, адже США та Європейський Союз вирішили піти на компроміс, більше не пов’язуючи це питання з введенням санкцій проти Росії перед початком будь-яких переговорів.
По-друге, російська делегація все ж відправилася до Стамбула, оскільки Путін прагне зберегти залученість Трампа в цьому процесі.
По-третє, лідер Кремля прагне закріплення так званих стамбульських угод, які обговорювалися ще навесні 2022 року, коли російські війська перебували під Києвом. Тоді РФ наполягала на зменшенні чисельності українських збройних сил та на розширенні використання російської мови. Ці питання залишаються в полі зору Путіна вже три роки, починаючи з адміністрації Трампа.
Саме тому, згідно з інформацією Sky News, під час переговорів у Стамбулі Росія знову озвучила нереалістичні вимоги, такі як виведення українських сил з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Ці території були незаконно анексовані Путіним ще у вересні 2022 року та внесені до російської конституції, що стало частиною його плану для досягнення режиму припинення вогню. Також пролунали погрози. Як повідомив журналіст The Economist Олівер Керолл, Мединський нібито стверджував, що Росія готова вести війну безкінечно та прагне захопити ще й Харківську та Сумську області.
Україна, спільно з Європейським Союзом, прагне залучити Трампа до процесу і переконати його в тому, що саме Путін не зацікавлений у завершенні війни. Тому українська делегація вирішила відвідати Стамбул в п'ятницю, 15 травня, для участі в перших за понад три роки переговорах з представниками Росії. Хоча раніше ми наполягали на проведенні особистої зустрічі між президентом України та лідером Кремля, адже лише Путін, як відомо, приймає ключові рішення в Росії.
"І є багато питань, які можна вирішити лише в разі зустрічі лідерів. Адже, враховуючи складність питань і природу РФ, де практично кожне питання, яке стоїть на кону, може бути вирішене лише президентом Путіним, ми з нетерпінням сподіваємося, що саміт (Зеленського та Путіна -- Ред.) відбудеться якнайшвидше", -- заявив перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який був в українській делегації на переговорах у Стамбулі.
Перебуваючи з візитом до країн Середнього Сходу цього тижня, Трамп навіть заявляв, що може особисто прилетіти до Туреччини на переговори в разі якихось серйозних зрушень. Але згодом він дуже швидко змінив свою думку. Проте не в бік запровадження більш дієвих санкцій проти Росії за її незгоду припинити вогонь. Трамп заявив, що нічого не станеться, поки він не зустрінеться з Путіним. А пізніше президент США вкотре відмовився назвати Путіна перешкодою на шляху до припинення війни, натомість критично висловившись на адресу Володимира Зеленського, згадавши скандал в Овальному кабінеті 28 лютого під час візиту українського президента до Вашингтона.
"Проте, мушу зазначити, що світ уже зараз став набагато безпечнішим. І, на мою думку, протягом найближчих двох-трьох тижнів ситуація покращиться ще більше," -- підкреслив Трамп, очевидно, сподіваючись на досягнення угоди з Путіним.
Команда Трампа і він особисто чи-то свідомо йдуть на подальші поступки Путіну, чи-то дійсно продовжують не розуміти причин цієї війни і справжніх мотивів Кремля. Проте, це й не дивно. Спецпосланець Трампа Стів Віткофф, який вже тричі особисто проводив багатогодинні переговори з Путіним у Росії, розповів The Atlantic, що поглиблює свої знання з міжнародної політики завдяки перегляду фільмів на Netflix, таких як "Поворотний момент: Війна у В'єтнамі".
Після зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом в Анкарі 15 травня, Володимир Зеленський наступного дня взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти в Албанії. У рамках цієї події лідери України, Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі здійснили дзвінок Дональду Трампу, що став уже другим таким контактом з президентом США. Перший дзвінок відбувся 10 травня, коли до Києва завітали Еммануель Макрон, Кір Стармер, Фрідріх Мерц і Дональд Туск. Тоді вони, як повідомляється, узгодили спільну позицію щодо тиску на Путіна, пов'язавши відмову Росії від припинення вогню з новими санкціями. Проте згодом США почали чинити тиск на Київ та ключові європейські столиці, вимагаючи, щоб переговори в Стамбулі проходили без жодних попередніх умов чи санкцій проти Росії.
Ці дії яскраво відобразилися в поведінці та висловлюваннях Мединського після завершення переговорів. Наприклад, в інтерв'ю на російському федеральному каналі він наводив слова, нібито сказані Наполеоном, стверджуючи, що "війна та переговори зазвичай йдуть паралельно". Однак немає жодних історичних джерел, які підтверджують цю цитату. Крім того, Мединський згадував й вислів, приписуваний Отто фон Бісмарку: "Ніколи не намагайтеся обдурити росіян чи вкрасти в них щось, адже рано чи пізно вони завжди повертаються за своїм". Але варто зазначити, що навіть військово-історичне товариство, засноване та очолюване самим Мединським, спростувало автентичність цього висловлювання.
Перебуваючи в Албанії, європейські лідери, наприклад прем'єрка Італії Джорджа Мелоні та інші, заявляли, що Стамбул наочно продемонстрував, хто саме стоїть на заваді довготривалого миру в Україні, маючи на увазі Росію та Путіна. Проте від американців таких заяв ми досі не почули. За інформацією Bloomberg, на переговорах у Стамбулі Росія знову вимагала міжнародного визнання окупованого Криму російським, на що вже була згодна адміністрація Трампа. Також видання повідомляє, що в ключових європейських столицях не вірять, що Трамп виконає свої попередні погрози щодо запровадження вторинних санкцій і банківських обмежень проти Росії та її поплічників.
За словами Макрона, під час спільної телефонної розмови з Трампом, п'ять європейських лідерів, включаючи президента Зеленського, намагалися донести до президента США, що Путін не реагує на американські вимоги ні щодо перемир'я, ні щодо зустрічі на рівні керівництва країн. Чи стали для Трампа та європейських лідерів стамбульські переговори останньою краплею? Це ми, вочевидь, побачимо вже найближчим часом. Поки ж Україна та Росія готують свої напрацювання щодо умов встановлення режиму припинення вогню, які, вочевидь, вже надали один одному. Як і до наступної зустрічі. Проте не факт, що вона відбудеться.
